Постанова

від 14.12.2016 по справі 923/855/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р.Справа № 923/855/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пироговського В.Т.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.,

(Склад колегії суддів визначено згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.11.2016р.)

при секретарі судового засідання : Мельник Ю.М.,

за участю представників учасників процесу:

від ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Новокаховської філії -ОСОБА_1;

від ФОП ОСОБА_2 -особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р

у справі №923/855/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Новокаховської філії, про стягнення 9070 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2016р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.12.2016р. апеляційна скарга приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Новокаховської філії на рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р у справі №923/855/16.

Учасники судового процесу повідомлені належним чином про час і місце судових засідань, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. та 01.12.2016р.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 14.12.2016р оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно із ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами. При цьому, відповідно до приписів ст.74-1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів відеозапису.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2(Далі- ФОП ОСОБА_2В.) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (Далі- в ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ») про стягнення заборгованості за договором поставки б/н від 15.08.2016 року у сумі 8010 грн., інфляційні втрати у сумі 840,96 грн., 3% річних у сумі 219 грн. 23 коп, а також судових витрат по сплаті судового збору та послуги адвоката (а.с.3-5).

Позовні вимоги з посиланням на норми ст. ст. 11,526,625,629,655,692,712 ЦК України, пп.2.2.1 п.2.2 ст.2, п.5.1 Договору, , вмотивовані невиконанням ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» зобов'язань щодо вчасного і повного проведення розрахунків за договором б/н від 15.08.2015р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено частково , стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Новокаховської філії на користь ФОП ОСОБА_2. 8010 грн. основного боргу, 08 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 63 грн. 20 коп. 3% річних та витрат по сплаті судового збору 1378 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.128-134).

Рішення суду з посиланням на норми ст.ст.ч.2 ст11, 526, 629, 655, ч.ч.1,2,3 ст.692, ч.1,2 ст.712 ЦК України, пп.2.2.1 п.2.2 ст.2, п.4.3 Договору від 15.08.2016р, п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. № 11, вмотивоване порушенням ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Новокаховської філії умов договору від 15.08.2015 року щодо своєчасного здійснення оплати вартості отриманих запчастин, здійснено розрахунок інфляційних втрат з урахуванням часу порушення права ФОП ОСОБА_2 на отримання грошових коштів з 26.04.2016 р., які становлять 8 грн.01 коп, та суму 3% річних за період з 26.04.16 р. по 01.08.2016 р., що складає 63 грн. 20 коп. Враховуючи приписи ст.ст.44,48 ГПК України, та беручи до уваги договір №28/2016 про надання адвокатських послуг від 28.07.2016р , господарським судом відмовлено в задоволенні позову про стягнення адвокатських послуг, оскільки із договору не вбачається, що саме адвокат готував позовну заяву та відсутній акт виконаних робіт.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№5842/16 від 16.11.2016р), в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вийти за межі позовних вимог та визнати договір поставки від 15.08.2015р недійсним. Скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 року, прийняти нове, яким відмовити ФОП ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.144-146).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство вважає, що факт підписання договору поставки від 15.08.2015р в.о. директором Новокаховської філії ОСОБА_3 суперечить ч.2 ст.203 ЦК України, Положенню про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", оскільки вказана особа не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, в частині вчинення правочину. При цьому, особа, яка звернулась з апеляційною скаргою вважає, що відповідно до приписів п.п.2.3,2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 р. № 11 оскаржене судове рішення не відповідає фактичним обставинами справи, а також виникає необхідність апеляційному суду вийти за межі позовних вимог та визнати договір поставки від 15.08.2015р недійсним.

До Одеського апеляційного господарського суду від ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив (вх.№5842/16 від 13.12.2016р) на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що підприємець вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, а вимоги щодо скасування рішення такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу , оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) та ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (Покупець) в особі виконуючого обов'язки директора Новокаховської філії ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності №38 від 23.06. 2015 року, укладено договір Б/Н від 15.08.2015р (а.с.14)

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупцю товар на умовах зазначених цим договором, а Покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно із п.1.2 Договору, кількість, асортимент ціни на кожну партію товара підтверджуються накладними, які є невідємною частиною договору.

Приписами п.4.1 Договору визначено, що загальна сума договору складає 8010,00 грн.

Умовами п.7.1 Договору, зокрема встановлено, що він вступає в силу з моменту укладення і діє до 31.12.2015р.

На підставі вказаного договору, Постачальником здійснено поставку запасних частин на автомобіль В«ВолгаВ» на загальну суму 8010 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 898 від 02 вересня 2015 року на суму 6810 грн.(а.с.19) ;

- № 910 від 02 вересня 2015 року на суму 1200 гривень (а.с.20).

Із вказаних накладних вбачається, що поставка запасних частин здійснена на умовах продажу згідно із Рахунками:

-№ 898 від 16.07.2015 року у сумі 6810 грн.(а.с.16);

-№ 910 від 17.08.2015 року у сумі 1200 грн.(а.с.17).

Крім того, уповноваженими представниками сторін складено акт звірення за січень-лютий 2016р, з якого вбачається, що кредиторська заборгованість ПрАТ В«Київ-Дніпровське МППЗТВ» Новокаховська філія перед ФОП ОСОБА_2 складає 8010,00 грн за товари поставлені по документам №898 та №910 (а.с.21). В подальшому, у відповідь на вимоги ФОП ОСОБА_2 про сплату заборгованості за поставлений твоар, Товариство листом від 12.05.2016р №1614 відмовилось від сплати заборгованості, що стало підставою для подання відповідного позову, який задоволено частково з мотивів викладених в описовій частині даної постанови.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно із ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ст.655 ЦК України вбачається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві певну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи норми чинного законодавства та факт підписання сторонами по договору видаткових накладних, в яких зазначено про наявність відповідних рахунків-фактур, колегія суддів вважає, що саме з дати підписання вказаних накладних (02.09.2015р) постачальником заявлені вимоги про сплату вартості поставлених запасних частин.

Доводи апеляційної скарги щодо укладення договору від 15.08.2015р особою, з перевищенням цивільної дієздатності та у порушення Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти ПрАТ В«Київ-Дніпровське МППЗТВ» №377 від 30.10.2014 р. у зв'язку з чим вказаний правочин підлягає визнанню недійсним, не можуть бути прийняті до уваги оскільки суперечать наявним у справі доказам.

Приписами ч.4 ст. 95 ЦК України визначено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до розділу 8 Положення про філію, директор філії на підставі довіреності у межах своєї компетенції укладає угоди, договори від імені ПрАТ В«Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту.

В матеріалах справи наявна довіреність видана ПрАТ В«Київ-Дніпровське МППЗТВ» №38 від 23.06.2015 р. в.о. директору ОСОБА_3 (а.с.15).

Згідно із п.2 вказаної Довіреності, ОСОБА_3 має право, зокрема, відповідно до порядку, встановленому у Товаристві, укладати від імені Товариства договори на закупівлю товарів, комісії, робіт та послуг.

Приписами п.4.3 Положення передбачено порядок погодження документів на здійснення закупівель (укладення договорів Філіями Товариства).

Із матеріалів справи вбачається, що листом №102/вдр від 29.09.2015р ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» відмовлено у погодженні укладання договору з ФОП ОСОБА_2 на закупівлю запчастин для виконання ремонту службового автомобіля ГАЗ 3110 (а.с.100).

Між тим, приписами п.3.4 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

При цьому, слід відзначити, що ФОП ОСОБА_2 здійснено поставку запчастин на автомобіль "Волга" 02.09.2015 р., що підтверджено видатковими накладними №898 від 02.09.2015 р. та № 910 від 02.09.2015 р., а лист №102/вдр, яким відмовлено в.о. директора Новокаховської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ОСОБА_3 у погодженні про укладення договору з ФОП ОСОБА_2 на закупівлю запчастин для виконання ремонту службового автомобіля ГАЗ 3110, складено лише від 29.09.2015 р.

Отже, враховуючи відсутність відмови ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», від отримання запасних часин чи їх повернення постачальнику у подальшому, колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що зазначене свідчить про обізнаність Товариства про вказані обставини та згоду на виконання умов договору.

При цьому, із письмових пояснень ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Новокаховської філії щодо використання запасних частин отриманих від ФОП ОСОБА_2 вбачається, що 01.02.2016 р. за приходними ордерами № 7а та №7б (а.с.122-123) запчастини прийняті філією на облік та за актом від 25.02.2016р (а.с.124) в ході проведення ремонтних робіт встановлені на службовий автомобіль НОМЕР_1 44-14АР.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства України, умови договору, наявні у справі докази колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 в частині стягнення боргу у сумі 8010,00 грн.

Крім того, згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскаржене рішення в частині задоволення позову про стягнення 3% річних у сумі 63,20грн., інфляційних втрат 08,01 грн, відповідає вимогам чинного законодавства України. Вказані суми підтверджуються відповідними розрахунками, які здійснено господарським судом і наведені в оскаржуваному рішенні суду від 06.10.2016р та не оспорюються ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", тобто судове рішення в цій частині є обгрунтованими та правомірними.

Доводи апеляційної скарги ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", що апеляційний господарський суд повинен вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним договір поставки від 15.08.2015р суперечать приписам п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, яким передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Між тим, таке клопотання у суді першої інстанції Товариство не зявляло. При цьому, згідно із ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім того: відповідно до п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" згідно із п. 2 ст. 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Приписами п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" передбачено, що частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина четверта статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

ОСОБА_4 господарського суду України від 14.12.2007 р. N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" наголошується: якщо збільшені за розміром позовні вимоги не заявлені в установленому порядку в суді першої інстанції, вони не підлягають розглядові в апеляційній і в касаційній інстанціях (п.3).

З огляду на викладене, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р у справі №923/855/16 прийнято з урахуванням всіх обставин та без порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись 85,99,101-105 ГПК України, суд

Постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016р зі справи №923/855/16 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.12.2016 р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Судді І.Г.Філінюк

ОСОБА_5