Рішення

від 06.10.2016 по справі 383/385/15-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/385/15-ц

Номер провадження 2/383/9/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бевз О.Ю.,

при секретарі - Могиленко В.М.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань м. Бобринець справу №383/385/15-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченка», третя особа відділ держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання додаткової угоди про зміну умов договору оренди землі №14 від 09.03.2006 недійсною та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держземагенства у Бобринецькому районі, про визнання додаткової угоди, складеної між орендодавцем ОСОБА_4 та приватним сільськогосподарським підприємством В«ШевченкаВ» про зміну умов Договору оренди землі №14 від 09.03.2006 року недійсною, а також просить зобов'язати приватне підприємство В«ШевченкаВ» повернути земельну ділянку №354, площею 6,29 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0354 у користування ОСОБА_1. В обгрунтування позову зазначає, що його батько (спадкодавець) за життя надав у користування відповідачу земельну ділянку, строком на 7 років, за що орендар зобовязується сплачувати 1309 грн. щорічно. Реєстрація даного договору відбулась в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства В«Центр ДЗКВ» , про що в книзі записів реєстрації договорів оренди зроблено запис, але відсутній відбиток печатки, в місці передбаченому для цієї цілі. Строк дії договору закінчився 09.03.2013 року, проте до цього часу Відповідач незаконно користується земельною ділянкою, посилаючись на додаткову угоду про зміну Договору оренди землі №14 від 09.03.2006 року, якою продовжено термін дії договору на 10 років.Дага угода зарєстрована у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2010 №041036500044. Позивач вважає, що спірна додаткова угода складена з посиланням на неіснуючий Договір, так як у ДОГОВОРІ відсутній номер та складений він 01.11.2005 року, а не 09.03.2006 як зазначено у додатковій угоді, а тому вважає додаткову угоду нікчемною, а сам правочин недійсним, в зв'язку з чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позові, і згідно доповнень до позовної заяви зазначив, що ОСОБА_4 не міг підписати Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 01.11.2005 року і Акти приймання-передачі земельної ділянки 2005 року, так як в цих актах зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який був визначений 19.12.2012 року, а ОСОБА_4 помер 10.03.2012 року. Отже, попросив визнати типовий договір оренди земельної ділянки б/н від 01.11.2005 року, кадастровий номер 3520883200:02:000:0354, і Додаткову угоду про зміну умов Договору оренди землі №14 від 09.03.2006 року, складені між орендодавцем - ОСОБА_4 та орендарем - Приватним сільськогосподарським підприємством В«ШевченкаВ» недійсними, а також зобов'язати повернути вказану земельну ділянку позивачу.

Представник відповідача ПСП В«ШевченкаВ» - ОСОБА_5 заперечив проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про те, що існуючий договір не відповідає дійсності, оскільки в угоді в Угоді чітко зазначений номер договору оренди землі - невід'ємною частиною якого є Угода, дата його укладення (09.03.2006 року) та ті ж самі Сторони як Договору так і Угоди. Оскільки державна реєстрація договору здійснена 09.03.2006 року, то відповідно і договір вважається вчиненим саме 09.03.2006 року. Жодних вимог до правочину передбачених ст. 203 ЦК України не порушено. Крім того, оскільки договірні відносини підписами сторін , тобто між ними було досягнуто згоди, щодо продовження терміну дії договору на 10 років з моменту настання певної події, в даному випадку такою подією є державна реєстрація додаткової угоди. А тому представник відповідача попросив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, на думку суду, позивач не довів обставини, які б свідчили про недійсність договору оренди землі та додаткової угоди до договору.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтями 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (чинними на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону.

10.03.2012 року помер ОСОБА_4, батько ОСОБА_1, про що зроблений відповідний актовий запис у Книзі реєстрації смертей 10.03.2012 року за №703 та 10.03.2012 видане свідоцтво про смерть, серія I-ОЛ №148920.

Після смерті батька позивач успадкував належне йому нерухоме майно, а саме - земельну ділянку №354 (триста п'ятдесят чотири) площею 6,29 га, кадастровий номер 3520883200:02:000:0354.

ОСОБА_4 (спадкодавець) був власником земельної ділянки площею 6,29 га, яка розташована на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на землю серія III - КР № 002740 на земельну ділянку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, померлого 10.03.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 14). Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки №354 площею 6,29 га, в межах згідно з планом, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на землю, серії III - КР № 002740 виданого 29.03.202 року ОСОБА_4 Бобринецькою райдержадміністрацією Бобринецького району Кіровоградської області.

01 листопада 2005 року було укладено типовий договір оренди землі, загальною площею 6,29 га, строком на 7 років, починаючи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація договору проведена Бобринецьким районним відділом Кіровоградської філії ДП В«Центр ДЗКВ» , про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від .09 березня 2006 року за №14.

