Постанова

від 05.10.2016 по справі 805/2478/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 р. Справа №805/2478/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молочної І.С.,

при секретарі - Зимі М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0008531303 від 14.06.2016 року, -

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" (Далі - позивач) з вимогами до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Далі - відповідач) з вимогами про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0008531303 від 14.06.2016 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем 14.06.2016 року винесено рішення № 0008531303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року у розмірі 5114,67 грн. (10%) та пеню у розмірі 409,18 грн. (0,1%). Вважає, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Підставою прийняття спірного рішення контролюючим органом визначено порушення термінів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Втім позивач зазначає, що відповідно до листів Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області від 25.07.2016 року № 09.3-08/1917 починаючи з 01 серпня 2014 року встановлено простій в роботі Управління, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров'ю. Відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 року № 466 «Про зупинення здійснення фінансових операцій» органами казначейства призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, тобто вказані обставини обумовили несвоєчасність сплати єдиного внеску за вищезазначений період. Таким чином, вважає спірне рішення податкового органу неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідачем до суду надано заперечення на позовну заяву. Так, відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого рішення тим, що борг за спірним рішенням виник внаслідок несплати позивачем самостійно узгоджених зобов'язань за звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період серпень 2014 року, поданим до контролюючого органу. Посилання позивача на приписи Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" відповідач вважає необґрунтованими, оскільки вказану норму цього Закону виключено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Просили здійснити розгляд справи без їхньої участі.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, відповідно до приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Комунальна лікувально-профілактична установа "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" зареєстровано в якості юридичної особи 25.04.2007 року (код ЄДРПОУ 35127138; 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, вулиця Гагаріна, буд. 114/116), перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з 24.12.2014 року. До цього часу перебував на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька та знаходився за адресою: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 57.

Відповідач - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

14.06.2016 року Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області винесено рішення №0008531303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року у розмірі 5114,67 грн. (10%) та пеню у розмірі 409,18 грн. (0,1%).

Ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (Далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Комунальна лікувально-профілактична установа "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного пунктом першим частиною 1 ст. 4 Закону №2464.

Пунктом 1 частиною 2 статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 статті 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно частиною 1 статті 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Позивач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на приписи Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669, яким було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Втім, суд не погоджує вказаної позиції, оскільки зазначений Закон набрав чинності 15.10.2014 року, тоді як спірні правовідносини стосуються періоду з 21.08.2014 року по 28.08.2014 року. Крім того, суд зазначає, що на момент винесення спірного в даній справі рішення вищезазначену норму Закону №1669 виключено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Разом з тим, судом враховуються той факт, що позивач є комунальною, бюджетною установою, фінансове обслуговування якої здійснюється органами казначейської служби.

З матеріалів справи вбачається, а сторонами не оспорюється, що юридичною адресою позивача (на момент виникнення спірних правовідносин) є місто Донецьк.

25.07.2016 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області листом за №09.3-08/1917 позивачеві надано відповідь в якій зазначено, що відповідно до Наказу Державної казначейської служби України від 30.07.2014 року № 215 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Казначейства України» з 01.08.2014 року було встановлено простій в роботі Управління, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров'ю. На виконання наказу Державної казначейської служби України від 12.08.2014 року №231 «Про організацію роботи органів Казначейства у Донецькій області» Головним управлінням з 21.08.2014 року на базі управління ДКСУ у м. Маріуполі поновлено казначейське обслуговування бюджетів, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та інших клієнтів.

Крім того, відповідно до вимог Постанови Правління Національного Банку України від 06.08.2014 року №466 «Про зупинення здійснення фінансових операцій» органами казначейства було призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, що не контролюються українською владою.

Таким чином, позивач в силу об'єктивних причин був позбавлений можливості безпосередньо в спірний проміжок часу, а саме: в період серпня 2014 року, своєчасно сплатити єдиний внесок до бюджету за самостійно визначеними зобов'язаннями.

Окрім цього, судом встановлено, що позивачем здійснено сплату вказаних сум єдиного внеску до Державного бюджету України одразу ж після відновлення роботи Управління казначейської служби у м. Маріуполі Донецької області.

Тобто порушення термінів сплати даного обов'язкового платежу в період серпня 2014 року було викликано об'єктивною відсутністю можливості здійснення його сплати внаслідок проведення антитерористичної операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску № 0008531303 від 14.06.2016 року винесено відповідачем всупереч принципам, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адже відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення № 0008531303 від 14.06.2016 року - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 14.06.2016 року № 0008531303 в сумі 5523,85 грн.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунальної лікувально-профілактичної установи "Східно-Український спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики" (код ЄДРПОУ 35127138) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 жовтня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 жовтня 2016 року.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Молочна І. С.