Рішення

від 06.10.2016 по справі 176/3394/14-ц

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/3394/14-ц

провадження №2/176/201/16

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2016 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровській області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувсь до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, вимоги якої уточнив, де просить суд скасувати наказ про його звільнення з посади інженера комп'ютерних систем в комунальному підприємстві «Земкадастр» Жовтоводської міської ради. Одночасно, позивач просить поновити його на вказаній роботі, а також стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 01 січня 2014 року відповідно до наказу №31 від 31 грудня 2013 року, він прийнятий на роботу до КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради на посаду інженера з комп'ютерних систем, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Наказом КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради №34 від 07 жовтня 2014 року його звільнено з займаної посади, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із зміною штатного розкладу.

При цьому, в день звільнення йому стало відомо, що 30 липня 2014 року директором КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради ОСОБА_2 видано наказ №22 про скорочення штату працівників у зв'язку із виробничою необхідністю, а саме: скорочено посаду інженера з комп'ютерних систем з 01 вересня 2014 року.

ОСОБА_1 вважаю своє звільнення незаконним, оскільки роботодавець не видав економічно обґрунтованого наказу (з основної діяльності) про необхідність внесення змін у структуру і штатний розпис підприємства, не видав відповідний наказ (з персоналу) про попередження, у визначений законом двохмісячний строк, конкретних працівників про можливе їх звільнення, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, не ознайомив його з наказом про попередження щодо можливого звільнення з посади, яку він займав, крім того, йому не було запропоновано інші вільні посади.

У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради №34 від 07 жовтня 2014 року про його звільнення та поновити його на посаді інженера з комп'ютерних систем.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що звільнений з роботи 07 жовтня 2014 року, а тому період його вимушеного прогулу з 08 жовтня 2014 року по 11 грудня 2015 року становить 297 робочих днів (з 8-31 жовтня 2014 року - 18 робочих днів; листопад 2014 року - 20 робочих днів; грудень 2014 року - 23 робочих днів; січень 2015 року - 19 робочих днів, лютий 2015 року - 21 робочих днів; березень 2015 року - 23 робочих днів; квітень 2015 року - 21 робочих днів; травень 2015 року - 18 робочих днів; червень 2015 року - 20 робочих днів; липень 2015 року - 23 робочих днів; серпень 2015 року - 20 робочих днів; вересень 2015 року - 22 робочих днів; жовтень 2015 року - 21 робочих днів; листопад 2015 року - 21 робочих днів; 01-11 грудня 2015 року - 9 робочих днів).

Згідно довідки про розмір середньої заробітної плати №119 від 01 грудня 2015 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 149 грн. 03 коп.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день ухвалення рішення суду в розмірі 44261 грн. 91 коп. (149,03 грн. (середньоденний заробіток) х 297 (кількість робочих днів за час вимушеного прогулу).

Крім того, ОСОБА_1 просить суд допустити до негайного виконання рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3353 грн. 18 коп.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_3, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. При цьому, в матеріалах справи містяться заяви вказаних осіб про розгляд справи за їх відсутності та про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, свого повноважного представника в судове засідання не направив. При цьому, до початку судового засідання, до суду надійшла заява голови ліквідаційної комісії КП «Земкадастр» ОСОБА_4 про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

У письмових запереченнях на позовні вимоги представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, з наступних підстав.

Так, 30 липня 2014 року директором КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради ОСОБА_2 видано наказ №22 про скорочення штату працівників у зв'язку з виробничою необхідністю, а саме: скорочено посаду інженера з комп'ютерних систем.

ОСОБА_1 відмовився засвідчити своїм підписом ознайомлення з наказом, а тому зазначений наказ був зачитаний йому 31 липня 2014 року у присутності працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Наказом директора КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради від 07 жовтня 2014 року №34 ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з комп'ютерних систем, відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

При цьому, відповідач зазначив, що при звільнені ОСОБА_1 останньому виплачено всі належні йому кошти з урахуванням індексації за січень-жовтень 2014 року та компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати.

Таким чином, представник відповідача вважає, що КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради додержано всі вимоги діючого законодавства при звільнені ОСОБА_1, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог останнього в повному обсязі.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Із дослідженої копії трудової книжки позивача та копії наказу №31 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року працював в КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради на посаді інженера з комп'ютерних систем /а.с. 5, 29/

Наказом директора КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради від 30 липня 2014 року №22, у зв'язку з виробничою необхідністю, скорочено посаду інженера з комп'ютерних систем з 01 жовтня 2014 року /а.с. 25/.

Наказом директора КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради від 07 жовтня 2014 року №34, ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з комп'ютерних систем, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штатних працівників та зміною штатного розкладу /а.с. 30/.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідач не видав економічно обґрунтованого наказу про необхідність внесення змін у структуру та штатний розпис підприємства, не видав відповідний наказ про попередження, у визначений двохмісячний строк, конкретних працівників про можливе їх звільнення, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, не ознайомив його з наказом про попередження щодо можливого звільнення з посади та не запропонував йому іншу вільну посаду.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник є таким, що належно виконав наведені вище вимоги КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 19 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Вивчаючи наявні у справі документи судом встановлено, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів виконання ним вимог ч. 2 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України.

Так, відповідачем не надано доказів про належне попередження позивача про наступне вивільнення за два місяці, або про вжиття всіх можливих заходів для такого попередження (підпис особи про ознайомлення з відповідним наказом, направлення позивачу поштою відповідного повідомлення тощо).

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачу були висунуті пропозиції надання іншої роботи на тому самому підприємстві.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на викладене, враховуючи неправомірність дій відповідача в частині звільнення позивача із займаної посади, у зв`язку із скороченням штату, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частинні скасування наказу КП «Земкадастр» Жовтоводської міської ради №34 від 07 жовтня 2014 року про його звільнення, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Також суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з комп'ютерних систем комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.п. «з» п.1, абз. З п. 2, п. 8 до Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат за час вимушеного прогулу обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з роботи 07 жовтня 2014 року, суд вбачає, що період вимушеного прогулу останнього за період з 08 жовтня 2014 року по 11 грудня 2015 року становить 292 робочих днів (з 8-31 жовтня 2014 року - 18 робочих днів; листопад 2014 року - 18 робочих днів; грудень 2014 року - 23 робочих днів; січень 2015 року - 15 робочих днів, лютий 2015 року - 19 робочих днів; березень 2015 року - 21 робочих днів; квітень 2015 року - 22 робочих днів; травень 2015 року - 18 робочих днів; червень 2015 року - 21 робочих днів; липень 2015 року - 23 робочих днів; серпень 2015 року - 21 робочих днів; вересень 2015 року - 22 робочих днів; жовтень 2015 року - 22 робочих днів; листопад 2015 року - 20 робочих днів; 01-11 грудня 2015 року - 9 робочих днів).

Згідно довідки №119 від 01 грудня 2015 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 149 грн. 03 коп. /а.с. 115/.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 жовтня 2014 року по 11 грудня 2015 року в розмірі 43516 грн. 76 коп. (149,03 грн. (середньоденний заробіток) х 292 (кількість робочих днів за час вимушеного прогулу)).

Згідно вказаної вище довідки №119 від 01 грудня 2015 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 3353 грн. 18 коп.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 367 ЦПК України, дане рішення підлягає негайному виконанню в частині:

- поновлення на роботі ОСОБА_1;

- стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3353 (три тисячі триста п'ятдесять три) гривні 18 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 294, 367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Скасувати наказ комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради від №34 від 07 жовтня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з комп'ютерних систем, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на посаді інженера з комп'ютерних систем комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради.

Стягнути із комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Петровського, 33-А, код ЄДРПОУ 26368938, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43516 (сорок три тисячі п'ятсот шістнадцять) гривень 76 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із комунального підприємства «Земкадастр» Жовтоводської міської ради, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Петровського, 33-А, код ЄДРПОУ 26368938, в дохід держави судовий збір у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) гривень 17 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині:

- поновлення на роботі ОСОБА_1;

- стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 3353 (три тисячі триста п'ятдесять три) гривні 18 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська