Рішення

від 10.10.2016 по справі 910/12653/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016Справа № 910/12653/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача:Манойленко К.В. - представник за довіреністю б/н від 16.06.2016 р. Кольчинська К.І., Мисник Н.В. - представники за довіреністю б/н від 22.06.2016 р. від відповідача:Бондаренко А.М. - представник за довіреністю № 2-129д від 29.12.2015 р. Юхно В.І. - представник за довіреністю № 2-131д від 29.12.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (далі - ТОВ "Стальспецмонтаж 21") з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється від виконання умов договору поставки від 06.07.2015 р., укладеного між сторонами, в частині прийняття товару. Внаслідок необґрунтованого невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивач поніс збитки у вигляді витрат, сплачених іншим суб'єктам господарювання за транспортування товару, який відповідач повинен був прийняти.

У позові ТОВ "Стальспецмонтаж 21" просить суд зобов'язати ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки труб бурильних від 06.07.2015 р., а саме - прийняти та оплатити товар, передбачений додатком № 1 до цього договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р.), а також стягнути з відповідача завдані позивачу збитки в сумі 27 087,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, зазначили, що поставлений позивачем товар не відповідав якісним характеристикам, що підтверджується складеними ПАТ "Укргазвидобування" актами огляду товару. Вказані обставини є підставою для припинення прийомки товару, а отже, у відповідача відсутній обов'язок прийняти такий товар. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив такі обставини справи.

06.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (покупець) був укладений договір поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору та є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти та оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації (п. 1.2 договору). Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно зі специфікацією до договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.12.2015 р.) сторони погодили найменування товару - труби бурильні; їх асортимент, кількість, вартість, яка становила 24 611 749,93 грн.; умови поставки - DDP (згідно Інкотермс, редакція 2000 р.); місце поставки - Полтавська обл., с. Селещина, вул. Богдана Хмельницького, буд. 9, центральний склад № 1, ГПУ "Полтавагазвидобування"; строк поставки товару - грудень 2015 р., січень-березень 2016 р., граничний термін постачання - протягом 70 календарних днів після отримання письмової заявки на кожну партію окремо.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого підтверджується наявністю сертифіката якості та/або паспортом виробника та відповідає Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору сторони домовились, що розрахунки проводяться покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з рахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації. До рахунка додаються підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна.

Пунктом 5.3 датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Згідно з п. 5.6 договору постачальник надає на адресу покупцю наступні документи: товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна); сертифікат якості та/або паспорт виробника; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист.

Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань (п. 10.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2015 р. філією відповідача - ГПУ "Полтавгазвидобування" на адресу ТОВ "Стальспецмонтаж 21" був направлений лист № 16-11906 з пропозицією здійснити постачання труб бурильних в асортименті згідно з п. 1.2 договору поставки (в редакції додаткової угоди № 2), а також повідомити графік постачання для організації роботи комісії з вхідного контролю.

У відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача про готовність здійснити повне відвантаження бурової труби (лист № 4/12-15 від 23.12.2015 р.)

Як свідчать матеріали справи, 24.12.2015 р. та 25.12.2015 р. позивач на виконання умов вищезазначеного договору поставив відповідачу товар, визначений в специфікації (труби бурильні), що підтверджується товарно-транспортними накладними: ВТ № 1 від 24.12.2015 р., ВТ № 2 від 24.12.2015р., ВТ № 3 від 24.12.2015 р., ВТ № 4 від 24.12.2015 р., ВТ № 5 від 24.12.2015 р., ВТ № 6 від 25.12.2015 р., ВТ № 7 від 25.12.2015 р., ВТ № 8 від 25.12.2015 р., ВТ № 9 від 25.12.2015 р.

