Рішення

від 04.10.2016 по справі 908/2223/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.2016 Справа № 908/2223/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу №908/2223/16

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м. Київ в особі центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м. Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні системи" м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 3024,00грн., пені у розмірі 745,13грн., 3% річних у розмірі 44,70грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №80/05.1-7/15895 від 30.12.2015 року

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

23.08.2016року Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" м. Київ в особі центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м. Дніпро (далі - ДП «УДЦР») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні системи" м.Донецьк ( далі - ТОВ «Телекомунікаційні системи») про стягнення заборгованості у розмірі 3024,00грн., пені у розмірі 745,13грн., 3% річних у розмірі 44,70грн.

Ухвалою від 23.08.2016року на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд Запорізької області направив матеріали справи до господарського суду Донецької області за підсудністю.

Матеріали справи надійшли на адресу господарського суду Донецької області 30.08.2016року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.08.2016року справа №908/2223/16 прийнята до провадження. Розгляд справи відкладався.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору №31709430 від 01.03.2013року позивач належним чином виконав свої зобов'язання з проведенням робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів у період з серпня 2014 року по травень 2015 року на загальну суму 3024,00грн., оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була, що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування зазначених у позові обставин і вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №31709430 від 01.03.2013року на роботи пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, додатку до договору, претензії №85 від 28.10.2015року з додатком, доказів її направлення, актів №140320872 від 29.08.2014року, №140321325 від 30.09.2014року, №140321769 від 31.10.2014року, №140322213 від 28.11.2014року, №15-3-2157 від 29.05.2015року, №15-3-294 від 31.01.2015року, №15-3-573 від 27.02.2015року, №15-3-1054 від 31.03.2015року, №15-3-1681 від 30.04.2015року, №140322816 від 31.12.2014року, рахунків №20872 від 28.08.2014року, №21325 від 20.09.2014року, №21769 від 31.10.2014року, №22213 від 27.11.2014року, №22816 від 26.12.2014року, №294 від 31.01.2015року, №573 від 25.02.2015року, №1054 від 26.03.2015року, №1681 від 28.04.2015року, №2157 від 26.05.2015року, протоколів інструментальної оцінки параметрів випромінювання, спектрограм випромінювання, електронного журналу вихідної кореспонденції, заяви №05/9/1 від 19.05.2014року, ліцензії, дозволів, листа №09-13-01-3296 від 07.09.2016року, витягу з ЄДР щодо відповідача, Статуту підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 527, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 12, 54, 57 ГПК України.

У письмових поясненнях, які надані позивачем суду 09.09.2016 року зазначено, що рахунки направлялись на адресу відповідача простою кореспонденцією за супровідними листами, що підтверджується даними з журналу вихідної кореспонденції.

У письмових поясненнях, які отримані судом 28.09.2016 року, позивач вказує, що відповідач у спірний період використовував 6 мереж радіозв'язку, 23.06.2014 року позивачу надійшла заява відповідача про анулювання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, внаслідок чого на адресу відповідача позивачем направлено додаток до договору, в якому у відповідності до приписів п.22.1.5 розділу 2 «Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу (у редакції на час спірних правовідносин), визначена ціна послуг в розмірі 42,00грн., що всього за 6 мереж радіозв'язку складає 302,40грн., додаток відповідачем не підписано. Крім того, позивач надав суду пояснення щодо складання протоколів інструментальної оцінки, як доказів на підтвердження факту виконання робіт, та навів перелік об'єктів, на яких здійснювався радіочастотний моніторинг у серпні 2014року- травні 2015року з зазначенням дозволів на експлуатацію, які належать позивачу.

На підтвердження доводів, що викладені у письмових поясненнях позивач надав суду належним чином засвідчені копії: заяви № 0519/9/1 від 19.05.2014року, додатку до договору від 01.07.2014року, витягу з тарифів, ліцензії АЕ №269213, дозволів №БС400-12-0121146, №БС400-12-0121147, №БС400-12-0121148, №БС400-12-0121149, №БС400-12-0121150, №БС400-12-0121151, №БС400-12-0121152, №БС400-12-0121153, №БС400-12-0121154, №БС400-12-0121155, №БС400-12-0121156, №БС400-12-0121157, №БС400-12-0121158, Порядку виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування, що затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №695 від 19.04.2007року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України №829/14096 від 19.07.2007року, листа УДППЗ «Укрпошта» №9-13-01-3296 від 07.09.2016року, листів №1528 від 07.07.2014року, №1952 від 12.09.2014року, №2060 від 01.10.2014року, №2358 від 11.11.2014року, №2784 від 04.12.2014року, №2986 від 26.12.2014року, №376 від 17.02.2015року, №552 від 05.03.2015року, №671 від 10.04.2015року, №1138 від 05.05.2015року, №1376 від 04.06.2015року, витягів з журналу вихідної кореспонденції, наказу №419 від 17.09.2014року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2016року підтримав заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, зазначив, що акти направлялись відповідачу первісно у порядку, що передбачений договором, доказів чого позивач надати не може, у подальшому направлені разом із претензією рекомендованим листом, відправлення здійснити неможливо внаслідок знаходження підприємства відповідача у зоні АТО, за відсутності у державного підприємства грошових коштів, які б було можливо направити на відповідні видатки, можливості здійснити кур'єрську доставку відповідачу у підприємства не було.

У судове засідання 04.10.2016 року, як і у попереднє судове засідання, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений у відповідності з рекомендаціями, що надані у п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" № 01-06/2052/14 від 01.12.2014 року, яким передбачено особливості повідомлення сторін судового процесу, у разі знаходження підприємства на території проведення АТО.

Адреса місцезнаходження ТОВ «Телекомунікаційні системи», що зазначена у Спеціальному витязі з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 83052, м.Донецьк, бул.ШахтостроітелівАДРЕСА_1. Відомості щодо перереєстрації юридичної особи відсутні.

Як встановлено у актах канцелярії господарського суду Донецької області внаслідок того, що згідно листа Харківської дирекції УДППЗ В«УкрпоштаВ» №7-16-286 від 24.06.2016року відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, канцелярія суду не має можливості направити поштову кореспонденцію (ухвали суду) на юридичну адресу відповідача.

Інформація про час і місце судових засідань щодо розгляду справи №908/2223/16 розміщувалась на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Матеріали справи містять роздруковані та оформлені належним чином сторінки з відповідними повідомленнями.

З огляду на викладене, суд здійснив всі можливі дії направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

01.03.2013року між юридичними особами: ТОВ «Телекомунікаційні системи» (Замовник) та ДП «УДЦР» в особі Дніпропетровської філії ДП "Український державний центр радіочастот" укладено договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Згідно з наказом №419 від 17.09.2014року «Про заходи щодо впровадження змін в організаційній структурі УДЦР «відокремлених підрозділах») перейменовано Дніпропетровську філію підприємства у Центральну філію.

У відповідності з приписами п. 1.1 предметом договору є проведення Виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника.

У відповідності з п.2.1 договору Виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує Замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника з РЕЗ інших користувачів; інформувати Замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дій; виявляти у присвоєній Замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами; за заявками Замовника виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ Замовника.

Строк виконання робіт за даними договором встановлено розділом 6 договору, зокрема, цей договір укладений на строк в 1(один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 (один) календарний рік, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.(п.п. 6.1,6.2 договору).

Докази на підтвердження наявності письмових звернень щодо припинення дії договору з боку будь-якої з сторін договору відсутні, як наслідок, договір, на думку суду, є пролонгованим на наступні періоди.

Ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку «Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводились роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт наведений у Додатку.(п.3.1 договору).

Сторонами договору підписано додаток до договору, в якому визначена вартість робіт за 1 місяць з ПДВ в розмірі 806,40грн. Копія означеного документу міститься в матеріалах справи.

23.06.2014 року ДП «УДЦР» отримало заяву ТОВ «Телекомунікаційні системи» №05/9/1 від 19.05.2014року, в якій останнє просить у відповідності до приписів п.1 ч.3 ст.45 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-III від 01.06.2000року анулювати дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів, які позивачем видані відповідачу, у кількості 25шт.

Згідно п.3.5 договору зміни переліку зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов'язаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ , сторони узгоджують шляхом підписання нового додатку до договору.

Внаслідок чого, у відповідності з приписами п.22.1.5 розділу 2 «Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу (у редакції на час спірних правовідносин), яким визначена ціна послуг в розмірі 42,00грн. за 1 об'єкт, позивач направив на адресу відповідача додаток до договору, в якому з 01.07.2016року визначив вартість послуг в сумі 302,40грн.

Даний додаток відповідачем не підписано.

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору убачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобов'язання, об'єму робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що укладений договір за змістом спірних правовідносин та своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 ГК України регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями частини 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» УДЦР на платній основі за рахунок коштів користувачів радіочастотного ресурсу України на їх замовлення виконує роботи (надає послуги), а за рахунок коштів Державного бюджету України - роботи, пов'язані з розрахунком мереж цифрового наземного мовлення та виявленням джерел радіозавад у смугах частот загального користування за заявою спеціальних користувачів. Перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у встановленому порядку.

У відповідності з приписами пунктів 1.9,1.10 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, що затверджено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 16.07.2009року №1599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.08.2009р. за № 741/16757, кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування. Договір про проведення радіочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП).

Виходячи з викладеного, укладання вказаного договору є обов'язковим для осіб, які мають дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Оскільки відповідач у період з серпня 2014року по травень 2015року мав 6 діючих дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач нараховував вартість послуг за 1 місяць виходячи з суми 302,40грн.

Як передбачено сторонами у п. п. 3.2, 3.3 договору, виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт підписаними обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.

Як вбачається з витягу з журналу вихідної кореспонденції, який долучено до матеріалів справи, позивач супровідними листами №1528 від 07.07.2014року, №1952 від 12.09.2014року, №2060 від 01.10.2014року, №2358 від 11.11.2014року, №2784 від 04.12.2014року, №2986 від 26.12.2014року, №376 від 17.02.2015року, №552 від 05.03.2015року, №671 від 10.04.2015року, №1138 від 05.05.2015року, №1376 від 04.06.2015року направляв на адресу відповідача рахунки №20872 від 28.08.2014року, №21325 від 20.09.2014року, №21769 від 31.10.2014року, №22213 від 27.11.2014року, №22816 від 26.12.2014року, №294 від 31.01.2015року, №573 від 25.02.2015року, №1054 від 26.03.2015року, №1681 від 28.04.2015року, №2157 від 26.05.2015року. Копії документів долучені до матеріалів справи.

Матеріали справи також містять копії актів №140320872 від 29.08.2014року, №140321325 від 30.09.2014року, №140321769 від 31.10.2014року, №140322213 від 28.11.2014року, №15-3-2157 від 29.05.2015року, №15-3-294 від 31.01.2015року, №15-3-573 від 27.02.2015року, №15-3-1054 від 31.03.2015року, №15-3-1681 від 30.04.2015року, №140322816 від 31.12.2014року, які підписані позивачем одноособово. Доказів на підтвердження їх направлення у відповідний строк матеріали справи не містять.

Таким чином, за період з серпня 2014року до травня 2015року відсутні підписані двома сторонами відповідні акти.

ДП «УДЦР» звернувся до відповідача з претензією №85 від 28.10.2015року , в якій просить сплатити заборгованість в сумі 3024,00грн. та пеню в сумі 1119,92грн. В якості додатків до претензії відповідачу направлені вказані вище акти та рахунки на оплату.

Претензія направлена рекомендованим листом на адресу відповідача, але відправлення не було вручено внаслідок неможливості його здійснити, докази чого містяться в матеріалах справи.

Як стверджує представник позивача у судовому засіданні 04.10.2016року, за відсутності у державного підприємства грошових коштів, які б було можливо направити на відповідні видатки, можливості здійснити кур'єрську доставку відповідачу у підприємства не було.

Одночасно, факт виконання у вказаний період передбачених умовами договору послуг підтверджено іншими доказами у справі.

У відповідності з п. 4.3, п.4.4 Порядку виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування», що затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України №695 від 19.04.2007року та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2007року за №829/14096, позивачем складались протоколи інструментальної оцінки параметрів випромінювання та спектрограми випромінювання РЕЗ, якими фіксувались відповідні параметри. Зазначені дії здійснювались на об'єктах відповідача, які знаходяться у Дніпропетровській області (перелік та адреси зазначені у письмових поясненнях від 28.09.2016року) та щодо яких надано дозволи експлуатацію радіоелектронних засобів. Копії означених дозволів містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Як передбачено у п. 3.4 договору розрахунки між Виконавцем та Замовником за роботи пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, в якому виставлений (оформлений) рахунок.

На підставі вищевикладеного, відповідно положень ч.1 ст. 530 ЦК України, до умов п.3.4 договору, з огляду на наявність достовірних доказів на підтвердження передачі до відправлення вищезазначених актів та рахунків за спірний період виключно 30.10.2015року разом з претензією, суд вираховує строк зобов'язання з оплати вказаних послуг як 25.11.2015року.

Відповідач у порушення ст.ст. 33,43 ГПК України не надав доказів оплати заборгованості за договором в сумі 3024,00грн.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 3024,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем означеної суми заборгованості.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 745,13грн., яка нарахована позивачем за кожним рахунком окремо за загальний період з 26.09.2014року по 22.12.2015року та 3% річних в сумі 44,70грн., які нараховані позивачем за кожним рахунком окремо за загальний період з 26.09.2014року по 22.12.2015року, суд зазначає наступне.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Порушенням зобов'язання, як визначено статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань Замовник сплачує Виконавцю суму простроченого платежу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що строк оплати за висновком суду настав 25.11.2015року, прострочка має місце відповідно з 26.11.2015року.

Дослідивши розрахунок пені, який надав позивач за кожен місяць окремо, з огляду на встановлений строк оплати, суд приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню за період з 26.11.2015року по 22.12.2015року, та нараховується на суму 302,40грн. (рахунок №2157 від 26.05.2015року) в сумі 9,84 грн. , в решті в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки періоди нарахування пені визначені до моменту виникнення зобов'язання з оплати послуг.

Приписами частини другою статті 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень норми статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу - особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вони входять до складу грошового зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки порушення зобов'язання з оплати наданих послуг має місце з боку відповідача з 26.11.2015року, відповідно позивач має право нараховувати 3%річних починаючи з цієї дати.

Відповідно за період 26.11.2015року по 22.12.2015року 3% річних, що нараховані на суму 302,40грн. складають 0,67 грн. , у задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити внаслідок того, що періоди нарахування 3% річних, визначені позивачем за кожним платежем окремо, передують даті 26.11.2015року.

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 3024,00грн., пені у розмірі 9,84 грн., 3% річних у розмірі 0,67 грн., у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору внаслідок задоволення позовних вимог частково в сумі 1096,42 грн. покладаються на відповідача, в решті - залишаються на позивачі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 216, 230, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м. Київ в особі центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" м. Дніпро до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні системи" м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3024,00грн., пені у розмірі 745,13грн., 3% річних у розмірі 44,70грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційні системи" (83052, м.Донецьк, бул.ШахтостроітелівАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 31709430) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м.Київ, пр.Перемоги, 15км, ідентифікаційний код 01181756) в особі центральної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна,буд.41, ідентифікаційний код 21908235) суму заборгованості у розмірі 3024,00грн., пеню у розмірі 9,84 грн., 3% річних у розмірі 0,67 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1096,42 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.10.2016року оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10.10.2016року.

Суддя А.М. Осадча