Рішення

від 05.10.2016 по справі 369/8275/14ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8275/14ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/21/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 26 05.10.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участю секретаря Волинець Я.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат Хлібопродуктів «Катеринопільський» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року позивач - ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.12.2008 року між ВАТ КБ «Іпобанк» та ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський», було укладено Кредитний договір №КЮ-0196 (далі - Кредитний договір).

Пунктом 1.1. Кредитного договору (зі змінами внесеними Додатковим договором № 6) передбачено, що ВАТ КБ «Іпобанк» надає Позичальнику кредит в сумі 49 000 000,00 (Сорок дев'ять мільйонів гривень) 00 копійок на строк з «05» грудня 2008 року по «03» грудня 2009 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 20% річних і цільовим використанням - поповнення обігових коштів, а саме оплата за іменні цінні папери по Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б27/6-05/12 від 05.12.2008 року, укладеного між ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський» та ТОВ «Компанія «Теракапітал» (код ЄДРПОУ 34453487).

Пунктом 3.1.1. Кредитного договору передбачено, що ВАТ КБ «Іпобанк» зобов'язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок № 2062201001188 та надавати з нього кредитні кошти в безготівковій формі безпосередньо за цільовим призначенням. Кредитні кошти надаються Первісним кредитором на підставі письмової заяви Позичальника із зазначенням дати видачі кредитних коштів. Попередня письмова згода про намір отримати кошти надається Позичальником Банку у термін не менше як за один банківський день до видачі коштів.

Пунктом 3.1.5. Кредитного договору передбачено, що Банк зобов'язується нараховувати проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця за повний календарний місяць та в день закінчення строку на який надано кредит. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день погашення кредиту.

ВАТ КБ «Іпобанк» належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені п. 3.1.1. даного договору.

В свою чергу, пунктом 3.3.1. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п. 1.1. цілі та повернути кредит в сумі, отриманий згідно п. 1.1., не пізніше «03» грудня 2009 року на рахунок №2062201001188 відкритий у ВАТ КБ «Іпобанк», МФО 380270, сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 20% процентів річних не пізніше останнього робочого дня місяця користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності п. 1.1.

31 травня 2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» (далі по тексту - Банк, Новий кредитор) та ВАТ КБ «Іпобанк» (Первісний кредитор), було укладено Договір відступлення права вимоги за кредитним договором (надалі по тексту - Договір), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3196.

Пунктом 1.1. Договору зазначено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № КЮ-0196 від 05.12.2008 року з усіма додатковими угодами, додатками до нього, що є невід'ємною частиною, укладеним між Первісним кредитором та Позичальником.

Пунктом 1.3. зазначено, що Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх забов'язань за Кредитним договором.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконує.

Враховуючи те, що Позичальник порушив строки повернення кредиту та процентів по кредиту, що встановлені Кредитним договором, Банк вимагає погашення заборгованості за процентами, нарахованих згідно з умовами Кредитного договору, а саме: 11 061 917,81 гривень.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника між ВАТ КБ «Іпобанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної від 31.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер: 10030.

31 травня 2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» (Новий кредитор) та ВАТ КБ «Іпобанк» (Первісний кредитор), було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором Іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2128.

Пунктом 1.1. Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки зазначено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Договором іпотеки (без оформлення заставної), укладеним між Первісним кредитором та Поручителем.

Пунктом 1.3. зазначено, що відступлення прав за Договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення, включаючи право вимоги виконання Поручителем усіх його обов'язків за Договором іпотеки та право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з Договором іпотеки та вимогами чинного законодавства України.

Згідно п.2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 1,4130 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0032, розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Тарасівська сільська рада, та належить Поручителю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682038 виданого 18 листопада 2008 року, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування офісно - складських приміщень.

Враховуючи те, що Позичальником належним чином не виконуються зобов'язання за Кредитним договором позивач просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський» (код ЄДРПОУ 32709190) за кредитним договором № КЮ-0196 від 05.12.2008 року в розмірі 11 061 917,81 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності під час виконання рішення суду, а саме: земельну ділянку, загальною площею 1,4130 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0032, розташовану за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Тарасівська сільська рада, та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682038.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2015 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський» за кредитним договором № КЮ-0196 від 05.12.2008 року в розмірі 11 061 917,81 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах - земельної ділянки загальною площею 1,4130 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0032, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Тарасівська сільська рада, та належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682038, на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.

З апеляційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2015 року звернувся відповідач ОСОБА_2 через свого представника - ОСОБА_4 В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ним не було пред'явлено вимоги про дострокове припинення кредитного договору до ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський». Крім того, суд першої інстанції належним чином не перевірив розмір заборгованості за кредитним договором, а також не визначив початкову ціну предмету іпотеки.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільській» зобов'язання за кредитним договором від 05 грудня 2008 року належним чином не виконав, внаслідок чого станом утворилась заборгованість у загальному розмірі 11 061 917,81 грн. та банк згідно із Законом України "Про іпотеку" і умовами договору іпотеки має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам на ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином Законом України "Про іпотеку" і Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і продаж предмета шляхом проведення публічних торгів.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05.12.2008 року між ВАТ КБ «Іпобанк» та ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський», було укладено Кредитний договір №КЮ-0196 (далі - Кредитний договір).

Пунктом 1.1. Кредитного договору (зі змінами внесеними Додатковим договором № 6) передбачено, що ВАТ КБ «Іпобанк» надає Позичальнику кредит в сумі 49 000 000,00 грн. на строк з «05» грудня 2008 року по «03» грудня 2009 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 20% річних і цільовим використанням - поповнення обігових коштів, а саме оплата за іменні цінні папери по Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б27/6-05/12 від 05.12.2008 року, укладеного між ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський» та ТОВ «Компанія «Теракапітал».

ВАТ КБ «Іпобанк» належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, визначені п. 3.1.1. даного договору.

В свою чергу, пунктом 3.3.1. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п. 1.1. цілі та повернути кредит в сумі, отриманий згідно п. 1.1., не пізніше «03» грудня 2009 року на рахунок №2062201001188 відкритий у ВАТ КБ «Іпобанк», МФО 380270, сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 20% процентів річних не пізніше останнього робочого дня місяця користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності п. 1.1.

31 травня 2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» (Новий кредитор) та ВАТ КБ «Іпобанк» (Первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги за кредитним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3196.

Пунктом 1.1. Договору відступлення права вимоги зазначено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Кредитним договором № КЮ-0196 від 05.12.2008 року з усіма додатковими угодами, додатками до нього, що є невід'ємною частиною, укладеним між Первісним кредитором та Позичальником.

Пунктом 1.3. зазначено, що Новий кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника між ВАТ КБ «Іпобанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної від 31.12.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий номер: 10030.

31 травня 2013 року між АБ «УКРГАЗБАНК» (Новий кредитор) та ВАТ КБ «Іпобанк» (Первісний кредитор), було укладено Договір відступлення права вимоги за Договором Іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2128.

Пунктом 1.1. Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки зазначено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору своє право вимоги за Договором іпотеки (без оформлення заставної), укладеним між Первісним кредитором та Поручителем.

Пунктом 1.3. зазначено, що відступлення прав за Договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення, включаючи право вимоги виконання Поручителем усіх його обов'язків за Договором іпотеки та право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з Договором іпотеки та вимогами чинного законодавства України.

Згідно п.2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 1,4130 га, кадастровий номер 3222486600:04:004:0032, розташована за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Тарасівська сільська рада, та належить Поручителю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682038 виданого 18 листопада 2008 року, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування офісно - складських приміщень.

Відповідно до розділу VI Договору іпотеки, зокрема п. 6.1, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки в тому числі при порушенні іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором.

Згідно п. 6.3, 6.7, 6.8 Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюються або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін. За рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договором, - пеню, штраф, комісії), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інакше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з не направленням іпотекодавцю письмового повідомлення про порушення зобов'язання, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Також, колегія суддів апеляційного суду вважає голослівними посилання апеляційної скарги на необґрунтованість розміру заборгованості за кредитним договором, оскільки розрахунок заборгованості ТОВ «Комбінат хлібопродуктів «Катеринопільський» станом на 16.07.2014 року, який надано позивачем, відповідач жодним доказом не спростував, власного розрахунку не надав.

За змістом ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив також, що звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку» не зазначив початкової ціни предмета іпотеки.

З цього приводу, колегія суддів апеляційного суду вважає за потрібне зауважити наступне.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Тобто посилання позивача в прохальній частині позовної заяви на встановлення початкової ціни визначеної в ході виконавчого провадженні, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна не суперечить вимогам статей 36, 39 та 43 Закону України "Про іпотеку".

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 грудня 2015 року (справа № 6-1205цс15), яка відповідно вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Зокрема, у ній зазначено, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

З урахуванням викладеного, дійшовши правильного висновку про задоволення позову, суд першої інстанції у резолютивній частині рішення обмежився загальним посиланням на визначення початкової ціни предмету іпотеки у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку». Зважаючи на вимоги ст. ст. 214, 215 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, не може бути залишене в силі та підлягає зміні на підставі ст. 309 ЦПК України в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки із зазначенням, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Абзац другий рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2015 року змінити в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки, зазначивши, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: