Ухвала

від 05.10.2016 по справі 537/1010/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

іменем україни

05 жовтня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г.,

УмновоїО.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення способу і порядку виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2008 року за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2008 року зі змінами, внесеними рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2008 року наказ від 06 грудня 2007 року про його, заявника, звільнення визнано незаконним та його поновлено на роботі укладальником-пакувальником закритого акціонерного товариства «Конкорд» (далі в€’ ЗАТ «Конкорд»); стягнуто із ЗАТ «Конкорд» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 933 грн. 30 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн.

Посилаючись на те, що зазначене судове рішення не виконано, а 12 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку ліквідацією ЗАТ «Конкорд», заявник просив встановити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 березня 2016 року у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року ухвалу районного суду скасовано та постановлено нову ухвалу. Заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено спосіб виконання рішення Крюківського районного суду м. Кремечука Полтавської області від 26 лютого 2008 року про поновлення на роботі. Визнано ОСОБА_3 звільненим із ЗАТ «Конкорд» на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства з 18 березня 2015 року. В іншій частині заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, й розглянути його заяву по суті.

Ухвала апеляційного суду в частині визнання ОСОБА_3 звільненим із ЗАТ «Конкорд» за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства не оскаржена, тому в касаційному порядку не переглядається (ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення заявника із заявою до суду виконавче провадження закінчено, тому підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення немає.

Апеляційний суд в оскарженій частині погодився із висновком районного суду, зазначивши при цьому також про те, що норму, за якою проводилось стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із власника ліквідованого підприємства виключено, тому вимоги ОСОБА_3 у цій частині визнані безпідставними.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

При цьому розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, суд не вправі змінювати зміст рішення або його суть.

Судами встановлено, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2008 року зі змінами, внесеними рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20 травня 2008 року, яке набрало законної сили, наказ від 06 грудня 2007 року про звільнення ОСОБА_3 визнано незаконним та поновлено ОСОБА_4 на роботі укладальником-пакувальником ЗАТ «Конкорд»; стягнуто із ЗАТ «Конкорд» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 933 грн. 30 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн.

12 червня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку ліквідацією ЗАТ «Конкорд».

У п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що у випадках ліквідації підприємства, установи, організації на час виконання рішення про поновлення на роботі суд, який постановив рішення, за поданням судового виконавця або заявою позивача в порядку заміни способу виконання рішення відповідно до ст.366 ЦПК України може визнати працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації і своєю ухвалою стягнути з власника ліквідованого підприємства, установи, організації (органу, уповноваженого управляти їх майном, а у відповідних випадках - з правонаступника) суми заробітної плати за вимушений прогул.

Пославшись на вказані роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, апеляційний суд їх не застосував, не зазначив чому їх не застосовує та дійшов передчасного висновку про незастосування норми процесуального закону, на підставі якої середній заробіток за час вимушеного прогулу може бути стягнуто із власника ліквідованого підприємства, оскільки ЦПК України містить аналогічну норму, що й ст. 366 ЦПК України 1963 року (в редакції на момент прийняття зазначеної вище постанови Пленуму), зокрема ст. 373 ЦПК України.

При цьому Законом України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», на який послався суд апеляційної інстанції як на підставу незастосування наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України, виключає ст. 366 ЦПК 1963 року України про оскарження ухвали суду, тобто іншу норму.

Отже, суд апеляційної інстанції належним чином не вирішив питання можливості зміни способу і порядку виконання рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення цієї суми із власника ліквідованого ЗАТ «Конкорд».

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року в частині відмови в заяві ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з власника ліквідованого підприємства скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

Ю.Г.Іваненко

О.В.Умнова

І.М.Фаловська