Рішення

від 03.10.2016 по справі 910/15317/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016Справа №910/15317/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Борлас»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 84841,92 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Седих Н.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми заборгованості з орендної плати у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань розрахуватися по Договору оренди від 16.05.2014 та з урахуванням того, що внаслідок зміни власника орендованого Відповідачем за Договором приміщення на Позивача, орендна плата повинна сплачуватися вже Позивачу, як новому орендодавцю.

Відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направляв, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР та з матеріалів справи, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників у засіданні покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Інфіко-Холдінг», як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, 16.05.2014 було укладено Договір оренди (далі - Договір), за умовами якого в оренду Відповідачу було передано частину належного Позивачу на праві власності будинку, описаного у Додатку №1 до Договору (далі - Приміщення), строком користування 12 місяців з передачі Приміщення в оренду. Факт передачі приміщення в оренду підтверджується залученим до справи актом від 16.05.2014. Тобто строк дії Договору оренди склав з 16.05.2014 по 16.05.2015 включно.

Матеріали справи не містять доказів повернення Приміщення з оренди, та зокрема у період з 16.05.2015 та станом на даний час.

За приписами ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи відсутність у Договорі застережень щодо не продовження строку його дій, а також враховуючи не повернення Приміщення з оренди та відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця, Договір на підставі ст. 764 ЦК України вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором, тобто на строк 12 місяців: з 17.05.2015 по 17.05.2016 та потім з 18.05.2016 по 18.05.2017.

Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

За приписами ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Так, на підставі Договору купівлі-продажу від 18.07.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.07.2016 було внесено запис про зміну власника нежилих приміщень торгово-розважального комплексу, А, об'єкту житлової нерухомості, загальною площею 3423,60 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2, до складу яких входять і орендовані за Договором Приміщення.

Згідно вказаних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно новим власником майна відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а отже, і новим орендодавцем за Договором оренди відповідно до ст. 770 ЦК України, є Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Борлас» (Позивач).

При цьому судом враховано відсутність у Договорі оренди положення, що у разі відчуження наймодавцем речі договір припиняється.

Так, за користування Приміщенням Відповідач зобов'язався сплачувати орендодавцю, яким з 18.07.2016 є Позивач, зокрема, орендну плату у встановленому Договором порядках та розмірах (розділи 5 та 6 Договору).

Позивач заявляє до стягнення заборгованість з орендної плати згідно доданого до позову розрахунку за серпень 2016 року у сумі 84841,92 грн.

З залучених до матеріалів справи доказів (повідомлення від 27.07.2016, чек Укрпошти від 29.07.2016 та описи вкладення у цінні листи) вбачається, що повідомлення про зміну орендодавця Позивачем було направлено Відповідачу, у тому числі за адресою місцезнаходження згідно з відомостями з ЄДР, 29.07.2016. Отже, Позивачем були вчинені всі залежні від нього обов'язкові за законом дії для повідомлення Відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні зі сплати орендної плати.

Базова орендна плата на дату підписання Договору була встановлена в розмірі 50000 грн. на місяць та відповідно до п. 5.1 Договору передбачалася індексація орендної плати починаючи з 6го фактичного місяця оренди та 1 раз на 6 місяців шляхом помноження орендної плати на добуток інфляційних індексів.

При цьому, у п. 5.1 сторони також передбачили можливість коригування розміру орендної плати в залежності від курсу долара шляхом укладення додаткових угод, проте у матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами такі угоди фактично укладалися.

Отже, враховуючи передачу приміщення в оренду 16.05.2014, індексація повинна була здійснюватися з 16.11.2014 у наступні дати: 16.05.2015, 16.11.2015, 16.05.2016 та 16.11.2016.

За приписами п. 5.1 Договору, орендна плата є чинною протягом 6ти календарних місяців до дати наступної індексації.

З урахуванням індексації за вказаними вище правилами, у період з 16.05.2016 на до 16.11.2016 проіндексована орендна плата становила 77613,82 грн. на місяць, з розрахунку:

Період Сума орендної плати (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми орендної плати Сума орендної плати з врахуванням індексу інфляції 16.11.2014 - 16.05.2016 50000 1.552 27613.82 77613.82

Отже, за вищенаведеним розрахунком суду Відповідач був зобов'язаний сплатити за серпень 2016 року орендну плату в розмірі 77613,82 грн. При цьому, доданий до позову розрахунок розміру орендної плати в розмірі 84841,92 грн. судом перевірено та визнано необґрунтованим, оскільки Позивачем не було враховано положення п. 5.1 Договору, що індексація орендної плати починаючи з 6го фактичного місяця оренди, а не з дати передачі Приміщення в оренду, та що орендна плата є чинною протягом 6ти календарних місяців до дати наступної індексації.

Відтак, обґрунтованим розміром орендної плати за серпень 2016 року є 77613,82 грн., та позаяк дана сума орендної плати не була сплачена Відповідачем Позивачу у добровільному порядку у встановлений Договором строк, який настав на час звернення Позивача до суду з позовом, та залишається несплаченою на даний час (матеріали справи не містять доказів протилежного), то судом позовні вимоги про стягнення є 77613,82 грн. орендної плати відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 762 ЦК України визнаються обґрунтованими та задовольняються.

У іншій частині суд у позові відмовляє у зв'язку з частковою необґрунтованістю здійсненого Позивачем розрахунку.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Борлас» (м. Київ, вул. Довженка, 3; ідентифікаційний код 39906598) 77613 (сімдесят сім тисяч шістсот тринадцять) грн. 82 коп. заборгованості, а також 1260 (одну тисячу двісті шістдесят) грн. 60 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2016

Суддя Сташків Р.Б.