Рішення

від 06.10.2016 по справі 923/855/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року Справа № 923/855/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області

до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Новокаховської філії, м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 9070 грн. 19 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт, серія МО № 606262 виданий Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській обл. від 02.10.1998р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність №145 від 29.12.2015 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) заявив позов до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Новокаховської філії (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки б/н від 15.08.2016 року в сумі 8010 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 840 грн. 96 коп., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 219 грн. 23 коп.

В ході судового засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 була видана виконуючому обов'язки директора Новокаховської філії ОСОБА_3 ОСОБА_4 довіреність від 23.06.2015 р. № 38. Відповідно до зазначеної довіреності ОСОБА_4 наділявся правом на укладення від імені ОСОБА_3 договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг у порядку встановленому ОСОБА_3. Рішення про погодження укладення або про відмову в укладенні договорів у ОСОБА_3 приймається Комітетом з конкурсних торгів. В свою чергу, з приводу договору з ФОП ОСОБА_1 на поставку автозапчастин Комітетом з конкурсних торгів було прийнято рішення про відмову в укладенні договору, про що повідомлено Новокаховську філію ОСОБА_3 ОСОБА_4 листом від 29.09.2015 № 102/вдр.

На думку відповідача, виконуючий обов'язки директора Новокаховської філії ОСОБА_3 ОСОБА_4 не мав повноважень на укладення договору на поставку автозапчастин в сумі 8010,00 грн. з ФОП ОСОБА_1, тому у ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» відсутні підстави для оплати товару згідно зазначеного договору та суперечить ч. 2 ст. 203 ЦК України, адже лише при умові додержання порядку здійснення закупівель встановленому у ОСОБА_3 Положенням про порядок здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за кошти ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в.о. директора ОСОБА_4 має необхідний обсяг цивільної дієздатності, в частині вчинення правочину. Крім того відповідач зробив висновок, що в даному випадку підписання договору поставки з ФОП ОСОБА_1 також суперечить рішенню Комітету з конкурсних торгів ОСОБА_3.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

15 серпня 2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Новокаховською філією приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі виконуючого обов’язки директора Новокаховської філії ОСОБА_4, діючого на підставі довіреності №38 від 23 червня 2015 року, виданої виконуючим обов’язки голови правління ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» ОСОБА_5, укладено договір Б/Н на суму 8010 гривень, предметом якого виступає поставка товарів в кількості, асортименті та за цінами, визначеними умовами договору.

За даним договором позивачем було виконано замовлення на поставку запасних частин на автомобіль «Волга» та виставлено рахунки № 898 від 16 липня 2015 року на суму 6810 грн. та № 910 від 17 серпня 2015 року на суму 1200 гривень, а всього на загальну суму 8010 грн.

2 вересня 2015 року всі замовлені відповідачем запасні частини були видані замовнику за договором згідно видаткових накладних № 898 від 02.09.2015 року на суму 6810 грн. та № 910 від 02.09.2015 року на суму 1200 грн., а всього на загальну суму 8010 гривень, що підтверджується довіреністю № 44-09 від 01 вересня 2015 року, виданою Новокаховською філією приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на ім’я комірника цього підприємства ОСОБА_6 для отримання від ФОП ОСОБА_1 цінностей за видатковими накладними № 898 і №910 від 02.09.2015 року (перелік цінностей співпадає і переліком в накладних), підписаною керівником філії ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_7.

Проте, до теперішнього часу замовник - відповідач не сплатив грошові кошти за поставлені товари згідно умов договору, про що свідчить підписаний головним бухгалтером відповідача ОСОБА_7 акт звіряння взаємних розрахунків станом на лютий 2016 року.

Позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами про сплату заборгованої суми, що підтверджено листом за вихідними № 3 від 26.02.2016 року, № 5 від 11.04.2016 року та № 6 від 06.06.2016 року, однак одержав від виконуючого обов’язки голови правління ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» листа, з редакції якого випливає, що комітет з конкурсних торгів ПАТ 29 вересня 2015 року відмовив Новокаховській філії укладати даний договір поставки від 15 серпня 2015 року, тоді коли за цим договором Новокаховська філія уже отримала поставлений товар на загальну суму 8010 гривень ще 02 вересня 2015 року.

Зі змісту довіреності, виданої виконуючим обов’язки голови правління ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на ім’я виконуючого обов’язки директора Новокаховської філії ОСОБА_4, на підставі якої було укладено договір Б\Н від 15.08.2015 року, зазначено, що виконуючий обов’язки голови правління ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» уповноважує виконуючого обов’язки директора Новокаховської філії ОСОБА_3 ОСОБА_4 укладати від імені ОСОБА_3 договори на закупівлю товарів, комісії, робіт та послуг, зокрема представляти інтереси ОСОБА_3 з питань діяльності Новокаховської філії в усіх органах державної влади, перед фізичними особами, підприємствами, установами, тощо та інше.

Позивач вважає, що укладаючи зазначений договір поставки від 15.08.2015 року, в.о. директора Новокаховського філіалу ОСОБА_3 ОСОБА_4 діяв на законних підставах і у відповідності з довіреністю згідно діючого законодавства України, а відмова керівництва відповідача виконати свої зобов’язання за договором перед постачальником товарів є порушенням діючого законодавства України, з наступних підстав.

У зв'язку з цим звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами ст.ст.15, 16, 526, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 49, 54, 56, 57 ГПК України.

В ході розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги виходячи із наступного.

Правилом ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві певну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Підпунктом 2.2.1. пункту 2.2. статті 2 Договору від 15.08.2015 року зазначено обов’язком покупця вчасно приймати та оплачувати товар в строки зазначені договором.

З цього випливає, що обов’язок покупця сплатити за товар, поставлений на умовах договору, виник з моменту отримання товару за видатковими накладними, тобто 02 вересня 2015 року.

За п.4.3 договору передбачено, що форма оплати взаємозалік без зазначення термінів проведення такого заліку. Сторони не надали доказів щодо проведення взаємозаліку.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що позивач 11.04.2016 р. звертався на адресу відповідача листом № 5 з вимогою щодо оплати вартості автозапчастин, переданих останньому на умовах договору купівлі-продажу від 15.08.2015 р.

Відповідач листом від 12.05.2016 р. за № 1614 відмовив в оплаті товару, вважаючи, що відсутні такі підстави, оскільки договір купівіл-продажу укладений в.о. директора філії підписав з перевищенням повноважень без дозволу ОСОБА_3.

Між тим, в ході розгляду справи підстави відмови, що викладені у згаданому листі не знайшли свого підтвердження, тому суд при розгляді справи застосовує норми ч.2 ст.530 ЦК України, згідно яких якщо строк виконання обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи позивач надав докази, що його лист № 5 від 11.04.2016 р. з вимогою про сплату боргу відповідач отримав 18.04.2016 р., що підтверджено поштовим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, з 18.04.2016 р. по 25.04.2016 р., позивач мав час для добровільної сплати боргу, а з 26.04.2016 р. право позивача на отримання грошових коштів слід вважати порушеним.

Таким чином, відповідачем було порушено умови договору від 15.08.2015 року в частині здійснення оплати, що призвело до наслідків, передбачених ст.625 ЦК України. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу.

Доводи відповідача суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими в ході розгляду справи фактами, а саме.

В ході розгляді справи було встановлено, що згідно Положення про Новокаховську філію затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України за №96 від 29.04.2011р., філія у своїй діяльності керується законодавством України, даним Положенням про філію, Статутом ОСОБА_3 та внутрішніми нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Ст. 95 ЦК України визначено, що керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Також, в розділі 8 Положення про філію зазначено, що директор філії на підставі довіреності у межах своєї компетенції укладає угоди, договори від імені ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту.

За довіреністю №38 від 23.06.2015 р., яка видана ОСОБА_3 в.о. директору ОСОБА_4 та надавала право останньому укладати від імені ОСОБА_3 договори на закупівлю товарів та послуг, відповідно до порядку, встановленому у ОСОБА_3.

Відповідно до Розділу 5 Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» №377 від 30.10.2014 р. передбачено, що рішення про погодження укладення або про відмову в укладенні договорів у ОСОБА_3 приймається Комітетом з конкурсних торгів ОСОБА_3.

За Розділом 4 вищезазначеного Положення філією надавалося до ОСОБА_3 через відділ договірної роботи відповідний пакет на погодження договору з ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_8 за №102/вдр від 29.09.2015 р. відмовлено у погодженні укладання договору з ФОП ОСОБА_1 на закупівлю запчастин для виконання ремонту службового автомобіля ГАЗ 3110 .

Відповідно до п.3.4 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. № 11 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем проведено поставку запчастин на автомобіль "Волга" 02.09.2015 р. на умовах договору, що підтверджено видатковими накладними № 898 від 02.09.2015 р. та № 910 від 02.09.2015 р., в той час як тільки 29.09.2015 р. листом № 102/вдр відмовлено ОСОБА_8 у погодженні про укладення договору з ФОП ОСОБА_1В на закупівлю запчастин для виконання ремонту службового автомобіля ГАЗ 3110. Тобто, на день укладення договору 15.08.2015 р. та виконання умов договору щодо поставки запасних часин до автомобіля відмова ОСОБА_8 щодо укладення такого договору була відсутня, відповідно були відсутні будь-які перешкоди його виконання.

