Постанова

від 04.10.2016 по справі 822/1551/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1551/16

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С

секретар судового засідання: Томашук А.В.,

за участю:

представника відповідача: Пятковського Андрія Михайловича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

23 серпня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач в судове засідання не з'явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь позивача в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи без участі позивача та її представника.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу

необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, яке у відповідності до п.п. 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

27 червня 2016 року Красилівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області були винесені податкові повідомлення рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 97789-13 у розмірі 779,52 грн. та №97790-13 у розмірі 2567,54 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, наявності підстав для звернення до суду та задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

У зв'язку з цим судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначені норми під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Законом України " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів щодо податкової реформи" від 28.12.214 року № 71-VIII внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна відмінного від земельної ділянки, які набули чинності з 01 січня 2015 року.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 цього кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта /об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (пп.266.7.1 п.266.1 ст.266 Кодексу).

Відповідно до пп. 266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/ об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.м.; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири / квартир та житлового будинку /будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв.м. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до пп.1.2 п.1 Рішення № 9 від 22.05.2015 року 50-ої сесії Старокостянтинівської міської ради внесено зміни до рішення 47-ої сесії міської ради від 30.01.2015 року № 4 "Про затвердження місцевих податків", а саме:

п.5 додатку до зазначеного рішення доповнити пп.5.3 та 5.4 наступного змісту:

5.3 ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування;

5.4 ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Пунктом 1 Рішення № 5 від 29.01.2016 року 4 сесії Старокостянтинівської міської ради були внесені зміни та доповнення до Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджене рішенням 47 сесії міської ради від 30.01.2015 року № 4 "Про затвердження місцевих податків", а саме: підпункт 5.4 пункту 5 (крім абзацу 6) вважати таким, що втратив чинність до прийняття рішення щодо ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Як слідує з матеріалів справи та доказів доданих відповідачем, Красилівською ОДПІ від виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради було отримано для виконання рішення 47-ої сесії міської ради від 30.01.2015 року № 4 та Рішення № 9 від 22.05.2015 року 50-ої сесії Старокостянтинівської міської ради "Про встановлення місцевих податків", яким затверджено Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

На підставі вказаних рішень сесії міської ради податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 97789-13 у розмірі 779,52 грн. та №97790-13 у розмірі 2567,54 грн.

Згідно пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення - рішення про сплату суми /сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та /або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Фізична особа відповідно до пп. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу України сплачує податкове зобов'язання за звітний рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що при винесенні рішення судом першої інстанції була надана оцінка рішенню № 5 від 29.01.2016 року 4 сесії Старокостянтинівської міської ради згідно до якого внесено зміни та доповнення до Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджене рішенням 47 сесії міської ради від 30.01.2015 року № 4 "Про затвердження місцевих податків", а саме: підпункт 5.4 пункту 5 (крім абзацу 6) вважати таким, що втратив чинність до прийняття рішення щодо ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що станом на день винесення податковим органом оскаржуваних повідомлень рішень, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб на території Старокостянтинова не встановлена, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки при винесені рішення судом не було встановлено чи Рішення № 9 від 22.05.2015 року 50 сесії Старокостянтинівської міської ради згідно до якого внесено зміни до рішення 47 сесії міської ради від 30.01.2015 року № 4 "Про затвердження місцевих податків при розгляді вказаної адміністративної справи, є чинним чи скасованим на час розгляду даної адміністративної справи, що в свою чергу свідчить про помилковість та необґрунтованість прийнятого судового рішення.

Вищенаведене свідчить про те, що у відповідача, станом на 27.06.2016 року ( на момент винесення податкових повідомлень рішень) були всі законні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Враховуючи вищезазначені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі належно дав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, в деяких випадках помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, з порушенням норм процесуального права, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В силу вимог частини 2 статті 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 жовтня 2016 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.