Рішення

від 06.09.2016 по справі 917/1128/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.09.2016р. Справа № 917/1128/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграфуд Трейдінг", вул. Щекавицька, 55, м. Київ 71,04071

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Лінктел", АДРЕСА_1,36034

про стягнення 196500,00 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Мусійченко Т.С.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 26.08.2016р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 196500,00 грн., за договором поставки сільськогосподарської продукції № 06/04/16-3 від 06.04.2016 року.

Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), вимоги ухвал суду не виконав , витребувані судом документи не подав.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

06.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграфуд Трейдінг" (далі - Покупець) та Товариством з обмежено відповідальністю "Торговий дім "Лінктел" (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 06/04/16-3 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язаний поставити 1000 метричних тонн +-10% кукурудзи на умовах FCA, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар протягом трьох банківських днів з моменту отримання оригіналу Договору з мокрою печаткою та рахунку - фактури - факсової копії або сканованої копії по електронній пошті.

В подальшому, Постачальник рахунок - фактуру для проведення оплати товару Покупцеві не надав, поставку товару не здійснив. В результаті Постачальником було порушено умови Договору передбачені абзацом 2 пункту 6 та пунктом 7, а саме, термін поставки товару - до 15.04.2016 року та не надано рахунку фактури для оплати товару.

Відповідно до пункту 10 Договору, у разі порушення Постачальником умов/та або строку поставки товару зазначеного в пункті 6 цього договору, поставки товару не в повному обсязі, визначеному цим договором Покупець має право відмовитися від прийняття неякісного або недопоставленого товару і його оплати і вимагати сплати постачальником штрафу в розмірі 5% від суми договору протягом 3-х банківських днів з моменту направлення Покупцем вимоги про сплату штрафу засобами факсимільного зв'язку (по факсу) або електронною поштою (оригінал вимоги про сплату штрафу Покупець направляє Постачальнику поштою). Постачальник зобов'язаний сплатити штраф у строк, вказаний у цьому пункті Договору.

28 квітня 2016 року на юридичну адресу відповідача, вказану у Договорі, позивачем було направлено вимогу про сплату штрафу у розмірі 196500 гривень, що становить 5% від суми Договору протягом 3-х банківських днів з моменту направлення цієї вимоги. Відповідь на дану вимогу позивачем отримано не було, штраф відповідач не сплатив.

Отже, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав,чим порушив пункти6, 7 Договору.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).

У порушення вказаних умов Договору та норм закону, відповідач документи для оплати товару не надав, поставку товару у визначений термін не здійснив.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму штрафу передбачену Договором на користь позивача, розмір заборгованості щодо сплати штрафу відповідача перед позивачем становить: 3 930 000, 00 гривень (сума Договору) * 5% (розмір штрафу) = 196 500, 00 гривень (розмір штрафу).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, щодо говір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було належним чином укладено Договір, в результаті у сторін виникли взаємні права та обов'язки. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 663Цивільного кодексу України поставку товару у визначений Договором термін не здійснив, рахунку - фактури для оплати товару Покупцеві не надав. Дані обставини відповідачем не спростовуються.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011.

Пунктом 10 Договору поставки сільськогосподарської продукції № 06/04/16-3від 06.04.2016 року сторони передбачили, що Постачальник несе відповідальність порушення у мов/та або строку поставки товару - штраф .

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 196 500, 00 гривень штрафу, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір штрафу є арифметично вірним та відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовам Договору.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (АДРЕСА_2, 36034; п/р 26001013038058 в ПАТ "Сбербанк", м. Київ Г МФО 320627, код ЄДРПОУ 37306307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АграфудТрейдінг" (п/р 26006557151001 в ПАТ "АСВІО БАНК", м. Чернігів МФО 353489, код ЄДРПОУ 399403026567; вул.Щекавицька, 44, м. Київ, 04071) - 196 500, 00 гривень штрафу та 2947,50 гривень судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 07.09.16р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.