Постанова

від 05.04.2012 по справі 2а-1273/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 р. № 2а-1273/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби , в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30 січня 2012 року №0000302320/2088, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10641 грн., у тому числі за основним платежем - 10640 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн ., та від 30 січня 2012 року №0000312320/2089 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21474 грн., у тому числі за основним платежем - 19785 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1689 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу по неправомірність включення до податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року суми 8512 грн., за квітень 2011 року суми 4523 грн., за серпень 2011 року суми 6750 грн. у зв'язку з відсутністю поставки товару від ПП Опт бест , викладених в акті перевірки від 18.01.2012 року № 29 /23- 2 / 23970534 . Висновки відповідача про порушення підприємством вимог ст.cт. 203, 215, 216 ЦК України, п. 198.1, 198.3 Податкового кодексу, п.5.1., п. 5.2.1., п. 5.2. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , зроблені на підставі акту документальної позапланової перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах ПП Опт бест з ФГ Рубас за період з 01.10.2012 року по 30.09.2011 року. Вважає, що відповідач при складанні акту перевірки та прийняття на його підставі спірних податкових повідомлень рішень вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнавши недійсними правочини, укладені між позивачем та ПП Опт бест . ПП Опт бест на час здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, його свідоцтво платника ПДВ не було анульовано, відтак ПП Паралель-Львів не може нести відповідальність за свого контрагента . ПП Паралель-Львів не порушувало вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та Податкового кодексу України, тому спірні податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Личаківському районі м. Львова позаплановою виїзною документальною перевіркою з питань дотримання ТзОВ Паралель-Львів вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01. 10 .20 10 року по 30.0 9 .201 1 року та оформленою актом від 18 . 0 1.201 2 року № 2 9/23- 2 / 239 7 0534 встановлено порушення підприємством вимог ст.2 03 , ст. 21 5, ст.216 ЦК України, пп. 5.1 ., пп. 5 .2. 1 . п. 5 .2, ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що призвело до безпідставного включення до складу податкового кредиту ПДВ на суму 19785 грн. по взаєморозрахунках із ПП Опт Бест в зв'язку з чим завищено податковий кредит за січень 2011 року в сумі 8512 грн., за квітень 2011 року в сумі 4523 грн., за серпень 2011 року в сумі 6750 грн. Актом документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у Вишгородському районі Київської області з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах ТзОВ Опт-Бест з ФГ Рубас за період з 01.10.2010 року по 30.09 2011 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства -постачальника ПП Рубас та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствами - покупцями за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, у зв'язку з чим у ПП Паралель-Львів відсутній об'єкт оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ПП Опт бест , що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків та неправомірність віднесення сум ПДВ за цими угодами до складу податкового кредиту. Вважає повідомлення-рішення від 30 січня 2012 року №0000302320/2088 та від 30 січня 2012 року №0000312320/2089 правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів , зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.03.1996 року (код ЄДРПОУ 23970534 ) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби .

ТзОВ Паралель-Львів зареєстровано платником ПДВ відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.04.1998 р. № 18 064774 , виданого ДПІ у Личаківському районі м. Львова , індивідуальний податковий номер № 239705313064 .

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ Паралель-Львів з питань взаємовідносин з ПП Опт бест (36832340) за період з 01. 10 .20 10 року по 30.0 9 .201 1 року .

Результати перевірки оформлені актом від 18.01.2012 року № 29 /23- 2 / 23970534 .

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення підприємством:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 10640 грн.;

- ст.203, ст. 215 , ст. 216 ЦК України, п.198.1,198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-ІV , в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 19785 грн., в тому числі в січня 2011 року на суму 8512 грн. , в квітні 2011 року на суму 4523 грн., в серпні 2011 року на 6750 грн.

На підставі вказаного акту у Личаківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення -рішення від 30 січня 2012 року:

- №0000302320/2088, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10641 грн., у тому числі за основним платежем - 10640 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн .,

- №0000312320/2089 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21474 грн., у тому числі за основним платежем - 19785 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1689 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач в адміністративному порядку не оскаржував.

Висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та неправомірність формування податкового кредиту зроблено на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у Вишгородському районі Київської області з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах ТзОВ Опт-Бест з ФГ Рубас за період з 01.10.2010 року по 30.09 2011 року № 2462/23-1/36823340 від 08.11.2011 року.

Даним актом встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів ( послуг) у підприємства -постачальника ФГ Рубас та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствами - покупцями за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року в розумінні ст.3 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , то відповідно у ПП Паралель Львів відсутній об'єкт оподаткування по операціях. з придбання товарів (послуг) ПП Опт бест .

Крім цього, ПП Опт бест не вірно визначено суму податкового зобов'язання та податкового кредиту в деклараціях за період 01.10.10 року по 30.09.11 року, зведені дані розділів 1 та 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.10.10 по 30.09.11р. не відповідають сумам податкового кредиту ( р.17 кол. Б.) та податкових зобов'язань відповідно декларацій з ПДВ за період : з 01.10.10 року по 30.09.11 року.

Перевіркою ПП Опт бест встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність та взаєморозрахунки з ПП Паралель Львів , відтак всі вчинені платником податку правочини здійснені з метою штучного формування податкового кредиту.

На підставою даних акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 2462/23-1/36823340 від 08.11.2011 року податковий орган зробив висновки про завищення ПП Паралель Львів валових витрат по взаєморозрахунках з ПП Опт бест та відповідно неправомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від вартості товару, витрати по яких здійснено без фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з нікчемністю правочинів, укладених позивачем з вказаним контрагентом.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковим, мотивуючи це наступним

На момент виникнення спірних правовідносин поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України Про оподаткування прибутку підприємств № 393/34 -ВР від 28 грудня 1994 року (далі -Закон № 393/34 -ВР).

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону № 393/34 -ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №393/34 -ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 -ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

За своїм змістом наведені норми статті 5 Закону № 393/34 -ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі -Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ Київхімволокно до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області Довідки №1419 з ЄДРПОУ видами діяльності ТзОВ Паралель-Львів за КЕВД є: будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку і енергозабезпечення, будівництво трубопроводів і прокладних ліній енергозабезпечення та зв'язку місцевого призначення; додаткові роботи : монтаж і встановлення збірних конструкцій, монтаж електропроводки і арматури.

На здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Міністерством регіонального розвитку та будівництва України ТзОВ Паралель-Львів видана Ліцензія (серія АВ № 591211) від 10 серпня 2011 року на строк дії до 10 серпня 2016 року.

Відповідно до Додатку до Ліцензії, вона поширюється на виконання ТзОВ Паралель Львів таких робіт як: проектування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж, електропостачання і електрообладнання і електроосвітлення, зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення; будівельні та монтажні роботи об'єктів електроенергетики, монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання; інжинірингова діяльність у сфері будівництва тощо.

Судом встановлено, що ТзОВ Паралель-Львів придбало у ПП Опт бест товарно-матеріальні цінності на загальну суму 118711711 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП Опт бест позивач представив суду наступні документи:

- договір поставки товару №27/1 від 27 січня 2011 року, предметом поставки якого були колодязь телекомунікаційний з поліетилену ROMOLD RS 100 63\53\10 в кількості 8 штук та кришка ROMOLD LGS 63 DD в кількості 8 штук ;

- виписані ПП Опт бест видаткові накладні №РН-0000052 від 28.01.2011 р. на загальну суму 51072.00 грн., в т.ч. ПДВ - 8512,00 грн., № РН-0000106/1 від 06.04.2011р. на загальну суму 27139,20 грн., в т.ч. ПДВ - 4523,20 грн., № РН-0000165 від 31.08.2011р. на загальну суму 40500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6750,00 грн.

- виписані ПП Опт бест податкові накладні №52 від 28.01.2011 р. на загальну суму 51072.00 грн., в т.ч. ПДВ - 8512,00 грн., № 9 від 06.04.2011р. на загальну суму 27139,20 грн., в т.ч. ПДВ - 4523,20 грн., № 165 від 31.08.2011р. на загальну суму 40500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6750,00 грн.

- виписані ПП Опт бест прибуткові накладні № ПН-0000003 від 28.01.2011 р. на загальну суму 51072.00 грн., в т.ч. ПДВ - 8512,00 грн., № ПН-0000044 від 06.04.2011р. на загальну суму 27139,20 грн., в т.ч. ПДВ - 4523,20 грн., № ПН-0000115 від 31.08.2011р. на загальну суму 40500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6750,00 грн.

Згідно вищевказаних накладних ПП Опт бест за договором поставки було передано ТзОВ Паралель-Львів колодязь телекомунікаційний з поліетилену ROMOLD RS 100 63\53\10 в кількості 8 штук та кришка ROMOLD LGS 63 DD в кількості 8 штук, кабель ВО О-012-СА-8W-M12NS в кількості 1570 м., кабель ВО О-024-СА-8W-M12NS в кількості 1390 м.., замірний стовпчик 3С-12-2 в кількості 100 шт., замірний стовпчик п.ет. 3С-12-2 в кількості 50 шт., замірний стовпчик п.ет. 3С-22-2 в кількості 100 шт.

Аналіз видів придбаної ТзОВ Паралель-Львів продукції свідчить про те, що вона відповідає тому виду діяльності, яку здійснює Товариство відповідно до дозвільних документів.

Технічні характеристики товару свідчать про те, що його поставка можлива лише вантажним автомобілем.

Позивач представив суду копію технічного паспорта автомобіля НОМЕР_1, та довідку про те, що автомобіль НОМЕР_1 перебуває на балансі основних засобів ТзОВ Паралель-Львів , копію подорожніх листів на вказаний вантажний автомобіль від 25-28 січня 2011 року, від 04-08 квітня 2011 року, від 29-31 серпня 2011 року.

Крім цього, позивачем представлено журнал видачі довіреностей за 2010-2011 роки, вякому містяться відомості про видачу директору ТзОВ Паралель-Львів ОСОБА_3 довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей у ПП Опт бест .

Порівняльний аналіз відомостей вказаних первинних документів свідчить про те, що поставка товарно-матеріальних цінностей від ПП Опт бест здійснювалась ТзОВ Паралель-Львів самовивозом належним позивачу вантажним автомобілем.

Позивач повністю розрахувався з постачальником за поставлений товар, що підтверджується копіями платіжних доручень №3517 від 23.02.2011 року, № 3651 від 19.04. 2011 року.

ТзОВ Паралель-Львів представив суду копії прибуткових накладних №ПН0000003 від 28.01.2011 року; №ПН0000044 від 06.04.2011 року; №ПН0000115 від 31.08.2011 року; копію акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.01.2012 року. копії актів списання №СпТ-000030 від 29.04.2011 року; №СпТ-000031 від 29.04.2011 року; №СпТ-000078 від 31.10.2011 року; №СпТ-000089 від 30.11.2011 року.

Вказані документи підтверджують використання придбаного у ПП Опт бест товару у господарській діяльності ТзОВ Паралель-Львів .

Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем ПП Опт бест по придбанню продукції, а також подальше її використання в господарській діяльності ТзОВ Паралель-Львів .

Статтею 187 Податкового кодексу визначено дату виникнення податкових зобов'язань, зокрема, відповідно до п.187.1. датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з даних офіційного веб-сайту Державної податкової служби України, ПП Опт бест на момент здійснення господарських операцій з ТзОВ Паралель-Львів було зареєстровано платником ПДВ, тому мало право на виписку податкових накладних.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, спростовують висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП Опт бест , а також про відсутність зв'язку понесених витрат по цих господарських операціях із господарською діяльністю ТзОВ Паралель-Львів .

У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах а , в , г , д пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ Паралель-Львів з ПП Опт бест є помилковими, не відповідають фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 30 січня 2012 року №0000302320/2088 та від 30 січня 2012 року №0000312320/2089 .

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення -рішення від 30 січня 2012 року №0000302320/2088 та від 30 січня 2012 року №0000312320/2089, суд прийшов до переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів .

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення - рішення відповідача від 30 січня 2012 року №0000302320/2088 та від 30 січня 2012 року №0000312320/2089, підлягають визнанню протиправними і скасуванню .

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 321 грн. 1 5 коп., сплаченого за квитанцією № 2 0511 від 08.02. 2012 року .

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 30 січня 2012 року №0000302320/2088.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 30 січня 2012 року №0000312320/2089.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів 321 (триста двадцять одну) грн. 15 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 09 квітня 2012 року.

Суддя Хома О.П.