Суд констатує, що Новокаховська філія дізналась, що ОСОБА_8 заперечує щодо укладення такого договору 29.09.2016 р., тобто після отримання запчастин. Суд вважав необхідним дослідити чи мали місце в подальшому дії з боку ОСОБА_8, які б схвалювали укладений з перевищенням повноважень керівником філії правочин. У зв'язку з цим, суд витребував у відповідача документальні докази щодо розпорядження запчастинами, отриманими за договором від 15.08.2015 р.

Позивач надав докази, що 01.02.2016 р. за приходними ордерами № 7а та 7Б усі вищезгадані запчастини були прийняті філією на облік та за актом від 25.02.2016 р. в ході проведення ремонтних робіт усі були встановлені на службовий автомобіль НОМЕР_1 44-14АР.

Таким чином, відповідач своїми діями підтвердив правомірність укладеного правочину від 15.08.2015 р. та використав придбані автозапчастині для своїх потреб за призначення, відповідно має виконати договірні грошові зобов'язання, які витікають із вищезгаданого договору купівлі-продажу.

Відповідач не надав доказів добровільного виконання грошових зобов'язань, тому суд задовольняє вимоги щодо примусового стягнення вартості автозапчастин у сумі 8010 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вставлений договором або законом.

Окрім основної суми заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 840,96 грн., а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 219,23 грн. за наступним розрахунком:

Розрахунок інфляційних за період з 02.09.2015 р. по день подачі позову (01.08.2016 р.): (8010грн. (основна сума боргу) х 102,3 (індекс інфляції за вересень 2015р.) - 8010грн. = 184,23 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 98,7 (індекс інфляції за жовтень 2015р.) - 8010грн. = 0 грн.;

(8010грн. (основна сума боргу) х 102 (індекс інфляції за листопад 2015р.) - 8010грн. = 160,20 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 100,7 (індекс інфляції за грудень 2015р.) - 8010грн. = 56,07 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 100,9 (індекс інфляції за січень 2016р.) - 8010грн. = 72,09 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 99,6 (індекс інфляції за лютий 2016р.) - 8010грн. = 0 грн.;

(8010грн. (основна сума боргу) х 101,0 (індекс інфляції за березень 2016р.) - 8010грн. = 80,01 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 103,5 (індекс інфляції за квітень 2016р.) - 8010грн. = 280,35 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 100,1 (індекс інфляції за травень 2016р.) - 8010грн. = 8,01 грн.; (8010грн. (основна сума боргу) х 99,8 (індекс інфляції за червень 2015р.) - 8010грн. = 0 грн.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню за травень-червень 2016 року з урахуванням часу порушення права позивача на отримання грошових коштів, тобто, як встановлено в ході розгляду справи з 26.04.2016 р., у сумі 8 грн.01 коп., що витікає із приведеного вище розрахунку.

Позивач надав розрахунок трьох відсотків річних за період з 02.09.2015 р. на день подачі позову (01.08.2016 р.):

3% х 8010 грн. (основна сума боргу) х 333 (кількість прострочених днів)) / 365 = 219,23 грн.

Суд задовольняє зазначені вимоги частково за період з 26.04.16 р. по 01.08.2016 р. у сумі 63 грн. 20 коп. із розрахунку 3% х8010 х 96/365.

Відповідно до норм ст.44 ГПК України судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно стягнутій сумі.

Позивач також заявляв до стягнення судових витрат сплачену ним вартість послуг адвоката у сумі 1000 грн. за складання позовної заяви.

В підтвердження цих витрат ним надано витяг із договору № 28/2016 про надання адвокатських послуг від 28.07.2016 р. Згідно договору, укладеного з адвокатом ОСОБА_9 Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Клієнту юридичну допомогу, а саме: здійснювати складання позовної заяви в інтересах Клієнта про стягнення заборгованості, індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором поставки для надання її до господарського суду Херсонської області, а Клієнт в свою чергу зобов'язується сплатити гонорар у розмірі та порядку передбаченому цим договором. Також позивач надав квитанцію до прибуткового ордеру про сплату 1000 грн. адвокату та адвокатське посвідчення адвоката ОСОБА_9

Відповідно до положень ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті з послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України „Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи з спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склала кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Однак, не дивлячись на те, що позивач надав докази надання послуг адвокатом, суд відмовляє та не покладає на відповідача судові витрати, що пов'язані з адвокатськими послугами, оскільки із витягу із договору не вбачається, що саме адвокат готував позовну заяву саме за цим спором та відсутній акт виконаних робіт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково на суму 8081 грн. 87 коп.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Новокаховської філії (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Фабрична, 2-А, код ЄДРПОУ 04736956) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 24, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 8010 грн. основного боргу, 08 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 63 грн. 20 коп. 3% річних та витрат по сплаті судового збору 1378 грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.10.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко