Ухвала

від 04.10.2016 по справі 757/25803/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

04 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Левенця Б.Б.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними результатів електронних прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію нежилих приміщень, визнання нечинним свідоцтва про придбання нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому, посилаючись на те, що організатором електронних торгів було грубо порушено процедуру проведення прилюдних торгів, просила визнати недійсними результати електронних торгів та протоколу № 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2015 року, визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - нежилі приміщення з № 1 по № 7 групи приміщень № 27-А, загальною площею 226,8 кв. метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ вулиця Лютеранська, 33, виданого ТОВ «Різорт Ріал Істейт» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 19 червня 2015 року, та зобов'язати Головне управління юстиції у місті Києві скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ТОВ «Різорт Ріал Істейт».

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач через свого представника звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій вказала, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції не в повній мірі були з’ясовані всі обставини справи, та не надано оцінку тій обставині, що під час реалізації майна було порушено процедуру проведення прилюдних торгів. Суд при прийнятті рішення не дав відповідної оцінки протиправним діям організатора прилюдних торгів, які полягали в неповідомленні позивача про проведення прилюдних торгів, що є прямим порушенням ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Судом не враховано, що позивач акцентувала увагу не на тривалому невиконанні рішення суду, а на тому, що оцінка нерухомого майна, була проведена задовго до того як рішення суду було виконане, чим було суттєво порушено її права.

Крім того, суд протиправно не застосував до даних правовідносин ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушив норми матеріального права.

Просила рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник ТОВ «Різорт Ріал Істейт» - ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відхилити.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відхилити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася надіслала клопотання про відкладення розгляду справу у зв’язку з її перебуванням у відрядженні, однак доказів поважності причин неявки в судове засідання до клопотання надано не було.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки представників ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судове засідання, однак доказів поважності причин неявки в судове засідання до клопотання долучено не було.

Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явилися, своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з’явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2013 року по справі № 757/6842/13-ц задоволено позов Акціонерного товариства «Банк Перший» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Перший» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 372 471,14 грн., яка складається з суми заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 4 000 000,00 грн.; заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам в розмірі 922 417,03 грн.; суми штрафу за несвоєчасно погашений кредит у розмірі 200 000,00 грн.; суми пені за несвоєчасно сплачені відсотки в розмірі 133 913,08 грн.; суми 3% річних від простроченої суми у розмірі 116 141,03 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення з № 1 по № 7 групи приміщень № 27-А, загальною площею 226,8 кв. метрів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Лютеранська, 33, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки у розмірі 3 997 700,00 грн.

Суд вирішив грошові кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості ТОВ «Євротекстиль» перед ПАТ «Банк Перший» за кредитним договором № 2 від 29 жовтня 2010 року станом на 25 березня 2013 року у розмірі 5 372 471, 14 грн. Вказане рішення суду набрало чинності 17 червня 2014 року.

На виконання вказаного рішення 15 липня 2014 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист.

28 липня 2014 року за вказаним виконавчим листом державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження, копію якого направлено позивачці та запропоновано у строк до семи днів з дня відкриття виконавчого провадження самостійно виконати рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання прилюдних електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації права власності з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим порядком, який діяв на момент проведення електронних торгів.

Пунктом 1 розділу І Тимчасового порядку електронні торги - це прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в системі.

Згідно з ч. 2, 3, 4 розділу 2 Тимчасового порядку державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності і заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби, для проведення реалізації майна, відповідні документи.

Керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна повертаються на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Пунктами 1, 5, 6, 7 розділу 5 Тимчасового порядку передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів, а частинами 3, 4, 5 Розділу 3 Тимчасового порядку установлено, що організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему.

Інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів.

Організатор зобов’язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих газетах (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають бути зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу.

При цьому, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

ОСОБА_2 № 01-03-8494 від 12 листопада 2014 року, який був надісланий сторонам виконавчого провадження, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомило про призначення проведення електронних торгів на 01 грудня 2014 року, лот № 14371.

З матеріалів справи вбачається, що об’ява про проведення електронних торгів об'єкту іпотеки за вищевказаною адресою була опублікована у засобах масової інформації, із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 оскільки такі доводи спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відомості про проведення перших та повторних прилюдних електронних торгів було розміщено у засобах масової інформації та позивачу було відомо про проведення електронних торгів.

Крім того, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові № 6-2988цс15 від 13.04.2016.

25 березня 2015 року до державного виконавця надійшов протокол № 17083, відповідно до якого торги за № 14371 не відбулися у зв'язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Відповідно до п. 6 розділу V Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 № 656/5 та зареєстрованого в МЮУ 16.04.2016 за № 427/25204 із змінами і доповненнями (далі - Тимчасовий порядок) , якщо до часу завершення електронних торгів, не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися. Згідно положень Тимчасового порядку у разі, якщо електронні торги не відбулися нереалізоване майно /лот/, яке виставлялося на електронні торги підлягає уцінці /повторній уцінці/.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження 25 березня 2015 року державним виконавцем проведено уцінку нерухомого майна.

ОСОБА_2 від 10 квітня 2015 року Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомило про призначення проведення електронних торгів на 27 квітня 2015 року, лот № 57450.

У відповідності до протоколу № 76808 проведення електронних торгів 27 квітня 2015 року торги відбулися та переможцем торгів визначено ТОВ «Різорт Ріал Істейт».

29 травня 2015 року державним виконавцем складено ОСОБА_5 про реалізацію предмета іпотеки.

19 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ТОВ «Різорт Ріал Істейт» видано свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушень визначення оцінки майна, що передано на реалізацію з прилюдних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2013 року по справі № 757/6842/13-ц визначено початкову ціну предмету іпотеки відповідно до судової експертної оцінки від 25 березня 2013 року, а саме: 3 997 700,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо вартість майна боржника визначена у рішенні суду державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішення, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Оскільки у відповідності до вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку» рішенням суду встановлено початкову ціну іпотечного майна, що підлягає реалізації та порядок реалізації, саме вказана в рішенні суду ціна і є стартовою для реалізації цього майна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені в ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги до чинності звіту стосуються звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні, а у даному випадку, початкова ціна об'єкта нерухомості визначалась рішенням суду шляхом проведення судової експертизи та посилання позивачки на шестимісячний термін дії висновку про оцінку майна стосуються випадків проведення експертизи в межах виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що повторні електронні торги проводяться місячний строк з дня проведення /повторної уцінки/ майна згідно вимогам, визначеним цим Порядком вартість зазначена в акті про уцінку є стартовою ціною реалізації майна на повторних електронних торгах.

Колегія суддів погоджується, з доводами апеляційної скарги, щодо порушення державним виконавцем місячного строку для проведення повторних торгів, як це передбачено Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних та Законом України «Про іпотеку», однак позивачем не надано доказів, що порушення державним виконавцем місячного строку для проведення торгів призвело до порушення прав позивача, а тому вказане порушення не впливає на дійсність результатів електронних торгів.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріали права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не зазначено обставин, які б свідчили про істотне порушення його прав при реалізації майна з прилюдних електронних торгів та не надано доказів, які б підтверджували порушення процедури проведення торгів, у зв'язку з чим правомірно відмовив в задоволені позовних вимог про визнання електронних торгів та протоколу електронних торгів за їх недоведеністю.

Оскільки позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності переможця торгів є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені таких вимог.

Не заслуговують також на увагу судової колегії доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції у своєму рішенні не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному, безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всі висновки суду першої інстанції повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду пер інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по су справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляції скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законними обґрунтованим.

Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від ІЗ травня 2016 року - залиш без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарж протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільні кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 757/25803/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10466/2016

Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_10

Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_11