Рішення

від 11.10.2016 по справі 913/923/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 жовтня 2016 року Справа № 913/923/16

Провадження №26/913/923/16

За позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської ради Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 , м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про розірвання договору на право тимчасового користування землею та повернення земельної ділянки

суддя Масловський С.В.;

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури:Алекаєв Ю.В., прокурор відділу прокуратури Харківської області за посвідченням №042342 від 29.03.2016;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

В судовому засіданні 11.10.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.08.2016 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТБК-97 про розірвання договору на право тимчасового користування землею та повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.08.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.09.2016, ухвалою від 06.09.2016 на 19.09.2016, ухвалою від 19.09.2016 на 28.09.2016, ухвалою від 28.09.2016 відкладено на 11.10.2016.

20.09.2016 позивач - Сєвєродонецька міська рада, через канцелярію господарського суду Луганськї області, подав лист, в якому просив розглядати справу за відсутністю представника останнього, та зазначив про те, що позов керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури підтримує в повному обсязі.

28.09.2016 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури на електронну адресу господарського суду Луганської області надіслав лист в якому зазначає, що станом на 27.09.2016 на адресу прокуратури не надходив відзив на позовну заяву, в зв'язку з чим немає можливості надати письмові пояснення на відзив.

10.10.2016 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури на електронну адресу господарського суду Луганської області надіслав лист в якому зазначає, що станом на 05.10.2016 на адресу прокуратури не надходив відзив на позовну заяву. Також, додає копію листа Сєвєродонецької міської ради №4504 від 15.09.2016, відповідно до якого Сєвєродонецькою міською радою отримано лист Сєвєродонецької місцевої прокуратури №6425 вих. 16 від 15.08.2016 про намір вжиття заходів із представництва інтересів держави та зазначає, що оригінал вказаного листа спрямований на адресу суд 15.09.2016 листом місцевої прокуратури № 7315 вих. 16.

11.10.2016 представники сторін в судове засідання не прибули, представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецької міської ради Луганської області , суд зазначає наступне:

Відповідно до листа №6425 вих.16 від 15.08.2016 керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури повідомив Сєвєродонецьку міську раду Луганської області про намір пред'явлення позову до господарського суду Луганської області в інтересах держави Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 про розірвання договору на право тимчасового користування землею та повернення земельної ділянки.

Відповідно до листа №4504 від 15.09.2016 Сєвєродонецька міська рада отримала лист прокуратури №6425 вих.16 від 15.08.2016 про намір звернення до суду.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою звернення керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Сєвєродонецька міська рада Луганської області є те, що ТОВ ТБК-97 не сплачує оренду плату, що порушує інтереси Сєвєродонецької міської ради на своєчасне отримання орендної плати за землю та призводить до ненадходження коштів до бюджету.

Враховуючи викладене, суд вважає, що керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області правомірно, згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Сєвєродонецької міської ради Луганської області .

28.01.1997 рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №76 надано товариству з обмеженою відповідальністю ТБК-97 у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, строком на 50 (п'ятдесят) років: земельну ділянку площею 0.4623 га під будівництво торгово-побутового комплексу у районі перехрестя вул. Курчатова - вул. Гагаріна, мікрорайон 80.

Даним рішенням затверджено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди з ТОВ ТБК-97 .

28.01.1997 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ ТБК-97 укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №17. Умовами договору сторони погодили, що Сєвєродонецька міська рада надає, а ТОВ ТБК-97 приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0.4623 га, під будівництво торгово-побутового комплексу (п.1.1.). Земельна ділянка надається на умовах: в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, строком на 49 (сорок дев'ять) років, за адресою: м. Сєвєродонецьк, мікрорайон 80, перехрестя вул. Курчатова - вул. Гагаріна (п.1.2.). Виконком міської Ради народних депутатів передає Державній податковій інспекції по м. Сєвєродонецьку право виконкому на стягнення в безперечному порядку орендної плати й пені за несвоєчасну сплату по встановленим строкам з розрахункових рахунків землекористувача (п.1.3.). Плата за землю вноситься землекористувачем щорічно, як орендна плата, в розмірі середньої ставки земельного податку з коефіцієнтом 12,3. Орендна плата за землю стягується рівними частинами, щомісячно, в строки до 1 числа місяця наступним за звітним ( п.2.1.). Землекористувач зобов'язаний звільнити протягом трьох днів земельну ділянку при закінчені строку укладеного договору (п.3.2.2.). Договір дійсний з 28.01.1997 по 28.01.2046.

Сторони не одноразово укладали додаткові угоди до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №17 від 28.01.1997, а саме додаткова угода №2 від 03.04.2001, №3 від 04.04.2002, №4 від 14.02.2003, №5 від 28.02.2006, №6 від 04.08.2008.

25.03.2009 сторони уклали додаткову угоду №7 відповідно до якої грошова оцінка земельної ділянки становить 1429154,22 грн, коефіцієнт орендної плати становить 6, орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 85749,25 грн на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 7145,57 грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2683-с від 14.07.2016, власником якої є ТОВ ТБК-97 та яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, пер. вул Гагаріна - вул. Курчатова базова вартість 1м2 - 5,42 грн; грошова оцінка земельного ділянки 1м2 - 585,95 грн; грошова оцінка становить 2708846,85 грн.

Постановами Луганського окружного адміністративного суду за позовом ДПІ у м. Сєвєродонецьк Луганської області до ТОВ ТБК-97 про стягнення податкового боргу, а саме №812/849/13-а від 04.02.2013, 812/1219/13-а від 04.02.2013, №812/1575/13-а від 28.02.2013, 812/2238/1-а від 05.03.2013,812/4613/13-а від 13.06.2013,812/5275/13-а від 19.06.2013,812/246/15 від 02.06.2015 присуджено до стягнення з ТОВ ТБК-97 в Державний бюджет України суму боргу в розмірі 98367,37 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку №8823/12-14-12-03/06 від 14.07.2016 у ТОВ ТБК-97 утворився податковий борг по орендній платі за землю з 19.2012, у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання за серпень 2012 по декларації за 2012 (реєстр. № 1105 від 14.02.2012), згідно якої річна сума складає 90808,66 грн з помісячною розбивкою рівними частками по 7567,39 грн. Станом на 30.09.2012 податковий борг - 7558,73 грн. За 2013 ТОВ ТБК-97 надано декларацію (реєстр. № НОМЕР_1 від 13.02.2013) річна сума орендної плати - 90808,66грн, з помісячною зсзбивкою рівними частками по 7567,39 грн. Останній платіж ТОВ ТБК-97 здійснило частково за серпень 2012 в сумі 0,23 грн платіжним дорученням №482 від 21.02.2013. Станом на 21.02.2013 податковий борг - 37828,27 грн. У зв'язку із порушенням п.286.2 ст.286 та на підставі п. 120.1 ст.120 ПКУ до підприємства застосована штрафна санкція за неподання податкової звітності по орендній платі за землю за 2014-2016 роки у сумі 510 грн. (акт камеральної перевірки №529/12-14-12-03/24201163 від 07.04.2016, податкове повідомлення-рішення від 13.05.2016 №0001491203), які не надійшли в бюджет. Станом на 14.07.2016 податковий борг склав 129146,72 грн ТОВ ТБК-97 не зверталося до ДПІ у м.Сєвєродонецьку за отриманням акту звірки. Прийняті рішення суду про стягнення податкового боргу з рахунків ТОВ ТБК-97 у сумі 98367,35 грн., а саме: Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року за №812/246/15, про стягнення коштів з рахунків у сумі 37836,91 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року за №812/4613/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 7567,39 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року за №812/1219/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 7567,37 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року №812/849/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 7567,39 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року за №812/2238/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 7567,39 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року за №812/1575/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 22693,51 грн; Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року за №812/5275/13-а, про стягнення коштів з рахунків у сумі 7567,39 грн. ТОВ ТБК-97 не зверталось до ДПІ у м. Сєвєродонецьку з належним сертифікатом щодо розстрочення або відстрочення сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю у відповідності до ст.6 та ст.10 Закону України №1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Відповідно до листа Луганської регіональної торгово-промислової палати №25.3-219 від 14.07.2016 станом на 14.07.2016 ТОВ ТБК-97 не зверталося до Луганської регіональної торгово-промислової палати за засвідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). У той же час інформують, що єдиний реєстр сертифікатів про форс-мажорні обставини веде Торгово-промислова палата України, а видавати їх відповідно до регламенту може будь-яка регіональна ТПП.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ).

Статтею 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 ЦК України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди , її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).

Стаття 188 Господарського кодексу України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Згідно п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 № 12

вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке, що законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.2.23 Постанови ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6 розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що 28.01.1997 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ ТБК-97 укладено договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №17, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0.4623 га, під будівництво торгово-побутового комплексу. Відповідач свій обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати, відповідно до п.2.1 договору (плата за землю вноситься землекористувачем щорічно, як орендна плата, в розмірі середньої ставки земельного податку з коефіцієнтом 12,3) та відповідно до додаткової угоди №7 від 28.01.1997 (…орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 85749,25 грн на рік, … щомісячно в розмірі 7145,57 грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця) - не виконав. Згідно з листом ДПІ у м. Сєвєродонецьку №8823/12-14-12-03/06 від 14.07.2016 податковий борг по орендній платі відповідача, станом на 14.07.2016, складає - 129146,72 грн.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушив умови договору, а саме щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, та не отримав грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірного договору . За таких обставин вимога прокурора про розірвання договору є законною обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути Сєвєродонецькій міській раді орендовану земельну ділянку, суд зазначає, що враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги про розірвання договору, вимога про повернення земельної ділянки є законною обґрунтованою доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю, а саме: розірвати укладений між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №17 від 28.01.1997 та зобов'язати ТОВ ТБК-97 повернути Сєвєродонецькій міській раді орендовану земельну ділянку загальною площею 0,4623 га, вартістю 2708846,85 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України і складає 2756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) №17 від 28.01.1997 укладений між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 .

3. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 (код ЄДРПОУ 24201163, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд.100) повернути Сєвєродонецькій міській раді Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32) орендовану земельну ділянку загальною площею 0,4623 га, вартістю 2708846,85 грн, місцезнаходження якої: м.Сєвєродонецьк, мікрорайон 80, район перехрестя вул. Курчатова-вул.Гагаріна.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТБК-97 (код ЄДРПОУ 24201163, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд.100) на користь прокуратури Луганської області (код ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27, р/р 35211068000839, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп.

5. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2016.

Суддя С.В. Масловський