Додаткова угода №14 від 20.05.2010 року укладена між орендарем ПСП В«ШевченкоВ» та ОСОБА_4 Про зміну умов договору оренди землі №14 від 09.03.2006 року. Додаткова угода укладена на 10 років та діє до 20.05.2020 року, зареєстрована в Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» про що у реєстрі земель вчинено запис від 17.12.2010 року за № 041036500044.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на те, що вищезазначений договір та додаткова угода до договору є недійсними, з тих підстав, що договору оренди землі №7 від 09.03.2006 року не існує взагалі, а тому додаткова угода не може бути законною, а тому є недійсною.

Дане посилання позивача не відповідає обставинам справи, так як, відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації, а тому оскільки реєстрація спірного Договору оренди вчинена 09.03.2006 року, то і зміни до данного Договіру, викладені в додатковій угоді стосуються саме даного договору, і підстав сумніватись в даному твердженні не має, оскільки, що договір, що додаткова угода, укладені між тими самимим сторонами та в них наявні підписи сторін. П.30 Договору оренди (а.с.8), зазначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Отже, сторони своїми підписами засвідчили своє волевиявлення, щодо укладення угоди, крім того, угода пройшла державну реєстрацію (а.с.11).

В судовому засіданні від 11.06.2016 року, позивач ОСОБА_1 (а.с.56) зазначив, що його батько підписував додаткову угоду, в той же час сторона позивача наполягала на проведенні почеркознавчих експертиз, згідно висновків яких вбачається наступне.

Згідно висновку експерта №1371 від 01.10.2015 року вбачається, що підпис у типовому договорі земельної ділянки без номеру від 01.11.200 року, на останній четвертій сторінці, в частині В«Реквізити сторі: ОрендодавецьВ» в графі В«підписВ» ; підпис у додатковій угоді про зміну умов оренди землі №14 від 09 березня 2006 року, в частині В«Підписи сторін: ОрендодавецьВ» в графі В«підписВ» ; підпис у акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 352088320:02:000:354 від 01 листопада 2005 року в частині В«межі земельної ділянки передавВ» в графі В«підписВ» ; підпис у акті приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 352088320:02:000:354 без дати складання, в частині В«Земельну ділянку передавВ» , в графі В«підписВ» ймовірно виконані самим ОСОБА_4.

Згідно висновку експерта №944 від 08.08.2016 року, вбачається, що

Підписи від імені ОСОБА_4:

- у типовому договорі земельної ділянки без номеру від 01 листопада 2005 року, на четвертій сторінці, в частині «Реквізити сторін: Орендодавець», в графі «підпис»;

- у додатковій угоді про зміну умов оренди землі №14 від 09 березня 2006 року, в частині «Підписи сторін: Орендодавець» в графі «підпис»;

- в акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 352088320:02:000:354 від 01 листопада 2005 року в частині «межі земельної ділянки передав» в графі «підпис»;

- в акті приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 352088320:02:000:354 без дати складання, в частині «Земельну ділянку передав», в графі «підпис»,

виконані самим ОСОБА_4.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що визначена позивачем підстава для визнання типового договору оренди земельної ділянки б/н від 01.11.2005 року, кадастровий номер 3520883200:02:000:0354, і Додаткової угоди про зміну умов Договору оренди землі №14 від 09.03.2006 року, складені між орендодавцем - ОСОБА_4 та орендарем - Приватним сільськогосподарським підприємством В«ШевченкаВ» недійсними не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи, так як спадкодавець ОСОБА_4 (батько позивача) мав необхідний обсяг цивільної дієздатності при укладенні правочинів з відповідачем, його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Правочини у вигляді договору та додаткової угоди вчинялись у формі встановленій законом, пройшли державну реєстрацію та були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Сторони спірних договорів досягли усіх істотних умов договору, та відповідно до вимог чинного на час їх укладення законодавства, правочини вчиненні у письмовій формі та пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку. Твердження представника позивача, про те, що ОСОБА_4 не підписував спірні правочини, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовується висновками почеркознавчих експертиз №1371 від 01.10.2015 року та №944 від 08.08.2016 року. Також твердження сторони позивача про те, що додаткова угода не пов'язаним з договором оренди землі не ґрунтується на нормах права, додаткова угода підписана сторонами та містять усі, передбачені законодавством істотні умови та піддані державній реєстрації відповідно до закону.

Відтак, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Оскільки вимога позивача про повернення земельної ділянки є похідною від попередніх вимог суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її розгляду.

Судові витрати по справі понесені стороною позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.. 203, ч.1 ст.638, ч.2 ст.792 ЦК України ЦК України, Законом України «Про оренду землі» суд

в и р і ш и в:

В усих позовних вимогах ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченка», третя особа відділ держземагенства у Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання додаткової угоди недійсною про зміну умов договору оренди землі №14 від 09.03.2006 та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі є фактично понесеними стороною позивача.

Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю. Бевз