Ухвала

від 01.02.2017 по справі 821/1312/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р. Справа № 821/1312/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 р. по справі за адміністративним позовом Фермерського господарство "Валерія" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Фермерське господарство "Валерія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до Фермерського господарства "Валерія" застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року позов - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до Фермерського господарства "Валерія" застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 19.04.2016 р. проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН Фермерським господарством "Валерія" (код 22750747) у грудні 2015 р.

За результатами даної перевірки складено акт № 62/15/22750747 від 19.04.2016 року.

Із акта вбачається, що камеральною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме позивачем несвоєчасно зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 218957, 30 грн.

Підставою для встановлення порушень слугував висновок відповідача викладений в акті перевірки про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних по договірним взаємовідносинам між позивачем та ПАТ "Херсонський Комбінат Хлібопродуктів" у грудні 2015 року.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000461200 від 11.05.2016 року, яким до позивача застосовано штраф у сумі 65687,19 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення, оскільки камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому така перевірка не має правових наслідків, складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Так, право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При чому, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною ж перевіркою, згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до змісту положень ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Порядок же проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено ст.76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт №62/15/22750747 від 19.04.2016 р., у якому зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. А це, суперечить вищенаведеним нормам, оскільки камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця (затв. Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013р.), після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС камеральна електронна перевірка , інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі порушень (помилок) не виявлено (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС камеральна електронна перевірка складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

У відповідності ж до п.4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість (затв. Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012р.), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

До того ж, слід зазначити, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

А як випливає з вказаних вище норм Податкового кодексу України, контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

При цьому, слід вказати, що аналогічну правову позицію з даного спірного питання було викладено у постанові Верховного суду України від 27.01.2015р. по справі №21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Згідно приписів ст.244-2 КАС України, висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, за таких обставин, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд першої інстанції висновку про те, що, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко