Постанова

від 05.10.2016 по справі 813/1528/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 876/5942/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року в адміністративній справі № 813/1528/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автовсім» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автовсім» (надалі - ТОВ «Автовсім», Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області) податкові повідомлення-рішення за №№ 0000981411 та 0000991411 від 14 квітня 2016 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що висновки акта перевірки відповідача, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та незаконними, оскільки станом на день розмитнення термін використання автомобіля марки Mercedes-Benz модель Vito 111 CD, кузов № WDF63960313517857 (надалі - Автомобіль) становив 4 роки і 286 днів, тому нарахування митних платежів та зборів згідно із цим терміном використання відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило ГУ ДФС у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що позивачем при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні Автомобіля надано митному органу неправдиві відомості, що призвело до невірного визначення митної вартості товару та розміру акцизного податку.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідно до митної декларації № 204050001/2015/004370 від 08.05.2015 року позивачем ввезено на митну територію України транспортний засіб марки Mercedes-Benz модель Vito111CD, номер кузова WDF63960313517857, номер двигуна 646/98051750171, об'ємом 2148 куб.см, тип двигуна - дизель та здійснено його митне оформлення. Для митного оформлення позивачем надано копії таких документів: митної декларації № 204050001/2015/004370 від 08.05.2015 року, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу NВ-ІВ, інвойсу від 25.04.2015 р. № 038/15, контракту від 01.04.2014 року № 010414, специфікації від 19.08.2015 № 12/4-15.

Датою реєстрації цього автомобіля зазначено 27.07.2010 року, на підтвердження чого надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу NB-ІВ162 від 21.04.2014 р., видане королівством Норвегія.

На підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.03.2016 року за № 261 останнім проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Автовсім» законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією № 204050001/2015/004370 від 08.05.2015 р.

Підставою для проведення перевірки стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, а саме: отримання відповіді від офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ «Західно-український автомобільний дім» (лист від 04.12.2015 року № 36/12) та витяг з бази даних виробника, які стосуються вказаного вище автомобіля, митне оформлення якого завершено.

Згідно отриманої інформації дата першої реєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz модель Vito111CD, номер кузова WDF63960313517857 - 01.09.2009 року.

Тобто, на день розмитнення термін використання (експлуатації) цього автомобіля становив 5 років і 250 днів, а не 4 роки і 286 днів, як вказав у митній декларації позивач.

За результатами проведеної перевірки складено акт за № 49/14-11/37693154 від 01.04.2016 року (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Автовсім» порушено приписи:

- частини другої статті 52, частини першої статті 257 та статті 289 Митного кодексу України (надалі - МК України), підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 та пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання по акцизному податку на суму 39 250,10 грн;

- частини другої статті 52, частини першої статті 257 та статті 289 МК України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на суму 7850,02 грн.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ГУ ДФС у Львівській області 14.04.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- за № 0000991411, яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ із ввезених на територію України товарів за основним платежем в розмірі 7850,02 грн та за штрафними санкціями 3925,01 грн;

- за № 0000981411, яким Товариству збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «акцизний податок із ввезених на територію України товарів-транспортних засобів» за основним платежем в розмірі 39 250,10 грн та за штрафними санкціями 19625,05 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Автовсім» оскаржило їх до суду.

Приймаючи рішенням про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновки податкового органу про дату першої реєстрації Автомобіля - 01.09.2009 року, а відповідно до цього й про термін експлуатації (використання) Автомобіля - 5 років і 250 днів не підтверджені офіційною документальною інформацією.

При цьому, інформація, отримана податковим органом від офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ «Західно-український автомобільний дім» від 04.12.2015 року за вихідним № 36/12, не є інформацією, отриманою від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав, в розумінні пунктів 1 та 2 частини другої статті 351 МК України.

Належним підтвердженням дати першого допуску транспортного засобу до експлуатації (первинної реєстрації) є реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, який входить до переліку обов'язкових документів, що надаються митному органу при розмитненні транспортного засобу.

Такий документ долучено позивачем до митної декларації, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу NВ-ІВ від 21.04.2014 р., видане уповноваженим органом Королівства Норвегія, згідно з яким дата першої реєстрації Автомобіля - 27.07.2010 р.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 54 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно із частиною третьою статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За приписами статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України визначено перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами органів доходів і зборів для підготовки висновків за результатами перевірок, зокрема: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію, щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб'єктів зовнішньоекономічної на запит органу доходів і зборів в порядку статті 334 МК України.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до положень статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За приписами частини другої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 ПК України з моторних транспортних засобів для перевезення вантажів з повною масою транспортного засобу не бiльш як 5 т, з робочим об'ємом цилiндрів двигуна не бiльш як 2500 куб. см, що використовувалися (код 8704 21 99 00 згідно УКТ ЗЕД) акцизний податок сплачується в розмірі 0,02 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.

Так, на підтвердження обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем надано інформація офіційного дилера Даймлер АГ ТОВ «Західно-Українсь-кий автомобільний дім» від 04.12.2015 року за вихідним № 36/12 (витяг з бази виробника у вигляді копії карти даних та vihicle information), згідно із якою дата первинної реєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Vito111CD - 01.09.2009 р., що на день розмитнення становило 5 років і 250 днів, а не 4 роки і 286 днів, як вказав у митній декларації позивач.

Невірне зазначення декларантом дати первинної реєстрації транспортного засобу призвело до заниження розміру акцизного податку через незастосування коефіцієнта 40 при його розрахунку, як для автомобіля, що використовувався понад 5 років.

Згідно зі статтею 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Об'єктом оподаткування, згідно із підпунктом а) пункту 185.1 статті 185 ПК України, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно із пунктами 54.3 та 54.4 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'яза-ний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірними прийняті ГУ ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення, оскільки внаслідок невірного декларування Товариством дати первинної реєстрації Автомобіля призвело до несплати до Державного бюджету України акцизного податку на суму 39 250,10 грн та ПДВ на суму 7850,02 грн.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року в адміністративній справі № 813/1528/16 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автовсім» до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 10 жовтня 2016 року.