Разом із вказаними товарно-транспортними накладними позивач надав відповідачу супровідні документи, що передбачались п. 5.6 договору поставки, а саме: сертифікати якості № 263 від 17.08.2015 р., № 264 від 17.08.2015 р., № 265 від 17.08.2015 р. № 268 від 23.10.2015 р., № 269 від 23.10.2015 р., № 271 від 12.11.2015 р., № 273 від 25.11.2015 р., № 275 від 30.11.2015 р., № 276 від 30.11.2015 р., № 277 від 04.12.2015 р. № 278 від 10.12.2015 р., № 279 від 10.12.2015 р., № 280 від 10.12.2015 р„ № 281 від 11.12.2015 р.; пакувальні листи № 1 від 24.12.2015 р., № 2 від 24.12.2015 р., № 3 від 24.12.2015 р., № 4 від 24.12.2015 р., № 5 від 24.12.2015 р., № 6 від 25.12.2015 р., № 7 від 25.12.2015 р., № 8 від 25.12.2015 р., № 9 від 25.12.2015 р; видаткові накладні № 11 від 24.12.2015 р., № 12 від 24.12.2015 р., № 13 від 24.12.2015 р., № 14 від 24.12.2015 р., № 15 від 24.12.2015 р., № 16 від 25.12.2015 р„ № 17 від 25.12.2015 р., № 18 від 25.12.2015 р., № 19 від 25.12.2015 р.

Як встановлено судом, 25.12.2015 р. комісією у складі представників відповідача (ГПУ "Полтавгазвидобування") був проведений вхідний контроль поставленого позивачем товару, за результатами якого комісією були виявлені наступні недоліки - поверхня труб та замків містила ознаки перефарбування; відрізнявся зовнішній вигляд зварного шва замка (муфти) на кожній з труб однієї партії; виявлені сліди неякісної обробки зовнішньої частини зварного шва; надані копії сертифікатів якості не мали дати виготовлення продукції, номеру плавки; відсутні сертифікати відповідності та походження продукції, що виготовлена за кордоном; відсутні пакувальні листи та митна документація. Вказані недоліки товару були зафіксовані відповідачем у акті № 5/148 від 25.12.2015 р., а наслідком вхідного контролю стало рішення про відмову у прийнятті поставленого товару.

28.12.2015 р. відповідач повідомив ТОВ "Стальспецмонтаж 21" про своє рішення щодо неможливості прийняття товару на склад ГПУ "Полтавгазвидобування" та просив вжити заходів щодо подальшої поставки продукції належної якості з повним пакетом супровідної документації (лист № 39-12063).

У відповідь на це 29.12.2015 р. позивач направив відповідачу копії сертифікату відповідності товару та митну документацію на весь обсяг товару (лист № 5/12-15). Також у вказаному листі позивачем було запропоновано, у разі сумнівів відповідача в якості товару, провести незалежну експертизу.

12.01.2016 р. ГПУ "Полтавгазвидобування" звернулось до позивача з пропозицією здійснити попередній огляд поставленої продукції (лист № 16-140), на що позивач погодився у місці тимчасового зберігання продукції за адресою: м. Полтава, вул. Островського, 2/1 (лист № 13/01/16-02 від 13.01.2016 р.).

У судовому засіданні встановлено, що огляд бурильних труб був проведений представниками відповідача в односторонньому порядку, за результатами чого був складений акт огляду від 14.01.2016 р. Згідно з указаним актом відповідачем були виявлені такі недоліки товару: невідповідність Державним стандартам технічних характеристик частини партії бурильної труби, що пропонується до поставки; відмінність зовнішнього вигляду зварного шва замка (муфти) на трубах однієї партії; сліди корозії та неякісної обробки зовнішньої частини зварного шва, про що було повідомлено ТОВ "Стальспецмонтаж 21".

Позивач, не погодившись із зауваженнями покупця, 15.01.2016 р. надіслав останньому протоколи випробувань № А-596 від 05.08.2015 р., № А-624 від 06.09.2015 р., № А-642 від 10.11.2015 р та гарантійний лист виробника трубної продукції ТОВ "Нефтетрубний завод".

А 26.01.2016 р. ТОВ "Стальспецмонтаж 21" відправило вантажні автомобілі з буровою трубою та супровідною документацією для вивантаження на склад № 1 ГПУ "Полтавгазвидобування", що знаходиться за адресою: Полтавська обл. Машівський р-н, с. Селещина, вул. Б. Хмельницького, 9. Однак, на територію складу автомобілі для розвантаження відповідач не допустив.

Разом з тим, 27.01.2016 р. комісією у складі представників ГПУ "Полтавгазвидобування" був проведений вхідний контроль поставленого товару, за результатами якого складено відповідний протокол та акт приймання ТМЦ № 30/0116 від 28.01.2016 р., якими позивачу відмовлено у прийнятті товару.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, оскільки вважає необґрунтованою відмову ПАТ "Укргазвидобування" від прийняття товару належної якості.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд врахував наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У свою чергу статтею 675 Цивільного кодексу України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Також статтею 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У судовому засіданні відповідач посилався на недоліки супровідної документації, як на одну з підстав для відмови в прийнятті товару.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 2.1 договору поставки, позивач повинен поставити відповідачу товар, передбачений цим договором поставки, якість якого підтверджується наявністю сертифіката якості та/або паспортом виробника та відповідає Державним стандартам, технічним та іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду.

Згідно з п. 5.6 договору поставки позивач надає на адресу відповідача наступні документи товаросупровідні документи (товарно-транспортна накладна); сертифікат якості та/або паспорт виробника; відвантажувальна специфікація (акт завантаження) або пакувальний лист.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що вказані документи були надані позивачем при поставці товару 24-25.12.2015 р.

Доводи відповідача стосовно відсутності у позивача документів, що підтверджують переміщення товару через митний кордон України, що передбачено умовами договору поставки від 06.07.2015 року, суд не приймає з огляду на наступне.

Згідно з п. 5.7 договору поставки при здійснені перевезення товару автотранспортом, постачальник зобов'язується надати покупцю: для резидента - оригінали акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, другий примірник товарно-транспортної накладної (ф. № 1-ТН) та копію товарно-транспортної накладної; для нерезидента - оригінали акту приймання-передачі товару та міжнародної автомобільної накладної (СМР). Якщо постачальник відповідно до умов поставки самостійно здійснює митне оформлення товару, він зобов'язаний надати разом з вищезазначеними документами (для нерезидента), що подаються в копіях, оформлену згідно з законодавством України вантажну митну декларацію (ВМД).

Відправлення вказаних в цьому пункті документів здійснюється постачальником протягом 2-х робочих днів з дати поставки, нарочним або рекомендованим листом кур'єрською поштою, але у будь-якому разі не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 5.7 договору поставки).

Проте, згідно з п. 5.3 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийманні-передачі товару або видаткової накладної. Таким чином, з огляду на те, що відповідач не прийняв товар, поставлений позивачем, у останнього не настав обов'язок відправити відповідачу документи, передбачені п. 5.7 договору поставки.

За таких обставин суд вважає, що посилання відповідача на відсутність чи недоліки документів, передбачених договором поставки, є необґрунтованими і не можуть бути підставою для відмови в прийнятті поставленого позивачем товару.

При цьому суд приймає до уваги, що у специфікації до договору сторонами було допущено помилку у назві виробника товару, а саме - замість ТОВ "Нафтотрубний завод" зазначено ВАТ "Нафтотрубний завод", оскільки із сертифікату якості, наданого позивачем, вбачається, що виробником даного товару є компанія ООО "Нефтетрубный завод", що зареєстрована у Російській Федерації, а тому доводи відповідача, що виробником товару є інша особа, а не та, що погоджена сторонами, є необґрунтованими.

Також як на підставу для відмови позивачу у прийнятті товару (бурильних труб) відповідач послався на наявність недоліків у якості товару, що було зафіксовано комісією представників ГПУ "Полтавагазвидобування" у актах від 25.12.2016 р., 14.01.2016 р. та 28.01.2016 р під час огляду поставлених труб.

Так, з договору поставки вбачається, що сторони передбачили випадок поставки товару неналежної якості та погодили порядок прийняття неякісного товару і його оформлення.

Згідно з пунктом 5.9 договору приймання товару по кількості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 р., по якості - Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 р. (далі - Інструкція П-7), а також за сертифікатом якості та/або паспортом заводу-виробника. У разі виявлення невідповідності в якості або нестачі товару, виклик представників постачальника - обов'язковий, а представників заводу-виробника - за вимогою покупця.

Як передбачено, п. 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості поставленої продукції, одержувач призупиняє приймання продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника відправника, якщо такий виклик передбачений в договорі.

За результатами приймання продукції за якістю та комплектністю з участю представників, складається акт про фактичну якість та комплектність товару, в якому зазначається прізвища, ініціали осіб, які приймали участь в прийманні продукції за якістю та в складанні акта, місце їх роботи, посади, дата та номер документа про повноваження представника на участь в прийманні продукції за якістю та комплектністю; дата та номер телеграми (телефонограми) про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик представника виробника (відправника) основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений, тощо (п. 29 Інструкції П-7).

Згідно з п. 22 Інструкції П-7 для участі у прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності для приймання продукції. Відповідно до п. 23 Інструкції П-7 представникові, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю та комплектністю, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

Відповідно до п. 30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний усіма особами, які брали участь в перевірці якості та комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акту, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності.

Разом з тим, судом встановлено, що прийняття товару за якістю та складання актів про неналежну якість товарів відповідач здійснив з порушенням вимог, встановлених Інструкцією П-7.

Як свідчать матеріали справи, при виявленні невідповідності якості поставленої продукції ГПУ "Полтавгазвидобування" приймання продукції не призупинило, при цьому склало акти, зміст яких не відповідає вимогам, передбаченим п.п. 29, 30 вказаної Інструкції, про що зазначено вище.

Також з матеріалів справи слідує, що для приймання та огляду поставленого товару 25.12.2015 р., 14.01.2016 р. та 28.01.2016 р. представник позивача не викликався, не зважаючи на приписи Інструкції П-7 та умови п. 5.9 договору поставки, згідно з якими у разі виявлення невідповідності в якості товару, виклик представників постачальника є обов'язковим.

Надані відповідачем акти про відмову представника ТОВ "Стальспецмонтаж 21" Огуєнка М.В. від підписання протоколу роботи комісії з вхідного контролю ГПУ "Полтавгазвидобування" від 27.01.2016 р. та актів приймання ТМЦ від 25.12.2015 р. та 28.01.2016 р., суд не приймає до уваги, оскільки, з указаних актів не вбачається, що представник ТОВ "Стальспецмонтаж 21" Огуєнко М.В. був присутній при огляді товару та входив до складу комісій, яка здійснювала цей огляд. До того ж, як вбачається з матеріалів справи, ні Огуєнко М.В. (що вказаний в актах відмови від підпису як представник позивача), ні ТОВ "Стальспецмонтаж 21" не отримували виклик від ПАТ "Укргазвидобування" та/або з ГПУ Полтавагазвидобування" для участі у прийманні товару та складання двосторонніх актів.

Таким чином, судом встановлено, що акти, надані ПАТ "Укргазвидобування" на доказ поставки позивачем неякісного товару, були складені з порушенням вимог, встановлених законом, у зв'язку з чим суд їх відхиляє як неналежні докази обставин, на які посилається відповідач.

Окрім цього, суд приймає до уваги, що згідно з п. 30 Інструкції № П-7 якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.

Разом з цим, в порушення вищезазначених вимог та, незважаючи на пропозиції позивача (викладені у листі № 5/12-15 від 29.12.2015 р.) щодо необхідності залучення незалежного експерта для визначення якості товару, відповідач не запросив експерта компетентної організації для визначення якості товару, що є його обов'язком.

У той же час, суд враховує ту обставину, що таке експертне дослідження товару було проведене за ініціативою позивача, за результатами якого ТОВ "Експертнафтогаз" складено висновок про проведення неруйнівного контролю № 1-6 від 17.01.2016 року. Зазначеним висновком, що міститься в матеріалах справи, підтверджено відповідність товару в асортименті ГОСТу Р 50278-92 та АРІ 5DP та відсутність недопустимих дефектів у ньому. Також висновками експертних установ Державного підприємства "Карпатський експертно-технічний Центр Держапраці" № 26.09.25.0012 від 19.01.2016 р., Полтавської Торгово-Промислової Палати № В-36 від 19.01.2016 р. та протоколами випробувань випробувального центру "Ставан-Тест" № А-61 від 04.02.2016 р., № А-62 від 04.02.2016 р., № А-63 від 04.02.2016 р., виконаних на замовлення ТОВ "Нафтотрубний завод", підтверджено відповідність поставленого товару за договором від 06.07.2015 р. встановленим у нормативних документах якісним характеристикам.

Щодо посилань відповідача на невідповідність нанесеного маркування ("ПН-73-9-Р-945-167") технічним характеристикам частини товару (щодо діаметру труби), суд зазначає, що такі доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки згідно з умовами ГОСТу Р 50278-92 прохідний отвір згаданої бурильної труби з маркуванням "ПН-73-9-Р-945-167" повинен відповідати значенню - 54,64 мм., а не 41 мм, як було вказано комісією в протоколі від 27.01.2016 року. Вказані обставини підтверджують відсутність кваліфікації членів комісії та спеціалізованих знань для належного здійснення ними приймання товару.

З урахуванням викладеного та зважаючи на встановлені обставини справи, доводи відповідача щодо недоліків якості товару, запропонованого до поставки за договором від 06.07.2015 р., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами по справі в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу наведених вище норм та враховуючи необґрунтовану відмову відповідача від прийняття товару за договором поставки від 06.07.2015 р., суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком № 1 до договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р.) підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 27 087,00 грн. суд виходив з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так само згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Судом вже встановлено, що в порушення умов договору поставки відповідач безпідставно відмовився прийняти поставлений позивачем згідно із специфікацією товару та відповідно не оплатив цей товар, тобто відповідач порушив господарське зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неприйняття поставленого товару позивач зазнав збитків у розмірі додаткових витрат, сплачених іншим суб'єктам господарювання за транспортування неприйнятого відповідачем товару на загальну суму 27 087,00 грн., а саме:

- ФОП Полтавському О.В. на суму 3 000, 00 грн., що підтверджується договором-заявкою № 24/12-1 від 24.12.2015 р. на перевезення вантажу автотранспортом, актом № 41 приймання-передачі наданих послуг від 25.12.2015 р., товарно-транспортною накладною ВТ № 5 від 24.12.2015 р., платіжним дорученням № 699 від 28.12.2015 р. на оплату 3 000,00 грн. за транспортні послуги;

- ТОВ "Автотімтранс" на суму 18 900,00 грн., що підтверджується договором-дорученням № 483 на організацію перевезення вантажів та надання організаційних послуг від 24.12.2015 р., товарно-транспортними накладеними ВТ № 1 від 24.12.2015 р., ВТ № 2 від 24.12.2015 р., ВТ № 3 від 24.12.2015 р., ВТ № 4 від 24.12.2015 р., ВТ № 9 від 25.12.2015 р.; платіжними дорученнями № 706 від 29.12.2015 р. на оплату 5 300, 00 грн. та № 702 від 29.12.2015 р. на оплату 13 600, 00 грн. за автопослуги;

- ТОВ "Гаранттранссервіс" на суму 5 187,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-А0218 від 25.12.2015 р. на оплату транспортних послуг; платіжним дорученням № 698 від 28.12.2015 р. на оплату 5 187,00 грн. за транспортні послуги.

При цьому суд дійшов висновку, що вказані витрати позивач поніс внаслідок необґрунтованої відмови ПАТ "Укргазвидобування" у прийнятті поставленого позивачем товару, отже, в діях ПАТ "Укргазвидобування" міститься склад цивільного (господарського) правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення збитків з відповідача суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 206 700,00 грн. та адвокатських витрат у сумі 80 000,00 грн., суд враховує, що згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При цьому за приписами ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

У матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 16.06.2016 р., укладений між ТОВ "Стальспецмонтаж 21" та Адвокатським об'єднанням "Гвоздій та Оберкович", відповідні ордери на представництво інтересів позивача в суді, платіжні доручення.

При цьому господарський суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат (не пов'язаних зі сплатою судового збору) не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. Так, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. При цьому, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У даному випадку суд приймає до уваги той факт, що спір у справі відповідає середньому рівню складності, підготовка позову не займає великого обсягу правових знань та часу, при цьому суд враховує, що участь представників позивача у кількості трьох адвокатів не є необхідністю у справі даної категорії та не потребує значних матеріальних втрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, у судових засіданнях, яких було три і які проводились за місцем знаходження адвокатського об'єднання (м. Київ). Також суд зазначає, що сума у розмірі 24 638 836,93 грн., яку позивач зазначив як ціну позову, є лише вартістю товару, погодженою сторонами у договорі поставки і її стягнення не є предметом спору, тому ця сума не може братись до уваги у питанні співрозмірності ціни позову та витрат на адвокатські послуги.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката, а тому стягує з відповідача вказані витрати в сумі 30 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32 - 35, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) виконати умови договору поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 06.07.2015 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21", в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (61003, м. Харків, пров. Слюсарний, буд. 1/11, ідентифікаційний код 38280458) збитки у сумі 27 087 (двадцять сім тисяч вісімдесят сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні в присутності представників сторін 10 жовтня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 17 жовтня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.