5/199-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 р. № 5/199-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. ВолковицькоїЛ. Рогач
за участю представників:
позивачаСмирний О.С. –довіреність від 02.01.2007 р.
відповідача Шаповал С.М. –довіреність від 15.01.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”
на постановувід 21.12.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 5/199-06 господарського судуДніпропетровської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства “Північний гірнично - збагачувальний комбінат”
доВідкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”
простягнення 277, 72 грн.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Північний гірнично - збагачувальний комбінат” (далі ВАТ “Північний ГЗК”) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” 277,72 грн. заборгованості за договором № 1276 від 18.06.2003 р., на підставі статей 526, 611, 903 Цивільного кодексу України (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с.53).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що за договором № 1276 від 18.06.2003 р про надання послуг зв'язку, за період з грудня 2004 р. по січень 2005 р. у ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” утворилась заборгованість перед ВАТ “Північний ГЗК” за надані послуги зв'язку у сумі 277, 72 грн.
Претензія № 019008 надіслана ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” 14.02.2006 р. залишена ним без відповіді.
У відзиві на позовну заяву ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” просив у позові відмовити у зв'язку з тим, що на виконанні у Державній виконавчій службі Тернівського району м. Кривого Рогу знаходиться ухвала арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.02.1999 р. та наказ від 13.04.1999 р. у справі № 9/108 про стягнення на майно ВАТ “Північний ГЗК” на суму 167487, 60 грн. на користь ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.
А тому, ВАТ “Північний ГЗК” щомісячно направлялись заяви про залік зустрічних однорідних вимог, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, а саме за заявою № 13 від 20.02.2006 р. та заявою № 24 від 31.03.2006 р. зараховано заборгованість за абонплату у сумі 277,72 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006 р. (суддя Шевченко С.Л.) в позові відмовлено, з огляду на те, що в порушення статті 526 Цивільного кодексу України та умов договору грошові зобов'язання в установлений договором строк відповідачем не виконані, не сплачена сума заборгованості у розмірі 277, 72 грн., проте, листами № 13 від 20.02.2006 р. та № 24 від 31.03.2006 р., до пред'явлення позову до суду, відповідач звернувся до позивача із заявою про залік однорідних вимог.
За апеляційною скаргою ВАТ “Північний ГЗК” Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Прудніков В.В., Герасименко І.М,, Ясир Л.О.), переглянувши рішення у справі в апеляційному порядку, постановою від 21.12.2006 р. скасував його, стягнув з ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” на користь ВАТ “Північний ГЗК” 277,72 грн. боргу.
Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що зарахування суми боргу за рішенням суду в рахунок заліку зустрічних однорідних вимог діючим законодавством не передбачено. Крім того, вимоги сторін у справі не є однорідними, оскільки відповідач за договором повинен сплатити позивачу грошову суму, тоді як ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.02.1999 р. змінено спосіб виконання рішення від 02.04.1998 р., звернуто стягнення на майно позивача.
ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” подало до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову суду Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 204, 601 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник, зокрема, зазначає, що між позивачем та відповідачем були зустрічні вимоги, у позивача до відповідача за договором № 1276 від 18.06.2003р., а у відповідача до позивача відповідно до договорів № 80/441 від 25.04.1991 р., № 47 від 17.03.1997 р., що підтверджується рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 02.04.1998 р. у справі № 9-108.
Зазначені вимоги були однорідними, вимога відповідача до позивача, яка ґрунтується на ухвалі арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.02.1999 р., є грошовою вимогою.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 18.06.2003 р. між ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” та ВАТ ”Криворізький залізорудний комбінат” укладено договір на надання послуг зв'язку № 1276.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору, позивач зобов'язувався надавати послуги зв'язку у відповідності з Правилами користування міським та селищним телефонним зв'язком, відповідач у свою чергу зобов'язався виконувати вимоги вказаних Правил та своєчасно вносити плату за надані послуги в строки передбачені пунктами 3.10 та 3.5 договору, відповідно до яких, плату за користування міжміським зв'язком “Абонент” повертає відкритому акціонерному товариству” Північний гірничо-збагачувальний комбінат” у сумі пред'явленої УТЕЛ. Плата повинна здійснюватися Абонентом в десятиденний строк після отримання рахунку.
Вартість послуг зв'язку встановлена пунктом 3.2 договору у сумі 19 грн. 80 коп. на місяць.
В період з грудня 2004 року по січень 2006 року ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” надано послуги зв'язку на загальну суму 277 грн. 72коп., на оплату наданих послуг виставлено відповідні рахунки, які ним не оплачені.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” факт надання йому послуг зв'язку на вказану вище суму не заперечує.
При цьому посилається на те, що розрахунок за надані послуги ним здійснено у повному обсязі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, проведено зарахування суми боргу стягненої з ВАТ “Північний ГЗК” рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 02.04.1998 р. у справі № 9/108, на виконання якого було видано наказ, який пред'явлено до виконання у відповідну державну виконавчу службу.
Проте, Дніпропетровський апеляційний господарський суд зазначив, що виконання судових рішень здійснюється відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України та Закону України” Про виконавче провадження”.
Зарахування суми боргу за рішенням суду, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог діючим законодавством не передбачено.
Вимоги сторін у справі не є однорідними.
Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Таким чином для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні був боржником в іншому зобов'язанні. Також зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Заборгованість та звернення стягнення на майно не можуть бути пов'язані між собою підставами виникнення, а тому не можуть вважатися однорідними вимогами у розумінні статті 601 Цивільного кодексу України.
А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення апеляційного провадження обставини, судова колегія вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення з ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” на користь ВАТ “Північний ГЗК” боргу у сумі 277, 72 грн.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. у справі № 5/199-06 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 619788 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні