Постанова

від 11.10.2016 по справі 805/2565/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа №805/2565/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16:37

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

за участю:

представників позивача Шевченко Ю.А.,Ганночка Н.Л., Ганночка Д.В.

представника відповідача Кравченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення№0000031400 від 11.03.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівля підакцизних товарів на суму 79 768,75 грн, обґрунтовуючи тим, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за результатом якої складено акт №36/05-10-14/30853131 від 08.02.2016 року. Висновки податкового органу полягають у тому, що підприємство занизило податкові зобов'язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами на суму 79 768,75 грн. Зазначає, що цей об'єм продажу відносить до оптової торгівлі, яка не підлягає оподаткуванню цим податком. На підставі складеного акту сформоване спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 79 768,75 грн. Підприємство не згодне з законністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог, навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, в обґрунтування зазначив, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442 через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, отже, позивачем здійснювалась роздрібна торгівля підакцизного товару з АЗС, однак податкове зобов'язання щодо роздрібної торгівлі підакцизних товарів у повному обсязі не зазначено та не сплачено, з огляду на зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30853131, вул. Свободи,б.5,м. Дружківка Донецької області, 84200) пройшов визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, з видами діяльності згідно КВЕД: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71 оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливо і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.(а.с.13-14) Взятий на облік платником податків до ДПІ у м. Дружківка та зареєстрований платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 100286124.(а.с.15-16)

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Дружківка було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Вейт-Сервіс" та складено Акт №36/05-10-14/30853131 від 08.02.2016 року про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Вейт-Сервіс" з питань виявлення недостовірних даних, що містяться у деклараціях акцизного податку за період з 01.01.2015 року 30.11.2015 року

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- п.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.216.9 ст. 216 ПК України, в частині заниження задекларованої суми акцизного податку в розмірі 63 815,00 грн у період з 01.01.2015 року по 30.11.2015 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки №36/05-10-14/30853131 від 08.02.2016 року позивачем до податкового органу подано заперечення та 04.03.2016 року, податковим органом було надано відповідь на заперечення № 16665/10/05-10-14-113, якими визначено, що порушення викладені в акті перевірки, відповідають вимогам діючого законодавства та відсутні підстави для перегляду результатів перевірки.

На підставі акту перевірки №36/05-10-14/30853131 від 08.02.2016 року, податковим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000031400 від 11.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 79 768,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 63 815,00 грн за штрафними санкціями у сумі 15 953,75 грн.

Позивачем було використано право на позасудове врегулювання спірних правовідносин шляхом оскарження податкового повідомлення-рішення до податкових органів вищого рівня.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 15635/6/99-99-11-03-01-25 від 20.07.2016 року залишено без змін Рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 2779/10/05-99-10-01-12 від 26.05.2016 року за наслідком розгляду первинної скарги.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлення неправомірного віднесення вартості підакцизних товарів, що реалізовані через роздрібну мережу АЗС, до товарів комерційного використання.

Судом встановлено, що на підставі укладених позивачем Договорів поставки нафтопродуктів: №1 від 02.01.2015 року з Торською міською радою, №2 від 02.01.2015 року з КП «Спектр», №5 від 02.01.2015 року з ТОВ «Гидропневаппарат» від 02.01.2015 року, №7 від 02.01.2015 року з ТОВ «ЭЛТА», №11 від 02.01.2015 року з підприємцем ОСОБА_1, № 12 від 02.01.2015 року з ТОВ «Вневедомственная охрана», №13 від 02.02.2015 року з ТОВ «Дружковский фарфоровий завод», №14 від 02.02.2015 року з ТОВ «ТПП» «Метсоюз», №16 від 03.03.2015 року з Олексеєво-Дружківською сільрадою, №18 від 10.03.2015 року з Управлінням житлово-комунального господарства, №20 від 03.04.2015 рокуз ТОВ «Метекс-2000», №26 від 23.04.2015 року з Дружківским дітячим будитко-інтернатом, № 31 від 18.05.2015 року з Дружківськю міською державною лікарнею ветеринарної медицини та Договору №4 купівлі-продажу нафтопродуктів від 26.01.2015 року з КЛЗ Центральна міська лікарня, позивач передає товар (нафтопродукти) у власність покупця, для подальшого використання товару у своїй підприємницкій діяльності або з іншою метою, не пов'язаною з особистим, сімейним та домашнім або іншим подібним використанням.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення господарської діяльності позивачем подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість та деларації з акцизного податку разом із додатками № 6 (розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) з січня по листопад 2015 року.

У графі 4 розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за січень та лютий 2015 року, позивачем задекларована вартість підакцизних товарів (з ПДВ), що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі для комерційного використання (на АЗС): бензини моторні, інші нафтопродукти, паливо моторне альтернативне, інші підакцизні товари на загальну суму 180 186,46 грн. Розрахунок загальної суми податкових зобов'язань з акцизного податку за ставкою 5% здійснювався без врахування зазначених сум.

Положеннями пп. 14.1.4 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

За приписами п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Положеннями абз.2 пп.14.1.212. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє дійти висновку, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором в розумінні пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПКУ, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Зокрема із наведеного вбачається висновок, що при наявності договорів поставок з суб'єктами господарювання з оплатою постачання в безготівковому порядку або у готівковому порядку через касу підприємства та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, талонів, чеків тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизним податком у роздрібній торгівельній мережі не виникає.

З наведеними положеннями узгоджуються приписи Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 №14, відповідно до якого Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Отже, законодавець окремою графою виділив вартість підакцизних товарів, реалізованих в роздрібній торговельній мережі (а відтак через АЗС), але для комерційного використання, які не входять до бази оподаткування акцизним податком.

Порядок здійснення господарської комерційної діяльності (підприємництва) регламентується главою 4 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З наведеного у сукупності вбачається, що під комерційним використанням слід розуміти не тільки придбання певною особою підакцизних товарів (за переліком пп. 215.3.4 ПК України) з метою подальшої реалізації, тобто з комерційною метою отримання прибутку, але й придбання для використання у власній господарській діяльності господарського товариства з метою отримання прибутку, що є загальною метою підприємництва (господарської комерційної діяльності) та іншого використання у своїй господарській діяльності.

Суд зазначає про помилковість доводів відповідача про те, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442 через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу.

Так, зазначеними Правилами визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Крім того, суд зауважує, що названі Правила роздрібної торгівлі розроблені на виконання ст. 20 Закону України "Про захист прав споживачів", який під споживачем розуміє фізичну особу, яка придбаває продукцію для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону).

Визначення "роздрібна торгівля", наведене в ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", також не заслуговують на увагу. Вказаний ДСТУ пояснює як термін "роздрібна торгівля", так і термін "оптова торгівля". Так, роздрібною торгівлею є вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Оптовою торгівлею є купівля-продаж товарів за договорами постачання партіями для їх наступного продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання .

Зазначаючи про здійснення позивачем операцій з реалізації підакцизних товарів саме з роздрібної торгівлі, контролюючим органом не спростований належними та допустимими доказами факт постачання позивачем таких підакцизних товарів покупцям для комерційного використання.

Окремо, суд зазначає, що відповідно до п.5.3 ст. 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами, а ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" законом не є.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заповнено "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, який є Додатком 6 до Декларації акцизного податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14.

Позивач зазначає, що при реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів) через мережу автозаправної станції, покупцям, шляхом відвантаження (передачі) відповідної кількості пального особам (представникам), які діють від імені та в інтересах саме цих юридичних осіб реалізації у роздріб, в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не відбувався.

Тобто, при реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС покупцям в межах укладених договорів, відбувалося відвантаження (продаж) нафтопродуктів покупцям для подальшого використання таких нафтопродуктів для комерційної діяльності юридичних осіб (покупців) або для використання у власній господарській діяльності.

На підтвердження вищенаведеного в матеріалах справи наявні копії договорів поставки нафтопродуктів, на підставі вказаних договорів позивач поставляє (відвантажує) нафтопродукти, а покупці сплачують за поставлений товар.

Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Передача нафтопродуктів позивачем здійснювалася шляхом безготівкових операцій, талонами, про що зазначено у договорах.

Матеріалами справи підтверджено, а саме листами покупців, що паливо з мережі АЗС позивача згідно укладених договорів з позивачем, у період січня-листопад 2015 року, придбавалося покупцями для використання у власній господарській діяльності, та не використовувалося для особистого чи подібного іншого використвання.

За таких обставин реалізація підакцизних товарів у роздріб в розумінні приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не відбувався, оскільки нафтопродукти не постачалися позивачем з метою їх використання іншими кінцевими споживачами в особистих некомерційних цілях, а придбавалися з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000031400 від 11.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 79 768,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 63 815,00 грн за штрафними санкціями у сумі 15 953,75 грн.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом безпідставно та необґрунтовано, у відповідності до чого є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що зміст постанови має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача у цій сфері, у відповідності до чого встановивши, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку, є скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Приватного підприємства "КІА ПЛЮС" підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000031400 від 11.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 79 768,75 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 63 815,00 грн за штрафними санкціями у сумі 15 953,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30853131, вул. Свободи,б.5,м. Дружківка Донецької області, 84200) судовий збір у сумі 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім ) грн 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 11.10.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.