Ухвала

від 17.10.2016 по справі 16/169-05-3580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" жовтня 2016 р.Справа № 16/169-05-3580

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (заявника ): ОСОБА_2 за довіреністю від 15.08.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» (вх. № 2-5275/16 від 05.10.2016р.) про відстрочку виконання рішення суду, подану в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, по справі за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, в особі, якою є державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний портВ» до державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» про стягнення 66 105, 48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2005р. по справі № 16/169-05-3580 позовні вимоги Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, в особі, якою є державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний портВ» було задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення із державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів 66 105, 48 грн. заборгованості.

На виконання названого судового рішення, господарським судом 05.07.2005р. було видано відповідні накази.

05.10.2016р. до суду надійшла заява державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» (далі по тексту - ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» ) в порядку ст. 121 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду від 20.05.2005р. по даній справі на шість місяців.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги поданої державним підприємством „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» заяви про надання відстрочки виконання рішення суду від 20.05.2005р. на шість місяців.

Розглянувши заяву ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» про надання відстрочки виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, надані в обґрунтування заяви документи та докази, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Так, в обґрунтування наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на власне скрутне фінансове становище, що значно ускладнює виконання рішення суду від 20.05.2005р.

Скрутний фінансовий стан відповідача, який утворився протягом періоду з 2005р. по 2015р., за переконанням заявника, підтверджується наявністю заборгованості з виплати заробітної плати та неспроможності оплатити податковий борг у розмірі 13 510 900,00 грн. До обставин, які свідчать про скрутний фінансовий стан, заявником також було віднесено факт перебування на виконанні у органів державної виконавчої служби 386 виконавчих документів, у відповідності до яких з ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 35 935 668,42 грн. Як зазначає заявник, викладені обставини свідчать про стійку неплатоспроможність ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» .

13.07.2016р. ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» було видано наказ №001/42 „Про підготовку плану санації до порушення провадження у справі про банкротствоВ» , у відповідності до якого у строк до 01.09.2016р. підприємство повинно було розробити план санації для його подальшого схвалення загальними зборами кредиторів та подання до господарського суду для затвердження плану досудової санації.

В силу положень ч. 9 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» 14 травня 1992 року N 2343-XII (з наступними змінами і доповненнями) строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації. Протягом дії цієї процедури не може бути порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою будь-кого з кредиторів. Протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вищевикладені обставини, як зазначає заявник, є винятковими і ускладнюють виконання рішення суду від 20.05.2005р. по справі № 16/169-05-3580, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів і не може бути порушено справу про банкрутство за його заявою або заявою будь-кого з кредиторів.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу положень ст. 36 ГПК письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд зауважує, що істотною передумовою надання боржнику пільгових умов для виконання рішення суду є виключність цих обставин, їх винятковість у кожному конкретному випадку. При цьому, в даному випадку саме на відповідача як на заінтересовану особу покладається обов'язок доведення суду наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки відповідне питання розглядається судом саме за заявою ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» . Такі випадки за своєю правовою природою мають відноситись до форс-мажорних обставин, тобто подій, які заінтересована сторона не могла передбачити, та які, безумовно, мають наслідком значний негативний вплив на можливість належного здійснення цією особою підприємницької діяльності. Оскільки підприємництво є діяльністю, що здійснюється на власний страх та ризик, то не може вважатись винятковою та виключною обставиною зменшення обсягу реалізації власних продукції, товарів та послуг, недодержання контрагентами власних зобов'язань, наслідком чого є зменшення обсягу прибутку, за рахунок якого заінтересована особа має можливість виконати свої грошові зобов'язання.

Наведені правові засади відповідальності боржника у зобов'язаннях закріплені у нормах чинного законодавства. Зокрема, статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, факт посилання відповідача на скрутне фінансове становище та неплатоспроможність, без надання доказів винятковості такого випадку, засвідчених у встановленому ГПК України порядку, не може бути підставою для надання ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» пільгових умов для виконання судового рішення по даній справі шляхом відстрочення його виконання на шість місяців.

Варто зазначити, що господарський суд при розгляді заяви ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» враховує інтереси позивача по справі - державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний портВ» , оскільки останній належить до державного сектору економіки, отримує фінансування з державного бюджету та як господарюючий суб'єкт зацікавлений у поверненні грошових коштів для їх залучення у власну господарську діяльність.

Суд наголошує на тому, що однією із засад та принципів, який повинен враховуватись при вирішенні питання про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду по даній справі, є врахування майнових інтересів обох сторін по справі, а не виключно відповідача. В даному випадку, за переконанням суду, позивач, звертаючись до суду із даним позовом у 2005 році та отримавши рішення про його повне задоволення, має обґрунтовано очікувати якнайскорішого задоволення власних вимог, оскільки рішення суду відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України є обов'язковими для виконання на всій території України.

З огляду на всі вищевикладені обставини, господарському суду не вбачаються правові підстави для надання відповідачу відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2005р. по даній справі на шість місяців, у зв'язку з чим, відповідна заява ДП „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 33,36, 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2005р. по справі № 16/169-05-3580 на шість місяців державному підприємству „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхівВ» - відмовити .

Згідно зі ст.ст. 106, 111-13, ч. 3 ст. 121 ГПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна