Рішення

від 01.08.2006 по справі 33/116-06(14/168)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/116-06(14/168)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.06р.

Справа № 33/116-06(14/168)

За позовом:                товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон", м. Київ 

до  відповідача:        приватного підприємства "Арніка Фарм»м. Кривий Ріг 

про:                             стягнення 5 668 грн.    61 коп.  

                                                                                                        Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

від позивача: не явився

від відповідача: не з'явився 

в засіданні приймали участь:

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Аптека Біокон" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПП "Арніка-фарм" про стягнення  5668 грн. 61 коп., а саме: 3702 грн. 42 коп. основної заборгованості, 82 грн. 86 коп. пені, 370 грн. 24 коп. штрафу, 13 грн. 09 коп. 3% річних,1500 грн. суми збитків понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права  та судові витрати по справі.

Представником позивача подано клопотання № 288 від 03.07.06р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача у загальній сумі 1966,19 грн., що складається з пені у розмірі 82,86 грн., штрафу у сумі 370,24 грн., 3% річних у сумі 13.09 грн. та збитків, понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1500 грн.

Представником позивача подано клопотання № 292  від 06.07.06р. про уточнення позовних вимог,  відповідно до якого позивач просить  звернути стягнення на ггрошові суми та майно відповідача у загальній сумі 1966,19 грн., що складається з пені у розмірі 82,86 грн., штрафу у сумі 370,24 грн., 3% річних у сумі 13 грн. 09 коп. та збитків, понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1500 грн.; провести судове засідання без участі представника позивача.  Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3702 грн. 42 коп. просить припинити.

На виконання ухвали суду від 18.07.06  представником позивача направлено клопотання  в порядку ст.22 ГПК України, в якому  представник позивача просить суд:1. Приєднати до справив вказане клопотання; 2. Провести судове засідання без участі представника; 3.Уточнює позовні вимоги, а саме: звернути стягнення на ггрошові суми та майно відповідача у загальній сумі 1966,19 грн., що складається з пені у розмірі 82,86 грн., штрафу у сумі 370,24 грн., 3% річних у сумі 13 грн. 09 коп. та збитків, понесених позивачем у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 1500 грн.; 4.Стягнути з відповідача суму сплаченого державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу; 5.   Провадження у справі в частині стягнення  основного  боргу в розмірі 3702 грн. 42 коп. –припинити.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, документи, витребувані ухвалами суду  не надав.  Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, вказною в позовній заяві  (повідомлення про вручення поштового відправлення  № 5007866) та додатково позивачем.

Суд вважажає за можливе розглянути справу  за наявними в ній матеріалами  згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши  наявні матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення  представника позивача в судовому засіданні 04.07.06, суд

Встановив:

              05.01.2006р.   між  сторонами був  укладений  договір № 0553\06  (далі договір),   згідно умов якого  постачальник  (позивач по справі) зобов'язується  поставити та передати у власність передати у власність  / повне господарське відання/, лікарські засоби та вироби медичного призначення, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його  у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов'язання  виконав, поставивши відповідачу товар на суму 3796 грн. 36грн., що підтверджується   накладними (а.с. 10-18).

Відповідно до п. 3.1 договору  оплата товару повинна здійснюватись в терміни, вказані у видатковій накладній

Відповідачем частково оплачений товар на суму 93 грн. 94 коп.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV Первинні    облікові   документи   та   регістри  бухгалтерського обліку підставою   для   бухгалтерського   обліку   господарських операцій  є  первинні  документи,  які  фіксують  факти здійснення господарських операцій.  Первинні документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Для контролю та  впорядкування оброблення   даних   на   підставі   первинних  документів  можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні  та  зведені  облікові  документи   повинні мати такий обов'язковий реквізит як   особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України  вказує, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із змісту позовної заяви,  заборгованість відповідача   становить 3702 грн. 42 коп., докази   сплати заборгованості  в матеріалах справи відсутні, позивачем  не подані.

Із наданого суду гарантійного листа за підписом генерального директора  від 25.07. 06 заборгованість відповідачем сплачена протягом  22-26.05.06 р. в сумі 3702 грн. 42 коп.  На виконання ухвали суду від 21.06.06 позивач без поважних причин не надав суду доказів оплати відповідачем  отриманого товару –платіжних доручень, виписки банківської установи та ін. Посилання позивача на  акт звірки є безпідставним, оскільки він не підписаний  уповноваженим  представником відповідача і не є доказом в розумінні ст.ст. 34, 36 ГПК України.

Оскільки відповідач не надав суду відповідних доказів сплати заборгованості в сумі 3702 грн. 42 коп. суд задовольняє клопотання позивача, припиняє провадження у справі на вказану суму згідно п.1.1 ст.80 ГПК України.

Позивач наполягає на зверненні стягнення на майно та грошові суми  відповідача у загальній сумі 1966 грн. 19 коп., що складаються з пені  у розмірі 82 грн. 26 коп., штрафу у розмірі 370 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 13 грн. 09 коп.

Позивач на виконання ухвали суду не визначився із позовною вимогою. Суд при винесенні рішення   стягує з відповідача суми, вказані в позові або звертає стягнення на майно при наявності правових підстав.

Відповідно до ст. 83 ГПК України суд не має права виходити за межі позовних вимог.

Крім того у відповідача за укладеним договором існує тільки грошове зобов'язання по оплаті  за отриманий товару.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє в зверненні стягнення на майно та грошові суми  відповідача у загальній сумі 1966 грн. 19 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 1500 грн.  збитків понесених у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Вказана сума стягненню не підлягає, виходячи  з наступного:

В стягненні вказаної суми збитків суд відмовляє з огляду на ст. 22 ЦК України та ст. 44 ГПК України.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплати послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати  підлягають сплаті тільки за участю адвоката в тому випадку, якщо  укладено відповідну угоду з адвокатом та такі витрати оплачені адвокату і сплата їх  підтверджується відповідним фінансовим документом.

З наданого  позивачем    договору про надання юридичних послуг № 358\2 від 17.03.06, укладеного  між  позивачем та ПП ”Юридична фірма „Евіденс” та  факсокопії  довіреності  представника позивача № 11   від 10.11.05   не вбачається, що договори   укладені  між позивачем  і адвокатом. Тому дані угода і акт не є належними  доказами. Наданий представником позивача акт приймання-передачі наданих послуг   на суму 1500 грн. (не звірений належним чином) також не являється доказом (правова позиція  Верховного Суду України, викладена в постанові   від 01.10.2002 р.)

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази  за понесені збитки  не являються належним доказом для задоволення вимоги  про стягнення з відповідача 1500 грн., оскільки такі витрати не мають  обов'язкового  характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у необхідному зв'язку з оспорюваною заборгованістю та яка  перерахована  відповідачем    в травні 2006 року.  

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

          Вимогу позивача   про забезпечення позову  суд не задовольняє, оскільки підставою для вжиття заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позивач не послався на жодні обставини, які б підтвердили відповідні припущення.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на  відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80 , ст.ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Провадження в справі на суму   3702 грн. 42 коп. припинити.

          Стягнути з приватного підприємства "Арніка Фарм»(50047, м. Кривий Ріг, вул. Щорса, 23-а; код 30363746)  на користь    товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29; код 30263519)    102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судовго процессу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                                          Т.І. Разіна