Рішення

від 03.10.2016 по справі 910/16091/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016Справа №910/16091/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства «Київпастранс»

до приватного підприємства «Автоарматура»

про застосування господарських санкцій у розмірі 15 263,90 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуржій Є.О. (довіреність № 06-5/05 від 11.01.2016);

від відповідача: Литвин І.А. (керівник згідно виписки від 08.10.2015),

В С Т А Н О В И В:

31.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства «Київпастранс» (далі - позивач) до приватного підприємства «Автоарматура» (далі - відповідач) про застосування господарських санкцій у розмірі 15 263,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір № 52.16-71 від 31.03.2016 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач за замовленням позивача зобов'язувався передати відповідачу товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

20.04.2016 позивач направив на адресу відповідача заявку на поставку товару №19/439, проте відповідач, в порушення умов договору, поставку товару, замовленого позивачем, не здійснив.

Вважаючи, що його права порушені позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 263,90 грн.

Провадження у справі № 910/16091/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2016 та призначено її розгляд на 19.09.2016.

19.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи витребувані ухвалою суду від 02.09.2016.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 розгляд справи було відкладено на 03.10.2016.

30.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав документи, витребувані ухвалою суду від 02.09.2016, для долучення до матеріалів справи, а також відзив на позовну заяву, вважав, що позивач неправомірно просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції, оскільки позивач також порушив зобов'язання, взяті на себе згідно з умовам договору, та має заборгованість перед відповідачем за товар, поставлений останнім раніше. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

03.10.2016 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 03.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.03.2016 між комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - позивач або покупець) та приватним підприємством «Автоарматура» (далі - відповідач або постачальник) був укладений договір № 52.16-71 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався поставити та передати у власність позивача «вироби мінеральні неметалеві, інші, н. в. і. у.» код 23.99.1 за ДК 016:2010 (колодки та накладки) (далі - товар), а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою філії, відокремленого підрозділу покупця виходячи з його виробничої необхідності.

20.04.2016 позивач направив на адресу відповідача заявку №19/439 на поставку товару на загальну суму 161 394,00 грн, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407027402626 та фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 0923, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач, в порушення умов договору, поставку товару, замовленого позивачем, не здійснив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 263,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, які б підтверджували здійснення ним поставки товару, зазначеного у замовленні № 19/439 від 20.04.2016, або спростовували доводи позивача, суду не надав.

У відзиві на позовну заяву, поданому 30.09.2016, відповідач, зокрема, вказав, що позивач систематично порушував зобов'язання з оплати поставленого відповідачем товару, взяті на себе згідно з умовами договору, який є підставою даного позову, а також іншого укладеного між сторонами договору - № 06-/160-15(52.15-422) від 17.07.2015. У відповідача не було гарантій, що поставлена продукція буде оплачена, а заборгованість позивача не збільшиться. Вважав, що позивач неправомірно просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції, оскільки позивач також не виконує свої зобов'язання за договором належним чином.

Вищенаведені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки згідно з положеннями ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином не допускається, а обсяг та добросовісність виконання позивачем зобов'язань з оплати товару, поставленого відповідачем раніше, не є предметом розгляду даного спору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що поставка партії товару здійснюється не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки.

Заявка № 19/439 від 20.04.2016 була отримана відповідачем 29.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407027402626, копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, товар за вищевказаною заявкою повинен був бути поставлений відповідачем до 19.05.2016 включно, а прострочення виконання вказаного зобов'язання почалось з 20.05.2016.

Судом встановлено, що відповідач товар, замовлений позивачем, не поставив, відтак допустив порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості непоставленого в строк товару, за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені за період з 20.05.2016 по 30.08.2016, наданий позивачем, суд встановив, що він виконаний вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 15 263,90 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені судом у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1 378,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Автоарматура» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 25; ідентифікаційний код 25634875) на користь комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) пеню в розмірі 15 263,90 грн (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят три грн 90 коп); 1 378,00 грн (одну тисячу триста сімдесят вісім грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10 жовтня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань