Рішення

від 12.10.2016 по справі 909/680/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р. Справа № 909/680/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровська І. М., секретар судового засідання Андріїв Л. Я.

За участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток", вул. Соборна, буд. 444-А, м. Рівне, 33024

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мадера Трейд", вул. Тарнавського, 4, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 13031,08 грн. заборгованості, з яких 2414,28 грн. - основного боргу, 8539,43 грн. - пені, 1525,39грн. - інфляційних втрат; 551,98 грн. - 3 % річних,

встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мадера Трейд" про стягнення 48466,81 грн. заборгованості, з яких 37850,01 грн. - основного боргу, 8539,43 грн. - пені, 1525,39грн. - інфляційних втрат; 551,98 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору про постачання продукції №27/04 від 27.04.2015р., не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої продукції в обумовлені строки. В підтвердження факту отримання товарів позивач надав видаткові накладні.

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

12.10.2016р. позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 13031,08 грн. заборгованості, з яких 2414,28 грн. - основного боргу, 8539,43 грн. - пені, 1525,39 грн. - інфляційних втрат; 551,98 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву на позов не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача, вважає, що позов слід задоволити частково, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому суд врахував наступне:

27.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" (надалі-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мадера Трейд" (надалі-покупець) укладено договір про постачання продукції №27/04, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві продукцію згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману продукцію (п.1.1 Договору).

Згідно п.4.3. Договору, загальну суму договору складає загальна сума всіх накладних, згідно яких поставляється продукція.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що покупець проводить оплату постачальнику отриманої партії продукції протягом 21 календарних днів з моменту отримання продукції.

На виконання умов договору позивач з 23.12.2015р. по 27.01.2016 поставив відповідачу товар на загальну суму 48046,38 грн., що підтверджується видатковими накладними №5971 від 23.12.2015р.; №154 від 13.01.2016р.; №279 від 20.01.2016р. та №395 від 27.01.2016р., які міститься в матеріалах справи.

Проте, всупереч вимогам договору, відповідач не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі та обумовлені строки.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не подано суду доказів виконання в повному обсязі зобов'язання по cплаті поставленого товару згідно договору про постачання продукції №27/04 від 27.04.2015р., вимога позивача про стягнення 2414,28 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, слід задоволити частково, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та п.8.3 договору, яким сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати продукції Покупець зобов'язався сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При перерахунку здійсненого судом самостійно було встановлено, що до стягнення підлягають 7340 грн. - пені, 1525,39 грн. - інфляційних втрат та 551,98 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мадера Трейд" (вул. Тарнавського, 4, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39428324) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любисток" (вул. Соборна, буд. 444-А, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 33618885) - 2414,28 (дві тисячі чотириста чотирнадцять гривень двадцять вісім копійок) - основного боргу; 7340 (сім тисяч триста сорок гривень) - пені; 1525,39 (одну тисячу п'ятсот двадцять п'ять гривень тридцять дев'ять копійок) - інфляційних втрат; 551,98 (п'ятсот п'ятдесят одну гривню дев'яносто вісім копійок) - 3 % річних та 1251,16 (одну тисячу двісті п'ятдесят одну гривню шістнадцять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Повне рішення складено 18.10.16