Постанова

від 10.10.2011 по справі 2а-11800/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  10 жовтня 2011 року           11:30           № 2а-11800/11/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Кротюка О.В. при секретарі судового засідання  Четвертак Я. І.  розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАМУЗ ЛТД" до  Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про  скасування рішення № 21501/10/28-611 від 10.06.2011, визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та просить суд визнати неправомірними дії щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, скасувати рішення від 10.06.2011 № 21501/10/28-611 про відмову у прийнятті податкової декларації та зобов'язати прийняти декларацію як документ податкової звітності у день її подання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем упереджено та безпідставно не визнано подану податкову звітність, оскільки остання не містила визначених податковим органом недоліків. Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки позивачем порушено вимоги оформлення документів податкової звітності. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: посадові  особи  відповідача не визнали спірну податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2011 року, про що повідомлено рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, оформленим у вигляді листа № 21501/10/28-611 від 10.06.2011, оскільки її заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, а саме таким чином, що не забезпечує збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр). З матеріалів справи вбачається, що за квітень 2011 року позивачем 08.04.2011  направлено відповідачеві спірну декларацію поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією поштового відділення. Під час розгляду справи судом витребувано екземпляр спірної невизнаної податкової декларації від відповідача. При її огляді, судом встановлено, а сторонами не спростовано, що вона заповнена таким чином, що цілком чітко вбачається текст вступної частини, службових полів та заповнених граф код рядка, код додатка, обсяги постачання (без податку на додану вартість та сума податку на додану вартість. Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI. Відповідно до п. 46.1 ПКУ податкова декларація, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пункт 49.1 статті 49 ПКУ передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 48.3 статті 48 ПКУ визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації. Він включає: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). Відповідно до п. 48.4 ст. 48 ПКУ в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: - відмітка про звітування за спеціальним режимом; - код виду економічної діяльності (КВЕД); - код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Згідно пп. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог  статті 49 ПКУ посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. Відмова посадової особи органу державної податкової служби, відповідно до п. 49.10 ст. 49 ПКУ, прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. Відповідно до п. 49.11 ПКУ у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання. У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків, відповідно до п. 49.12, має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення органу державної податкової служби в адміністративному або судовому порядку. Пункт 49.13 статті 49 ПКУ визначає, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПКУ та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації, відповідно до п. 49.16 ст. 49 платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом. Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 “Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за № 197/18935 затверджено форму податкової декларації та Порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість. Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність неприйняття спірної податкової декларації. Адже, відповідачем при неприйнятті спірних податкових декларацій зроблено посилання на заповнення декларації таким чином, що не забезпечує збереження записів у ній та вільне читання тесту (цифр). Зазначені відповідачем підстави для вчинення оскаржуваних дій не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. Жодного доказу того, що спірну декларацію заповнено таким чином, що не забезпечує збереження записів у ній відповідачем не надано. При цьому, суд констатує, що при огляді примірника декларації відповідача, наданої на вимогу суду, судом встановлено читабельність вступної частини, службових полів та розділів декларації, зокрема граф обсягів постачання, сум ПДВ та відповідних кодів рядків. Поряд з цим, зміст опису графи податкові зобов'язання, який є не чітким, проте читабельним, не  впливає на можливість її опрацювання податковим органом з метою виконання свої функціональних обов'язків згідно з законом. Поряд з цим, норми Податкового кодексу України таких підстав для прийняття рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, як заповнення декларації таким чином, що не забезпечує збереження записів у ній та вільне читання тесту (цифр) не містить. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, адже відповідач при розгляді спірної декларації діяв упереджено. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, заперечуючи проти позову, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Тамуз-ЛТД”(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, буд. 14-В). Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, оформлене у вигляді листа № 21501/10/28-611 від 10.06.2011 Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Тамуз-ЛТД”(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, буд. 14-В) днем її фактичного отримання. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом  десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                                   О.В.Кротюк           Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.10.2011.