Постанова

від 10.10.2016 по справі 905/2326/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2016 справа №905/2326/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача 1: від відповідача 2:Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft), м. Відень на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.09.2016 року по справі № 905/2326/16 (суддя Бойко І.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім українських машинобудівних заводів», м. Краматорськ, Донецька область до відповідача 1 та відповідача 2Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft), м. Відень провизнання недійсними додаткових угод № 19 від 29.09.2011 року, № 24 від 28.12.2012 року, № 7 від 16.12.2013 року до контракту № 15/590 від 29.03.2007 року.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім українських машинобудівних заводів», м. Краматорськ, Донецька область (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область (далі - «Відповідач 1») та до PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft), м. Відень (далі - «Відповідач 2») про визнання недійсними додаткових угод № 19 від 29.09.2011 року, № 24 від 28.12.2012 року, № 7 від 16.12.2013 року до контракту № 15/590 від 29.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.09.2016 року провадження у справі № 905/2326/16 зупинено на підставі частини першої статті 79 ГПК України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 07.09.2016 року у справі № 905/2326/16 та передати справу на розгляд до господарського суду Донецької області.

Заявник апеляційної скарги вважає, що спірна ухвала не можна вважати законною, оскільки вона ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що посилання місцевого господарського суду на Конвенцію «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» є безпідставним, оскільки відповідач 2 (Австрійська Республіка) не є підписантом зазначеної Конвенції, відтак, остання не застосовується на території та відносно Республіки Австрія.

Заявник апеляційної скарги вважає, що в даному випадку місцевий господарський суд ухилився від здійснення правосуддя, що призводить до затягування розгляду справи, та як наслідок, до порушення судом норм чинного законодавства України, міжнародних угод, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема, п. 1, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, поважність причин не явки суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу було технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду винесену з порушенням норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім українських машинобудівних заводів» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» та PXI Акцієнгезельшафт (RXI Aktiengesellschaft) про визнання недійсними додаткових угод № 19 від 29.09.2011 року, № 24 від 28.12.2012 року, № 7 від 16.12.2013 року до контракту № 15/590 від 29.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.08.2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 05/2326/16 та призначено до розгляду на 07.09.2016 року.

Приймаючи спірну ухвалу, суд першої інстанції з посиланням на ст.. 125 ГПК України - виходив з того, що позивач - компанія RXI Aktiengesellschaft (Austria) є резидентом Австрійської Республіки, а тому про розгляд даної справи позивача належить повідомляти у порядку, передбаченому Конвенцією «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року (Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах»); а направлення у такий спосіб повідомлення Відповідачу-2 зумовлює зупинення провадження у справі № 905/2326/16 (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Втім, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду, вважає його таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді усіх обставин справи, з огляду на таке.

Як вже зазначалось раніше, міжнародним договором, яким регулюється питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави, є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. (далі - «Конвенція»), до якої Україна приєдналась 19.10.2000 року.

Втім, як обґрунтовано зауважено скаржником, країна Республіка Австрія не є учасником зазначеної Конвенції.

Дійсно, ст. 125 Господарського процесуального кодексу України унормовує порядок вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Однак, згідно приписів зазначеної норми, такий порядок вручення судових документів може бути застосований судом лише у разі об'єктивної необхідності .

Відповідно до ст. 28 ГПК України, зокрема, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Відповідно до п.8 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові .

В матеріалах справи наявне клопотання уповноваженого представника Відповідача - 2 про надсилання усієї кореспонденції за адресою вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032 (а.с. 88-89). Повноваження цього представника (ОСОБА_4Я.) підтверджені довіреністю № 1-25042014, виданою PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft) 25.04.2014р. (а.с. 90-98)

Відтак, Відповідач-2 про день та час розгляду справи міг бути повідомлений належним чином у відповідності до ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України, за адресою його представника в Україні (вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032).

Підстави для застосування місцевим господарським судом приписів ст. 125 ГПК були відсутні.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в абзаці 1 пункту 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Отже, для вирішення питання про необхідність зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги положення статті 15 Конвенції не мають безпосереднього істотного значення, оскільки мають інший предмет правового регулювання, що поряд з встановленим вище свідчить про помилкове застосування судом першої інстанції норм Гаазької конвенції 1965 року на даному етапі розгляду господарської справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як вбачається з матеріалів даної справи, спір по суті заявлених вимог судом першої інстанції не вирішений, необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків її розгляду і - перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Отже, враховуючи викладене вище, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги і скасування незаконної ухвали.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft), м. Відень - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 07.09.2016 року у справі № 905/2326/16 скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду Донецької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім українських машинобудівних заводів», м. Краматорськ, Донецька область (ЄДРПОУ 30346563) на користь PXI Акцієнгезельшафт (RHI Aktiengesellschaft), м. Відень (ідентифікаційний номер: FN 103123b) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1' 378,00 грн.

Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко

Судді: Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3

Надруковано 7 примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу 1;

2 - відповідачу 2;

1 - до справи;

1 - ГСДО;

1 - ДАГС.