Ухвала

від 05.10.2016 по справі 749/803/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/803/16-ц Провадження № 22-ц/795/1909/2016 Категорія - цивільна Головуючий у I інстанції - Шаповал З. О.

У Х В А Л А

5 жовтня 2016 року м. Чернігів

А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Мамонової О.Є., Острянського В.І.,

із секретарем - Зіньковець О.О.,

за участю прокурора Курило Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Щорська центральна районна лікарня» на ухвалу судді Щорського районного суду від 31 серпня 2016 року у справі за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Щорська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі заступник керівника Менської місцевої прокуратури просить скасувати ухвалу судді Щорського районного суду від 31 серпня 2016 року, якою позовну заяву у вказаній цивільній справі повернуто позивачеві, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник посилається на те, що підстави, з яких позовну заяву було залишено без руху, не передбачені нормами цивільно-процесуального законодавства.

Вказує, що представник прокуратури в своєму позові самостійно обґрунтував, в чому полягає захист прав держави і зазначив орган, в інтересах якого заявлено позов. Крім того, позивач у справі відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуюче наступне.

Зробивши висновок про необхідність повернення позовної заяви, суддя першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений строк не були усунуті всі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху.

Однак, з таким висновком судді районного суду не може погодитись суд апеляційної інстанції через порушення норм процесуального права.

Встановлено, що заступник керівника Менської місцевої прокуратури на підставі ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст. 45 ЦПК України звернувся до суду з позовом в держави в особі КЛПЗ «Щорська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (а.с. 1-5). В мотивування свого представництва послався на те, що позов поданий з метою захисту інтересів держави в особі КЛПЗ «Щорська центральна районна лікарня», яким надано медичну допомогу за рахунок державних коштів потерпілому ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання останнім тілесних ушкоджень.

Ухвалою судді районного суду від 15 серпня 2016 року вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки прокурор не надав обґрунтованої підстави щодо представництва в суді інтересів медичного закладу, як не наділеного правом самостійного звернення до суду. Крім того, позивач не сплатив судовий збір, оскільки, враховуючи його заявлені вимоги, він не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» (а.с. 29-31).

Підстави для представництва прокурором інтересів громадянина в суді визначені ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Приписами ч. 2 ст. 45 ЦПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві, якщо він у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 ЦПК України.

Виходячи зі змісту наведених норм та оцінивши обставини справи в сукупності, колегія суддів вважає, що суддя дійшов помилкового та передчасного висновку щодо необхідності повернення позовної заяви. Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся з вимогою про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, про що додатково вказував судді у письмових поясненнях на ухвалу про залишення позовної заяви без руху (а.с. 34-36). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі в такому випадку звільняються від сплати судового збору. Право медичного закладу на звернення до суду з позовною заявою у позовах про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, передбачено ст. 1206 ЦК України. В матеріалах справи наявне також повідомлення начальника Щорського відділу Менської районної прокуратури (а.с. 12) про підготовку даного позову в інтересах медичного закладу та наступне звернення до суду.

Крім цього, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що представник прокуратури в своєму позові повністю обґрунтував, в чому полягає захист прав держави і зазначив орган, в інтересах якого заявлено позов.

Все наведене в сукупності дає апеляційному суду підстави вважати, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва КЛПЗ «Щорська центральна районна лікарня» в даній справі та додав всі необхідні докази на підтвердження вказаних обставин, правильно не сплативши при подачі позовної заяви судовий збір. Таким чином, суддя дійшов помилкового та передчасного висновку стосовно повернення позовної заяви заступника керівника Менської місцевої прокуратури у даній цивільній справі.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала судді суперечить нормам процесуального закону, а тому, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Щорська центральна районна лікарня» - задовольнити.

Ухвалу судді Щорського районного суду від 31 серпня 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: