Справа № 465/7858/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Масендич В.В.
Провадження № 22-ц/783/4424/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.
Категорія: 53
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Брикайло М.В.
з участю позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія на рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія про стягнення недоотриманих коштів при звільненні ,-
встановила:
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовами до Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія про стягнення недоотриманих коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначала про те, що вона працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування у Приватному акціонерному товаристві Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка . Відповідно до п. 5 наказу по Інституту від 27 травня 2013 року №24-к Щодо звільнення працівників інституту за скороченням штатів у зв'язку із важким фінансово-економічним становищем інституту, для оптимізації витрат інституту її звільнено у зв'язку з скороченням посад за п.1 ст. 40 КЗпП України з 28 травня 2013 року. ОСОБА_2 вважає, що нарахування заробітної плати їй здійснювалось з порушенням законодавства України та вимог Колективного договору, у зв'язку з чим, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з 10 квітня 2008 року по 28 травня 2013 року у сумі 19 810,65 грн та середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи з 29 травня 2013 року по 22 вересня 2015 року у сумі 69 682,86 грн.
ОСОБА_3 свій позов обґрунтовував тим, що працював на посаді завідувача відділу поліграфічних матеріалів у Приватному акціонерному товаристві Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка . Відповідно до наказу по Інституту від 24 квітня 2013 року №21-к його звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 25 квітня 2013 року. ОСОБА_3 вважає, що нарахування заробітної плати йому здійснювалось з порушенням законодавства України та вимог Колективного договору, у зв'язку з чим, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату за період з 10 квітня 2008 року по 28 травня 2013 року у сумі 46 257,32 грн та середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи з 26 квітня 2013 року по 22 вересня 2015 року у сумі 126750,00 грн.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05 травня 2015 року вищевказані позови об'єднані в одне провадження.
Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.
Заочним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 22 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_6 задоволено
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" в користь ОСОБА_2 недоотриману заробітну плату в зв"язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008 року по 28.05.2013 року, в сумі 19 810 грн. 65 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г. ОСОБА_7" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" в користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи з 29.05.2013 року по 22.09.2015 року, в сумі 69 682 грн. 86 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г.Шевченка" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" в користь ОСОБА_3 недоотриману заробітну плату в зв"язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008 року по 25.04.2013 року, в сумі 46 257 грн. 32 коп.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" в користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи з 26.04.2013 року по 22.09.2015 року, в сумі 126 750 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" - відхилено.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 22 вересня 2015 року - залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія задоволено частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги, зазначив, що провів перерахунок недоотриманої заробітної плати, з врахуванням фактичної зайнятості на підставі табелів робочого часу за 2008 - 2013 роки, згідно якого сума недоотриманої заробітної плати у зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 25.04.2013р. складає 38524,23 грн. Також, у зв'язку з тим, що йому не виплачені всі розрахункові кошти у день звільнення, позивач вважає, що має право на оплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку, зокрема з 26.04.2013р. по 28.04.2017р. включно - в розмірі 212708,16 грн.
Позивач ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги, вказала, що провела перерахунок недоотриманої заробітної плати, з врахуванням фактичної зайнятості, на підставі табелів робочого часу за 2008 - 2013 роки, відповідно до якого недоотримана заробітна плата в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. складає 15 984,40 грн. Крім цього, у зв'язку з тим що їй не були виплачені всі розрахункові кошти у день звільнення вважає, що має право на оплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку, зокрема з 29.05.2013р. до 28.04.2017р. включно в розмірі 119619,55 грн.
Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2017 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія про стягнення недоотриманих коштів при звільненні задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (юридична адреса: м. Львів, вул. В.Великого, 4, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свiдоцтва ПДВ 100308546, р/р НОМЕР_1 АТ ОСОБА_8 ОСОБА_5 м. Київ МФО 380805) в користь ОСОБА_2 (м. Винники, вул.Стрілецька, 4/2, ІПН1803709628) недоотриману заробітну плату у зв язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. в сумі 15984,40 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (юридична адреса: м. Львів, вул. В.Великого, 4, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свiдоцтва ПДВ 100308546, р/р НОМЕР_1 АТ ОСОБА_8 ОСОБА_5 м. Київ МФО 380805) в користь ОСОБА_2 (м. Винники, вул.Стрілецька, 4/2, ІПН1803709628) середній заробіток за весь час затримки виплати належних їй сум при звільненні з роботи з 29.05.2013р. по 28.04.2017р. в сумі 119619,55 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (юридична адреса: м. Львів, вул. В.Великого, 4, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свідоцтва ПДВ 100308546, р/р НОМЕР_1 АТ ОСОБА_8 ОСОБА_5 м. Київ МФО 380805) в користь ОСОБА_3 (м. Львів, вул.Ак.Сахарова, 27/213, ІПН2349007818) недоотриману заробітну плату у зв язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 25.04.2013р. в сумі 38524,23 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємствоДАК Укрвидавполіграфія (юридична адреса: м. Львів, вул. В.Великого, 4, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свідоцтва ПДВ 100308546, р/р НОМЕР_1 АТ ОСОБА_8 ОСОБА_5 м. Київ МФО 380805) в користь ОСОБА_3 (м. Львів, вул.Ак.Сахарова, 27/213, ІПН2349007818) середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи з 26.04.2013р. по 28.04.2017р. в сумі 212708,16 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємствоДАК Укрвидавполіграфія (юридична адреса: м.Львів, вул. В.Великого, 4, ІПН 024770113050, ЄДРПОУ 02477019, номер свiдоцтва ПДВ 100308546, р/р НОМЕР_1 АТ ОСОБА_8 ОСОБА_5 м. Київ МФО 380805) в користь ОСОБА_3 (м. Львів, вул.Ак.Сахарова, 27/213, ІПН2349007818) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1288,56 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду у виплаті заробітної плати у сумі платежу за один місяць ОСОБА_3, що складає 2954, 23 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду у виплаті заробітної плати у сумі платежу за один місяць ОСОБА_2, що складає 1511, 90 грн.
Рішення суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_9 Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія , з оскаржуваним рішенням не погоджується, вважає його таким, що прийняте без належного зясування усіх істотних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Покликається на те, що суд фактично самостійно визначив розмір нарахованої заробітної плати, при цьому не взяв до уваги листи Управління Пенсійного фонду України з інформацією про розмір нарахованої заробітної плати, що призвело до неправильного розрахунку.
Додатково зазначає, що Колективний договір на 2008 рік був схвалений 10.04.2008 року, тому нарахування заробітної плати відповідно до положень колективного договору повинно здійснюватися не раніше травня 2008 року, однак з розрахунку вбачається, що такий проведений з квітня 2008 року.
Також, суд першої інстанції не врахував, що доплата за науковий ступінь, яка передбачена підпунктом 1 пункту 2.2 додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім.. ОСОБА_7 не встановлюються керівникові товариства, його заступнику, керівникам структурних підрозділів, при цьому наказом № 72-к від 03.10.2011 року ОСОБА_3 призначено з 03.10.2011 року на посаду в.о. завідувача відділу поліграфічних матеріалів.
Вважає, що у ОСОБА_9 Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_3 надбавки за науковий ступінь.
Покликаючись на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 27.04.2016 р. у справі 6-113цс16, звертає увагу на те, що нараховані суми середнього заробітку за час затримки розрахунку в декілька разів перевищують власне суми заборгованості, які нараховані позивачами, що не є співмірним із недоотриманою заробітною платою.
Просить рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню враховуючи таке.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що наказом по інституту від 03.10.2013 року Щодо впорядкування заробітної плати з 01.10.2013 року згідно із Галузевою угодою та ЄТС відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 524 запроваджено з 01.10.2011 року для наукових працівників інституту, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки, посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду у розмірі 660 грн. і встановлено у відповідності до тариних розрядів і коефіцієнтів посадові оклади наукових працівників структурних підрозділів інституту. Після прийняття даного наказу про встановлення розміру і тарифного розряду його розмір не змінювався до дня звільнення позивачів.
Також, суд першої інстанції прийшов висновку, що оскільки посадовий оклад працівників нараховувався з порушенням чинного законодавства, тому і розмір надбавки за стаж наукової роботи визначався невірно.
Розрахунки, проведені позивачами, на думку суду відповідають вимогам Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати
Крім цього, суд вказав, що долучені відповідачем листи Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова від 15.02.2017р. за № 2597/07-12 та за №2598/07-12 є неналежним доказом у даній цивільній справі, оскільки не містять інформації про порядок та умови нарахування відповідачем заробітної плати позивачам з виокремленням її складових частин (доплати, надбавки, премії та ін.) у відповідності до вимог чинного законодавства та колективного договору, що діяв на підприємстві, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду з наступних підстав.
Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. ОСОБА_9 на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У ст. 2 КЗпП України передбачено, що право громадян на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімально розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно із ст. ст. 2-1, 5-1 КЗпП України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).
Судом установлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді наукового співробітника відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування в Приватному акціонерному товаристві ПАТ Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка .
ОСОБА_3 працював на посаді завідувача відділу поліграфічних матеріалів в Приватному акціонерному товаристві ПАТ Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка .
Частиною першою ст. 36 КЗпП України визначені підстави припинення трудового договору.
Згідно п. 5 наказу по Інституту від 27 травня 2013 року № 24-к Щодо звільнення працівників інституту за скороченням штатів ОСОБА_2 звільнено у зв'язку з скороченням посад за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 28 травня 2013 року.
Відповідно до наказу по Інституту від 24 квітня 2013 року № 21-к ОСОБА_3 звільнено за ст. 38 КЗпП України з 25 квітня 2013 року.
За правилами ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначений розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ст. 9 Закону України Про колективні договори і угоди положення Колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний Колективний договір, угода зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду.
Відповідно до п. 2.1. додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка до Колективного договору в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери .
Схеми тарифних розрядів та коефіцієнтів за посадами позивачів, які займали посади наукових працівників у відповідності до додатку № 1 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка до Колективного договору, повинна була визначатись у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери з врахуванням змін і доповнень.
За зверненням прокуратури Франківського району м. Львова щодо порушення вимог законодавства про працю адміністрацією ОСОБА_9 Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка в частині прийняття рішення адміністрацією в односторонньому порядку з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, недотримання термінів виплати заробітної плати та наявною заборгованістю із виплати заробітної плати, Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області проведено перевірку та надано відповідь від 08 лютого 2013 року № 02-0514/04.
Перевіркою встановлено, що оклади встановлені в Інституті з 01 жовтня 2011 року від тарифної ставки 1 тарифного розряду у розмірі 660,00 грн з використанням тарифних коефіцієнтів згідно II етапу Єдиної тарифної сітки.
Проте, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 74 Про запровадження III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери III етап оплати праці запроваджено з 1 вересня 2008 року.
Тарифний коефіцієнт III етапу Єдиної тарифної сітки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 74 Про запровадження III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери в Інституті не застосовувався.
Наказом по Інституту від 03 жовтня 2011 року Щодо впорядкування заробітної плати з 01 жовтня 2011 року згідно Галузевою угодою та Єдиної тарифної сітки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 запроваджено з 01 жовтня 2011 року для наукових працівників інституту, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки, посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду у розмірі 660,00 грн і встановлено у відповідності до тарифних розрядів і коефіцієнтів посадові оклади наукових працівників структурних підрозділів інституту.
Після прийняття даного наказу про встановлення розміру 1 тарифного розряду його розмір не змінювався до дня звільнення позивачів по справі.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери після 01 жовтня 2011 року підняття 1 тарифного розряду здійснювалось наступним чином: з 01 грудня 2011 року - 704 грн; з 01 січня 2012 року - 773 грн; з 01 квітня 2012 року - 794 грн, з 01 липня 2012 року - 802,00 грн, з 01 вересня 2012 року - 807,00 грн, з 01 жовтня 2012 року - 823,00 грн, з 01 грудня 2012 року - 839,00 грн.
Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини у справі та належним чином надав оцінку всім доказам, у зв'язку з чим прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем встановлено розмір посадових окладів (ставок) позивачам, як науковим працівникам Інституту, з порушенням передбачених Колективним договором вимог, зокрема п. 2.1 розділу 11 Гарантії оплати праці Положення про оплату праці, яке є додатком до цього договору та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери .
Крім цього, згідно із п. 2.2 додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка до Колективного договору в Інституті здійснюється виплата надбавки за стаж наукової роботи (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи ) у процентному відношенні до посадового окладу.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки посадовий оклад працівників нараховувався з порушенням чинного законодавства то і розмір даної надбавки визначався невірно.
Згідно із п. 2.2 додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка до Колективного договору в Інституті повинна здійснюватись доплата за науковий ступінь (якщо діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем) у граничному розмірі 15 % посадового окладу.
Така доплата позивачу ОСОБА_3 не здійснювалась, хоча він має відповідний науковий ступінь, що відповідав профілю його роботи на протязі всього часу, диплом кандидата технічних наук серія КН № 007932 від 17 березня 1995 року, протокол № 15.
В свою чергу, доводи апелянта про те, що у ОСОБА_9 Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т. Шевченка були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_3 надбавки за науковий ступінь, оскільки він наказом № 72-к від 03.10.2011 року призначений з 03.10.2011 року на посаду в.о. завідувача відділу поліграфічних матеріалів, а доплата за науковий ступінь, яка передбачена підпунктом 1 пункту 2.2 додатку № 3 Положення про оплату праці працівників ВАТ УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка керівникам структурних підрозділів не належить, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери доплата за науковий ступінь не залежить від займаної посади працівника.
В свою чергу, як роз яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Судо встановлено, що ОСОБА_9 Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка ДАК Укрвидавполіграфія видано наступні накази про встановлення ОСОБА_2 графіків виходу на роботу та встановлено режими роботи на умовах неповного робочого часу: № 42-к від 05.05.2008р.; № 12-к від 02.02.2009р., №43-к від 05.05.2009р., 54-к від 29.05.2009р., № 64-к від 30.06.2009р., № 72-к від 31.07.2007р., № 80-к від 01.09.2009р., № 87-к від 01.10.2009р., № 99-к від 02.11.2009р., №111-к від 01.12.2009р., № 1-к від 04.01.2010р., № 11-к від 01.02.2019р., № 17-к від 01.03.2010р., № 26-к від 31.03.2010р., № 37-к від 05.05.2010р., № 50-к від 01.06.2010р., №58-к від 01.07.2010р., № 1-к від 04.01.2011р., № 10-к від 01.02.2011р., 13-к від 01.03.2011р., № 21-к від 01.04.2011р., № 48-к від 18.05.2012р.
Наказами № 34-к від 04.05.2011р., № 49-к від 01.07.2011р., № 58-к від 01.08.2011р., №64-к від 01.09.2011р., № 74-к від 03.10.2011р., № 90-к від 26.12.2011р., № 17-к від 28.02.2012р., № 25-к від 02.04.2012р., № 33-к від 23.04.2012, 111-к від 30.11.2012р. ОСОБА_3 встановлено графіки виходу на роботу та встановлено режими роботи на умовах неповного робочого часу.
Крім цього, наказами № 3-к від 10.01.2013р. та № 7-к від 30.01.2013р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також іншим працівникам у зв'язку із складною фінансовою ситуацією, що склалася в інституті встановлено у січні та лютому 2013 року неповний робочий тиждень згідно затверджених Головою правління та узгоджених з працівниками графіків роботи з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.
Судом першої інстанції досліджувались табелі обліку використання робочого часу позивачів, за якими, згідно відповідних розрахунків, на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню недоотримана заробітна плата в зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 25.04.2013р. в сумі 38524 грн. 23 коп., а в користь ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача недоотримана заробітна плата у зв'язку з порушенням вимог Колективного договору з 10.04.2008р. по 28.05.2013р. в сумі 15984 грн. 40 коп.
Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, запропоновано представнику відповідача надати довідку про нараховану та виплачену позивачам заробітну плату за досліджуваний період, в тому числі і з врахуванням листів Управління Пенсійного фонду України, а також розрахунок недоотриманої заробітної плати, з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери , проте стороною відповідача зазначені докази не надано.
Крім цього, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП України).
Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що з позивачами проведено розрахунок при звільненні без врахування недоотриманої заробітної плати, чим порушено вимоги Колективного договору та ст. 47, 116 КЗпП України, що одночасно свідчить про підставність позовних вимог в цій частині.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення середньомісячного заробітку суд першої інстанції виходив з того, що середній заробіток за весь час затримки виплати належних позивачу ОСОБА_3 сум при звільненні з роботи з 26.04.2013р по 28.04.2017р. становить: кількість робочих днів затримки (1008 днів) Х середньоденний заробіток (211,02 грн.) = 212708,16 грн., позивачу ОСОБА_2 розрахунок середнього заробітку в сумі становить 119619,55 грн., при звільненні з роботи з 29.05.2013р по 28.04.2017р., кількість робочих днів затримки (989 днів) Х середньоденний заробіток 120,95 грн. = 119619,55 грн.
Разом з цим, заперечуючи позовні вимоги в принципі та оскаржуючи рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2017 року представник відповідача, зокрема покликався на необхідність враховування співмірності середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати до суми заборгованості недоотриманої заробітної плати.
При цьому, в апеляційній скарзі представник відповідача покликається на правову позицію про зменшення розміру середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові, у разі затримки розрахунку при звільненні, яка висловлена у постанові Верховного суду України від 27.04.2016 року в справі № 6-113цс16.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбовляє його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Отже, право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.
На переконання колегії суддів, зазначена правова позиція не може бути застосована до правовідносин по даній справі, оскільки після зменшення позовних вимог позивачами такі вимоги задоволені судом в повному обсязі, при цьому визначені недоплачені суми заробітної плати позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно 38524,23 грн. та 15984,40 грн., перевищують середньомісячний заробіток цих працівників.
Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія - відхилити.
Рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 травня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
ОСОБА_10
Суд | Апеляційний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2017 |
Оприлюднено | 28.07.2017 |
Номер документу | 67976351 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Львівської області
Ніткевич А. В.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні