Постанова

від 05.09.2016 по справі 805/1256/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 р. Справа № 805/1256/16-а

Приміщення суду за адресою: 84122, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 17 година 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченко Т.О.

суддів Голошивця І.О., Куденкова К.О.

при секретарі судового засідання Белікові Д.Л.

за участю в режимі відеоконференції

позивача - ОСОБА_1 - особисто

представника позивача - ОСОБА_2 - на підставі договору

представника відповідачів 1 і 3 - ОСОБА_3 - на підставі довіреностей

представника відповідачів 1 і 2 - ОСОБА_4 - на підставі довіреностей

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Голова Державної фіскальної служби України ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

10 травня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 або ДФС), Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач 2 або Жовтнева ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - голова Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 (далі - третя особа), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 2.9 пункту 2 наказу голови ДФС ОСОБА_6 від 17 грудня 2015 року № 987 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у жовтні 2015 року» стосовно того, що підлягає звільненню із займаної посади на підставі ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України перший заступник начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю у жовтні 2015 року, зокрема, у частині допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування, приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), що призвело до порушення вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 та розпорядження ДФС від 18 вересня 2015 року № 288-р;

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ДФС ОСОБА_6 від 05 квітня 2016 року № 54-ОС «Про звільнення ОСОБА_1Л.», яким за неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю у жовтні 2015 року, зокрема у частині формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування, приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), що призвело до порушення вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» та розпорядження ДФС від 18 вересня 2015 року № 288-р «Про аналіз показників роботи суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції», керуючись ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України;

- зобов'язати ДФС поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області з 06 квітня 2016 року;

- стягнути з Жовтневої ОДПІ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 06 квітня 2016 року по день винесення судового рішення, але не менш як 5 769,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на службі в органах фіскальної (податкової) служби перебував з 22 лютого 2002 року, того ж дня прийняв Присягу державного службовця.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 20 травня 2010 року № 679-о призначений на посаду начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя у Донецькій області.

В подальшому у зв'язку з неодноразовими реорганізаціями змінювалась і назва посади, залишаючись за своєю сутністю однією і тією ж, а саме посадою керівника Жовтневої об'єднаної (міжрайонної) державної податкової (фіскальної) служби м. Маріуполя, в якій позивач перебував по день звільнення 05 квітня 2016 року.

Позивач стверджував, що, будучи посадовою особою контролюючого органу, сумлінно та добросовісно виконував свої обов'язки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Зазначав, що п.п. 2.9. п. 2 наказу ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 та наказ ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс тотожні у викладені фактичних обставин та правового обґрунтування його звільнення з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків у відповідності до п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та правові висновки Верховного Суду України, позивач стверджував, що для правильного застосування цієї підстави звільнення має бути з'ясовано: чи мало місце порушення працівником своїх трудових обов'язків, коло цих обов'язків та які саме з цих обов'язків порушено працівником; у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору з визначених законом підстав; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Позивач зазначав, що зі змісту оспорюваних наказів ДФС слідує, що його звільнено за неналежне виконання службових обов'язків; організацію роботи та контролю у жовтні 2015 року, зокрема у частині допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування; приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких товарів), що призвело до порушення вимог наказу ДФС України від 28 липня 2015 року № 543 та розпорядження ДФС України від 18 вересня 2015 року № 288-р.

Позивач доводив, що в оспорюваних наказах не конкретизовано, які саме службові обов'язки він одноразово та грубо порушив, і якими саме актами на нього було покладено виконання таких обов'язків.

Посилаючись на п. 41.1. ст. 41, п. 342.6. ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач стверджував, що Жовтнева ОДПІ є контролюючим органом, а він - посадовою особою цього органу. При цьому покладання на посадових осіб контролюючих органів обов'язків, не передбачених законом, забороняється.

Аналізуючи положення наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» та розпорядження ДФС від 18 вересня 2015 року № 288-р «Про аналіз показників роботи суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції», позивач доводив, що цими актами в роботу ДФС та її територіальних органів впроваджена як обов'язкова до виконання комплексна координаційна програма щодо запобігання вчиненню правопорушень, попередження необґрунтованого формування податкового кредиту, відпрацюванню податкових ризиків з податку на додану вартість, чинність якої в часі не обмежена і яка розрахована на тривале застосування.

Позивач стверджував, що наведені в наказах ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 та від 05 квітня 2016 року № 54-дс підстави звільнення як то: допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування; приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), не відповідають покладеним на нього обов'язкам, зазначеним в його посадовій інструкції, в наказі ДФС № 543 та в розпорядженні ДФС № 288-р.

Передбачений Рекомендованим порядком взаємодії кожен із трьох етапів комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ розпочинається із формування на рівні ДФС.

На стадії ранньої податкової діагностики Департаментом розвитку ІТ формується електронний перелік платників податку, що здійснюють ризикові операції.

На стадії електронного контролю ризиків на рівні ДФС формуються переліки «Платників ПДВ, які різко підвищують економічну активність» та платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

На стадії податкового контролю ризиків Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку ІТ ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб'єктів господарювання та доводяться до територіальних органів засобами телекомунікаційного зв'язку.

Отримані результати направляються на відпрацювання територіальним органам ДФС.

Позивач зазначав, що за такою системою координації взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ, на нього як на керівника територіального органу не були покладені обов'язки щодо допущення чи недопущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання.

Рекомендований порядок передбачає систему заходів лише щодо відтворення ймовірних схем ухилення від оподаткування, здійснення яких покладено на Департамент розвитку ІТ ДФС. Більш того, наказ ДФС України № 543 взагалі не містить такого поняття як «схемний» податковий кредит, в ньому наводяться поняття «податковий кредит з ознаками ризику», «податковий ризик» та таке інше.

Позивач зазначав, що, на його погляд, до дефініції «схемний податковий кредит» за назвою близька дефініція «ймовірна схема ухилення від оподаткування», яка в Рекомендованому порядку трактується як сформований, виходячи із спільного вигодоформуючого суб'єкта («податкових ям»), набір ланцюгів у табличному або графічному вигляді. Але застосування такого тлумачення до поняття «схемний податковий кредит» призводить до невизначеності. Такий підхід приводить до висновку, що одна з причин його звільнення зводиться до неналежного виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю у частині допущення «формування», виходячи із спільного вигодоформуючого суб'єкта («податкової ями»), набору ланцюгів у табличному та графічному вигляді.

З приводу платників податків, які використовують спеціальний режим оподаткування, позивач зазначив, що Жовтневий (нині - Центральний) район м. Маріуполя - це район розвиненої промислової інфраструктури. На податковому обліку в Жовтневій ОДПІ перебувають лише 4 суб'єкта підприємницької діяльності, які обрали спеціальний режим оподаткування. Однак стосовно цих суб'єктів відомості від ДФС як про ризикових не надходили. Перерахування до бюджету податкових платежів від зазначених суб'єктів складають близько 1%, а тому вони не є значними відносно загального обсягу надходжень до бюджету.

Позивач зазначав, що в наказі ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 аналіз показників формування податкового кредиту підприємствами сільського господарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг) викладений в двох абзацах на аркушах 8-10.

В абзаці на аркушах 8-9 зазначено, що «За результатами аналізу показників ЄРПН (Єдиного реєстру податкових накладних) за серпень-жовтень ц.р. 7,6 млрд. грн. ймовірно схемний податковий кредит сформовано підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або у відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг). Найбільші обсяги у ДПІ у Святошинському районі ГУ у м. Києві (739,9 млн. грн.), ДПІ у Шевченківському районі ГУ у м. Києві (583,4 млн. грн.) …» Жовтнева ОДПІ з показником 4,1 млн. грн. у цьому списку із 46 ДПІ значиться серед останніх, на 43 місці, після неї перелічені ще 3 ДПІ з показниками 3,5 млн. грн., 3,3 млн. грн., 2,5 млн. грн. відповідно.

В наступному абзаці на аркушах 9-10 наказу ДФС № 987 зазначено, що «У серпні-жовтні ц.р. зазначені обсяги податкового кредиту сформовано підприємствами спеціального режиму оподаткування, які неодноразово доводились для відпрацювання через реалізацію товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг)». Серед порушників Жовтнева ОДПІ не значиться, що спростовує фактичну наявність такої підстави для звільнення позивача як «приріст обсягів податного кредиту, сформованого… підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг)».

В наказі ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 зазначені наступні, як на думку ДФС України, недоліки в роботі Жовтневої ОДПІ:

- неналежно організовано роботу з відпрацювання «вигодонабувачів», які скористались «схемним» податковим кредитом у резонансних схемах ухилення від оподаткування на суму понад 43,7 млн. грн. ПДВ, у тому числі 5,1 млн. грн. - Жовтневій ОДПІ (найбільший показник - 47,3 млн. грн. у ДПІ у Шевченківському районі ГУ у м. Києві, найнижчий показник - 3,9 млн. грн. у ДПІ у м. Рівному);

- в окремих територіальних органах встановлено приріст обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг. Якщо за серпень таких послуг реалізували майже 5 тис. підприємств на 10,2 млрд. грн., то за вересень - 5,5 тис. суб'єктів господарювання на 12,6 млрд. грн. Найбільші обсяги таких послуг у серпні-вересні ц.р., у тому числі в Жовтневій ОДПІ - 80,1 млн. грн. (найбільший показник - 2 млрд. грн. у ДПІ у Шевченківському районі ГУ у м. Києві, найнижчий показник - 0,4 млн. грн. у Хотинській ОДПІ ГУ у Чернівецькій області);

- залишаються невідпрацьованими майже 3,8 млрд. грн. «схемного» податкового кредиту «вигодоформуючих» підприємств, у тому числі в Жовтневій ОДПІ - 24 млн. грн. (найбільший показник - 514,8 млн. грн. у ДПІ у Шевченківському районі ГУ у м. Києві, найнижчий показник - 8,3 млн. грн. - у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва);

- невідпрацьованими є значні обсяги «схемного» податкового кредиту «вигодонабувачів», у т.ч. у Жовтневій ОДПІ - 23,1 млн. грн. (найбільший показник - 447,5 млн. грн. у ДПІ у Шевченківському районі ГУ у м. Києві, найнижчий показник - 11,1 млн. грн. у Криворізькій північній ОДПІ ГУ у Дніпропетровській області).

З урахуванням наведеного позивач стверджував, що підставами його звільнення є низка недоліків в роботі Жовтневої ОДПІ, які мали місце протягом тривалого часу (з серпня по жовтень 2015 року), без визначення в чому конкретно полягало грубе порушення ним трудових обов'язків, які є докази наявності його вини в цих порушеннях, якими відомчими, нормативними чи іншими актами передбачені його посадові обов'язки і які саме з них він порушив.

За висновком позивача, ці обставини виключали можливість його звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Крім того, звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків за своєю сутністю є дисциплінарним стягненням, яке має накладатися з дотриманням вимог ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Позивач доводив, що його звільнення відбулось з порушенням вимог ст. 149 КЗпП України, оскільки у нього особисто не були витребувані письмові пояснення щодо виявлених порушень.

Пояснення від 19 та 23 листопада 2015 року являють собою інформацію, надану Жовтневою ОДПІ, а не пояснення працівника з приводу допущених ним порушень (том 1 а.с. 5-19, том 3 а.с. 57-64, 225-234).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві та письмових поясненнях, просили задовольнити позов.

Відповідач 1 - ДФС позов не визнав, надав письмові заперечення, сутність яких полягала у наступному (том 1 а.с. 175-177, том 3 а.с. 146-147).

ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ наказом ДФС від 07 липня 2015 року № 1990-о., цим же наказом на нього покладено виконання обов'язків начальника цієї інспекції.

Оскільки посади начальника та заступників начальника Жовтневої ОДПІ були вакантними, перший заступник начальника ОСОБА_1 виконував обов'язки начальника інспекції та одноособово відповідав за керівництво роботою всіх її структурних підрозділів, в т.ч. за відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання згідно з вимогами наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543.

Згідно з листом ДФС від 28 жовтня 2015 року № 39638/7/99-99-20-02-03-17 «Про залучення наявних резервів», залишки невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту в Жовтневій ОДПІ, доведеного в межах вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543, складали 159 902,5 тис. грн. по 90 суб'єктам господарювання, з них вважалися відпрацьованими на рівні ГУ ДФС в області та надані на розгляд робочої групи ДФС - 11 суб'єктів на суму 67 284,6 тис. грн.

Таким чином, залишок невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту по Жовтневій ОДПІ становив 92 617,9 тис. грн. по 80 суб'єктам, що складало 13% від невідпрацьованих залишків сумнівного податкового кредиту в Донецькій області.

Відповідач 1 доводив, що ГУ ДФС в області неодноразово вимагало забезпечити покращення стану організації роботи з відпрацювання патинків податків в межах вимог наказу ДФС № 543, про що свідчать листи від 13 жовтня 2015 року № 9411/7/05-99-20-03-06 «Про забезпечення контролю», від 29 жовтня 2015 року № 9937/7/05-99-20-03-06 «Про залучення наявних резервів», протокол заслуховування керівників та членів робочих груп ДПІ області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з наказом № 543, розпорядженням № 254-р, від 17 вересня 2015 року № 16, протокол засідання робочої групи ГУ ДФС у Донецькій області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з наказом № 543 та розпорядженням № 254-р від 30 жовтня 2015 року. Однак зазначені вимоги ОСОБА_1 були проігноровані.

Посилаючись на пп. 2.1.-2.3. Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС по комплексному відпрацюванню податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС від 28 липня 2015 року № 543, відповідач 1 доводив, що забезпечення виконання наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 полягає у здійсненні низки заходів щодо платників, доведених для відпрацювання, зокрема: отримання переліків платників, визначення відповідальних осіб, проведення аналізу звітності, збір доказової бази, проведення позапланової перевірки, передачу матеріалів до інших ДПІ, внесення податкової інформації до баз даних.

Відповідач 1 стверджував, що ОСОБА_1 не забезпечив протягом серпня-жовтня 2015 року ефективне відпрацювання податкових ризиків з ПДВ відповідно до вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 та розпорядження ДФС від 14 серпня 2015 року № 254, про що свідчить наявність значних сум невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту.

Відповідач 1 доводив, що позивач правомірно звільнений за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України з дотриманням вимог ст.ст. 147-1, 148, 149 цього Кодексу, а ДФС діяла в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Конституцією та законами України.

Ухвалою від 02 червня 2016 року до участі у справі у якості відповідача залучена Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач 3 або Маріупольська ОДПІ) (том 1 а.с. 161-162).

Відповідачі 2 і 3 письмових заперечень проти позову не надали.

В судовому засіданні представники відповідачів 1, 2, 3 позовні вимоги не визнали з підстав, наведених у запереченнях ДФС, просили відмовити у задоволенні позову.

Третя особа свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.

Про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Третя особа до судового засідання не з'явилася, явку свого представника не забезпечила. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197) зареєстрована як юридична особа 08 липня 2014 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 074 102 0000 050011; в стані припинення не перебуває (том 1 а.с. 85-86).

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39884412) зареєстрована як юридична особа 08 липня 2015 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 274 102 0000 011768 (том 1 а.с. 83-84).

24 лютого 2016 року ДФС виданий наказ № 160 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області», п. 20 якого передбачена реорганізація Жовтневої ОДПІ шляхом її приєднання до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (том 1 а.с. 150-156).

З 11 березня 2016 року Жовтнева ОДПІ перебуває в стані припинення.

На час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення Жовтневої ОДПІ як юридичної особи до ЄДР не внесений (том 1 а.с. 83-84).

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39883670) зареєстрована як юридична особа 08 липня 2015 року, про що до ЄРД внесений запис за номером 1 274 102 0000 011763; в стані припинення не перебуває.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом громадянина України серії ВС 433218, виданим Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області 17 вересня 2000 року (том 1 а.с. 20-22).

На державній службі ОСОБА_1 перебував з 22 лютого 2002 року.

Так, наказом Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 21 лютого 2002 року № 69-л позивач призначений на посаду заступника начальника - начальника відділу стягнення податкової заборгованості Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області з 22 лютого 2002 року.

22 лютого 2002 року прийняв Присягу державного службовця.

В подальшому ОСОБА_1 проходив державну службу на керівних посадах в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі Донецької області, Державній податковій адміністрації у Донецькій області, Державній податковій інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції у Донецькій області.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 20 травня 2010 року № 679-о з 20 травня 2010 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя у Донецькій області.

Наказом Державної податкової служби України від 23 лютого 2012 року № 486-о у зв'язку з реорганізацією з 23 лютого 2012 року позивач призначений на посаду начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 травня 2013 року № 696-о у зв'язку з реорганізацією в порядку переведення з 07 червня 2013 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 24 травня 2013 року № 696-о з 07 червня 2013 року позивачу присвоєний 9 ранг державного службовця.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 31 грудня 2013 року № 4069-о ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання «Радник податкової та митної справи І рангу».

Ці обставини встановлені на підставі записів у трудовій книжці позивача серії АТ-VIII № 1639222 (том 1 а.с. 24-28).

Наказом ДФС від 07 липня 2015 року № 1990-о в порядку переведення ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.

Цим ж наказом на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків начальника Жовтневої ОДПІ (том 2 а.с. 185).

З приводу кола посадових обов'язків позивача судом встановлені такі обставини.

Жовтнева ОДПІ діє на підставі Положення про Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, затвердженого наказом ДФС від 27 серпня 2014 року № 83 «Про затвердження положень про територіальні органи ДФС у Донецькій області» (том 1 а.с. 130-144).

Згідно з п. 10 Положення Жовтневу ОДПІ очолює начальник, який призначається та звільняється з посади Головою ДФС у порядку, визначеному законодавством.

Начальник Жовтневої ОДПІ має заступників, у тому числі двох перших (посада одного з яких вводиться у разі утворення підрозділів податкової міліції), які призначаються та звільняються Головою ДФС у визначеному порядку (том 1 а.с. 141).

Відповідно до п. 11 Положення начальник Жовтневої ОДПІ: 1) очолює та здійснює керівництво діяльністю ДПІ, несе персональну відповідальність за організацію та результати її діяльності; 2) організовує та забезпечує виконання в ДПІ Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну, що належать до компетенції ДФС, наказів ДФС та ГУ ДФС, доручень Голови ДФС та начальника ГУ ДФС, їх перших заступників та заступників; 3) подає начальнику ГУ ДФС для затвердження плани роботи ДПІ; 4) звітує перед начальником ГУ ДФС про виконання планів роботи ДПІ та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності ДПІ, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущенних порушеннях; 10) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; 11) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням у ДПІ; 12) утворює комісії, робочі групи; 13) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції ДПІ; 14) підписує накази ДПІ; 15) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками ДПІ доручення; 16) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з п. 12 Положення заступники начальника ДПІ: 1) підзвітні та підконтрольні Голові ДФС, начальнику ГУ ДФС та начальнику ДПІ; 2) забезпечують виконання завдань ДПІ у сферах, що закріплюються окремо за кожним із заступників.

Позивач та представники відповідачів пояснили, що посадові інструкції начальника Жовтневої ОДПІ та його заступників, включаючи першого, не затверджувались; коло обов'язків цих посадових осіб визначалося Положенням про Жовтневу ОДПІ та наказом про розподіл обов'язків.

Штатний розпис Жовтневої ОДПІ на 2015 рік свідчить, що станом на 17 липня 2015 року в її структурі були передбачені посади: начальник податкової інспекції (1 штатна посада), перший заступник начальника інспекції (1 штатна посада), заступник начальника інспекції (3 штатні посади), заступник начальника податкової інспекції - начальник Приморського відділення (1 штатна посада) (том 3 а.с. 193-199).

На час виникнення спірних правовідносин розподіл обов'язків між начальником Жовтневої ОДПІ та його заступниками затверджений не був у зв'язку з тим, що посади начальника та заступників начальника були вакантними, а ОСОБА_1 одноосібно здійснював керівництво Жовтневою ОДПІ.

Ці доводи сторін підтверджені довідкою голови комісії з реорганізації Жовтневої ОДПІ ОСОБА_7, в якій зазначено, що у зв'язку з наявністю вакансій заступників начальника Жовтневої ОДПІ наказ про розподіл обов'язків між керівництвом інспекції з липня 2015 року по лютий 2016 року не видавався (том 3 а.с. 210).

09 лютого 2016 року Жовтневою ОДПІ виданий наказ № 194 «Про розподіл обов'язків між керівництвом Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області», відповідно до якого в.о. начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_8 керувала роботою відділу по роботі з персоналом, відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, юридичного відділу, управління податків і зборів з юридичних осіб; перший заступник начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1 керував роботою відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, управління обслуговування платників податків; заступник начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_9 - управління аудиту, відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем, відділу погашення боргу; заступник начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_10 - відділу організації роботи, відділу інформаційних технологій; заступник начальника Жовтневої ОДПІ - начальник Приморського відділення ОСОБА_11 - Приморським відділенням, управлінням податків і зборів з фізичних осіб.

Наказом Жовтневої ОДПІ від 09 лютого 2016 року № 194 установлена заміна на період відсутності керівництва: ОСОБА_8 - ОСОБА_1, ОСОБА_1 - ОСОБА_9, ОСОБА_9 - ОСОБА_11, ОСОБА_10 - ОСОБА_11, ОСОБА_11 - ОСОБА_10 У разі відсутності першого заступника (заступників) начальника Жовтневої ОДПІ, які визначені цим наказом, як такі, що заміщують один одного , покладення їх обов'язків на інших заступників начальника визначається начальником Жовтневої ОДПІ або особою, яка виконує його обов'язки.

П. 4 наказу Жовтневої ОДПІ від 09 лютого 2016 року № 194 визнаний таким, що втратив чинність наказ Жовтневої ОДПІ від 27 травня 2014 року № 1167 «Про розподіл обов'язків між керівництвом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області» (том 3 а.с. 211-213).

Перелік змін № 2 до Штатного розпису Жовтневої ОДПІ на 2016 рік свідчить, що станом на 01 травня 2016 року із штатного розпису, крім іншого, виведені посади: начальник державної податкової інспекції (1 штатна посада), перший заступник начальника інспекції (1 штатна посада), заступник начальника інспекції (2 штатні посади), заступник начальника інспекції - начальник Приморського відділення (1 штатна посада) (том 3 а.с. 200-209).

Згідно з довідкою Жовтневої ОДПІ від 18 серпня 2016 року № 10713/10/05-81-05-013 на час судового розгляду у зв'язку з реорганізацією всі працівники Жовтневої ОДПІ звільнені (том 3 а.с. 215).

З приводу фактичних обставин, що слугували підставою для звільнення позивача, судом встановлено наступне.

28 липня 2015 року з метою забезпечення стабільного розвитку економіки, рівних та конкурентних умов ведення бізнесу, унеможливлення фіскального тиску та нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків, вжиття профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень, належної координації роботи органів державної фіскальної служби з упередження необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах, ДФС виданий наказ № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» (далі - наказ ДФС № 543) (том 1 а.с. 29-38, том 2 а.с. 186-203).

П. 1 наказу ДФС № 543 затверджений Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість.

П. 2 наказу ДФС № 543 встановлена персональна відповідальність:

керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб'єктів («податкових ям») та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі (пп. 2.1. п. 2);

керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі («податкові ями»), вигодотранспортуючі суб'єкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:

- своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти («транзитери») та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

- встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;

- визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

- своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання (пп. 2.2. п. 2);

керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників - начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб'єкти («податкові ями»), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань (пп. 2.3. п. 2);

начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб'єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів (пп. 2.4. п. 2).

Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затверджений наказом ДФС № 543, (далі - Порядок) складається з двох розділів.

Розділ 1. Загальні положення Порядку містить перелік нормативно-правових та розпорядчих документів, відповідно до яких здійснюється взаємодія між підрозділами органів ДФС (п. 1.1.); інформаційно-аналітичне забезпечення, яке підлягає застосуванню (п. 1.2.); а також визначення термінів, що вживаються у Порядку (п. 1.3.).

Розділ 2. Організація комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість Порядку визначає етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, а саме: рання податкова діагностика; електронний контроль ризиків; податковий контроль ризиків.

Згідно з п. 2.1. Порядку перший етап комплексного відпрацювання податкових ризиків - рання податкова діагностика - це щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою ЄРПН, інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Порядку на етапі ранньої податкової діагностики за результатами автоматичного відбору суб'єктів господарювання з податковими ризиками - платників ПДВ та аналізу реєстрів первинних документів щоденно Департаментом розвитку IT формується електронний перелік платників податків, що здійснюють ризикові операції. Ці переліки за результатами зіставлення групуються в розрізі регіональних та територіальних органів ДФС, де обліковується платник, та відповідна інформація до 10 год. 00 хв. передається: Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ; територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають платники податків, щодо яких виявлено податкові ризики.

Згідно з пп. 2.1.2. п. 2 Порядку для комплексного відпрацювання суб'єктів господарювання з податковими ризиками керівник територіального органу ДФС, на обліку в якому перебувають такі суб'єкти, за результатами щоденного моніторингу інформації, отриманої на виконання пп. 2.1.1, визначає осіб, відповідальних за відпрацювання кожного суб'єкта господарювання з податковими ризиками, організовує проведення необхідних заходів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами.

Оперативні підрозділи територіальних органів ДФС здійснюють щоденне опрацювання інформації про виявлені податкові ризики та провадять роботу з відпрацювання таких суб'єктів господарювання для установлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, отримання пояснень або інших підтвердних матеріалів у порядку та терміни, визначені відповідними нормативними актами.

За наявності напрацьована оперативними підрозділами доказова база щодо протиправного створення та діяльності суб'єктів господарювання вноситься до реєстру «Суб'єкти фіктивного підприємництва» та передається до підрозділів податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Контроль за внесенням інформації до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва провадиться 8 числа кожного місяця.

Керівник територіального органу ДФС у разі встановлення ознак фіктивності, передбачених ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єкта господарювання на наступний робочий день (від дня встановлення ознак фіктивності) приймає рішення щодо розірвання всіх чинних договорів про визнання електронних документів.

Відповідно до пп. 2.1.4. п. 2.1. Порядку на кожному етапі відпрацювання за наявності підстав у територіальних органах ДФС підрозділами відповідно до їх функціональних повноважень вживаються заходи щодо відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді, наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта (платника), зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП для наступного скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП.

Згідно з пп. 2.1.5. п. 2.1. Порядку до настання граничного терміну подання звітності з ПДВ, а при одночасному поданні звітності та реєстрації податкових накладних в ЄРПН - упродовж 10 робочих днів територіальними органами ДФС мають бути відпрацьовані виявлені податкові ризики, проведена робота із встановлення місцезнаходження платників податку, опитування їх засновників та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання, проведення конкретної ризикової операції.

Відповідно до п. 2.2. Порядку другий етап комплексного відпрацювання - електронний контроль ризиків являє собою автоматизоване виявлення податкових ризиків на підставі даних податкової звітності.

Згідно з пп. 2.2.1. п. 2.2. Порядку, починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності, щоденно до граничного терміну сплати на рівні ДФС формуються переліки «Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність» та платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

Відповідні переліки платників надаються: відповідним територіальним органам ДФС, де обліковуються платники податків, для організації відпрацювання; Координаційно-моніторинговому департаменту, Департаменту оподаткування юридичних осіб, Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб, Департаменту податкового та митного аудиту, Головному оперативному управлінню та ГУВБ.

П.п. 2.2.2. п. 2.2. Порядку визначено, що територіальними органами ДФС, на обліку в яких перебувають такі платники ПДВ, упродовж 5 робочих днів проводиться аналіз рівня адекватності декларування податку такими платниками та встановлення причин підвищення економічної активності з метою визначення вигодоформуючих суб'єктів («податкових ям»). У разі виявлення вигодоформуючих суб'єктів господарювання («податкових ям») відповідними підрозділами територіальних органів ДФС вживаються заходи згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку.

Відповідно до п. 2.3. Порядку третій етап комплексного відпрацювання - податковий контроль ризиків здійснюється після граничного терміну сплати грошових податкових зобов'язань.

Згідно з пп. 2.3.1.-2.3.2. п. 2.3. Порядку протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов'язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку IT ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб'єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб'єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Матеріали, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

Відповідно до пп. 2.3.3. п. 2.3. Порядку на рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб протягом трьох робочих днів: 1) опрацьовується доведена або самостійно виявлена схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб'єктів господарювання з податковими ризиками - учасників ланцюга та з'ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах; 2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази по вигодонабувачу направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб'єкти господарювання з податковими ризиками - учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв'язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Обов'язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб'єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги); 3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.

Реалізація частин другої і третьої цього підпункту здійснюється: невідкладно - у разі, якщо з'ясована згідно з частиною першою цього підпункту загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України; за три звітних періоди - якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику менше розміру ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, та дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО - 100 тис. грн.; в інших випадках - за рішенням керівника територіального органу ДФС.

З урахуванням зібраної доказової бази забезпечується проведення позапланової перевірки вигодонабувача.

Відповідно до пп. 2.3.4. п. 2.3. Порядку на рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання з податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб'єкт) - учасник ланцюга (визначених нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги)), підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб протягом трьох робочих днів після одержання запиту згідно з другою частиною пп. 2.3.3.1 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку, за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 Порядку - до цього терміну: 1) за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з'ясовується податкова інформація щодо здійснених суб'єктом господарювання з податковими ризиками нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим за найменуванням (характеристиками) товаром чи послугою. Для забезпечення комплексного відпрацювання такого платника податків визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах; 2) з'ясовуються наявні обставини, що засвідчують неможливість проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками, зокрема стан платника податків, інформація, що акумульована згідно з абзацами другим - четвертим пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Порядку; 3) вживаються заходи для одержання додаткової інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання з податковими ризиками: фінансової і статистичної звітності за попередні звітні періоди, а також даних державних органів, у тому числі тих, що видають дозволи, здійснюють ведення відповідних державних реєстрів, акумулюють статистичні дані тощо, інформації місцевих органів виконавчої влади, їх галузевих підрозділів (залежно від економічної сфери). З метою з'ясування обставин проведеної сертифікації діяльності такого платника податків ініціюється одержання інформації від органу із сертифікації, який видавав йому відповідний сертифікат; 4) вручається суб'єкту господарювання з податковими ризиками запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

Орієнтовно не пізніше наступного робочого дня після закінчення визначеного пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу строку надання платником податків інформації на запит територіального органу ДФС приймається рішення щодо початку позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками або завершується узагальнення податкової інформації щодо нього у разі: неможливості проведення позапланової перевірки зі складанням відповідного акта, в якому фіксуються обставини неможливості проведення позапланової перевірки; прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової перевірки певного суб'єкта, з обґрунтуванням у цьому узагальненні підстав для прийняття такого рішення. Зокрема, щодо вигодотранспортуючого суб'єкта - у разі, коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб'єкта; доведено факт порушення податкового законодавства при здійсненні нереальної (з порушенням законодавства) господарської операції.

Забезпечується передача матеріалів контрольних дій за належністю до територіальних органів ДФС не пізніше наступного робочого дня після реєстрації акта перевірки (узагальнення податкової інформації), а у разі подання платником податків заперечень - не пізніше наступного робочого дня після реєстрації відповіді на них; щодо суб'єктів господарювання з податковими ризиками (крім безпосереднього контрагента вигодонабувача) - до територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебуває наступний в ланцюгу суб'єкт, а також контрагент вигодонабувача; щодо контрагента вигодонабувача - до територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач.

Відповідно до пп. 2.3.5. п. 2.3. Порядку у разі непідтвердження (за результатами аналізу податкової інформації, а також інформації платника податків на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень) податкових ризиків у суб'єкта господарювання за визначеним ланцюгом (схемою) - немає порушення податкового законодавства - цей факт відображається в службовій записці (висновку), яка(ий) затверджується керівником територіального органу ДФС та відповідно до положень пп. 2.3.4.3 пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку передається за належністю до територіальних органів ДФС.

18 вересня 2015 року з метою упорядкування та поліпшення процесів контролю за організацією роботи територіальних органів фіскальної служби з поглибленого аналізу показників діяльності суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції, які перебувають на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, ДФС видане розпорядження № 288-р «Про аналіз показників роботи суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції» (далі - розпорядження ДФС № 288-р) (том 1 а.с. 39-41, том 2 а.с. 204-218).

П. 1 розпорядження ДФС № 288-р визначені обов'язки керівників департаментів Координаційно-моніторингового, оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, розвитку ІТ, Головного оперативного управління, Головного управління власної безпеки, Головного слідчого управління фінансових розслідувань.

П. 2 розпорядження ДФС № 288-р керівників територіальних органів ДФС зобов'язано забезпечити організацію роботи з поглибленого аналізу показників діяльності та відпрацювання податкових ризиків сільськогосподарських підприємств відповідно до отриманих переліків з дотриманням рекомендацій, наведених у додатку 1.

П. 3 розпорядження ДФС № 288-р на керівників територіальних органів ДФС покладена персональна відповідальність за:

- якість та своєчасність проведення поглибленого аналізу показників діяльності та подальшого відпрацювання надісланих переліків суб'єктів господарювання;

- встановлення місцезнаходження платників податків (задіяних у схемі ухилення від оподаткування), опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;

- визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

- своєчасність та коректність внесення інформації до баз даних ДФС щодо відпрацювання суб'єктів господарювання.

П. 4 розпорядження ДФС № 288-р на керівників територіальних органів ДФС покладений обов'язок дотримуватись алгоритму взаємодії підрозділів ДФС при поглибленому аналізі показників діяльності та подальшому комплексному відпрацюванні податкових ризиків суб'єктів господарювання, які використовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України) та термінів, зазначених в ньому.

Як територіальний орган ДФС, Жовтнева ОДПІ була задіяна в процесі реалізації наказу ДФС № 543 та розпорядження ДФС № 288-р.

В листопаді 2015 року ДФС проводила аналіз роботи своїх територіальних органів за жовтень 2015 року. Організаційно-розпорядчим департаментом ДФС підготовлений проект наказу «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у жовні 2015 року».

19 листопада 2015 року в.о. начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1 на ім'я голови ДФС ОСОБА_6 надав пояснення «Щодо очікуваних надходжень» № 6871/8/05-81-20-01.

В поясненнях йшлося про очікуваний у листопаді 2015 року збір податків до загального фонду державного бюджету на рівні 36 580,9 тис. грн. та виконання індикативних показників на 79,9% (надходження по ПДВ - 15 700,0 тис. грн. або 62,9%; по податку на прибуток - 3 069,5 тис. грн. або 38,4%).

Було зазначено, що протягом листопада 2015 року Жовтневою ОДПІ відпрацьовувалися наявні резерви, що дозволило очікувати повну суму нарахувань з податку на прибуток (погашення податкового боргу 450,0 тис. грн. та сплату донарахованих сум за актом перевірки 199,2 тис. грн.).

Індикативні показники із рівномірного забезпечення збору платежів («маяків») за вересень-жовтень 2015 року виконані у повному обсязі на всі дати, які зазначені у доведених наказах про індикативні показники.

Індикативні показники із рівномірного забезпечення збору платежів («маяків») за листопад 2015 року виконувались наступним чином.

Станом на 06 листопада 2015 року показник виконаний на 84,7%, доведений індикативний показник із рівномірного забезпечення збору платежів у сумі 5 985,7 тис. грн. дорівнює 18,0% від очікуваних надходжень за листопад 2015 року.

Для виконання індикативного показника станом на 06 листопада 2015 року відпрацьовані наступні резерви: надходження від погашення податкового боргу по підприємству ПАТ «СУ № 112 Стальконструкція» на суму 130,0 тис. грн. або 37,1% від доведеного індикативного показника підрозділу погашення податкового боргу; надходження від управлінь доходів і зборів з фізичних осіб та оподаткування юридичних осіб 4 840,8 тис. грн. або 23,8% від доведених індикативних показників, без урахування індикативу по ПДВ, по якому надходження відбудуться після закінчення декларування за жовтень 2015 року.

Станом на 13 листопада 2015 року виконано на 82,0% доведений індикативний показник із рівномірного забезпечення збору платежів у сумі 11 446,9 тис. грн., що дорівнює 33,9% від очікуваних надходжень за листопад 2015 року.

Для виконання індикативного показника станом на 13 листопада 2015 року відпрацьовані наступні резерви: надходження від погашення податкового боргу у сумі 265,2 тис. грн., або 75,6% від доведеного індикативного показника підрозділу погашення податкового боргу; надходження від управлінь доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб та по відділу контролю та оподаткування підакцизних товарів 8 892,2 тис. грн. або 42,5% від доведених індикативних показників по податках і заборах закріплених за підрозділами без урахування індикативу по ПДВ, по якому надходження відбудуться після закінчення декларування за жовтень 2015 року.

Надходження по податку з доходів фізичних осіб станом на 03 листопада 2015 року складають 4 045,3 тис. грн. або 54,6% від індикативу. У тому числі надходження по 9 СГД, які сплачують податок за місяць більше 50,0 тис. грн., дорівнюють 1 296,5 тис. грн. або 29,4% від надходжень минулого місяця. По двох бюджетоутворюючих підприємствах строк виплати заробітної плати 20 листопада 2015 року на суму 1 420,2 тис. грн. У інших підприємств, які сплачують податок, штатна чисельність працівників менше 10 осіб, у зв'язку з чим сплачується невелика сума податку.

Надходження по управлінню податкового аудиту дорівнюють 227,2 тис. грн. або 45,4% від очікуваних надходжень у листопаді 2015 року.

Відпрацювання ризикового податкового кредиту в сумі 27 909,0 тис. грн. доведеного по підприємствам вигодонабувачам відпрацьований наступним чином: відпрацьовано у листопаді 2015 року на суму 8 465,8 тис. грн. (взаємовідносини підтверджені по 2 СГД на суму 4 057,5 тис. грн.; повідомлення-рішення оскаржуються в суді на суму 3 097,9 тис. грн. по 2 СГД; складені податкові інформації - підприємства є транзитерами на суму 825,1 тис. грн.); ухвалою Кабінету Міністрів України забороно проведення перевірок засобів масової інформації до закінчення виборів в місцеві ради на суму 657,8 тис. грн. по 1 СГД; в результаті аналізу встановлено необхідність проведення перевірки, але у підприємств доходи за 2014 рік менше 20 млн. грн. на суму 2 281,60 тис. грн. по 13 СГД; встановлено транзитність операцій після затвердження форми податкового повідомлення-рішення будуть проведені перевірки на суму 2 161,40 тис. грн. по 6 СГД; планується відпрацювання 11 підприємств до кінця листопада 2015 року на суму 5 010,2 тис. грн.; немає відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок на суму 8 878,6 тис. грн. по 29 СГД.

Протягом листопада 2015 року були підвищені очікувані надходження за рахунок відпрацювання наявних резервів на суму 5 045,2 тис. грн. (том 3 а.с. 26-28).

20 листопада 2015 року ДФС звернулася до начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників з листом № 42905/7/99-99-20-02-01-7 «Про надання пояснень».

В цьому листі ДФС звертала увагу на необхідність посилення контролю за організацією роботи із запобігання формуванню обсягів «сумнівного» податкового кредиту суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості.

Зазначала, що за оперативною інформацією про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (платників, у яких сума придбання товарів та послуг менша від продажу) територіальним органам ДФС щомісяця доводяться для відпрацювання переліки СГ спеціального режиму оподаткування, які здійснюють продаж товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг). Так, 69 таких підприємств, якими у серпні-жовтні 2015 року сформовано 2,8 млрд. грн. податкового кредиту, неодноразово доводились з обсягом схемного ПК понад 5 млн. грн., мають ознаки ризиковості формування схемного податкового кредиту, проте станом на листопад 2015 року залишаються невідпрацьованими.

За результатами аналізу звітності, поданої суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування за липень-вересень 2015 року, виявлено можливість неправомірного формування понад 925 млн. грн. ймовірно фіктивного податкового кредиту. При цьому у липні 2015 року обсяги такого ПК становили 145 млн. грн., у серпні 2015 року - 314 млн. грн., то у вересні 2015 року - уже 466 млн. грн.

58 підприємств зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних на 23 млн. грн. ПДВ після дати виключення з реєстру СГ спеціального режиму оподаткування.

За результатами поглибленого аналізу податкової звітності встановлено приріст обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг. Якщо за серпень таких послуг реалізували майже 5 тис. підприємств на 10,2 млрд. грн., то за вересень - 5,5 тис. СГ на 12,6 млрд. грн.

За результатами аналізу показників ЄРПН за серпень-жовтень 2015 року встановлено, що 7,6 млрд. грн. ймовірно «схемного» податкового кредиту сформовано суб'єктами господарювання без відповідного придбання товарної продукції та здійснення імпортних операцій.

Разом з цим станом на листопад 2015 року залишалися невідпрацьованими майже 3 млрд. грн. «схемного» ПК підприємств - ймовірних «податкових ям»; 2,4 млрд. грн. - «транзитів» та 6,8 млрд. грн. - «вигодонабувачів».

Усі ідентифіковані за зазначеними напрямками ймовірно ризикові підприємства доводились для відпрацювання відповідними листами, а резонансні приклади озвучувались на селекторних та апаратних нарадах ДФС України.

З огляду на зазначене ДФС зобов'язувало керівників ГУ ДФС в областях забезпечити надання до 24 листопада 2015 року пояснень на ім'я Голови ДФС ОСОБА_6 керівників державних податкових інспекцій, які, незважаючи на вимоги листів, доручень керівництва ДФС України, не забезпечили належного стану організації роботи з відпрацювання підприємств, які сформували значні обсяги фіктивного податкового кредиту, неодноразово доводились за процедурою експрес-реагування, здійснювали продаж товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг) та стягнення до бюджету належних до сплати сум ПДВ у найбільших обсягах.

Перелік таких ДПІ наведено у додатку (йшлося про Добропільську ОДПІ та Жовтневу ОДПІ (том 3 а.с. 19-21).

На виконання вимог листа ДФС від 20 листопада 2015 року № 42905/7/99-99-20-02-01-17 «Про надання пояснень» ГУ ДФС в області звернулося до начальників ДПІ області з листом від 23 листопада 2015 року № 10521/7/05-99-20-03-06 «Про надання пояснень».

У листі від 23 листопада 2015 року було зазначено, що ДФС звертає увагу на необхідність посилення контролю за організацією роботи із запобігання формування обсягів «сумнівного» податкового кредиту суб'єктами господарювання з ознаками ризиковості.

За оперативною інформацією про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН (платників, у яких сума придбання товарів та послуг менша від суми продажу) ДПІ області щомісяця доводяться для відпрацювання переліки СГ спеціального режиму оподаткування, які здійснюють продаж товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг). Так, неодноразово доводились підприємства, які мають ознаки ризиковості формування схемного податкового кредиту, проте на сьогодні залишаються невідпрацьованими.

За результатами аналізу звітності, поданої суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування за липень-вересень 2015 року, виявлено можливість неправомірного формування ймовірно фіктивного податкового кредиту.

За результатами аналізу показників ЄРПН за серпень-жовтень 2015 року встановлено, що 148,7 млн. грн. ймовірно «схемного» податкового кредиту сформовано суб'єктами господарювання без відповідного придбання товарної продукції та здійснення імпортних операцій.

Зазначене могло свідчити про участь СГ спеціального режиму оподаткування у схемах ухилення від оподаткування та потребує вжиття заходів щодо поглибленого аналізу показників фінансово-господарської діяльності таких платників та оперативного реагування у разі виявлення фактів реєстрації податкових накладних із значними сумами ПДВ.

Разом з цим, залишалися невідпрацьованими майже 140,3 млн. грн. «схемного» ПК підприємств - ймовірних «податкових ям»; 167,9 млн. грн. - «транзитів» та 413,1 млн. грн. - «вигодонабувачів».

З огляду на вищезазначене ГУ ДФС в області зобов'язало керівників Добропільської ОДПІ та Жовтневої ОДПІ, які, незважаючи на вимоги листів, доручень керівництва, не забезпечили належного стану організації роботи з відпрацювання підприємств, які сформували значні обсяги фіктивного податкового кредиту, неодноразово доводились за процедурою експрес-реагування, здійснювали продаж товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг) та стягнення до бюджету належних до сплати сум ПДВ у найбільших обсягах, надати Координаційно-моніторинговому управлінню пояснення на ім'я голови ДФС ОСОБА_6 (том 1 а.с. 45).

23 листопада 2015 року в.о. начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1 на ім'я голови ДФС ОСОБА_6 надав пояснення за № 7059/8/05-81-20-01.

Жовтнева ОДПІ повідомляла про результати відпрацювання підприємств групи ризику за період березень 2014 року - липень 2015 року, доведених в рамках вимог наказу ДФС № 543.

Залишки невідпрацьованих ризиків підприємств станом на 23 листопада 2015 року становили: вигодоформуючі суб'єкти - 13 підприємств на суму 95 427,7 тис. грн.; вигодотранспортуючі суб'єкти - 39 підприємств на суму 34 892,2 тис. грн.; вигодонабувачі - 54 суб'єкта господарювання на суму 28 499,3 тис. грн.; зустрічний транзит - 1 суб'єкт господарювання на суму 997,6 тис. грн.

Протягом жовтня-листопада 2015 року відпрацьовані суб'єкти господарювання ризикової категорії на суму 81 849,3 тис. грн. або 51,2% від залишку ризикових підприємств: вигодоформуючі суб'єкти - 10 підприємств на суму 49 781,4 тис. грн. або 52,5% від залишку невідпрацьованих ризикових підприємств; вигодотранспортуючі суб'єкти - 12 підприємств на суму 20 885,0 тис. грн. або 59,9% від залишку; вигодонабувачі - 16 суб'єктів господарювання на суму 10 185,3 тис. грн. або 35,7% від залишку невідпрацьованих ризикових підприємств.

Залишалися у відпрацюванні суб'єкти господарювання ризикової категорії на суму ПДВ 77 967,5 тис. грн. або 48,8%, які відпрацьовувалися наступним чином: 24 підприємства на суму ПДВ 13 666,9 тис. грн. або 17,5% від залишку невідпрацьованих підприємств з причини відсутності відповідей від ДПІ контрагентів по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим спрямовано до органу вищого рівня звернення щодо сприяння в отриманні відповідей; по 1 підприємству групи ризику на суму ПДВ 1 726,0 тис. грн. планувалося проведення перевірки з 07 грудня 2015 року; ухвалою Кабінету Міністрів України заборонено проведення перевірок засобів масової інформації до закінчення виборів в місцеві ради на суму 657,8 тис. грн. по 1 суб'єкту господарської діяльності; по 3 підприємствам на суму ПДВ 2 928,2 тис. грн. планувалося проведення перевірки у грудні 2015 року; по 9 суб'єктам господарської діяльності на суму 10 516,4 тис. грн. планувалося закінчення відпрацювання до кінця листопада 2015 року; встановлено транзитність операцій, після затвердження форми податкового повідомлення-рішення будуть проведені перевірки на суму 2 161,4 тис. грн. по 6 суб'єктам господарської діяльності; по 1 вигодотранспортуючому суб'єкту господарювання на суму ризикового податку у розмірі 1 928,0 тис. грн. припинено проведення планової перевірки (вилучені документи правоохоронними органами); в результаті аналізу встановлено необхідність проведення перевірки, але у підприємств доходи за 2014 рік менше 20 млн. грн. на суму 3 708,4 тис. грн. по 20 суб'єктам господарської діяльності.

Економічний ефект по відпрацюванню підприємств ризикової категорії протягом 2015 року: виключені підприємства групи ризику, як відпрацьовані у повному обсязі: вигодонабувачі - 63 підприємства на суму 34 028,4 тис. грн., вигодотранспортуючі суб'єкти - 52 підприємства на суму 82 425,7 тис. грн., вигодоформуючі суб'єкти - 51 підприємство на суму 527 328,3 тис. грн., зустрічний транзит - 1 підприємство на суму 5 538,4 тис. грн.; в ході контрольно-перевірочної роботи 2015 року надійшло до бюджету 813,9 тис. грн.

Відпрацювання платників, що продають товари на послуги без наявності купівлі або імпорту (ЕРПН) за серпень-вересень 2015 року.

За серпень 2015 року доведено для відпрацювання 4 суб'єкта господарської діяльності на суму ймовірного фіктивного податкового кредиту 1 092,7 тис. грн., з них доведено підприємство, яке у 65 стані - платник податків з наступного року на суму ПДВ - 257,4 тис. грн. або 23,6% від доведеного фіктивного кредиту, який не знаходиться за місцезнаходженням, та анульовано свідоцтво платника ПДВ. По 3 суб'єктам господарської діяльності встановлено відсутність фактів маніпулювання податковою звітністю з ПДВ та ризику формування «схемного» податкового кредиту.

За вересень 2015 року доведено для відпрацювання 5 суб'єктів господарської діяльності на суму ймовірного фіктивного податкового кредиту 1 466,1 тис. грн., з них по 3 суб'єктам господарської діяльності на суму 1 159,4 тис. грн. або на 79,1% встановлено відсутність фактів маніпулювання податковою звітністю з ПДВ та ризику формування «схемного» податкового кредиту.

Відпрацювання платників, які згідно з даними ЄРПН за червень 2015 року здійснювали операції з надання послуг та в яких відсутні трудові ресурси або сума наданих послуг на одного працівника перевищує 100,0 тис. грн. доведено для відпрацювання 9 суб'єктів господарської діяльності на суму поставки послуг 118 883,6 тис. грн., які відпрацьовані наступним чином: в ході проведеного аналізу порушень не встановлено, також не встановлено маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та ризику формування «схемного» податкового кредиту по 3 суб'єктам господарської діяльності на суму поставки послуг 25 162,0 тис. грн., або 21,2%, не підтверджено реальність операцій по 5 суб'єктах господарської діяльності на суму 86 523,3 тис. грн. або 72,8%.

Відпрацювання платників, які згідно з даними ЄРПН за серпень 2015 року здійснювали операції з надання послуг та в яких відсутні трудові ресурси або сума наданих послуг на одного працівника перевищує 100,0 тис. грн. доведено для відпрацювання 24 суб'єкта господарської діяльності на суму поставки послуг 49 141,50 тис. грн., які відпрацьовані наступним чином: в ході проведеного аналізу порушень не виявлено, також не встановлено маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та ризику формування «схемного» податкового кредиту по 12 суб'єктам господарської діяльності на суму поставки послуг 36 356,8 тис. грн. або 74,4%. З доведеного на доопрацювання переліку підприємств у кількості 12 суб'єктів господарської діяльності на суму 12 604,7 тис. грн., 1 підприємство у 65 стані - платник податків з наступного року, на суму поставки послуг - 7 233,7 тис. грн. або 57,4% від доведених залишків, який не знаходиться за місцезнаходженням та анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Ризикові суб'єкти господарювання спеціального режиму оподаткування за липень-вересень 2015 року не доводились (том 1 а.с. 46-48, том 3 а.с. 29-31).

25 листопада 2015 року ГУ ДФС в області звернулося до голови ДФС ОСОБА_6 з Пропозиціями щодо застосування заходів дисциплінарного стягнення до першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області № 11373/8/05-99-20-03-05.

ГУ ДФС в області вказувало на те, що, оскільки посади начальника та заступників начальника Жовтневої ОДПІ є вакантними, перший заступник начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1, виконуючі обов'язки начальника інспекції, одноосібно відповідає за керівництво роботою всіх структурних підрозділів інспекції, в т.ч. за відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання згідно з вимогами наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543.

Протягом серпня-жовтня 2015 року перший заступник начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1 не забезпечив ефективне відпрацювання податкових ризиків з ПДВ відповідно до вимог наказу ДФС № 543 та розпорядження ДФС № 254-р, про що свідчить наявність значних сум невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту.

Так, станом на 25 листопада 2015 року, згідно з листом ДФС від 28 жовтня 2015 року № 39638/7/99-99-20-02-03-17 «Про залучення наявних резервів», залишки невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту в Жовтневій ОДПІ, доведеного в межах наказу ДФС № 543, складають 159 902,5 тис. грн. по 90 суб'єктам господарювання. З них вважаються відпрацьованими на рівні ГУ ДФС в області та надані на розгляд робочій групі ДФС 11 суб'єктів господарювання на суму 67 284,6 тис. грн.

Таким чином, залишок невідпрацьованого сумнівного кредиту по Жовтневій ОДПІ складає 92 617,9 тис. грн. по 80 суб'єктам господарювання, що складає 13% від невідпрацьованих залишків сумнівного податкового кредиту по Донецькій області.

П. 1 наказу ГУ ДФС в області від 28 липня 2015 року № 123 «Про підсумки роботи органів державної фіскальної служби Донецької області за перше півріччя 2015 року та завдання щодо забезпечення надходження коштів до бюджетів усіх рівнів на ІІІ квартал 2015 року, у т.ч. результати відпрацювання ДПІ області підприємств групи ризику, доведених в межах вимог наказу ДФС України від 05 вересня 2015 року № 110» ОСОБА_1 було попереджено, що у разі невжиття заходів щодо підвищення рівня відпрацювання вигодоформуючих, вигодотранспоруючих підприємств та вигодонабувачів за період березень 2014 року - березень 2015 року, буде розглянуто питання про порушення клопотання перед ДФС про застосування до нього заходів дисциплінарного стягнення.

ГУ ДФС в області неодноразово (листи від 13 жовтня 2015 року № 9411/7/05-99-20-03-06 «Про забезпечення контролю», від 29 жовтня 2015 року № 9937/7/05-99-20-03-06 «Про залучення наявних резервів», протокол заслуховування керівників та членів робочих груп ДПІ області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з Наказом № 543 та Розпорядженням № 254-р від 17 вересня 2015 року № 16, протокол засідання робочої групи ГУ ДФС у Донецькій області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з Наказом № 543 та Розпорядженням № 254-р від 30 жовтня 2015 року № 18) вимагало забезпечити покращення стану організації роботи з відпрацювання платників в межах виконання вимог наказу № 543, проте зазначені вимоги ОСОБА_1 були проігноровані.

Також у листопаді 2015 року Жовтневою ОДПІ не забезпечене виконання індикативних показників із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду державного бюджету (далі - ІПРЗЗП).

Незважаючи на неодноразові вимоги ГУ ДФС в області покращити роботу з виконання ІПРЗЗП (листи від 03 листопада 2015 року № 10081/7/05-99-20-01-04-3, від 09 листопада 2015 року № 10181/7/05-99-20-01-04-3, від 12 листопада 2015 року № 10316/7/05-99-20-01-04-3, від 16 листопада 2015 року № 10340/7/05-99-20-01-04-3), Жовтнева ОДПІ не забезпечує виконання ІПРЗЗП у листопаді 2015 року.

Станом на 06 листопада 2015 року ІПРЗЗП забезпечено на 84,7% (при запланованих 6 млн. грн. надійшло 5,1 млн. грн.), на 13 листопада 2015 року на 82% (план 11,4 млн. грн., факт - 9,4 млн. грн.), чим порушено вимоги наказу ГУ ДФС в області від 21 вересня 2015 року № 182 «Про індикативні показники доходів на листопад 2015 року та внесення змін до наказів ГУ ДФС у Донецькій області від 16 липня 2015 року № 113 та від 14 серпня 2015 року № 155».

Враховуючи викладене, ГУ ДФС в області просило розглянути питання щодо застосування до першого заступника начальника, в.о. начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення за неналежне виконання службових обов'язків, що виявилось у невиконанні індикативних показників із рівномірного забезпечення збору платежів до загального фонду державного бюджету у листопаді 2015 року, чим порушено п. 1.3., п. 2.2. наказу ГУ ДФС в області від 21 вересня 2015 року № 182, а також в низькому рівні організації та неналежній результативності роботи з виконання вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 та розпорядження ДФС від 14 серпня 2015 року № 254-р в частині відпрацювання податкових ризиків, що призвело до значних залишків невідпрацьованого сумнівного податкового кредиту (том 3 а.с. 22-25).

25 листопада 2015 року Координаційно-моніторинговий департамент ДФС надав Організаційно-розпорядчому департаменту ДФС пропозиції до проекту наказу ДФС «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у жовтні 2015 року» (№ 3941/99-99-20-02-18).

Координаційно-моніторинговим департаментом запропоновані зміни та доповнення до констатуючої частини наказу ДФС, а також внесені пропозиції про притягнення до відповідальності деяких посадових осіб територіальних органів ДФС.

Згідно з висновком Координаційно-моніторингового департаменту низка посадових осіб, які не забезпечили належне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю, що призвело у жовтні 2015 року до недотримання вимог наказу ДФС № 543, в тому числі в.о. начальника Жовтневої ОДПІ ОСОБА_1, заслуговували на звільнення з займаних посад (том 2 а.с. 248-250, том 3 а.с. 1-18).

За результатами аналізу роботи структурних підрозділів та територіальних органів у жовтні 2015 року щодо забезпечення надходження платежів до бюджету, доведених Міністерством фінансів України індикативних показників доходів, затверджених наказом ДФС від 12 серпня 2015 року № 597 «Про індикативні показники доходів на жовтень 2015 року та внесення змін до наказу ДФС від 10 липня 2015 року № 459», ефективності вжитих заходів із розширення бази оподаткування, здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків (зборів) та інших платежів до бюджету, відпрацювання ризикових підприємств, 17 грудня 2015 року ДФС виданий наказ № 987 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у жовтні 2015 року» (далі - наказ ДФС № 987) (том 1 а.с. 49-62, 101-129, том 2 а.с. 219-247).

Стосовно Жовтневої ОДПІ в мотивувальній частині наказу ДФС № 987 відображені наступні відомості.

«Неналежно організовано роботу з відпрацювання «вигодонабувачів», які скористалися «схемним» податковим кредитом у резонансних схемах ухилення від оподаткування на суму понад 47,3 млн. грн. ПДВ,… 5,1 млн. грн. - Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ у Донецькій області (в.о. начальника ОСОБА_1Л.);…, чим порушено вимоги наказу № 543» (абз. 3 аркуш 6 наказу).

«Потребує поліпшення і організація роботи з недопущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктів господарювання спеціального режиму оподаткування. Зокрема, за липень-вересень ц.р. найбільші обсяги такого податкового кредиту сформовано у… (наведений перелік територіальних органів ДФС, в якому Жовтнева ОДПІ відсутня), чим порушено вимоги розпорядження № 288-р (абз. 4 аркушу 6, абз. 1 аркушу 7 наказу).

«В окремих територіальних органах встановлено приріст обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг. Якщо за серпень таких послуг реалізували майже 5 тис. підприємств на 10,2 млрд. грн., то за вересень - 5,5 тис. суб'єктів господарювання на 12,6 млрд. грн. Найбільші обсяги поставок таких послуг у серпні-вересні ц.р. у… Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ у Донецькій області (80,1 млн. грн.)…» (абз. 3 аркушу 7, абз. 1 аркушу 8 наказу).

«За результатами аналізу показників ЄРПН за серпень-жовтень ц.р. 7,6 млрд. грн. ймовірно схемний податковий кредит сформовано підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників або основних засобів для вирощування (надання таких послуг). Найбільші обсяги у… Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ у Донецькій області (4,1 млн. грн.)…, чим порушено вимоги наказу № 543» (абз. 2 аркушу 8, абз. 1 аркушу 9 наказу).

«У серпні-жовтні ц.р. значні обсяги податкового кредиту сформовано підприємствами спеціального режиму оподаткування, які неодноразово доводились для відпрацювання через реалізацію товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників або основних засобів для вирощування (надання таких послуг). Найбільше у… (наведений перелік територіальних органів ДФС, в якому Жовтнева ОДПІ відсутня), чим порушено вимоги розпорядження № 288» (абз. 2 аркушу 9, абз. 1 аркушу 10 наказу).

«Залишаються невідпрацьованими майже 3,8 млн. грн. «схемного» податкового кредиту «вигодоформуючих» підприємств, у тому числі: … Жовтнева ОДПІ м. Маріуполя ГУ у Донецькій області (24 млн. грн.), … чим порушено вимоги наказу № 543» (абз. 2 аркушу 10 наказу).

«Невідпрацьованими є значні обсяги «схемного» податкового кредиту «вигодонабувачів», у т.ч.: … Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя (23,1 млн. грн.)…, чим порушено вимоги наказу № 543» (абз. 2 арк. 10, абз. 1 арк. 11 наказу).

У зв'язку з цим пп. 2.9. п. 2 наказу ДФС № 987 було передбачено: «2. На підставі ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України заслуговують на звільнення з займаної посади: 2.9. перший заступник начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_1 за неналежні виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю у жовтні 2015 року, зокрема, у частині допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування, приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), що призвело до порушення вимог наказу № 543 та розпорядження № 288».

У якості підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади в наказі ДФС № 987 зазначені: подання Координаційно-моніторингового департаменту від 25 листопада 2015 року № 3941/99-99-20-02-18, ГУ ДФС в області від 25 листопада 2015 року № 11373/8/05-99-20-03-05, пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2015 року та від 19 листопада 2015 року.

На підтвердження обґрунтованості висновків, відображених в наказі ДФС № 987, відповідачами надані:

- листи ДФС, адресовані начальникам головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, від 13 жовтня 2015 року № 37789/7/99-99-20-07-01-17 «Про посилення контролю за СГД - постачальниками послуг», від 18 листопада 2015 року № 42299/7/99-99-20-07-01-17 «Про посилення контролю за СГД - постачальниками послуг», від 18 вересня 2015 року № 34680/7/99-99-20-02-01-17 «Про забезпечення контролю», від 28 жовтня 2015 року № 39602/7/99-99-20-02-03-17 «Про забезпечення контролю», від 18 листопада 2015 року № 42487/7/99-99-20-02-01-17 «Про забезпечення контролю», від 29 жовтня 2015 року № 9937/7/05-99-20-03-06 «Про залучення наявних резервів», від 01 грудня 2015 року № 44176/7/99-99-20-02-03-17 «Про залучення наявних резервів», від 21 квітня 2015 року № 14356/7/99-99-22-02-02-17 «Щодо організації роботи», від 09 липня 2015 року № 24973/7/99-99-22-02-01-17 «Щодо організації роботи», від 16 вересня 2015 року № 34271/7/99-99-02-02-17 «Щодо організації роботи», від 21 серпня 2015 року № 31333/7/99-99-22-02-02-17 «Щодо організації роботи» (том 2 а.с. 1-2, 4-5, 60-61, 64-65, 67-69, 112-124, 131-133, 139-143, 150-152, 157-161);

- термінові телеграми ГУ ДФС в області, адресовані начальникам ДПІ області, від 21 вересня 2015 року № 8692/7/05-99-20-06 «Про забезпечення контролю», від 07 жовтня 2015 року № 9300/7/05-99-20-03-06 «Про відпрацювання ризикових СГ», від 13 жовтня 2015 року № 9412/7/05-99-20-03-06 «Про посилання контролю за СГ - постачальниками послуг», від 29 жовтня 2015 року № 9929/7/05-99-20-06 «Про забезпечення контролю», від 13 жовтня 2015 року № 9412/7/05-99-20-03-06 «Про посилання контролю за СГ - постачальниками послуг», від 18 листопада 2015 року № 10415/7/05-99-20-03-06 «Про посилання контролю», від 21 вересня 2015 року № 8692/7/05-99-20-06 «Про забезпечення контролю», від 29 жовтня 2015 року № 9929/7/05-99-20-06 «Про забезпечення контролю», від 20 листопада 2015 року № 10499/7/05-99-20-06 «Про забезпечення контролю», від 20 листопада 2015 року № 10499/7/05-99-20-03-06 «Про забезпечення контролю», від 07 жовтня 2015 року № 9300/7/05-99-20-03-06 «Щодо відпрацювання ризикових СГ» (том 1 а.с. 179, 186, 194-200, 213-214, том 2 а.с. 3, 6-7, 62-63, 66, 70-72, 111);

- листи ГУ ДФС в області, адресовані начальникам ДПІ області, від 13 жовтня 2015 року № 9411/7/05-99-20-03-06 «Про забезпечення контролю», від 04 листопада 2015 року № 10096/7/05-99-20-03-06 «Про відпрацювання підприємств», від 12 травня 2015 року № 2581/7/05-99-22-08-13-3 «Щодо організації роботи по відпрацюванню схемного кредиту», від 17 липня 2015 року № 4802/7/05-99-22-08-13-3 «Щодо організації роботи по відпрацюванню схемного кредиту по схемам міжрегіонального значення», від 22 вересня 2015 року № 8697/7/05-99-22-08-13-3 «Щодо організації роботи по відпрацюванню схемного податкового кредиту за схемами міжрегіонального значення», від 26 серпня 2015 року № 7921/7/05-99-22-08-13-3 «Щодо організації роботи по відпрацюванню схемного податкового кредиту за схемами міжрегіонального значення» (том 1 а.с. 190-193, 231-235, том 2 а.с. 134-138, 144-149, 153-156, 162-166);

- наказ ГУ ДФС в області від 28 липня 2015 року № 123 «Про підсумки роботи органів державної фіскальної служби Донецької області за перше півріччя 2015 року та завдання щодо забезпечення надходження коштів до бюджетів усіх рівнів на ІІІ квартал 2015 року, у т.ч. результати відпрацювання ДПІ області підприємств груп ризику, доведених в межах вимог наказу ДФС України від 05 вересня 2014 року № 110» (том 3 а.с. 65-74);

- акт перевірки з питань стану організації роботи щодо відпрацювання платників, задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області від 15 жовтня 2015 року № 4/05-99-14-05-01 (том 3 а.с. 148-165);

- протокол засідання робочої групи ГУ ДФС в області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з наказом ДФС від 28 липня 2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» та розпорядження ДФС від 14 серпня 2015 року № 288-р «Про затвердження алгоритму контролю дій при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ» від 30 жовтня 2015 року № 18 (том 2 а.с. 125-128);

- протокол заслуховування керівників та членів робочих груп ДПІ області по оперативному реагуванню та подоланню економічних ризиків згідно з наказом ДФС від 28 липня 2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» та розпорядження ДФС від 14 серпня 2015 року № 254-р «Про забезпечення алгоритму контролю дій при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ» від 17 вересня 2015 року № 16 (том 2 а.с. 129-130);

- інформація щодо платників, які продають товари та послуги без наявності купівлі або імпорту (ЄРПН) у серпні 2015 року від 01 жовтня 2015 року № 3322/8/05-81-20-01 (том 1 а.с. 180);

- інформаційні довідки Жовтневої ОДПІ про відпрацювання доведених платників податків (том 1 а.с. 181-185, 201-212, 215-230, 236-242, том 2 а.с. 19-59, 77-110);

- листи Жовтневої ОДПІ від 01 грудня 2015 року № 7764/8/05-81-20-01, від 23 листопада 2015 року № 4080/8/05-81-20-01, від 15 жовтня 2015 року № 3265/8/05-81-22-01 «Про надання інформації» (том 2 а.с. 73-76, 8-18, 167-175);

- інформація Жовтневої ОДПІ щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання від 15 жовтня 2015 року № 4297/8/05-81-20-01 (том 1 а.с. 187-188);

- план заходів Жовтневої ОДПІ, спрямованих на встановлення та відпрацювання ланцюга постачальників фіктивного податкового кредиту, затверджений наказом Жовтневої ОДПІ від 04 листопада 2015 року № 764 (том 1 а.с. 236-241).

21 грудня 2015 року наказ ДФС від 17 грудня 2015 року № 987, протокол засідання Колегії ДФС від 10 грудня 2015 року № 5-к надійшли до Жовтневої ОДПІ разом із супровідним листом ГУ ДФС в області від 21 грудня 2015 року № 11462/7/05-99-20-04-06 та зареєстровані за вхідним № 6275/8 (том 1 а.с. 100).

З 21 грудня 2015 року до 04 січня 2016 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, до роботи мав стати 05 січня 2016 року, про що свідчить листок непрацездатності серії АГУ № 178710, виданий комунальним закладом «Центр первинної медико-соціальної допомоги № 2» 21 грудня 2015 року (том 1 а.с. 67).

З 05 січня 2016 року до 03 лютого 2016 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, до роботи мав стати 04 лютого 2016 року, що підтверджено листком непрацездатності серії АГУ № 953490, виданим комунальним закладом «Маріупольська міська лікарня № 2» 03 лютого 2016 року (том 1 а.с. 67).

З 04 лютого 2016 року до 04 березня 2016 року позивач проходив амбулаторне лікування, до роботи мав стати 05 березня 2016 року, про що свідчить листок непрацездатності серії АГУ № 952657, виданий комунальним закладом «Маріупольська міська лікарня № 2» 04 лютого 2016 року (том 1 а.с. 68).

З 09 березня 2016 року до 04 квітня 2016 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, до роботи мав стати 05 квітня 2016 року, що підтверджено листком непрацездатності серії АГУ № 968266, виданим комунальним закладом «Маріупольська міська лікарня № 2» 04 квітня 2016 року (том 1 а.с. 68).

05 квітня 2016 року відповідно до констатуючої частини та пп. 2.9. п. 2 наказу ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 ДФС виданий наказ № 54-дс «Про звільнення ОСОБА_1Л.».

У якості підстави для видання наказу ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс зазначені наказ ДФС від 17 грудня 2015 року № 987, пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2015 року № 7059/8/05-81-20-01

Наказ ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс передбачав наступне: «За неналежне виконання службових обов'язків, організацію роботи та контролю у жовтні 2015 року, зокрема, у частині допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування, приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), що призвело до порушення вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» та розпорядження ДФС від 18 вересня 2015 року № 288-р «Про аналіз показників роботи суб'єктів господарювання - виробників та переробників сільськогосподарської продукції», керуючись ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України, звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України» (том 1 а.с. 63, том 3 а.с. 32).

Згідно з довідкою комунального закладу «Міська лікарня № 9 МСЧ працівників департаменту морського флоту» без дати та номеру, з 06 по 08 квітня 2016 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні (том 3 а.с. 236).

В квітні 2016 року з позивачем проведений остаточний розрахунок у зв'язку з його звільненням, нараховано 23 172,85 грн., про що свідчить довідка Жовтневої ОДПІ від 05 квітня 2016 року № 7663 (том 1 а.с. 70).

Листом від 06 квітня 2016 року № 7211/Д/03-81-04-13 Жовтнева ОДПІ повідомила ОСОБА_1, що наказом ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс він звільнений з займаної посади відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Останнього повідомлено про необхідність прибуття до Жовтневої ОДПІ для ознайомлення з цим наказом та надання трудової книжки, яка видана йому під особисту відповідальність 07 травня 2014 року, для внесення відповідних записів.

Разом з листом від 06 квітня 2016 року на адресу позивача надіслана копія наказу ДФС від 05 квітня 2015 року № 54-дс (том 1 а.с. 64-66).

На підставі даних он-лайн сервісу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» «Відстеження пересилання поштових відправлень» встановлено, що поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 8752600754760) вручене адресату, тобто ОСОБА_1, 19 квітня 2016 року.

Заробітна плата ОСОБА_1 в лютому 2016 року становила 5 192,18 грн., в березні 2016 року - 6 020,40 грн., що підтверджено довідками Жовтневої ОДПІ від 05 квітня 2016 року № 7661 і № 7663 (том 1 а.с. 69-70).

Згідно з довідкою Жовтневої ОДПІ від 30 травня 2016 року № 10026/Д/05-81-05-013, середній заробіток позивача на дату звільнення складав 3 807,93 грн. (том 1 а.с. 178).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Із вказаним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 05 травня 2016 року, про що свідчить експрес-накладна № 59000179792322 (том 1 а.с. 82), тобто в межах місячного строку, визначеного ч. 3 ст. 99 КАС України з моменту отримання наказу ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин, суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що визначено ч. 3 ст. 2 КАС України.

На час виникнення спірних правовідносин загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначав Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3723 державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Ч. 2 ст. 2 Закону № 3723 визначено, що посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Відповідно до п. 341.1. ст. 341 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 342.4. ст. 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

П. 342.6. ст. 342 ПК України визначено, що правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Згідно з п. 342.8. ст. 342 ПК України покладення на посадових осіб контролюючих органів обов'язків, не передбачених законом, забороняється.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців визначені ст. 14 Закону № 3723.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 3723 дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, що визначено ч. 3 ст. 14 Закону № 3723.

Аналіз положень ст. 30 Закону № 3723 зумовлює висновок, що державна служба може бути припинена на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, або з спеціальних підстав, визначених ч. 1 ст. 30 Закону № 3723.

Ст. 41 КЗпП України визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання.

П. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Правила та порядок застосування дисциплінарного стягнення унормовані положеннями ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Аналіз положень п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України зумовлює висновок, що підставою звільнення особи є вчинення нею порушення, яке має разовий, а не триваючий характер.

Суд відзначає, що поняття «грубе порушення трудових обов'язків» є оціночним.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, який міститься у постанові від 21 травня 2014 року по справі № 6-33цс14, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Крім того, умовою застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є встановлення не тільки самого факту одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а й вини працівника в такому порушенні.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ч. 1 ст. 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, що визначено ч. 4 ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як свідчать накази ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 та від 05 квітня 2016 року № 54-дс, ОСОБА_1 звільнений з посади першого заступника начальника Жовтневої ОДПІ за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, тобто за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

За висновком ДФС, склад вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку полягав у неналежному виконанні службових обов'язків та організації роботи та контролю у жовтні 2015 року зокрема, у частині допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування, приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), що призвело до порушення вимог наказу ДФС від 28 липня 2015 року № 543 та розпорядження ДФС від 18 вересня 2015 року № 288-р.

Суд відзначає, що в силу приписів Закону № 3723, ПК України та Положення про Жовтневу ОДПІ виконання наказів та розпоряджень ДФС для позивача було обов'язковим.

Водночас п.п. 2.1. -2.4. п. 2 наказу ДФС № 543 визначено коло керівників територіальних органів ДФС, які несуть персональну відповідальність за реалізацію, вказаних в них заходів.

Ні в наказі ДФС № 987, ні в наказі ДФС № 54-дс відповідач 1 не зазначив, який саме підпункт і якого пункту наказу № 543, чи затвердженого ним Порядку, не виконав (або неналежним чином виконав) ОСОБА_1, або на якому етапі відпрацювання допущено порушення та в чому саме воно полягало.

При цьому в наказі ДФС № 543 йдеться про персональну відповідальність керівників за виявлення вигодоформуючих суб'єктів («податкових ям») та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачів; за своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти («транзитери») та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту; за встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання; за визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування; за своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання; за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань; за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб'єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів.

Разом з цим, ні наказ ДФС № 543, ні затверджений ним Порядок, не встановлюють персональну відповідальність керівника територіального органу ДФС за «допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування» або за «приріст обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг)».

Суд відзначає, що в констатуючій частині наказу ДФС № 987 йдеться про те, що територіальними органами ДФС, в тому числі Жовтневою ОДПІ, не забезпечено відпрацювання підприємств, переліки яких були доведені в період з серпня по жовтень 2015 року. Цей факт також підтверджений наявними у справі листами ДФС, телеграмами і листами ГУ ДФС в області тощо.

Вказуючи на порушення позивачем розпорядження ДФС № 288-р, відповідач 1 аналогічно не конкретизував, який саме підпункт якого пункту не виконав або неналежним чином виконав останній.

П. 3 розпорядження ДФС № 288-р на керівників територіальних органів ДФС покладена персональна відповідальність за: якість та своєчасність проведення поглибленого аналізу показників діяльності та подальшого відпрацювання надісланих переліків суб'єктів господарювання; встановлення місцезнаходження платників податків (задіяних у схемі ухилення від оподаткування), опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання; визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування; своєчасність та коректність внесення інформації до баз даних ДФС щодо відпрацювання суб'єктів господарювання.

Водночас ні п. 3, ні іншими пунктами розпорядження ДФС № 288-р не встановлена персональна відповідальність керівників територіальних органів ДФС за «допущення формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування» або за «приріст обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг)».

До того ж в констатуючій частині наказу № 987 відсутній висновок про незабезпечення Жовтневою ОДПІ виконання вимог розпорядження ДФС № 288-р.

Специфіка звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України полягає в тому, що керівник підлягає звільненню за одноразове порушення, тобто за порушення яке має ознаку одноразовості. В оспорюваних наказах ДФС йдеться про незабезпечення відпрацювання суб'єктів господарювання, переліки яких були доведені в період з серпня по жовтень 2015 року.

Звільнення особи за порушення, яке має триваючий, а не разовий характер, за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є неправомірним.

Саме по собі неналежне виконання службових обов'язків та організації роботи і контролю не дає підстав для звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

В оспорюваних наказах ДФС при визначені складу дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1, ДФС застосований прислівник «зокрема», який у сполученні з іменником уживається для підкреслення, виділення чогось з-поміж однотипного (Словник української мови: в 11 т.т. /АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. ОСОБА_12. - К.: Наукова думка, 1970-1980, том 3, стр. 679).

Наведене зумовлює висновок, що ДФС чітко та однозначно не сформульовано в чому полягали, допущені ОСОБА_1 порушення.

Обов'язковою умовою для застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України як підстави звільнення керівника є оцінка вчиненого ним порушення як грубого. Така оцінка надається з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

В порушення вимог ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України відповідачі не надали належних та допустимих доказів, які б дозволяли суду зробити висновок, що вчинене ОСОБА_1 порушення є грубим (підірвало авторитет держави чи фіскальних органів, було спрямовано на вчинення протиправних дій, є несумісним з подальшим перебуванням позивача на посаді в органах ДФС тощо).

Обов'язковою умовою для застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України як підстави звільнення є наявність вини працівника та причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Всупереч приписам ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України відповідачі не надали належних та допустимих доказів, які б свідчили, що за встановлених судом фактичних обставин ОСОБА_1 міг не допустити формування «схемного» податкового кредиту суб'єктами господарювання спеціального режиму оподаткування та приросту обсягів податкового кредиту, сформованого постачальниками ймовірно ризикових послуг, підприємствами сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) без їх купівлі, імпорту та/або відсутності землі, працівників та основних засобів для вирощування (надання таких послуг), проте цього не вчинив.

Позивач був державним службовцем, отже відповідачі мали право призначити та провести службове розслідування згідно з Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Проведення службового розслідування дозволило б всебічно та повно встановити склад вчиненого дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення чи обставини, що знімають з особи безпідставні звинувачення; внести обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством; у разі прийняття рішення щодо притягнення особи до відповідальності визначити вид дисциплінарного стягнення, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Однак, такою можливістю відповідачі не скористалися.

Суд відзначає, що невиконання або неналежне виконання службових обов'язків може бути підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 147 КЗпП України або заходів дисциплінарного впливу, визначених ст. 14 Закону № 3723.

Водночас, суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язував звільнення, про що зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що пп. 2.9. п. 2 наказу ДФС від 17 грудня 2015 року № 987 та наказ ДФС від 05 квітня 2016 року № 54-дс підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задоволенню.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що ДФС невірно застосовані положення п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Разом з цим суд не приймає доводи позивача про порушення ДФС вимог ст. 149 КЗпП України.

Наявні у справі письмові докази свідчать, що листом від 20 листопада 2015 року ДФС вимагала надання пояснень з приводу неналежного відпрацювання доведених переліків суб'єктів господарювання саме від керівників Добропільської та Жовтневої ОДПІ.

Той факт, що на виконання листів ДФС та ГУ ДФС в області позивач надав пояснення від імені Жовтневої ОДПІ, висновку суду про дотримання відповідачем 1 вимог ст. 149 КЗпП України не спростовує.

В постанові від 21 травня 2014 року по справі № 6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача є поновлення його на посаді першого заступника начальника Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області з 06 квітня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

П. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасові1 непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Заробітна плата позивача за лютий 2016 року становила 5 192,18 грн., за березень 2015 року - 6 020,40 грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у лютому - 21, у березні - 22.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить: (5 192,18 грн. + 6 020,40 грн.) / (21 робочий день + 22 робочі дні) = 260,76 грн. на день.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1, починаючи з 06 квітня 2016 року по 05 вересня 2016 становить 103 робочі дні (18 (робочих днів у квітні) +19 (робочих днів у травні) +20 (робочих днів у червні) +21 (робочий день у липні) +22 (робочі дні у серпні) +3 (робочі дні у вересні)).

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить: 260,76 грн. х 103 робочі дні = 26 858,28 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу належить стягнути з Жовтневої ОДПІ, в якій позивач безпосередньо працював і отримував заробітну плату.

Оскільки на час судового розгляду запис про державну реєстрацію припинення Жовтневої ОДПІ до ЄДР не внесений, позовні вимоги до Маріупольської ОДПІ, яка визначена правонаступником Жовтневої ОДПІ, задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Решта доводів і заперечень сторін висновків суду про часткове задоволення позовних вимог не спростовують.

Відповідно до п.п. 2-3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати - у межах суми за один місяць.

Середньоденна заробітна плата позивача в розрахунковому періоді становила 260,76 грн.; середня кількість робочих днів у розрахунковому періоді: (21 + 22) / 2 = 21,5.

Отже, середньомісячна заробітна плата становить: 260,76 грн. х 21,5 робочих днів = 5 606,34 грн.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Голова Державної фіскальної служби України ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.9. пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 17 грудня 2015 року № 987 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у жовтні 2015 року».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 05 квітня 2016 року № 54-дс «Про звільнення ОСОБА_1Л.».

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області з 06 квітня 2016 року.

5. Стягнути з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 26 858 (двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 28 копійок.

6. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

7. Постанова в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - 5 606 (п'ять тисяч шістсот шість) гривень 34 копійки підлягає негайному виконанню.

8. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні 05 вересня 2016 року.

9. Повний текст постанови виготовлений 12 вересня 2016 року.

10. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

11. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Кравченко Т.О.

Судді Голошивець І.О.

ОСОБА_13