Ухвала

від 17.10.2016 по справі 367/7684/16-к

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7684/16-к

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні, в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юриста 2-го класу ОСОБА_3 про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

прокурор Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юрист 2-го класу ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:01:076:0106, площею 3,1811 га. та 3210900000:01:076:0107, площею 0,5 га., які знаходяться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 64/68.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , вивчивши клопотання, оглянувши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження за №42016111200000504 від 29.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оскільки з клопотання та матеріалів доданих до нього не вбачається, що спірні земельні ділянки є об`єктом кримінально протиправних дій, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юриста 2-го класу ОСОБА_3 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції продовж п`яти днів.

Слідчий суддя: ОСОБА_1