Постанова

від 20.12.2016 по справі 910/16188/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа№ 910/16188/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Єрмаков В.В.-представник;

Від відповідача: Кобець О.С.-представник;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016

у справі № 910/16188/16 (суддя Демидов В.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР"

про стягнення 171 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" про стягнення помилково перерахованих коштів у розмірі 171 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.05.2016 позивач згідно із платіжним дорученням №49 від 04.05.2016 помилково перерахував на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 171 000,00 грн., яку відповідач добровільно не повернув.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" помилково перераховані кошти у розмірі 171 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 565,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження по справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" у справі №910/16188/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" до провадження та призначено розгляд справи № 910/16188/16 на 06.12.2016.

21.11.2016 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про направлення матеріалів справи до Солом'янського УП НП та зупинення провадження у справі, крім того відповідачем було подано письмові пояснення.

06.12.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.12.2016.

19.12.2016 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на клопотання в якому позивач заперечував проти зупинення провадження та направлення матеріалів справи до Солом'янського УП НП, крім того від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 по справі №910/16188/16 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, які колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2016 надав свої пояснення по суті спору та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення з мотивів викладених в своїх запереченнях.

В судовому засіданні 20.12.2016 представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю, провадження по справі припинити.

Що стосується заявленого клопотання відповідача про зупинення провадження та направлення матеріалів справи до СВ Солом'янського УП НП, колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання у зв'язку з його не обґрунтованістю та не доведеністю в розумінні статті 79 ГПК України.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" було перераховано кошти в загальному розмірі 171 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №49 від 04.05.2016 (призначення платежу: передоплата за комп'ютери Apple MacBook Air 13"" 2015, у т.ч. ПДВ 20% - 28 500,00 грн).

15.08.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 91/08 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 171 000,00 грн.

Листом від 17.08.2016 №5315 відповідач відмовився від виконання вказаної заяви, та зазначив, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10889/16 за позовом ТОВ "Торгівля Глобал" до ТОВ "ІТ-ІНТЕГРАТОР" про стягнення передплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн., а тому заява позивача від 15.08.2016 №91/08 про повернення помилково перерахованих коштів є передчасною, та запропонував після вирішення даного судового спору та набрання рішенням законної сили звернутися з новою заявою.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2016 у справі №910/10889/16 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Торгівля Глобал" до ТОВ "ІТ-ІНТЕГРАТОР" про стягнення передоплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн., з підстав недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів існування між сторонами договірних відносин щодо поставки товару.

Крім того даним рішенням суду було встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача попередньої оплати 171 000,00 грн., у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку щодо поставки товару за договором поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016 у визначений сторонами строк. У свою чергу, відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що у останнього відсутній оригінал договору поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016, у зв'язку з тим, що він ніколи не укладав спірного договору, з огляду на що вказаний правочин не може для нього створювати юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Згідно із статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того вони застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 справа № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

З матеріалів справи чітко вбачається, що 04.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівля Глобал" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" було перераховано кошти в загальному розмірі 171 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням: №49 від 04.05.2016 (призначення платежу: передоплата за комп'ютери Apple MacBook Air 13"" 2015, згідно з договором №СМБпп815-29 від 29.04.2016, у т.ч. ПДВ 20% - 2 8500,00 грн).

Крім того, вбачається що рішенням Господарського суду м. Києва від 08.08.2016 у справі №910/10889/16 було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ "ІТ-ІНТЕГРАТОР" про стягнення передоплати згідно договору №СМБпп815-29 від 29.04.2016 у розмірі 171 000,00 грн. з підстав недоведеності позовних вимог оскільки відсутній оригінал договору поставки № СМБпп815-29 від 29.04.2016, з огляду на що вказаний правочин не може створювати юридичні наслідки

Згідно із частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 171 000,00 грн. помилково сплачених коштів.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-ІНТЕГРАТОР" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 у справі № 910/16188/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16188/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська