Ухвала

від 28.09.2016 по справі 313/1037/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

28 вересня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,

ІзмайловоїТ.Л., Кадєтової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Пульс-Агро» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі ,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Пульс-Агро» (далі - ПП «Пульс Агро») про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданого Веселівською селищною радою народних депутатів

01 листопада 2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 33, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 8,41 га на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області.

03 січня 2011 року між ним та ПП «Пульс-Агро» укладено договір оренди землі № 12, відповідно до якого він передав в оренду ПП «Пульс-Агро» строком на 15 років належну йому на праві приватної власності земельну ділянку.

Зазначений договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у державному реєстрі земель внесено запис від 26 жовтня 2011 року ЗАІ № 232120004001175.

Вказує, що ПП «Пульс-Агро» систематично не виконує належним чином умов договору, має заборгованість з орендної плати, а саме: за 2013 рік - 1 000 кг зерна, за 2014 рік - 200 кг насіння соняшнику.

Крім того, вказував, що рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 30 березня 2015 року з ПП «Пульс-Агро» на його користь стягнуто заборгованість з орендної плати за 2012 рік у натуральній формі у вигляді 1 500 кг зерна. Зазначеним рішенням було встановлено порушення відповідачем істотних умов договору оренди землі від 03 січня 2011 року № 12 щодо строків виплати орендної плати та розміру орендної плати.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просив стягнути з ПП «Пульс-Агро» на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2013 рік - 1 000 кг зерна, за 2014 рік - 200 кг насіння соняшнику та розірвати договір оренди землі № 12, який укладений між ним і ПП «Пульс-Агро» 03 січня 2011 року, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від

16 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з

ПП «Пульс-Агро» на користь ОСОБА_3 у натуральній формі за 2013 рік 1 000 кг зерна. Стягнуто з ПП «Пульс-Агро» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 397 грн 31 коп. Розірвано договір оренди землі від 03 січня 2011 року № 12, який укладено між ОСОБА_3 та ПП «Пульс-Агро», зареєстрований у відділі Держкомзему у Веселівському районі, про що у державному реєстрі вчинено запис від 26 жовтня 2011 року ЗАІ № 232120004001175. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 березня

2016 року рішення Веселівського районного суду Запорізької області від

16 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2016 року та залишити в силі рішення Веселівського районного суду Запорізької області від

16 листопада 2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив істотні умови договору оренди, оскільки сплата орендної плати здійснювалась ним не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 січня 2011 року між ОСОБА_3 та ПП «Пульс-Агро» укладено договір оренди землі № 12, відповідно до умов якого позивач передав в оренду орендарю строком на

15 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 8,41 га , розташовану на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Веселівському районі Запорізької області про що у державному реєстрі земель внесено запис від 26 жовтня 2011 року ЗАІ № 232120004001175.

Відповідно до пункту 9 договору оренди № 12, укладеного між сторонами, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % нормативної грошової оцінки, що становить 3 053 грн, у тому числі у грошовій формі. У розмір орендної плати входить прибутковий податок, який відраховується від розміру орендної плати при його сплаті орендарем. За окремою угодою орендна плата може сплачуватись продукцією рослинництва за собівартістю : зерно - 3 т, соняшник - 200 кг, солома - 2 т або обробка присадибної ділянки до 1 га (сівба, оранка, збирання врожаю) - плата тільки за дизпаливо та заробітну плату механізатору за потребою.

У пункті 11 договору зазначено, що орендна плата вноситься у строки: 15 серпня - 15 жовтня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

За змістом ст. ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції , чиннійна момент укладання договору оренди землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладання договору оренди землі) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, окремої угоди за змістом п. 9 договору оренди сторони не укладали.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної станції на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) встановив, що сторонами не узгоджено інший, ніж передбачений у договорі оренди, розрахунок орендної плати, додатковий договір між сторонами не укладався, а тому дійшов правильного висновку про відсутність підстав покладати на орендаря обовКјязок видавати позивачу саме натуроплату та визначати її конкретний розмір.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди, оскільки умовами договору не передбачено його розірвання у зв'язку із несвоєчасною сплатою орендарем орендної плати. Доказів щодо систематичної несплати орендної плати упродовж 2013-2014 років позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених

статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, яка відповідно до положень ч. 1 ст. 360 7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 березня

2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:О.І. Євтушенко Ю.Г. Іваненко Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова