Постанова

від 12.10.2016 по справі 821/1312/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1312/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Валерія"

до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фермерське господарство "Валерія" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до Фермерського господарства "Валерія" застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав із підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідачем 19.04.2016 р. проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН Фермерським господарством "Валерія" (код 22750747) у грудні 2015 р.

За результатами даної перевірки складено акт № 62/15/22750747 від 19.04.2016 року.

Із вищенаведеного акта вбачається, що камеральною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 218957, 30 грн.

Відповідальність платника, передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд зазначає, підставою для встановлення порушень слугував висновок відповідача викладений в акті перевірки про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по договірним взаємовідносинам між позивачем та ПАТ "Херсонський Комбінат Хлібопродуктів" у грудні 2015 року.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що 19.04.2016 р., на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН Фермерським господарством "Валерія" (код 22750747) у грудні 2015 р., за результатами якої складено ОСОБА_1 № 62/15/22750747.

Камеральною перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України.

Як зазначено в ОСОБА_1 перевірки, з порушенням граничних термінів реєстрації зареєстровані податкові накладні видані покупцю ПАТ "Херсонський Комбінат Хлібопродуктів" (код 952367), а саме:

- №7/2 від 11.12.2015 на загальну суму 38577,50 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН -38;

- №8/2 від 12.12.2015 на загальну суму 39230,10 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 37;

- №9/2 від 12.12.2015 на загальну суму 41502,77 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 37;

- №12/2 від 14.12.2015 на загальну суму 39242,45 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 35;

- №10/2 від 15.12.2015 на загальну суму 39746,20 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 34;

- №11/2 від 16.12.2015 на загальну суму 20658,30 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 02.02.2016 р., кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 33;

На підставі ОСОБА_1 перевірки № 62/15/22750747 від 19.04.2016 р., Скадовською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» № НОМЕР_1 від 11.05.2016 р., яким позивачу визначено суму штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ, що становить 65687,19 грн.

Вважаючи відсутність підстав у відповідача щодо проведення камеральної перевірки та прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що, предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

Як встановлено судом вище, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено ОСОБА_1 №62/15/22750747 від 19.04.2016 р., у якому зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

На думку суду камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка», інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012 (далі Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

Аналізуючи норми Податкового Кодексу України суд вважає, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень №43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За приписами частин 1 та 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відтак, враховуючи висновок суду про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача, суд вважає, що така перевірка не має правових наслідків, складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Оскільки в обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладені висновки акту камеральної перевірки №62/15/22750747 від 19.04.2016 р., тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до Фермерського господарства "Валерія" застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

Стягнути з Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Валерія" ( ідентифікаційний код 22750747) сплачений судовий збір в сумі 1378, 00 грн. (Одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 жовтня 2016 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3