Постанова

від 14.09.2016 по справі 808/1392/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2016 рокусправа № 808/1392/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Ковтун Н.М. (довіреність від 28 жовтня 2015 року),

відповідача: - Бойко В.В. (довіреність від 24 лютого 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року

у справі № 808/1392/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс»

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Невіс» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, з урахуванням зменшення вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000792201 від 16 листопада 2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання з акцизного податку в частині 12716 гривень, у тому числі за основним платежем 10173 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 2543,25 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, справа передана головуючому судді (судді-доповідачу) Нагорній Л.М.

Розпорядженням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року призначений повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку зі звільненням судді Нагорної Л.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2016 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Богданенка І.Ю. у складі колегії суддів Уханенко С.А., Дадим Ю.М.

У судовому засіданні представник Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, заслухавши представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у липні 2015 року Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» з питань повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01 січня по 31 березня 2015 року та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Елітспорт» за період з 01 січня по 30 квітня 2015 року, за результатами якої складено акт №282/22/25223540 від 31 липня 2015 (а.с. 12-23).

Відповідно до змісту акту перевірки, з 01 січня по 31 березня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Невіс» є платником акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та здійснювало реалізацію пального та паливно-мастильних матеріалів та інших через АЗС. У перевіряємий період позивач частково відніс вартість реалізованих через АЗС нафтопродуктів (у тому числі за талонами та відомостями на відпуск нафтопродуктів) до вартості підакцизних товарів для комерційного використання, як таких, що не оподатковуються акцизним збором.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Невіс» вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, в результаті заниження вартості підакцизних товарів, що привезло до заниження акцизного податку на суму 77577 гривень, у тому числі у січні 2015 року - 13651 гривень (бензини моторні на 4647 гривень, інші нафтопродукти (дизпаливо) на 9004 гривень), у лютому 2015 року - 21618 гривень (бензини моторні на 11728 гривень, інші нафтопродукти (дизпаливо) на 9890 гривень, у березні 2015 року - 42308 гривень (бензини моторні на 23360 гривень, інші нафтопродукти (дизпаливо) на 18948 гривень).

На підставі акту перевірки та за виявленими порушеннями, Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0000552200 від 10 серпня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 13610 гривень, у тому числі за основним платежем 10888 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 2722 гривень (а.с.24).

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19 жовтня 2015 року, податкове повідомлення-рішення №0000552200 від 10 серпня 2015 року скасовано в частині 39 гривень зайво визначених грошових зобов'язань з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та 10 гривень штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 26-30).

На підставі рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000792201 від 16 листопада 2015 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на 13561 гривень, у тому числі за основним платежем 10849 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 2719 гривень (а.с.31).

За доводами товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс», при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковувалися лише операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, а реалізація юридичним особам та фізичним особам-підприємцям цих товарів за відомостями та талонами ним до об'єкту оподаткування не включалася, оскільки така реалізація здійснюється для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області наполягає, що податкові зобов'язання зі сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, реалізацію юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не включає до об'єкту оподаткування через використання нафтопродуктів у господарській діяльності (комерційне використання), а контролюючий орган незаконно та безпідставно при визначенні сум податкового зобов'язання включив вартість товарів реалізованих контрагентам для використання у господарській діяльності, як наслідок із протиправності податкового повідомлення рішення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку.

Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України встановлено, що до підакцизних товарів, зокрема, належать: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

За змістом положень абзаців 1, 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу України, який в свою чергу, передбачає, що операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються акцизним податком у розмірі 5% від вартості підакцизних товарів.

Отже, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, незалежно від форми розрахунків.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що у разі продажу ПММ акцизним податком має оподатковуватись весь продаж підакцизних товарів кінцевим споживачам - фізичним особам чи суб'єктам господарювання незалежно від способу розрахунків та способу отримання ними ПММ, вирішальним є використання безпосередньо цими особами придбаних ПММ.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачено пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов'язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Згідно з положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» № 1442 від 20 грудня 1997 року (далі - Правила №1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням талонів, платіжних карток та смарт-карток (паливних карток), у зв'язку з чим доводи позивача про те, що безготівкові розрахунки юридичних осіб за придбані нафтопродукти не підпадають під визначення розрахункових операцій, згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки при їх здійсненні відсутня дата виникнення податкового зобов'язання, є безпідставними.

Крім того, згідно з розділом 3 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (далі - Інструкція №281), затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155: талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у тому числі скретч-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору.

Згідно із пунктом 10.3.1.1 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції № 281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункт 10.3.4.2 Інструкції № 281).

Пунктом 10.3.2 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 6-НП.

У змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Таким чином, до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).

Отже, саме при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Пунктом 2 Правил №1442 встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пунктами 34 та 35 цих Правил №1442 встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Отже, у разі роздрібного продажу нафтопродуктів кінцевому споживачеві через мережу АЗС (пункт 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпунктів 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України у розмірі 5% від вартості підакцизних товарів.

Враховуючи наведене, поняття «господарська діяльність» та «комерційна діяльність» не є тотожними. Комерційне використання паливних мастильних матеріалів передбачене для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, тоді як позивач здійснював саме таку роздрібну реалізацію пального на АЗС саме кінцевим споживачам.

Таким чином, дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», через мережу АЗС, в тому числі і в безготівковій формі з використанням талонів та паливних карток, смарт-карток, є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Висновки суду першої інстанції, що реалізація підакцизних товарів за відомостями та талонами відноситься до реалізації товарів для комерційного використання і не є об'єктом оподаткування акцизним податком; відпуск нафтопродуктів за відомостями, за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000792201 від 16 листопада 2015 року в частині оскаржених позивачем сум податку та штрафних санкцій, як наслідок позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм матеріального права, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного вирішення позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим