Постанова

від 11.10.2016 по справі 914/3648/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 914/3648/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Кузь В.Л.

суддів Малех І.Б.

Марко Р.І.

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги за вих. № 686 від 08.07.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", м. Сміла, Черкаська область

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2016

у справі № 914/3648/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг", м. Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", м. Сміла, Черкаська область

відповідача 2: Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю " Ременерго", м. Львів

про: стягнення 40277,00 грн. - 3% річних, 650772,80 грн. - інфляційних втрат

за участю представників сторін :

від позивача - Гай О.О - представник;

від відповідача-1 - Самофал В.І. - представник;

від відповідача-2 - не з'явились

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2016 у справі № 914/3648/15 позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "Смілаенергопромтранс" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257, р/р 26008064548001 в ПАТ "Банк Національний кредит" м. Київ, МФО 320702) та Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 13810114, р/р 26001010318828 у ПАТ "Міжнародний Інвестиційний Банк", м. Львів, МФО 380582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 38701129, р/р 26000011678 у ПАТ "Банк СІЧ", МФО 380816) 40277 грн. - 3% річних, 650 772 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 10 365 грн. 75 коп. судового збору, та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач-1 не погодився з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Скаржник, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, посилається на те, що судом неправильно було здійснено солідарне стягнення судових витрат з двох відповідачів, оскільки судові витрати в випадку солідарного стягнення суми боргу підлягають стягненню з відповідачів порівну.

Крім того, скаржник посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суду не міститься будь-якого обґрунтування правильності нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права, скаржник посилається на те, що по правовій природі 3 % річних та інфляційні втрати не є зобов'язанням та не можуть існувати самостійно без основного зобов'язання. А тому з врахуванням ст.. 514 ЦК України право на їх стягнення не може переходити до нового кредитора без переходу права на стягнення самого зобов'язання.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3648/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., суддя Желік М.Б. та суддя Кравчук Н.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 розгляд апеляційної скарги призначено на 15.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 492 від 12.08.2016 у зв'язку з відпусткою суддів Желіка М.Б. та Кравчук Н.М. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/3648/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.08.2016 у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/3648/15 введено замість суддів Желіка М.Б. та Кравчук Н.М. - суддів Марка Р.І. та Малех І.Б.

Представники позивача та відповідача-2 в судовому засіданні навели свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційній скарзі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі економічної (судово-бухгалтерської) експертизи, на вирішення якої скаржник просив поставити питання щодо встановлення розміру 3 % річних та інфляційних втрат за період з 25.02.2014 по 15.08.2015 за несвоєчасну сплату основної суми заборгованості за договором підряду № 03/11-М на монтаж турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання від 14.04.2011, з підстав викладених в ній.

Відповідач-2 подав суду додаткові пояснення, в яких просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2016 у справі № 914/3648/15 в частині солідарного стягнення 40 277 грн. 3 % річних, 650 772,80 грн. інфляційних втрат, 10 365,75 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Від відповідача-1 на розгляд суду апеляційної інстанції надійшли два розрахунки штрафних санкцій, супровідні листи до яких (від 20.09.2016 № 924 та № 928 від 21.09.2016 ) підписані двома різними особами. Відповідно до розрахунків штрафних санкцій, які підписані головним бухгалтером, розмір 3 % річних та інфляційних втрат за період з 25.02.2014 по 15.08.2016 складає: 40 277, 46 грн. та 509 241,87 грн. (по розрахунку за супровідним листом від 21.09.2016), а відповідно до розрахунку (супровідний лист від 20.09.2016) - 40 183,48 грн. та 509 241,87 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 11.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.04.2011 між Інженерно-виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Ременерго (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс (замовник) було укладено договір підряду № 03/11-М на монтаж турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе обов'язок виконати роботи по монтажу турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання на Смілянській ТЕЦ та провести комплекс пуско-налагоджувальних робіт перед його вводом в експлуатацію.

У зв'язку з несплатою за станом на 25.02.2014 ТОВ Смілаенергопромтранс вартості виконаних підрядних робіт, у відповідності до погоджених та підписаних замовником актів виконаних робіт ОУ-0000059 (за жовтень 2011 року); ОУ-0000060 (за листопад 2011 року); ОУ-0000003 (за січень 2012 року); ОУ-0000002 (за лютий 2012 року); ОУ-0000005 (за лютий 2013 року); ОУ-0000006 (за лютий 2013 року); ОУ-0000007 (за лютий 2013 року); ОУ-00000ОЗ (за лютий 2013 року); ОУ-0000004 (за лютий 2013 року) на загальну суму 914 258,33 грн., ІВП ТзОВ Ременерго звернулось до господарського суду із позовною вимогою до ТОВ Смілаенергопромтранс , до ПП Рематоменерго про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.11.2014 у справі № 914/1019/14, стягнуто з ТОВ Смілаенергопромтранс на користь ІВП ТзОВ Ременерго 913 040 грн. 33 коп. основного боргу, 4 227 грн. 34 коп. неустойки, 188 276 грн. 16 коп. 3% річних. При цьому штрафні санкції за несвоєчасну оплату основного зобов'язання нараховувались за період з листопада 2011 року по 25 лютого 2014 року (день пред'явлення позову).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 вказане рішення суду скасоване в частині стягнення з ТОВ Смілаенергопромтранс 156 668,72 грн. - 3% річних, в решті позовних вимог рішення суду першої інстанції залишене без змін. Постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін після перегляду її в касаційному порядку у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 12.08.2015.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, враховуючи наведене, ТОВ Смілаенергопромтранс за вимогою кредитора зобов'язане сплатити 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму основного зобов'язання за весь період прострочення, а саме з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Згідно ст. 599 ЦК України , зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявність судового рішення про стягнення заборгованості, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК , оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526 , 599 ЦК України .

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2015 між Інженерно-виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Ременерго (первісний кредитор) та ТОВ "Ременергоінжиніринг" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 012-1 від 15.08.2015 , відповідно до якого Первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право грошової вимоги, що належить первісному кредиторові, в розмірі, згідно пункту 1.2. цього Договору, і став кредитором за договором підряду № 03/11-М від 14.04.2011 р. на монтаж турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання, укладеного між первісним кредитором та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс .

Згідно з п.1.2. договору про відступлення права вимоги ТОВ "Ременергоінжиніринг" одержало право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання грошового зобов'язання за основним договором на суму 691 049,80 грн., що складається із 650 772,80 грн. інфляційних втрат та 40 277,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Позивач - ТОВ Ременергоінжиніринг 21.09.2015 направив на адресу боржника - ТОВ Смілаенергопромтранс повідомлення про заміну кредитора за договором підряду 03/11-М від 14.04.2011 у відповідності до якого боржника повідомлено про право вимоги ТОВ Ременергоінжиніринг до ТОВ Смілаенергопромтранс в обсязі 691 049,80 грн. Разом із повідомленням боржнику було скеровано примірник договору про відступлення права вимоги № 012-1 від 15.08.2015, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Проте, дана вимога була залишена відповідачем-1 без належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2015 між ТОВ Ременергоінжиніринг та ІВП ТОВ Ременерго (поручитель за договором) було укладено договір поруки, відповідно до предмету якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ Смілаенергопромтранс своїх зобов'язань, що випливають з договору підряду № 03/11-М від 14.04.2011 на монтаж турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання на Смілянській ТЕЦ, що укладений між ІВП ТОВ Ременерго та ТОВ Смілаенергопромтранс . Основним зобов'язанням, що забезпечено за договором поруки, є обов'язок боржника сплатити кредитору грошові кошти у розмірі 691 049,80 грн., що складається із 650 772,80 грн. інфляційних втрат та 40 277,00 грн. 3% річних, нарахованих на суму основного зобов'язання за період з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки від 15.08.2016 обсяг відповідальності поручителя за цим договором обмежується розміром однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на момент звернення кредитора із вимогою до поручителя.

У зв'язку із невиконанням зобов'язання відповідачем-2 за вимогою ТОВ Ременергоінжиніринг від 21.09.2015, позивач 05.10.2015 звернувся із вимогою про сплату зобов'язання на суму 691 049,80 грн. до поручителя - ІВП ТОВ Ременерго . Зазначена вимога отримана ІВП ТОВ Ременерго 06.10.2015. Однак, в порушення прийнятих за договором поруки зобов'язань, ІВП ТОВ Ременерго вимогу не задовольнило, борг не оплатило.

Відповідно до п. 3.2. договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов'язання, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Умовами договору підряду № 03/11-М від 14.04.2011 не встановлено заборони щодо заміни кредитора у наведеному зобов'язанні.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відступлення права вимоги є майновий правом у розумінні ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, а тому, право власника на розпорядження ним не може бути обмежене іншими особами.

Згідно зі ст.ст. 514 , 516 ЦК України , до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно з ст. 553 ЦК України , за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 526 ЦК України , статті 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.08.2015 за станом на момент укладення договору про відступлення права вимоги між ІВП ТОВ Ременерго та ТОВ "Ременергоінжиніринг", у ТОВ Смілаенергопромтранс перед ІВП ТОВ Ременерго , окрім зобов'язання по сплаті основного боргу - 914 258,33 грн., існувало зобов'язання по сплаті інфляційних втрат, а також трьох процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення, що становлять 650 772,80 грн. інфляційних втрат та 40 277 грн. - 3 % річних, нарахованих за період з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Судова колегія зазначає, що розрахунки штрафних санкцій, подані відповідачем-1 суду апеляційної інстанції (26.09.2016) про стягнення 40 277,46 грн. (40 183,48 грн.) - 3 % річних та 509 241,87 грн. інфляційних втрат, є взаємно суперечливими.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд апеляційної інстанції встановив, що за період з 25.02.2014 по 15.08.2015, сума інфляційних втрат та 3 % річних є більшою ніж просить стягнути позивач. Водночас, зважаючи на те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак до стягнення підлягає 650 772,80 грн. інфляційних втрат та 40 277 грн. - 3 % річних. Розрахунок, проведений Львівським апеляційним господарським судом, доданий до матеріалів справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення 650 772,80 грн. інфляційні втрати та 40 277 грн. - 3 % річних за період з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Відповідно до п.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошовим, за змістом статей 524 , 533 - 535 , 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, зобов'язання зі сплати інфляційних нарахувань та 3% річних є грошовим зобов'язанням.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.01.2016 у справі № 914/3955/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Смілаенергопромтранс" до ІВП ТОВ "Ременерго" та ТОВ "Ремененергоінжиніринг" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 012-1 від 15.08.2015.

Як встановлено судами при розгляді справи № 914/3955/15, відповідно до п 1.2 вказаного договору про відступлення права вимоги від 15.08.2015, позивач отримав право замість відповідача- 2 вимагати від відповідача-1 належного виконання грошового зобов'язання за Основним договором на суму 691 049 грн. 80 коп., яка складається із 650 772 грн. 80 коп. інфляційних витрат за період з 25.02.2014 по 15.08.2015 та 40 277 грн. 00 коп. 3% річних за період з 25.02.2014 по 15.08.2015.

Встановлені судом обставини при розгляді спору щодо дійсності правочину застосовуються в порядку ст. 35 ГПК України.

Таким чином, доводи скаржника щодо недійсності даного договору та, відповідно, безпідставності позову з цієї підстави є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи.

Разом з тим, відповідно до умов договору поруки від 15.08.2015 (п. 2.2.) обсяг відповідальності ІВП ТОВ Ременерго перед ТОВ Ременергоінжиніринг за виконання ТОВ Смілаенергопромтранс своїх зобов'язань, що випливають з договору підряду № 03/11-М від 14.04.2011 на монтаж турбіни П-6-35/10, генератора Т-6-2 та допоміжного обладнання на Смілянській ТЕЦ, що укладений між ІВП ТОВ Ременерго та ТОВ Смілаенергопромтранс у розмірі 691 049,80 грн. обмежується розміром однієї мінімальної заробітної плати , встановленої станом на момент звернення кредитора із вимогою до поручителя.

Проте, дана умова договору, зокрема п. 2.2. договору поруки від 15.08.2015, судом першої інстанції була залишена поза увагою, що стало підставою прийняття неправильного рішення в частині стягнення з ІВП ТОВ "Ременерго" солідарно з ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь ТОВ "Ременергоінжиніринг" 40 277 грн. - 3% річних, 650772 грн. 80 коп. - інфляційних втрат та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

За станом на момент звернення кредитора із вимогою до поручителя 05.10.2015, розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 грн.

З врахуванням наведеного, зокрема обставин справи, умов договору про відступлення права вимоги від 15.08.2015 та умов договору поруки від 15.08.2015, судова колегія дійшла висновку про зміну рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2016 у справі № 914/3648/15 та стягнення солідарно з ТОВ "Смілаенергопромтранс" і ІВП ТОВ "Ременерго" на користь ТОВ "Ременергоінжиніринг" суми 1378 грн. боргу, а також стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь ТОВ "Ременергоінжиніринг" 38 899 грн. - 3% річних, 650772 грн. 80 коп. - інфляційних втрат та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 4.1. постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовий збір за результатами розгляду справи в суді першої інстанції в частині стягнення солідарно з відповідачів суми 1378 грн. позовних вимог підлягає стягненню з відповідачів порівно, а решта суми судового збору підлягає стягненню з відповідача -1.

З врахуванням підстав задоволення апеляційної скарги за вих. № 686 від 08.07.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", м. Сміла, Черкаська область на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2016 у справі № 914/3648/15 судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача-1.

Виходячи з вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу за вих. № 686 від 08.07.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", м. Сміла, Черкаська область задоволити частково з інших підстав.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2016 у справі № 914/3648/15 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини в такій редакції:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257, р/р 26008064548001 в ПАТ "Банк Національний кредит" м. Київ, МФО 320702) та Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 13810114, р/р 26001010318828 у ПАТ "Міжнародний Інвестиційний Банк", м. Львів, МФО 380582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 38701129, р/р 26000011678 у ПАТ "Банк СІЧ", МФО 380816) 1378 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257, р/р 26008064548001 в ПАТ "Банк Національний кредит" м. Київ, МФО 320702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 38701129, р/р 26000011678 у ПАТ "Банк СІЧ", МФО 380816) 10,36 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 13810114, р/р 26001010318828 у ПАТ "Міжнародний Інвестиційний Банк", м. Львів, МФО 380582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 38701129, р/р 26000011678 у ПАТ "Банк СІЧ", МФО 380816) 10,36 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код ЄДРПОУ 33931257, р/р 26008064548001 в ПАТ "Банк Національний кредит" м. Київ, МФО 320702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоінжиніринг" (79058, м. Львів, вул. Хімічна, 4, код ЄДРПОУ 38701129, р/р 26000011678 у ПАТ "Банк СІЧ", МФО 380816) 38 899 грн. - 3% річних, 650 772 грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 10 000 грн. витрат на правову допомогу та 10 345,02 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

2. Судовий збір за розгляд справив суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

3. Місцевому господарському суду видати накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 13.10.2016.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Марко Р.І.