Рішення

від 04.10.2016 по справі 915/855/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 915/855/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.08.2016 року,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 5 від 03.06.16 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгнефтегазВ» ,

54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 101 (ідентифікаційний код 34319109),

до Публічного акціонерного товариства В«Зелений ГайВ» ,

56541, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 12 (ідентифікаційний код 00414090),

про стягнення заборгованості за простим векселем, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЮгнефтегазВ» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства В«Зелений ГайВ» про стягнення заборгованості за простим векселем у сумі 2 000 000,00 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.08.2016 року.

Ухвалою суду від 22.08.2016 року розгляд справи відкладено на 05.09.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

05.09.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13.09.2016 року.

13.09.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.2016 року.

28.09.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У поданому суду відзиві (а.с. 45) просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ТОВ В«ЮгнефтегазВ» не надало докази того, що придбало вексель АА0053895 на законних підставах, тобто за правочином, вчиненим за участю торговця цінними паперами, і тому не може бути особою, яка має права пред'являти вимоги за цим векселем, що є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

Також зазначає, що простий вексель серії АА 0053895 містить такий строк платежу - В«за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 рокуВ» , тобто строк платежу, можливість вживання якого не передбачена статтями 33,34 Уніфікованого закону і тому він є недійсним.

На думку відповідача, позивач сприймає формулювання строку платежу у векселі АА 0053895 як зобов'язання сплатити вексельну суму не пізніше 31.11.2015 року, про що зазначає у позовній заяві, тобто як строк платежу - В«у визначений строк від дати складанняВ» . Але це невірно, оскільки в векселі міститься формулювання В«за пред'явленнямВ» .

Навіть якщо вважати формулювання В«але не пізніше 30 листопада 2015 рокуВ» таким, яке не відноситься до строку платежу, і вважати вексель АА 0053895 виданим із строком платежу В«за пред'явленнямВ» , то такий вексель відповідно до статті 34 Уніфікованого закону повинен був бути пред'явлений до платежу до 1 грудня 2010 року (1 рік з моменту видачі векселя).

1 грудня 2013 року сплив строк позовної давності, визначений статтею 70 Уніфікованого закону, для пред'явлення вимог за векселем АА 0053895 із формулюванням В«за пред'явленнямВ» .

Позовну заяву, з розгляду якої порушено провадження у справі №915/855/16, ТОВ В«ЮгнефтегазВ» було подано до суду у серпні 2016 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Простий вексель серія АА 0053895 (далі - вексель) виданий (складений) 30 листопада 2009 року Відкритим акціонерним товариством В«Зелений ГайВ» (далі - ВАТ В«Зелений ГайВ» , векселедавець), яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство В«Зелений ГайВ» (далі - ПАТ В«Зелений ГайВ» , відповідач), відповідно до умов якого векселедавець зобов'язався сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Соя УкраїнаВ» (далі - ТОВ В«Соя УкраїнаВ» ) або його наказу (бланковий індосамент) 2 000 000,00 грн. за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 року (а.с. 13-14).

Вексель передано Позивачу (векселедержателю) за бланковим індосаментом.

09.11.2015 року позивачем (векселедержателем) на адресу відповідача (векселедавця) було надіслано письмову вимогу про сплату суми заборгованості за векселем або повідомлення про таку сплату, якщо вона була здійснена раніше на користь ТОВ В«Соя УкраїнаВ» (а.с. 11).

Вказану вимогу відповідач отримав 12.11.2015 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 12).

Доказів надання відповіді на претензію або сплати коштів на користь позивача або ТОВ В«Соя УкраїнаВ» суду не надано.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення на користь позивача з відповідача грошових коштів у сумі 2 000 000,00 грн. за простим векселем серії АА 0053895, виданим (емітованим) 30 листопада 2009 року.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначаються Законом України В«Про обіг векселівВ» , у якому зазначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України В«Про цінні папери і фондову біржуВ» , Закону України В«Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселіВ» , Закону України В«Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселіВ» , Закону України В«Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселівВ» , цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 14 Закону України В«Про цінні папери та фондовий ринокВ» встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий, переказний. Згідно частини 3 вказаної норми особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 5 Закону України В«Про обіг векселів в УкраїніВ» та статтею 14 Закону України В«Про цінні папери та фондовий ринокВ» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Статтею 75 Уніфікованого закону визначено, що простий вексель містить:

1) назву В«простий вексельВ» , яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

В силу ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71), застереження про відсотки (стаття 5), положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32).

Відповідно до статей 11, 12, 13 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, … може бути переданий шляхом індосаменту . Індосамент В«на пред'явникаВ» має силу бланкового індосаменту. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент ).

Такий правовий зміст закріплено і у п.п. 6,7 ч. 1 ст. 1 Закону України В«Про цінні папери та фондовий ринокВ» індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку. Індосамент може бути повним (іменним) - виписаним на ім'я (найменування) конкретної особи або бланковим (на пред'явника) - виписаним без зазначення імені (найменування) особи .

Відповідно до абз. 2 ст. 13 Уніфікованого закону бланковий індосамент є чинним лише у випадку, коли він написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

У відповідності із ч.ч. 8,9 Закону України В«Про цінні папери та фондовий ринокВ» правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім випадків: розміщення емітентом власних цінних паперів; викупу та продажу емітентом власних цінних паперів; проведення розрахунків звикористанням неемісійних цінних паперів;розміщення казначейських зобов'язань України;внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;дарування цінних паперів;спадкування та правонаступництва цінних паперів; вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень; вчинення правочинів у процесі приватизації.

Правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.

Згідно ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні i прості векселі можна для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Позивачем в обґрунтування правомірності отримання простого векселя наданий договір купівлі-продажу №2/04-2013 від 02.04.2013 року, додаткова угода до нього від 16.06.2015 року та акт прийому передачі простого векселя від 17.06.2015 року, згідно яких вбачається, що між ТОВ «Югнефтегаз» та ТОВ «Соя Україна» був укладений договір купівлі-продажу устаткування, загальною вартістю 2 000 000 грн., розрахунок за який передбачений простим векселем серії АА 0053895, виданим (емітованим) ВАТ «Зелений Гай» 30 листопада 2009 року. (а.с. 55-59)

За актом прийому передачі простого векселя від 17.06.2015 року останній переданий покупцем - векселедержателем (ТОВ «Соя Україна») продавцю-векселеотримувачу (ТОВ «Югнефтегаз») в рахунок оплати товару за договором купівлі-продажу №2/04-2013 від 02.04.2013 року. (а.с. 59)

Отже, придбання векселя ТОВ «Югнефтегаз», в силу ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», відбулося за правочином купівлі-продажу майна, що не потребує обов'язкової участі або посередництва торгівця цінними паперами.

Крім того, згідно п. 7 Постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007 року № 5 В«Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселівВ» якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Вказана позиція кореспондується із прямою нормою абз. 2 ст. 13 Уніфікованого закону.

Що стосується посилань відповідача про пропущення строку позовної давності за простим векселем, то суд прийшов наступного висновку.

Стаття 34 Уніфікованого закону встановлює, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Отже, при зазначені у векселі строку платежу - «за пред'явленням», платіж повинен бути проведений в день пред'явлення векселя до платежу на протязі року з дня його складання. Якщо ж векселедавець строки пред'явлення векселя скоротив або збільшив вважається, що вексель повинен бути пред'явлений до платежу в обумовлені векселедавцем строки пред'явлення.

При цьому, закон не містить чіткого формулювання, якими саме словами виражається воля трасанта щодо зменшення/збільшення строку пред'явлення векселю до платежу та не виключає використання таких оборотів, як наприклад «за пред'явленням, але не раніше» або «за пред'явленням, але не пізніше».

В простому векселі серії АА 0053895 від 30.11.2009 р. відповідач збільшив строк пред'явлення векселя до платежу - «за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 р.», тобто пред'явлення векселя до платежу має бути здійснено векселедержателем в період з дня складання до 30 листопада 2015 р.

Відповідно до статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя (векселедавця за простим векселем), погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Пунктами 18, 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року № 5 В«Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселівВ» установлено, що за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя.

Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора. (п. 18)

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб. (п.19)

Позивач є власником простого векселя серія АА 0053895, виданого (емітованого) 30 листопада 2009 року відповідачем (векселедавцем), відповідно до умов якого векселедавець зобов'язується сплатити на користь ТОВ В«Соя УкраїнаВ» або його наказу 2 000 000,00 грн. за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 р.

Вексель містить всі обов'язкові реквізити, визначені ст. 75 Уніфікованого закону, та бланковий (на пред'явника) індосамент на звороті.

Незважаючи на пред'явлену 12.11.2015 року вимогу про сплату за векселем, відповідачем сплату не здійснено та про факт оплати попередньому власнику векселя не повідомлено. При цьому векселедавцем цінний папір не опротестований.

Отже, право вимоги платежу за векселем згідно наказу ТОВ В«Соя УкраїнаВ» (бланкового індосаменту) належить позивачу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір у сумі 30 000,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Зелений ГайВ» (56541, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 12, ідентифікаційний код 00414090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЮгнефтегазВ» (54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 101, ідентифікаційний код 34319109) заборгованість за простим векселем серії АА 0053895, виданим (емітованим) 30 листопада 2009 року, у сумі 2 000 000,00 грн. (два мільйони грн. 00 коп.) та судовий збір у сумі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 10.10.2016 року.

Суддя В.О. Корицька