Рішення

від 10.10.2016 по справі 916/2138/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 916/2138/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний реєстротримачВ» , про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, посилаючись на наступне.

26 жовтня 2010 року відбулися загальні збори акціонерів ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , на яких було прийняте рішення про припинення емітенту та його реорганізації шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю В»Арцизький завод залізобетонних виробівВ» . Розмір статутного капіталу правонаступника склав 2816130,00 грн., що дорівнює розміру статутного капіталу ВАТ на дату прийняття рішення про припинення діяльності, тобто на 26жовтня 2010 року. Вартість частки учасника у статутному капіталі ТДВ, що створюється внаслідок реорганізації, дорівнює номінальній вартості акцій ВАТ. Як вказує позивач, обмін кожному акціонеру здійснювався пропорційно кількості акцій, що належать кожному акціонеру на відповідну частку у ТДВ. Але після перетворення ВАТ на ТДВ частка у статутному капіталі, належна ОСОБА_1 на праві власності, зникла.

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з письмовим запитом до керівника ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» - ОСОБА_3 (який свого часу був призначений Головою комісії з припинення ВАТ) з письмовим запитом стосовно зникнення прізвища ОСОБА_1 з переліку засновників ТДВ. На вказане звернення 16.06.2016 р. позивачем була отримана відповідь за вих. № 64, в якій пропонувалося з'ясовувати причину зникнення прізвища ОСОБА_1 з переліку акціонерів ВАТ станом на 04.02.2011 р. (момент скасування емісії акцій ВАТ) з реєстротримачем - ТОВ „Регіональний реєстротрнмачВ» під керівництвом ОСОБА_4

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з письмовим запитом до керівника ТОВ „Регіональний реєстротрнмачВ» , в якому просив пояснити причини зникнення з числа засновників прізвища ОСОБА_1 при зміні форми власності з ВАТ на ТДВ. Так, позивач вказує, що на вказаний запит була отримана відповідь за вих. № 160725-1 від 25.07.2016 р., з якої по суті заданого питання відповіді не отримано.

Між тим позивач зазначає, що оскільки з моменту реорганізації ВАТ у ТДВ по цей саме час грошового еквіваленту за власний пакет акцій позивачу не сплачували, тим самим його незаконно позбавили права власності на частку у статутному капіталі реорганізованого товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2016 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/2138/16 та розгляд справи призначено в засіданні суду на 01.09.2016 р.

Разом з тим позивачем у позовній заяві було вказано Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний реєстротримачВ» як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Також в засіданні суду 01.09.2016 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний реєстротримачВ» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні, оскільки вказане Товариство було реєстротримачем акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» .

Так, судом з'ясовано, що на момент реорганізації ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» шляхом його перетворення у ТДВ реєстр власників іменних цінних паперів вказаного ВАТ було складено реєстратором - ТОВ „Регіональний реєстротримачВ» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2016 р. до участі у справі № 916/2138/16 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний реєстротримачВ» , при цьому розгляд справи відкладено.

04.10.2016 р. позивачем було подано до суду клопотання про витребування у відповідача оригіналів документів, які додані відповідачем до матеріалів справи, а саме: статуту ТДВ „Арцизький завод ЗБВВ» , реєстру розсилки поштових повідомлень акціонерів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» про проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 26 жовтня 2010 року, реєстру акціонерів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» станом на 4 лютого 2011 року, протоколи комісії з припинення ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» № 2, № 3, а також копію реєстру акціонерів станом на день проведення загальних зборів акціонерів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» від 26 жовтня 2010 року, засвідчену штампом або печаткою ТОВ „Регіональний реєстротримачВ» та копію ліквідаційного балансу ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» станом на день припинення та передачі майна ТДВ „Арцизький завод ЗБВВ» для з'ясування матеріальної шкоди, нанесеної позивачу.

Судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

Також в засіданні суду 10.10.2016 р. позивач звернувся до суду з клопотанням про доповнення позовних вимог, в якому позивач також просить визнати недійсними збори акціонерів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» від 26.10.2010 р. та визнати недійсними рішення, прийняті на цих зборах, а також доручити виконавчій службі Арцизького району виконати дії по скасуванню державної реєстрації ТДВ „Арцизький завод ЗБВВ» . Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства щодо повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» , а саме письмово поштовими листами за 45 діб до проведення вказаних загальних зборів акціонерів. Наразі позивач наголошує про фальсифікацією відповідачем ТДВ „Арцизький завод ЗБВВ» реєстру розсилки поштових повідомлень про проведення загальних зборів акціонерів призначених на 26.10.2010 року та довідки від зберігача ЦП АКБ „ПівденнийВ» за вих. № 12-54877 від 10.10.2016 р. про витяги щодо запитів ПрАТ „ВДЦПВ» для складання реєстрів акціонерів для проведення загальних зборів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» .

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Разом з тим статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ № 18). У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в Постанові Пленуму ВГСУ № 18. При цьому збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

В абз. 6 п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Наразі слід зазначити, що в клопотанні позивача про доповнення позовних вимог останнім заявлені вимоги про визнання недійсними зборів акціонерів товариства та рішення зборів акціонерів товариства і спонукання ДВС Арцизького району виконати певні дії, що не були предметом позову, тобто йдеться фактично про збільшення немайнових вимог, а саме доповнення позову новими вимогами. В свою чергу суд розцінює таку заяву як подання іншого позову.

Враховуючи вищенаведене та те, що клопотання позивача про доповнення позовних вимог є по суті новою позовною заявою, що суперечить вимогам чинного законодавства, господарським судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання позивача з приєднанням його до матеріалів справи.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 24-25). Зокрема, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 як фізична особа зник з реєстру власників іменних паперів ВАТ «Арцизький завод залізобетонних виробів» в 2005 році. Так, за ствердженнями відповідача, в реєстрі станом на 01.01.2005 року ОСОБА_1 зареєстрований за № 48 з кількістю акції 25600 шт., а в реєстрі станом на 04.11.2005 року ОСОБА_1 не зареєстрований. Також відповідач зазначає, що позивач надав суду довідку акціонерного банку «Південний» вих. № 12-30329 від 08.06.2016 року, в якій вказано, що акції ВАТ «Арцизький завод ЗБВ» в кількості 25600 шт. зараховані 31.03.2005 р. у зберігача Акціонерний банк «Південний». Але у реєстрах власників іменних цінних паперів ВАТ «Арцизький завод ЗБВ» з 2005 по 2011 рр. номінальний утримувач (зберігач) АБ «Південний» відсутній. Як вказує відповідач, в реєстрах (починаючи з 2005 року) є декілька номінальних утримувачів, в тому числі Депозитарій ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» (у подальшому назву змінено на ПрАТ «ВДЦП»), від якого не надходили переліки депонентів - зведених облікових реєстрів власників цінних паперів. Як зазначає відповідач, 26.10.2010 р. були проведені збори акціонерів ВАТ «Арцизький завод ЗБВ», про дату і час проведення яких були належним чином повідомлені всі акціонери, в тому числі і ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», а на збори він не з'явився. На цих зборах було прийнято рішення про припинення ВАТ «Арцизький завод ЗБВ» шляхом реорганізації у товариство з додатковою відповідальністю. В цьому рішенні передбачений захист прав акціонерів ВАТ «Арцизький завод ЗБВ», які не голосували за припинення діяльності ВАТ шляхом реорганізації у ТДВ. Акціонери ВАТ «Арцизький завод ЗБВ», які не приймали участь в голосуванні та не звернулися з заявами у встановлені терміни, не мали права бути засновниками (учасниками) ТДВ «Арцизький завод ЗБВ». Як вказує відповідач, заяв від ОСОБА_1 та ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» по виконанню рішення загальних зборів від 26.10.2010 р. не надходило. Враховуючи наведене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вказує позивач, ОСОБА_1 був акціонером Відкритого акціонерного товариства „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» та власником 25600 шт. акцій вказаного товариства згідно виписки АБ „ПівденнийВ» про операції з цінними паперами на рахунку цінних паперів № 501969 від 06.04.2016 р.

Як вбачається з довідки АБ „ПівденнийВ» від 08.06.2016 р. за вих. № 12-30329, 04.03.2005 р. до Банку як зберігача було надано з реєстроутримувача ЗАТ „СЕЗ-КонсалтВ» розпорядження про знерухомлення № 93 від 04.03.2005 р. акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» в кількості 25600 шт. 31.03.2005 р. вказані акції були зараховані на рахунок у цінних паперах № 501969 у зберігача АБ „ПівденнийВ» . В подальшому 17.11.2010 р. зберігачем АБ „ПівденнийВ» було отримано розпорядження № 4/1711-10 від 17.11.2010 р. від депозитарія ПрАТ „ВДЦПВ» щодо зупинення обігу акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» в кількості 25600 на рахунку у цінних паперах № 501969, належному ОСОБА_1 на праві власності.

Наразі, як вбачається з наданих відповідачем до суду копій реєстрів власників цінних паперів станом на 01.01.2005 року та станом на 04.11.2005 р., ОСОБА_1 в першому реєстрі був зареєстрований за № 48 з кількістю акції 25600 шт., а в реєстрі станом на 04.11.2005 року ОСОБА_1 не значиться.

26 жовтня 2010 р. були проведені чергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , на яких було прийняте рішення щодо припинення ВАТ Арцизький завод залізобетонних виробівВ» шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» .

Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів від 26.10.2010 р., на загальних зборах зареєструвалися та були присутні 20 акціонерів (уповноважених представників), які володіють 8852136 простими іменними акціями, що становить 78,6% від загальної кількості акцій товариства.

Разом з тим, як з'ясовано судом, позивач не приймав участі у вказаних зборах, відповідно не приймав участі в голосуванні з питання щодо припинення ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з додатковою діяльністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» . Всі рішення, прийняті на загальних зборах акціонерів від 26.10.2010 р., були оформлені протоколом цих зборів.

Відсутність позивача на вказаних зборах відповідач обґрунтовує тим, що у реєстрах власників іменних цінних паперів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» з 2005 по 2011 рр. номінальний утримувач (зберігач) АБ „ПівденнийВ» був відсутній. Так, відповідач вказує, що в реєстрах (починаючи з 2005 року) є декілька номінальних утримувачів, в тому числі депозитарій ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» (у подальшому назву змінено на ПрАТ „ВДЦПВ» ), від якого не надходили переліки депонентів - зведених облікових реєстрів власників цінних паперів. Як зазначає відповідач, про проведення 26.10.2010 р. зборів акціонерів ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» були належним чином повідомлені всі акціонери, в тому числі і ВАТ „Міжрегіональний фондовий союзВ» , а на збори він не з'явився. Акціонери ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» , які не приймали участь в голосуванні та не звернулися з заявами у встановлені терміни, не мали права бути засновниками (учасниками) ТДВ „Арцизький завод ЗБВВ» . Як вказує відповідач, заяв від ОСОБА_1 та ВАТ „Міжрегіональний фондовий союзВ» по виконанню рішення загальних зборів від 26.10.2010 р. не надходило. При цьому на підтвердження доводів про повідомлення акціонерів щодо проведення вказаних зборів акціонерів, у т.ч. ВАТ „Міжрегіональний фондовий союзВ» , відповідач надав копії реєстрів акціонерів, яким направлено повідомлення про проведення зборів від 26.10.2016 р. з відміткою відділення Укрпошти від 09.09.2010 р., тобто у встановлений ч. 1 ст. 43 Закону України „Про господарські товаристваВ» 45-денний строк до дати проведення зборів.

Припинення акціонерних товариств у результаті реорганізації врегульовано нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про господарські товаристваВ» , Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 222, Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку 222 (в редакції, чинній на момент реорганізації ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» ) припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації здійснюється на підставі рішення вищого органу товариства або суду.

Відповідно до вимог п. 5 розділу 1 Порядку 222 акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, у коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації та звернулись до товариства з письмовою заявою. Викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю але не нижчою за номінальну вартість.

Так, загальними зборами акціонерів ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» при розгляді питання порядку денного стосовно припинення ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» шляхом реорганізації (перетворення) у Товариство з додатковою відповідальністю було встановлено строк оцінки та викупу акцій у таких акціонерів, який становив період з 26.10.2010 р. до 02.11.2010 р. Також загальними зборами акціонерів від 26.10.2010 р. відповідно до вимог Порядку 222 було встановлено, що:

- у ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , що створюється внаслідок реорганізації ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» сума розміру статутного капіталу складає 2816130,00 грн., що дорівнює розміру статутного капіталу ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» на момент прийняття рішення про реорганізацію;

- ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» за письмовою заявою акціонера здійснює обмін акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» на частки у статутному капіталі ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , що створюється внаслідок реорганізації, в період з 03.11.2010 р. до 19.11.2010 р. Вартість частки учасника у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації, дорівнює номінальній вартості акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , які належали акціонеру;

- кошти для повернення акціонерам, що не виявили бажання стати учасниками товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації, або не подали заяв на викуп та/або обмін акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , розміщуються на рахунку і виплачуються акціонерам згідно поданих заяв за номінальною вартістю акцій, що їм належали.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із заявою, в якій були б заявлені вимоги про викуп у нього простих іменних акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» у строк для подачі заяв на викуп, який був затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» від 26.10.2010 р. До того ж чинним законодавством не передбачена можливість обміну акцій після спливу встановленого рішенням загальних зборів строку на обмін акцій, а також не передбачена можливість поновлення такого строку.

Так, чинним законодавством передбачено, що у разі якщо акціонер не голосував за перетворення акціонерного товариства на господарське товариство з іншою організаційно правовою формою та не виявив бажання обміняти власні акції на частку у статутному капіталі новостворюваного товариства, він має можливість звернутися з письмовою заявою до товариства про викуп у нього належних йому акцій. Закон України "Про господарські товариства" прямо не передбачав інституту обов'язкового викупу акцій. Але при цьому п. 1.7 Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221, визначалось, що акціонерне товариство, яке бере участь у реорганізації (зокрема товариство, що прийняло рішення про перетворення), зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, в разі, коли ці акціонери не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою про викуп. Викуп акцій повинен бути здійснений товариством не пізніше одного місяця з дати прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію на підставі письмових заяв акціонерів про викуп акцій, які можуть бути подані протягом зазначеного строку викупу акцій.

Отже, до осіб, які мали право вимагати обов'язкового викупу, належали особи, які не голосували за перетворення незалежно від їх участі в загальних зборах. Положення щодо обов'язкового викупу акцій містяться також у Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 222, в п. 5 якого відтворено положення, аналогічне до абз. 1 п. 1.7 Положення № 221.

Згідно вимог п. 7 розділу І Порядку 222 акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації, зобов'язано здійснити обмін акцій на частки у статутному фонді товариств, що створюються під час реорганізації, та викуп акцій до їх державної реєстрації.

Також 04 лютого 2011 р. на установчих зборах засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» було прийнято рішення про створення ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» . Статутний капітал ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» склав 2816130,00 грн., який дорівнює розміру статутного капіталу ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , що відповідає вимогам п. 6 Розділу І Порядку222.

Як з'ясовано судом, засновниками (учасниками) ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» стали ті акціонери, які голосували за припинення ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» шляхом реорганізації (припинення) у ТДВ та подали у встановлений строк заяви про обмін своїх акцій на частки у статутному капіталі товариства, що створюється внаслідок реорганізації. Такий реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» станом на 04.02.2011 р. був складений ТОВ „Регіональний реєстротримачВ» , в якому позивач не значиться.

10 лютого 2011 р. було проведено державну реєстрацію ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , яке є правонаступником ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» .

Відповідно до ч. 15 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» ( в редакції, чинній на момент реорганізації ВАТ „Арцизький завод ЗБВВ» ), перетворення юридичної особи вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

Згідно п. 1 Розділу І Порядку 222 зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів, відповідно до цього Порядку.

У довідці АБ „ПівденнийВ» від 08.06.2016 р. за вих. № 12-30329 зазначено, що 25.03.2011 р. зберігачем АБ „ПівденнийВ» було отримано розпорядження № 14/2503-11 від 25.03.2011 р. від депозитарія - ПрАТ „ВДЦПВ» щодо анулювання випуску акцій ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» в кількості 25600 шт., що обліковувались на рахунку у цінних паперах № 501969, належному ОСОБА_1 на прав власності.

Згідно роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 6 від 21.05.2010 р., учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється внаслідок перетворення акціонерного товариства (на дату державної реєстрації ТОВ), можуть бути тільки акціонери товариства, що прийняло рішення про припинення шляхом перетворення (на дату прийняття такого рішення), та які обміняли належні їм акції на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється.

Аналогічно вказане застосовується до товариств з додатковою відповідальністю.

Відповідно до ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Порядок створення товариства з додатковою відповідальністю визначений Законом України "Про господарські товариства", ЦК України та ГК України.

Так, згідно з ст. 56 ГК України (в редакцій, чинній на момент перетворення ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» ), суб'єкт господарювання може бути утворений, за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Статтею 57 ГК України встановлено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання

Згідно зі статтею 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ст. 82 ГК України та ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно ст. 65 Закону України „Про господарські товаристваВ» товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакцій, чинній на момент перетворення ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» ) для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинна особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) документи згідно переліку.

Отже, в основі створення ТДВ лежить свідома вольова поведінка засновників, які реалізують таким чином свої інтереси. Засновницьке волевиявлення можуть реалізувати лише ті особи, які на момент створення товариства були власниками письмових зобов'язань про видачу частки у статутному капіталі ТДВ - правонаступника реорганізованого акціонерного товариства.

Так, право власників письмових зобов'язань на створення ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , з огляду на викладені вище вимоги законодавства, могло реалізуватись шляхом їх волевиявлення як засновника ТДВ та вчиненням дій, необхідних для державної реєстрації юридичної особи, як то участь у розробці установчого статуту, участь в установчих зборах товариства, на яких прийнято рішення про створення ТДВ та затверджено його статут тощо. При цьому чинним законодавством не передбачено автоматичного переходу усіх даних установчих документів реорганізованого акціонерного товариства до новоствореного - ТДВ, оскільки у даному випадку відбулася зміна організаційно-правової форми товариства, що вимагає відповідного порядку проведення процедури створення ТДВ.

Між тим ВАТ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , яке за законом мало здійснювати викуп акцій позивача, вже припинено, що в свою чергу виключає можливість покладення такого обов'язку на новостворене ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» .

Оскільки на установчих зборах ТДВ - правонаступника ВАТ у визначену дату позивач не був присутній, нотаріально засвідчену заяву про включення його до складу засновників (учасників) ТДВ не подав, відповідно на момент проведення державної реєстрації ТДВ „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» підстави для автоматичного набуття позивачем як засновником товариства права власності на частку у статутному капіталі ТДВ були відсутні. Будь-яких інших обставин та доказів, ніж ті, що наведені у позові, для виникнення у позивача права на частку у статутному капіталі ТДВ позивач не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю „Арцизький завод залізобетонних виробівВ» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний реєстротримачВ» , про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2016 р.

Суддя В.С. Петров