Постанова

від 21.12.2016 по справі 915/855/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р.Справа № 915/855/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Зелений Гай»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2016

у справі № 915/855/16

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Югнефтегаз»

до Публічного акціонерного товариства «Зелений Гай»

про стягнення заборгованості за простим векселем

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 21.12.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року Товариство з додатковою відповідальністю «Югнефтегаз» (далі - ТОВ позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Зелений Гай» (далі - ПАТ «Зелений Гай», відповідач) про стягнення 2 000 000,00 грн. за простим векселем,

В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначає, що він є власником (векселедержателем) простого векселю серія АА 0053895, виданого (складеного) 30 листопада 2009 року ВАТ «Зелений Гай», відповідно до умов якого векселедавець зобов'язався сплатити на користь ТОВ «Соя Україна» або його наказу (бланковий індосамент) два мільйони гривень не пізніше 30.11.2015 року. 12.11.2015 року позивачем на адресу векселедавця було надіслано письмову вимогу про сплату суми заборгованості за векселем або повідомити про таку сплату, якщо вона була здійснена раніше на користь ТОВ «Соя Україна». На дату подання позову відповіді від відповідача не отримано, будь-які кошти за векселем - не сплачено.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.10.2016 позовні вимоги ТОВ задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість 2 000 000,00 грн. та судовий збір у сумі 30 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд визнав позовні вимоги доведеними та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які визнані судом обґрунтованими.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням , ПАТ «Зелений Гай» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт обґрунтовує скаргу тим, що простий вексель містить строк платежу «за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 року», тобто строк платежу, можливість вживання якого не передбачена статтями 33,34 ОСОБА_3 Закону і тому він є недійсним. Позивач сприймає формулювання строку платежу у векселі як зобов'язання сплатити вексельну суму не пізніше 31.11.2015 року, про що зазначає у позовній заяві, тобто як строк платежу - «у визначений строк від дати складання». Але це невірно, оскільки в векселі міститься формулювання «за пред'явленням». Навіть якщо вважати формулювання «але не пізніше 30 листопада 2015 року» таким, яке не відноситься до строку платежу, і вважати вексель виданим із строком платежу «за пред'явленням», то такий вексель відповідно до статті 34 ОСОБА_3 закону повинен був бути пред'явлений до платежу до 1 грудня 2010 року (1 рік з моменту видачі векселя). 01 грудня 2013 року сплив строк позовної давності, визначений статтею 70 ОСОБА_3 Закону для пред'явлення вимог за векселем із формулюванням «за пред'явленням» . Позовну заяву, було подано до суду у серпні 2016 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 23.11.2016.

21.11.2016 до апеляційного суду надійшли заперечення від позивача на апеляційну скаргу, в яких ТОВ вважає, що в апеляційній скарзі не було наведено достатніх підстав для скасування вищевказаного рішення. Позивач також зазначає, що ст. 34 ОСОБА_3 Закону встановлює право векселедержателя скоротити або збільшити загальний строк пред'явлення векселя для платежу, але конкретних вимог щодо словесного формулювання цього положення у векселі ОСОБА_3 не містить. Викладені в апеляційній скарзі міркування відповідача щодо того, яким має бути формулювання положення щодо права трасанта збільшити або зменшити строк пред'явлення до платежу простого векселя є виключно його думкою. Крім цього, ТОВ зазначає, що строк позовної давності від дати настання строку платежу за векселем не закінчився.

23.11.2016 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, проте в судове засідання не з'явився. Крім цього, до суду не повернулось поштове повідомлення від відповідача про вручення останньому поштового відправлення, у зв'язку з цим, ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.11.2016, судова колегія відклала розгляд справи на 21.12.2016.

24.11.2016 до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли електронні повідомлення № 97 та № 98, в яких останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю направити представника у судове засідання із-за стану його здоров'я.

21.12.2016 в судовому засіданні представник відповідача надав пояснення якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2016 надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначаються Законом України «Про обіг векселів», у якому зазначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено ОСОБА_3 закон про переказні векселі та прості векселі (далі - ОСОБА_3), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій Законів про переказні та прості векселі, про гербовий збір стосовно векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм ОСОБА_3 Закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

З матеріалів справи вбачається, 02.04.2013 між ТОВ «Югнефтегаз» (Продавець) та ТОВ «Соя Україна» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №2/04-2013, за умовами якого, Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього Договору (п. 1.1. договору).

16.06.2015 сторони уклали Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу №2/04-2013 від 02.04.2013 про наступне:

1. В зв'язку з відсутністю можливості у Покупця оплатити товар, придбаний на підставі Договору, Сторони дійшли згоди викласти пункт 4.2. Договору в наступній редакції: «Розрахунок за товар, який продано за Договором, здійснюється щляхом передачі Покупцем простого векселя Продавцю на суму 2 000 000,00 грн. (два мільйони грн. 00 коп.), і з такими ознаками: вексель простий серія АА 0053895, дата складання - 30 листопада 2009 року, векселедавець (емітент) - Відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай», строк платежу за векселем - за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 року».

2. Сторони підтверджують, що передача Покупцем зазначеного векселя Продавцю припиняє грошове зобов'язання за Договором.

3. Покупець зобов'язується передати вказаний вище вексель протягом 1 календарного дня після укладення даної Додаткової угоди.

4. Факт передачі векселя засвідчується відповідним актом приймання-передачі.

За актом від 17.06.2015 на виконання умов п. 4.2. Договору купівлі-продажу №2/04-2013 від 02.04.2013, з урахуванням змісту Додаткової угоди про внесення змін до Договору від 16.06.2015 Покупець-векселедержатель передав, а Продавець-векселеотримувач прийняв простий вексель серії АА0053895, дата складання - 30.11.2009, строк платежу - за пред'явленням але не пізніше 30.11.2015, вексельна сума - 2 000 000,00 грн.

Статтею 75 ОСОБА_3 Закону визначено, що простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

В силу ст. 77 ОСОБА_3 Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71), застереження про відсотки (стаття 5), положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32).

Видавати переказні i прості векселі можна для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем (ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

Придбання векселя ТОВ «Югнефтегаз», в силу ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», відбулося за правочином купівлі-продажу майна, що не потребує обов'язкової участі або посередництва торгівця цінними паперами.

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем (п. 7 Постанови Пленум Верховного Суду України від 08.06.2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»).

Господарським судом вірно встановлено, що Простий вексель серія АА 0053895 виданий (складений) 30 листопада 2009 року Відкритим акціонерним товариством «Зелений Гай», яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Зелений Гай», відповідно до умов якого векселедавець зобов'язався сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соя Україна» або його наказу (бланковий індосамент) 2 000 000,00 грн. за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015 року (а.с. 13-14).

Вексель передано Позивачу (векселедержателю) за бланковим індосаментом.

09.11.2015 року позивачем (векселедержателем) на адресу відповідача (векселедавця) було надіслано письмову вимогу про сплату суми заборгованості за векселем або повідомлення про таку сплату, якщо вона була здійснена раніше на користь ТОВ «Соя Україна» (а.с. 11), яка отримана відповідачем 12.11.2015 року, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 12). Доказів надання відповіді на претензію або сплати коштів на користь позивача або ТОВ «Соя Україна» суду не надано.

Відповідно до статей 11, 12, 13 ОСОБА_3 Закону будь-який переказний вексель, … може бути переданий шляхом індосаменту . Індосамент «на пред'явника» має силу бланкового індосаменту. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент ).

Такий правовий зміст закріплено і у п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку. Індосамент може бути повним (іменним) - виписаним на ім'я (найменування) конкретної особи або бланковим (на пред'явника) - виписаним без зазначення імені (найменування) особи .

Відповідно до абз. 2 ст. 13 ОСОБА_3 закону бланковий індосамент є чинним лише у випадку, коли він написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Щодо доводів скаржника про пропущення строку позовної давності за простим векселем, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стаття 34 ОСОБА_3 Закону встановлює, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

При зазначені у векселі строку платежу - «за пред'явленням», платіж повинен бути проведений в день пред'явлення векселя до платежу на протязі року з дня його складання. Якщо ж векселедавець строки пред'явлення векселя скоротив або збільшив вважається, що вексель повинен бути пред'явлений до платежу в обумовлені векселедавцем строки пред'явлення. При цьому, закон не містить чіткого формулювання, якими саме словами виражається воля трасанта щодо зменшення/збільшення строку пред'явлення векселю до платежу та не виключає використання таких оборотів, як наприклад «за пред'явленням, але не раніше» або «за пред'явленням, але не пізніше».

В простому векселі серії АА 0053895 від 30.11.2009 відповідач збільшив строк пред'явлення векселя до платежу - «за пред'явленням, але не пізніше 30 листопада 2015р.», тобто пред'явлення векселя до платежу має бути здійснено векселедержателем в період з дня складання до 30 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 70 ОСОБА_3 закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя (векселедавця за простим векселем), погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

За вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора. Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст. 70 ОСОБА_3 Закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб (п. п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача стягнення 2 000 000,00 грн. за простим векселем серія АА 0053895, виданим 30 листопада 2009 року ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим, господарський суд правомірно задовольнив позов ТОВ «Югнефтегаз».

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_4