Постанова

від 03.02.2014 по справі 806/7270/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/7270/13-a

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Бортнік О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: СП "Універсал- БМВ" у формі ТОВ, ОСОБА_1, Мале колективне підприємство "БІМ", Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо-металургійна компанія", ОСОБА_2, Приватне підприємство "Роджер", ТОВ "БМВ" про визнання протиправним та скасування п.2 рішення №494 від 24.01.2013 р,-

встановив:

Прокурор м. Житомира в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення 19 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 494 від 24.01.2013 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок".

Ухвалою від 11 листопада 2013 року відкрито провадження у даній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про часткову відмову від позову в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання в оренду земельних ділянок ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" площею 0,4304 га та 0,0502 га за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2 площею 0,0159 га за адресою: АДРЕСА_2.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з урахуванням часткової відмови від позову, і зазначила, що відповідно до пункту другого рішення 19 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 494 від 24.01.2013 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, надати в оренду земельні ділянки відповідно додатку 2, а саме: СП "Універсал- БМВ" у формі ТОВ за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,2534га; ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 площею 0,1281 га; Малому колективному підприємству "БІМ" за адресою: АДРЕСА_5, площею 0,2767 га; Приватному підприємству "Роджер" за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 0,0412; Товариству з обмеженою відповідальністю "БМВ" за адресою: АДРЕСА_7, площею 0,0115 га.

Ухвалою від 03.02.2014 року провадження у справі за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СП "Універсал- БМВ" у формі ТОВ, ОСОБА_1, Мале колективне підприємство "БІМ", Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо- металургійна компанія", ОСОБА_2, Приватне підприємство "Роджер", Товариство з обмеженою відповідальністю "БМВ" про визнання протиправним та скасування п.2 рішення №494 від 24.01.2013 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянку, та надання в оренду земельних ділянок ПАТ "Українська гірночо-металургійна компанія" площею 0,4304 га та 0,0502 га за адресою АДРЕСА_1, та ОСОБА_2 площею 0,0159 га за адресою: АДРЕСА_2. закрито, прийнявши відмову позивача від позову.

Прокурор вважає, що вказане рішення в частині позовних вимог, що залишилася предметом оскарження, винесено з порушенням вимог законодавства, оскільки на день прийняття оскаржуваного рішення право комунальної власності на вказані земельні ділянки не було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Представник відповідача проти позову заперечив і пояснив, що проект вказаного рішення Житомирської міської ради було включено в перелік питань 16 сесії 6 скликання Житомирської міської ради, пленарне засідання якої було призначено на 27.12.12 року, тобто коли законодавчому рівні не передбачалась обов'язковість державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки. На засіданні сесії міської ради 27.12.12р. поданий в установленому порядку проект рішення було розглянуто, а пленарне засідання призначено на 24.01.13 року. Рішеннями Житомирської міської ради від 24.01.13 р. № 494 визначено кадастрові номери земельних ділянок, хоча Законом України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Представники третіх осіб, які з"явились в судове засідання, проти позову заперечували і підтримали в повному обсязі заперечення представника Відповідача.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 19 сесією 6 скликання Житомирської міської ради було ухвалено рішення № 494 від 24.01.13 року "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" (далі - Рішення № 494). Відповідно до пункту другого вказаного рішення Житомирська міська рада затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, надала в оренду земельні ділянки:

- СП "Універсал БМВ" у формі ТОВ земельна ділянка площею 0,2534 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1);

- ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0,1281 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер НОМЕР_2);

- Малому колективному підприємству "БІМ", земельна ділянка площею 0,2767га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, м. Житомир, (кадастровий номер НОМЕР_3);

- приватному підприємству "Роджер" , земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_6 площею 0,0055 (кадастровий номер НОМЕР_4), АДРЕСА_6 (кадастровий номер НОМЕР_5);

-Товариству з обмеженою відповідальністю "БМВ" ділянка за адресою: АДРЕСА_7, площею 0,0115 га. (кадастровий номер НОМЕР_6), (а.с. 10-12).

Прокурор вважає, що вказане Рішення № 494 в цій частині винесено з порушенням вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України, так як на день прийняття даного рішення право комунальної власності територіальної громади на вказані земельні ділянки не було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Дане твердження прокурора не відповідає обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч.9,10 ст. 79-1 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на день прийняття оскаржуваного рішення, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї шляхом її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі-Закон), права на земельні ділянки та інше нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

За приписами ст.78 Земельного кодекс у України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Рішення №494, як одноособове волевиявлення Відповідача не можна розцінювати як дія особи, що породжує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків відносно зазначених спірних земельних ділянок, а є адміністративно-управлінським рішенням, за умови правильного та своєчасного виконання якого та здійснення відповідних визначених законодавством дій (в тому числі реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі і реєстрації права власності на нерухоме майно) в подальшому можуть виникнути цивільні права та обов'язки. Дане рішення Відповідача є умовою, а не підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.4-1 цього Закону, рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 16 Закону, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Отже, рішення Житомирської міської ради про передачу земельних ділянок в оренду є первинним документом, необхідним для здійснення похідного документа, а саме свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Одночасно суд зазначає, що за приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення Відповідачем прав, свобод чи інтересів Позивача має довести належними та допустимими доказами саме Позивач. Іншими словами, звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги та особи, чиї права не порушені, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Обґрунтування Позивачем своїх доводів недотриманням Відповідачем при прийнятті Рішення №494 положень ст.19 Конституції України є безпідставним.

Відповідно до правових норм ст.ст.12,122 Земельного кодексу України та ст.ст.25,26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження землями територіальної громади міста Житомира віднесено до виключних повноважень Житомирської міської ради, Відповідача по даній справі.

Тобто, приймаючи оскаржуване Рішення №494, Житомирська міська рада діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що неврахування Позивачем наведених правових норм Земельного та Цивільного кодексів України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", безпідставно упереджене трактування Позивачем положень ст.79-1 Земельного кодексу України стали підставою для звернення із вказаним позовом, а тому доводи, які наведені в позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Житомира в інтересах держави до Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача СП "Універсал- БМВ" у формі ТОВ, ОСОБА_1, Мале колективне підприємство "БІМ", Приватне акціонерне товариство "Українська гірничо- металургійна компанія", ОСОБА_2, Приватне підприємство "Роджер", ТОВ "БМВ" про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення 19 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №494 від 24.01.2013 року " Про поновлення договорів оренди СП "Універсал БМВ " у формі ТОВ, ОСОБА_1, Малому колективному підприємству "БІМ", Приватному підприємству "Роджер", Товариству з обмеженою відповідальністю "БМВ" - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2014 р.