Рішення

від 06.10.2016 по справі 910/13760/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016Справа №910/13760/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН"

до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 29000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Закордонець М.М. за довіреністю б/н від 01.06.2016

від відповідача: Дубко Р.В. за довіреністю № 259 від 23.03.2016

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (відповідач) про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в розмірі 29000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 01.10.2015 позивачем було виявлено факт незаконного відтворення тексту музичного твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту - ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) у форматі мобілього контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/ . Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі №910/6398/16 було встановлено, що використання ПрАТ "КИЇВСТАР" твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором музики і тексту якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) і виконавцем якого є виконавець ОСОБА_6 (творчий псевдонім - ОСОБА_6), у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/ шляхом публічного сповіщення, відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13760/16 та призначено розгляд справи на 05.09.2016 о 11:20 год.

03.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

05.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну реквізитів позивача, відповідно до якої повідомлено суд про зміну з 29.07.2016 банківських реквізитів позивача. Відповідно до поданої заяви позивач також просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

11.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

11.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, з урахуванням яких позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. Зокрема, позивач вказав на таке:

- предметом спору у даній справі є факт незаконного відтворення тексту до музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/ ;

- твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" поєднує в собі наступні об'єкти авторського права: музичний твір без тексту (музика, послідовність звуків), автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) та текст до цього твору, автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4);

- у даній справі позов заявлено з метою відновлення порушеного права автора ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) на текст до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав за фактом протиправного відтворення тексту до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/6398 було встановлено факт протиправного та незаконного публічного сповіщення (доведення до загального відома) твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (текст + музика) , автором музики і тексту якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) і виконавцем якого є виконавець ОСОБА_6 (творчий псевдонім - ОСОБА_6) та визначено відповідну суму компенсації за порушення майнових авторських прав, а саме за фактом незаконного публічного сповіщення (доведення до загального відома) твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором музики і тексту якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) і виконавцем якого є виконавець ОСОБА_6 (творчий псевдонім - ОСОБА_6);

- у даній справі йдеться про факт незаконного відтворення окремого об'єкту авторського права (складової частини твору "ІНФОРМАЦІЯ_1") - самого тексту до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором музики і тексту якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) і виконавцем якого є виконавець ОСОБА_6 (творчий псевдонім - ОСОБА_6), автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4);

- станом на дату фіксації (01.10.2015) незаконного відтворення відповідачем спірного музичного твору між сторонами не було укладено жодних угод/договорів/ліцензій про передачу прав на використання, в тому числі тексту до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4);

- згідно застереження позивача щодо одностороннього розірвання чинного раніше укладеного сторонами договору від 01.03.2015 №149325, зазначений музичний твір повинен був бути видалений з контенту відповідача (розміщені на сайті відповідача мелодії) з 30.09.201, а отже, 01.10.2015 відповідач не мав права, в тому числі на відтворення спірного об'єкту авторського права.

11.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" та ПрАТ "КИЇВСТАР" про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, яке полягає у незаконному відтворенні тексту музичного твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту - ОСОБА_4) у форматі мобілього контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/, а також про те, що такий спір між зазначеними сторонами раніше не вирішувався та відсутнє рішення з відповідного спору.

11.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист, згідно якого, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2016, додано для залучення до матеріалів справи копію договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 149325 від 01.03.2015.

01.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санні Мобайл" (іднтифікаційний код 33601185, місцезнаходження: вул. Жмеринська, 22Б, офіс 201, м. Київ, 03148).

01.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника відповідача за довіреністю, який є спеціалістом з інтелектуальної власності, радника з юридичних питань відділу судової роботи ПрАТ "КИЇВСТАР", Дубко Р.В. у відпустці з 05.09.2016 по 16.09.2016, що підтверджується відповідним наказом ПрАТ "КИЇВСТАР".

В судове засідання, призначене на 05.09.2016, представник позивача з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2016 подав заперечення на залучення третьої особи, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення ТОВ "Санні Мобайл" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Наведені заперечення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2016 не з'явився, але подав 01.09.2016 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.09.2016 судом розглянуте та відхилене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.09.2016 судом розглянуте та відхилене клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, подане 01.09.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 05.09.2016 судом також перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 01.08.2016 про порушення провадження у справі № 910/13760/16 та встановлено, що відповідач вимоги зазначеної ухали не виконав.

Враховуючи нез'явлення представника відповідача в судове засідання, невиконання останнім вимог ухвали суду від 01.08.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016 о 12:50 год.

12.09.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. Зокрема, позивач вказав на таке:

- за аналогічних спірних правовідносин сторін Господарським судом міста Києва прийняте рішення від 28.03.2016 у справі № 910/415/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2016;

- в рамках вказаної справи № 910/415/16 позивачем подано аналогічні докази порушення ПрАТ "КИЇВСТАР" виключних майнових та суміжних прав, що і в даній справі № 910/13760/16, в т.ч. ідентичний по технічним параметрам запис відео фіксації незаконного використання ПрАТ "КИЇВСТАР" музичного твору у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/ , аналогічні за своєю правовою природою договори про передачу виключних майнових авторських та суміжних прав;

- додатково звернуто увагу суду на повторність порушення відповідачем майнових прав інтелектуальної власності позивача, що, в свою чергу, є підставою для стягнення саме визначеного у позовній заяві розміру компенсації (29000,00 грн.).

В судове засідання, призначене на 19.09.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2016 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. У відзиві відповідач вказав на таке:

- у позивача відсутні виключні майнові права на музичний твір з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_1" та на літературний твір - текст до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", як окремого об'єкту авторського права, оскільки, на думку відповідача: Договір про передачу авторських і суміжних прав № 14-01/03/15 від 01.03.2015, укладений між позивачем та ОСОБА_6 (далі - Договір № 14-01/03/15), не містить жодних умов про передання будь-яких прав на використання такого об'єкту авторського права, як літературний твір; Договір № 14-01/03/15 по суті є договором невиключної ліцензії;

- підпункти1.4.1 пункту 1.4, підпункти 3.3 пункту 3 Договору № 14-01/03/15, пункти 1, 2 Додатку № 2 в частині передачі виключних майнових авторських та суміжних прав взагалі та права забороняти використання третім особам суперечать положенням статей 1108 та 1109 Цивільного кодексу України, а відтак, на думку відповідача, є нікчемними, а у позивача відсутнє право забороняти використання музичного твору з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_1" та літературного твору;

- відповідач ніколи не використовував будь-яким способом літературний твір, текст до музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", як окремий об'єкт авторського права. Разом з тим, з наданого позивачем відеозапису на диску не вбачається можливим ідентифікувати зафіксований на ньому фрагмент музичного твору та літературного музичного твору;

- матеріалами справи не підтверджено дію Договору № 14-01/03/15 станом на 01.10.2015;

- кількість порушень з боку відповідача прав позивача не може залежати лише від кількості способів використання спірного музичного твору з текстом та кількості самостійних об'єктів авторського та суміжних прав, з яких складається такий музичний твір; штучний розподіл позивачем на окремі порушення за вказаними критеріями не забезпечує ефективного захисту прав особи, а лише збільшує кількість звернень до суду та, відповідно, потенційну суму компенсації, що, на думку відповідача, свідчить про зловживання позивачем його правом;

- з огляду на приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6398/16;

- відповідач припинив використання музичного твору з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_1" з 28.09.2015, що підтверджується висновком експерта №140/16 від 06.05.2016, актом огляду систем від 21.04.2016, витягами log-файлів та витягами з інформаційних систем відповідача; на відеозаписі, наданому позивачем на диску, зафіксовано не справжню та/або неактуальну станом на 01.10.2015 (емульовану) сторінку сайту 465.ua.

Відзив відповідача на позовну заяву разом з доданими до нього документами залучений судом до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням додаткових пояснень, поданих 12.09.2016 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2016 проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 19.09.2016 в судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.09.2016 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання залучене до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, та оголосив перерву в судовому засіданні до 26.09.2016 о 14:00 год.

23.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що метою звернення до суду з відповідним позовом було поновлення порушеного майнового права автора тексту до твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4), на відтворення об'єкта творчої праці останнього - тексту до твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також стягнення передбаченої статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" компенсації за бездоговірне відтворення тексту до твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1". В якості додатків до наведених додаткових пояснень позивач надав детальне схематичне роз'яснення всіх істотних умов, які, на думку позивача, мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи.

23.09.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням відзиву відповідача, поданого 19.09.2016 в судовому засіданні, в яких позивач зазначив, що:

- відповідно до Договору про передачу авторських і суміжних прав № 14-01/03/15 від 01.03.2015 , додатку № 2 від 01.03.2015 позивач отримав виключні майнові права авторські права, в тому числі на текст до твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4), у зв'язку з чим спростовуються твердження відповідача про відсутність у позивача виключних авторських прав на спірний твір;

- наявними в матеріалах справи доказами також спростовуються твердження відповідача про невикористання ним тексту до твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4);

- позивач стверджує, що чинним законодавством України не визначено, що компенсація за незаконне використання твору може стягуватись виключно за один факт такого порушення і виключно комплексно за всі об'єкти прав, водночас, чинним законодавством України передбачено, що кожен суб'єкт, як авторського права, так і суміжного, наділений, в тому числі, невиключним переліком майнових прав, порушення кожного з яких є окремою підставою для стягнення, в тому числі, відповідної компенсації;

- твердження і докази відповідача про припинення ним з 28.09.2015 використання твору з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_1", на думку позивача, не заслуговують на увагу суду.

Судове засідання, призначене на 26.09.2016, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Після виходу судді Гумеги О.В. з лікарняного судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 19.09.2016 в судовому засіданні, про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, призначено розгляд справи на 06.10.2016 о 10:20 год.

05.10.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач надав додаткові обґрунтування власних доводів про те, що Договір № 14-01/03/15 є договором невиключної ліцензії, а позивач не має права звертатись до суду, бо його право не є порушеним, а також в обгрунтуаання належності поданих ним доказів на підтвердження припинення використання спірного твору 28.09.2016. З урахуванням викладеного відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

06.10.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, проведення якої відповідач просив доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, при цьому запропоновано перелік питань на вирішення експертизи. В обґрунтування необхідності призначення у справі судової експертизи відповідач вказав, що:

- в якості доказу бездоговірного використання спірного музичного твору позивачем подано диск із записом огляду сайту http://465.ua/ 01.10.2015 (відеозапис), проте відповідач вважає, що інформація, яка міститься на відеозапису не відповідає дійсності;

- встановлення факту наявності чи відсутності на сайті http://465.ua/ твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" 01.10.2015 можливо в результаті дослідження log-файлів, що потребує спеціальних знань;

- для висновку про відсутність технічної можливості встановити, яку саме веб-сторінку зафіксовано на відеозаписі - емульовану, із внесеними змінами, чи оригінальну, де відображено достовірні дані), необхідно дослідити відеозапис, що вимагає спеціальних знань.

В судове засідання, призначене на 06.10.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2016 підтримав клопотання про призначення експертизи, подане ним 06.10.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 06.10.2016 судом розглянуте та відхилене клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням всіх додаткових пояснень, поданих через відділ діловодства суду (11.08.2016, 12.09.2016, 23.09.2016), позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.10.2016 проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, поданому 19.09.2016 в судовому засіданні, та письмових поясненнях, поданих 05.10.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 06.10.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

01.03.2015 між ОСОБА_6 (далі - правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - видавництво) укладено договір про передачу авторських та суміжних прав № 14-01/03/15 (далі - Договір № 14-01/03/15), за умовами п. 2.1 якого передбачено, що правовласник на строк та в межах території передає видавництву права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми, перелік яких затверджується сторонами у відповідних додатках до договору, а видавництво приймає права і зобов'язується виплачувати правовласнику винагороду (роялті).

Відповідно до п. 2.3 Договору № 14-01/03/15, правовласник також передає видавництву виключне право збирати винагороду (роялті) за використання творів, відеокліпів, виконань та фонограм третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, виконань та фонограм на відповідній території.

Згідно п 2.4 Договору № 14-01/03/15, правовласник також передає видавництву право перешкоджати неправомірному використанню творів, фонограм, виконань в тому числі забороняти третім особам використання творів, фонограм, виконань в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими пунктом 1.4 договору від 16.02.2015 в межах терміну і на території.

Права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми переходять до видавництва з моменту підписання відповідних додатків до договору (п. 3.1 Договору № 14-01/03/15).

Пунктом 3.3 Договору № 14-01/03/15 передбачено, що видавництво має право передавати права на твори, відеокліпи, виконання і фонограми третім особам як повністю, так і частково на виключній та невиключній основі.

Згідно п. 6.1 Договору № 14-01/03/15 даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, зазначеної на початку договору та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. При цьому, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим кожного разу на один календарний рік.

За приписами п. 6.7 Договору № 14-01/03/15, сторона, яка бажає розірвати договір, у тому числі на підставах, вказаних у договорі або в чинному законодавстві України, зобов'язана надіслати на адресу іншої сторони письмове повідомлення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що підпункт 1.4.1 пункту 1.4, підпункт 3.3 пункту 3 Договору № 14-01/03/15 та пункти 1, 2 Додатку № 2 до Договору № 14-01/03/15 в частині передачі виключних майнових авторських та суміжних прав та права забороняти використання третім особам суперечать положенням статей 1108 та 1109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а відтак є нікчемними.

Згідно з ч. 1 ст. 1108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).

Відповідно до ч. 3 ст. 1108 ЦК України ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері (абз. 2 ч. 3 ст. 1108 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1109 ЦК України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Судом встановлено, що згідно з умовами Договору № 14-01/03/15 ОСОБА_6 надано ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" виключну ліцензію на використання останнім об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері; крім того, сторонами передбачено всі істотні умови для такого виду договору, а тому доводи відповідача щодо нікчемності окремих пунктів Договору № 14-01/03/15 та Додатку №2 до нього є безпідставними і необґрунтованими.

Відповідно до укладеного між сторонами Додатку № 2 від 01.03.2015 до Договору № 14-01/03/15, ОСОБА_6 передала позивачу права, зокрема , на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики, слів та виробник фонограми ОСОБА_4 виконавець ОСОБА_6 (ОСОБА_6); частка належних правовласнику прав на музику - 100%; частка належних прав на текст - 100%; частка належних правовласнику прав на виконання - 100%; частка належних правовласнику прав на фонограму - 100%.

Отже, на підставі Договору № 14-01/03/15 позивач набув виключні майнові авторські права та суміжні права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" та його складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що 01.10.2015 ним було виявлено факт незаконного відтворення тексту музичного твору під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" , автором якого є ОСОБА_4 (творчий псевдонім ОСОБА_4) і виконавцем якого є ОСОБА_6 (творчий псевдонім ОСОБА_6) у форматі мобілього контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/ .

З офіційного сайту відповідача вбачається, що послуга "Ді-Джингл" (сайт http://465.ua/ ) пропонується мобільним оператором "КИЇВСТАР".

Крім того, власником доменного імені http://465.ua/ є відповідач, що останнім не заперечувалось та не спростовується матеріалами справи.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Водночас, згідно з приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У розгляді даної справи господарським судом міста Києва з'ясовано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі №910/6398/16 встановлено таке:

- 01.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - компанія) та Приватним акціонерним товариством "КИЇВСТАР" (далі - Київстар) укладено Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 149325 (далі - Договір № 149325), умовами якого п. 1.1 якого передбачено, що компанія передає Київстару невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об'єктів права у формі контенту, а саме: відтворення (пряме та/або опосередковане) та опублікування об'єктів права у формі контенту; публічне виконання, публічне сповіщення, публічна демонстрація і публічний показ об'єктів права у формі контенту; технічна переробка, адаптація та інші подібні зміни об'єктів права для надання їм форми контенту за допомогою будь-яких технічних пристроїв; розповсюдження об'єктів права у формі контенту; подання об'єктів права у формі контенту до загального відома користувачів таким чином, що вони можуть отримати до них доступ з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором, у тому числі і за допомогою технічних засобів; публічне сповіщення об'єктів права та їх примірників у формі контенту таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

- 25.08.2015 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення, в якому відповідно до пункту 10.2 Договору № 149325 повідомлено відповідача про розірвання Договору № 149325 в односторонньому порядку з 30.09.2015;

- 01.10.2015 директором позивача Ясінською Н.В., засновником ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" ОСОБА_9, на підставі договору № 21/01-15 від 21.01.2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", приймали участь наступні особи: ОСОБА_10 (спеціаліст у галузі права, юрист; ОСОБА_11 (помічник юриста) проведено фіксацію факту використання на сайті http://465.ua/ твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики і тексу - ОСОБА_4, виконавець - ОСОБА_6, творчий псевдонім - ОСОБА_6), у зв'язку з чим складено акт огляду веб-сайту, яким зафіксовано факт доведення до загального відома твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики і тексу - ОСОБА_4, виконавець - ОСОБА_6, творчий псевдонім - ОСОБА_6), у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джинг" через Інтернет на сайті http://465.ua/ ;

- згідно зі статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

- позивач як доказ доведення до загального відома твору відповідачем подав суду диск із відеозаписом, з якого вбачається, що: було відкрито два сайти в мережі Інтернет, а саме: 24Timezones.com та http://465.ua/; на першому сайті було вказано точну дату, а саме 01.10.2015; на другому - особи прослухали музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні - ОСОБА_6, творчий псевдонім - ОСОБА_6;

- доказів, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору на момент фіксації 01.10.2015, відповідачем суду не подано;

- отже, використання відповідачем спірного музичного твору шляхом публічного сповіщення відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Наведеним рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/6398/16 позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "КИЇВСТАР" на користь ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" 14500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 725,00 грн. судового збору.

Станом на час вирішення даної справи по суті відсутні докази скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/6398/16. Водночас, матеріалами даної справи не спростовуються вищенаведені факти, встановлені рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/6398/16.

Згідно з абзацом другим пункту 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" у прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі № 910/6398/16 було встановлено, що використання відповідачем музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (як музики, так і тексту) відбулося шляхом публічного сповіщення.

Крім того, вказаним рішенням також встановлено, що відповідачем 01.10.2015 незаконно використовувався музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джинг" через Інтернет на сайті http://465.ua/

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач неправомірно додатково розділяє способи використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", чим штучно збільшує кількість звернень до суду, та, відповідно, потенційну суму компенсації. Вчинення позивачем дій, які направлені на штучне збільшення суми компенсації, свідчить про зловживання правом.

Отже, враховуючи, що відповідача вже було притягнуто до юридичної відповідальності за вчинення єдиного порушення - публічного сповіщення музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", тобто за порушення виключних майнових авторських прав, то притягнення відповідача до юридичної відповідальності вдруге суперечить приписам частини першої статті 61 Конституції України.

Наведену правову позицію викладено і в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2016 № 916/4567/14.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши в сукупності всі подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір, відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2016

Суддя Гумега О.В.