Рішення

від 13.10.2016 по справі 910/16188/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2016Справа №910/16188/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівля Глобал

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР

про стягнення 171 000,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Єрмаков В.В. (дов. від 20.0.2016);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівля Глобал звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР про стягнення помилково перерахованих коштів у розмірі 171 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.05.2016 позивач згідно із платіжним дорученням №49 від 04.05.2016 помилково перерахував на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 171 000,00 грн., яку відповідач добровільно не повернув.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 порушено провадження у справі №910/16188/16, розгляд справи призначено на 22.09.2016.

22.09.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав письмовий відзив, у якому проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що в провадженні господарського суду м. Києва перебувала справа №910/10889/16 за позовом ТОВ Торгівля Глобал до ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР про стягнення передплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн., а тому заява позивача від 15.08.2016 №91/08 про повернення помилково перерахованих коштів була передчасною, так як існував судовий спір про стягнення даних коштів у якості передоплати за договором. Крім того відповідач зазначав, що помилковим є посилання позивача на вимоги ч. 1 ст. 1212 ЦК України, оскільки вказані грошові кошти були перераховані на користь відповідача в якості передоплати за договором №СМБпп815-29 від 29.04.2016.

В судовому засіданні 22.09.2016 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.10.2016.

В судове засідання 13.10.2016 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 13.10.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

04.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівля Глобал (позивачем) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР було перераховано кошти в загальному розмірі 171 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №49 від 04.05.2016 (призначення платежу: передоплата за комп'ютери Apple MacBook Air 13" 2015, згідно з договором №СМБпп815-29 від 29.04.2016, у т.ч. ПДВ 20% - 28500,00 грн).

15.08.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №91/08 від 15.08.2016 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 171 000,00 грн., у відповідь на яку відповідач надіслав лист від 17.08.2016 №5315 з відмовою у задоволенні вказаної заяви, та зазначав, що в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа №910/10889/16 за позовом ТОВ Торгівля Глобал до ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР про стягнення передплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн., а тому заява позивача від 15.08.2016 №91/08 про повернення помилково перерахованих коштів є передчасною, та запропонував після вирішення даного судового спору та набрання рішенням законної сили звернутися з новою заявою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 08.08.2016 у справі №910/10889/16 відмовлено у задоволенні позову ТОВ Торгівля Глобал до ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР про стягнення передоплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн., з підстав недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів існування між сторонами договірних відносин щодо поставки товару.

При цьому вказаним рішенням суду установлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача попередньої оплати 171 000 грн 00 коп., у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку щодо поставки товару за договором поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016 у визначений сторонами строк. У свою чергу, відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що у останнього відсутній оригінал договору поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016, у зв'язку з тим, що він ніколи не укладав спірного договору, з огляду на що вказаний правочин не може для нього створювати юридичні наслідки.

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що грошові кошти у розмірі 171 000,00 грн., перераховані позивачем на рахунок відповідача, є помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача помилково сплачених грошових коштів в розмірі 171 000,00 грн., посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Судом установлено, що 04.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівля Глобал на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР було перераховано кошти в загальному розмірі 171 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №49 від 04.05.2016 (призначення платежу: передоплата за комп'ютери Apple MacBook Air 13" 2015, згідно з договором №СМБпп815-29 від 29.04.2016, у т.ч. ПДВ 20% - 28500,00 грн).

Разом з тим, як вбачається з рішення господарського суду м. Києва від 08.08.2016 у справі №910/10889/16, ТОВ Торгівля Глобал було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР про стягнення передоплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн. з підстав недоведеності позовних вимог; при цьому відповідач ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР проти позову заперечував, вказуючи на те, що у нього відсутній оригінал договору поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016, у зв'язку з тим, що він ніколи не укладав спірного договору, з огляду на що вказаний правочин не може для нього створювати юридичні наслідки

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

З огляду на вищенаведене, у зв'язку з відсутністю доказів на спростування позовних вимог позивача, а також беручи до уваги наявність вимоги позивача про повернення помилково перерахованих коштів в розмірі 171 000,00 грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 171 000,00 грн. помилково сплачених коштів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, код 31091208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівля Глобал (18000, м. Черкаси, вул. Ярославська, буд. 7, код 39985344) помилково перераховані кошти у розмірі 171 000 (сто сімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 565 (дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 17.10.2016.

Суддя В.О. Демидов