Ухвала

від 28.09.2016 по справі 465/7858/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів:Ізмайлової Т. Л., Євтушенко О.І. Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про стягнення недоотриманих коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду із позовами до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»про стягнення недоотриманих коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначала про те, що вона працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування в Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка». Відповідно до п. 5 наказу по Інституту від 27 травня 2013 року №24-к «Щодо звільнення працівників інституту за скороченням штатів» у зв'язку із важким фінансово-економічним становищем інституту, для оптимізації витрат інституту її звільнено у зв'язку з скороченням посад за п.1 ст. 40 КЗпП України з 28 травня 2013 року. ОСОБА_5 вважає, що нарахування заробітної плати їй здійснювалось з порушенням законодавства України та вимог Колективного договору, у зв'язку з чим, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з 10 квітня 2008 року по 28 травня 2013 року у сумі 19 810,65 грн та середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи з 29 травня 2013 року по 22 вересня 2015 року у сумі 69 682,86 грн.

ОСОБА_6 свій позов обґрунтовував тим, що працював на посаді завідувача відділу поліграфічних матеріалів в Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка». У відповідності до наказу по Інституту від 24 квітня 2013 року №21-к його звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 25 квітня 2013 року. ОСОБА_6 вважає, що нарахування заробітної плати йому здійснювалось з порушенням законодавства України та вимог Колективного договору, у зв'язку з чим, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з 10 квітня 2008 року по 28 травня 2013 року у сумі 46 257,32 грн та середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи з 26 квітня 2013 року по 22 вересня 2015 року у сумі 126 750,00 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05 травня 2015 року вищевказані позови об'єднані в одне провадження.

Заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 22 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на користь ОСОБА_5 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10 квітня 2008 року по 28 травня 2013 року, в сумі 19 810,65 грн.

Стягнуто з ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи з 29 травня 2013 року по 22 вересня 2015 року, в сумі 69 682, 86 грн.

Стягнуто з ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на користь ОСОБА_6 недоотриману заробітну плату в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10 квітня 2008 року по 25 квітня 2013 року, в сумі 46 257, 32 грн.

Стягнуто з ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи з 26 квітня 2013 року по 22 вересня 2015 року, в сумі 126 750 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що нарахування заробітної плати позивачам здійснювалося з порушенням вимог чинного трудового законодавства та колективного договору, тому з відповідача необхідно стягнути недоотриману позивачами заробітку плату та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Проте погодитися з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_5 працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування в Приватному акціонерному товаристві ПАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічноїпромисловості ім. Т.Г. Шевченка».

Відповідно до п.5 наказу по Інституту від 27 травня 2013 року № 24-к «Щодо звільнення працівників інституту за скороченням штатів» ОСОБА_5 звільнено у зв'язку з скороченням посад за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 28 травня 2013 року.

ОСОБА_6 працював на посаді завідувача відділу поліграфічних матеріалів в Приватному акціонерному товаристві ПАТ «Український науково-дослідний інститутполіграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка».

Відповідно до наказу по Інституту від 24квітня 2013 року № 21-к ОСОБА_6 звільнено за ст. 38 КЗпП України з 25 квітня 2013 року.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення Колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний Колективний договір, угода зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду.

Відповідно до п. 2.1. додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ "УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка" до Колективного договору в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери».

Схеми тарифних розрядів та коефіцієнтів за посадами позивачів, які займали посади наукових працівників у відповідності до додатку № 1 Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору, повинна була визначатись у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» з врахуванням змін і доповнень.

Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області було проведено перевірку за зверненням прокуратури Франківського району м. Львова щодо порушення вимог законодавства про працю адміністрацією ПРАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» в частині прийняття рішення адміністрацією в односторонньому порядку з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, недотримання термінів виплати заробітної плати та наявною заборгованістю із виплати заробітної плати та надано відповідь від 08 лютого 2013 року №02-0514/04. Вказаною перевіркою встановлено, що оклади встановлені в Інституті з 01 жовтня 2011 року від тарифної ставки 1 тарифного розряду у розмірі 660,00 грн з використанням тарифних коефіцієнтів згідно II етапу Єдиної тарифної сітки.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 74 «Про запровадження III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» III етап оплати праці запроваджено з 1 вересня 2008 року.

Тарифний коефіцієнт III етапу Єдиної тарифної сітки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 74 «Про запровадження III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" в Інституті не застосовувався.

Наказом по Інституту від 03 жовтня 2013 року «Щодо впорядкування заробітної плати з 01 жовтня 2011 року згідно Галузевою угодою та Єдиної тарифної сітки» згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 запроваджено з 1 жовтня 2011 року для наукових працівників інституту, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки, посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду у розмірі 660,00 грн і встановлено у відповідності до тарифних розрядів і коефіцієнтів посадові оклади наукових працівників структурних підрозділів інституту.

Після прийняття даного наказу про встановлення розміру 1 тарифного розряду його розмір не змінювався до дня звільнення позивачів по справі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» після 01 жовтня 2011 року підняття 1 тарифного розряду здійснювалось наступним чином: з 01 грудня 2011 року - 704 грн; з 01 січня 2012 року - 773 грн; з 01 квітня 2012 року - 794 грн, з 01 липня 2012 року - 802,00 грн, з 01 вересня 2012 року - 807,00 грн, з 01 жовтня 2012 року - 823,00 грн, з 01 грудня 2012 року - 839,00 грн.

Згідно п. 2.2 додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті здійснюється виплата надбавки за стаж наукової роботи (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи») у процентному відношенні до посадового окладу.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно встановив фактичні обставини у справі та належним чином надав оцінку всім доказам, у зв'язку з чим прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем встановлено розмір посадових окладів (ставок) позивачам, як науковим працівникам Інституту, з порушенням передбачених Колективним договором вимог, зокрема п. 2.1 розділу 11 «Гарантії оплати праці» Положення про оплату праці, яке є додатком до цього договору та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Однак, поза увагою судів залишились доводи відповідача про те, що відповідно до наказів № 3-к від 10 січня 2013 року та № 7-к від 30 січня 2013 року, у зв'язку з складною фінансовою ситуацією, що склалася в Інституті для працівників, в тому числі і позивачів, було запроваджено неповний робочий тиждень згідно затверджених графіків ( у січні 2013 року та з 01 лютого 2013 року) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

Крім того, пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Отже, суди попередніх інстанцій, визначаючи розмір недоотриманої позивачами заробітної плати, не навели розрахунок недоотриманої заробітної плати, з урахуванням фактичної трудомісткості (табелів обліку використання робочого часу) кожного із позивачів, а взяли за основу розрахунок недоотриманої заробітної плати, який наданий позивачами.

Також поза увагою судів залишилось те, що середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі , в якому вони нараховані , безвиключення сум відрахування на податки , стягнення аліментів тощо .

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної ) заробітної плати .

Згідноз пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат , що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи , провадяться шляхом множення середньоденного (годинного ) заробітку на число робочих днів (годин ), а у випадках , передбачених чинним законодавством , календарних днів , які мають бути оплачені за середнім заробітком . Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства , установи , організації , встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку ).

Отже, визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки рохрахунку при звільненні судами не було враховано, що позивачем наданий розрахунок середнього заробітку за останні два календарні місяці, без урахуванням неповного робочого тижня, що віджображено у табелях обліку робочого часу та у наказах по Інституту.

За таких обставин, визнати ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Т.Л. Ізмайлова

О.І. Євтушенко

О.В. Кадєтова

Г.І. Мостова