Рішення

від 04.10.2016 по справі 916/1986/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 916/1986/16

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "АМКОСТРОЙ"

Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси

про стягнення 194 945,83 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: не з'явився

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.09.2016р. до 04.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АМКОСТРОЙ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 194 945,83 грн., де 98 700,30 грн. - основний борг, 87 403,07 грн. - інфляційні, 8 842,46 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2016р. позовну заяву (вх.№2128/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1986/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

08.09.2016р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх.№2-4793/16), у задоволенні якого судом було відмовлено, з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

13.09.2016р. представник відповідача звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку розгляду справи (вх.№2-4828/16), яке судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 04.10.2016р. о 10 год. 00 хв. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на розписці про відкладення розгляду справи, подав до суду відзив на позов (вх.№21879/16), відповідно до якого позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

05 червня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АМКОСТРОЙ" (Підрядник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Замовник) було укладено договір на виконання поточного ремонту №34, згідно умов п.1.1. якого, Підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт санвузлів учбового корпусу (будівлі №2 по ГП) військового містечка №17 (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10).

Відповідно до п.2.1. Договору, Договірна вартість робіт, що доручені для виконання Підряднику, є твердою, визначається на підставі проектно-кошторисної документації та згідно з ДБН. На час підписання цього Договору вартість робіт визначена у відповідності з Договірною ціною, яка додається до Договору та складає 98 700,30 грн. (дев'яносто вісім тисяч сімсот гривень 30 копійок), в т.ч. ПДВ 16 450,05 грн. Вартість робіт, яка належить до сплати Підряднику, визначається на основі витрат Підрядника, складених згідно з ДБН, пред'явлених по Ф-2КБ та Ф КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Замовник проводить щомісячні проміжні платежі Підряднику за виконані роботи на підставі підписаної уповноваженими представниками сторін довідки про вартість виконаних робіт (Ф2-в) та форми КБ-3 розрахунком фактичних витрат, включаючи умови ринкових відносин, надається Підрядником уповноваженому представнику Замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом 3 діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконаних робіт.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до виконання його умов (п.8.1. Договору).

На виконання умов вищенаведеного договору позивач виконав роботи в повному обсязі на суму 98 700,30 грн., а відповідач в свою чергу прийняв їх без заперечень, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-3) та Актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в), підписаними позивачем та відповідачем на всю суму Договору.

Проте, відповідачем вартість виконаних позивачем будівельних робіт залишена без оплати, внаслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість на суму 98 700,30 грн.

Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 98 700,30 грн. і стало підставою для останнього звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також за приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною 4 ст.879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями ст.ст.843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, відповідачем договірні зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт не виконані належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 98 700,30 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості, встановлена судом в розмірі 98 700,30 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 87 403,07грн. - інфляційних та 8 842,46 грн. - 3% річних.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором підряду.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 8 842,47 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних, суд зазначає наступне:

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача трьох відсотків річних судом встановлено, що здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано 3% річних наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу с врахуванням індексу інфляції 28.07.2013 - 21.07.2016 98 700.30 1.884 87216.97 185917.27

Отже загальна сума інфляційних позивача за самостійним розрахунком суду складає 87216,97 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні в сумі 87 216,97 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних в сумі 186,10 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АМКОСТРОЙ", у зв'язку з чим стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на користь позивача підлягає сума боргу, встановлена судом в розмірі 98 700,30 грн., сума 3% річних встановлена судом в розмірі 8 842,47 грн. та сума інфляційних встановлена судом в розмірі 87 216,97 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в сумі 2 921,56 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. №13, код ЄДРЮОФОПГФ 08038284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМКОСТРОЙ" (65065, м. Одеса, вул. Літературна, буд. №12, оф. №1301, код ЄДРЮОФОПГФ 34055911) заборгованість за договором №34 на виконання поточного ремонту від 05.06.2013р. в сумі 98 700 (дев'яносто вісім тисяч сімсот) грн. 30 коп., 3% річних в сумі 8 842 (вісім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 46 коп., інфляційних в сумі 87 216 (вісімдесят сім тисяч двісті шістнадцять) грн. 97 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 2 921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 56 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський