Постанова

від 12.10.2016 по справі 910/6093/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа№ 910/6093/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Яковенко А.О., Лапій А.В.,

від відповідача 1. - Коровіков Є.В.,

від відповідача 2. - Уманець С.Г.,

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-західна залізниця та товариства з обмеженою відповідальністю Юнігіфт

на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р.

по справі №910/6093/16 (суддя - Цюкало Ю.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю Юнігіфт

2. товариства з обмеженою відповідальністю Нео-Бізнес Системи

про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю Юнігіфт звільнити безпідставно займану будівлю складу №23, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І Федорова, 32, балансоутримувачем якої є публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця . В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі №910/6093/16 частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Україна залізниця в особі регіональної філії Південно-західна залізниця прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/5182/16 від 27.09.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які не є головуючим суддею у справі, у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 27.09.2016 р., у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Україна залізниця в особі регіонального філії Південно-західна залізниця прийнято до провадження у визначено складі суду.

28.09.2016р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Юнігіфт звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. по справі №910/6093/16 та прийняти нове рішення, яким зупинити провадження у справі №910/6093/16 до завершення процедури реорганізації Державної адміністрації залізничного транспортного України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, встановлення правонаступництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця та оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно, а саме: складські приміщення по вул. І. Федорова, 32 у місті Києві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. відновлено товариству з обмеженою відповідальністю Юнігіфт строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням №09-52/5497/16 від 11.10.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка не є головуючим суддею у справі, на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 11.10.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка не є головуючим суддею, на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Руденко М.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. апеляційні скарги публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-західна залізниця та товариства з обмеженою відповідальністю Юнігіфт прийнято до провадження у визначено складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця заперечує проти апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Юінігіфт , з підстав викладених у письмовому відзиві.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнігіфт та товариство з обмеженою відповідальністю Нео-Бізнес Системи заперечують проти апеляційної скарги позивача та просять задовольнити апеляційну скаргу відповідача 1.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.03.2006р. між державним територіально-галузевим об'єднанням Південно-Західна залізниця (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Нео-Бізнес Системи (виконавець) було укладено договір про надання послуг №ПЗЗ/БМЕС-068021/НЮ по організації та веденню господарської діяльності, за умовами якого виконавець зобов'язався за завданням замовника здійснювати, на зазначеній у п. 1.3. цього договору території останнього, організацію і ведення зазначеної у п. 2.1. цього договору господарської діяльності замовника, шляхом надання останньому послуг, зазначених у п. 2.2. цього договору, а замовник зобов'язується оплачувати виконавцеві надання таких послуг. /а.с. 32/.

Додатком до договору від 14.03.2006р. та додатковою угодою №1 сторони погодили перелік виробничих, побутових та складських споруд. /а.с. 42, 43/.

Додатковою угодою від 31.08.2015р. сторони погодили розірвати договір про надання послуг №ПЗЗ/БМЕС-068021/НЮ по організації та веденню господарської діяльності. /а.с. 44/.

01.01.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Юнігіфт (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Нео-Бізнес Системи (виконавець) укладено договір №00196/1-1 про надання складських послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за плату надавати складські послуги замовнику.

Згідно п. 1.2. договору місце надання складських послуг: вул. Федорова, 32.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2015р. (п. 9.1. договору).

Доказів пролонгації договору матеріали справи не містять.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про перереєстрацію права та їх обтяжень, будівля складу №23 (літ. 5К ), за адресою: м. Київ, вул. Федорова, 32, перебуває у власності держави в особі Міністерства інфраструктури України. /а.с. 53, 54/.

30.12.2015р. публічне акціонерне товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця звернулось до ТОВ Юнігіфт з листом №БМЕУ-6/159 про звільнення займаних приміщень складів станції Київ-Товарний за адресою: вул. Івана Федорова, 32, м. Київ, у зв'язку з розірванням договору від 14.03.2006р. №ПЗЗ/БМЕС-068021/НЮ з ТОВ Нео-Біснес системи . /а.с. 51/.

Листом №01 від 11.01.2016р. ТОВ Юнігіфт відмовило позивачу у звільненні складів, посилаючись на законне користування. /а.с. 56/.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200, згідно якої позивач утворений на базі підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, в перелік яких входить державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця .

Згідно зведеного переліку майна, затверджений Міністром інфраструктури України, спірний склад було передано до статутного капіталу ПАТ Українська залізниця . /а.с. 76/.

Згідно наказу від 01.12.2015р. №045 Про наділення майном регіональної філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця останнє згідно додатку наділене в т.ч. будівлею складу №23, за адресою: м. Київ, вул. Федорова, 32. /а.с. 83-86/.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірний договір в силу статті 235 Цивільного кодексу України є удаваним. На думку апелянта, договір про надання складських послуг було укладено з метою приховання іншого правочину, а саме договору оренди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 289 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону орендодавцями є підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Таким чином, відповідач 2 не мав права укладати спірний договір, яким передав в оренду державне майно, балансоутримувачем якого виступає позивач, оскільки орендодавцем такого нерухомого державного майна відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна мав бути Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Відповідно до ч.ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з п. 2.1. спірного договору виконавець зобов'язується забезпечити в робочі дні з 9-00 до 18-00 та в інший час, окремо узгоджений сторонами в письмовій формі, доступ до складського приміщення, відповідальних осіб та працівників замовника список яких узгоджено окремим додатком, який є невід'ємною частиною цього договору, а також відвідувачів замовника в присутності відповідальних осіб останнього.

Згідно п. 2.4. договору замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з виконавцем за надані послуги.

Згідно п.. 4.1. договору приймання-передача послуг згідно цього договору здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009р. за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів перебування спірної будівлі в оренді, рахунки на оплату, докази сплати орендних платежів та ін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України тягар доказування покладено на позивача.

За таких обставин, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з цим, заявлено вимогу про зобов'язання ТОВ Юнігіфт звільнити будівлю складу №23, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 32.

Відповідно до п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи те, що договір від 14.03.2006р. №ПЗЗ-БМЕС-068021/НЮ розірвано, строк дії договору №00196/1-1 від 01.01.2015р. закінчено, у відповідача 1 відсутні правові підстави користуватись спірною будівлею складу.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо зупинення провадження у справі №910/6093/16 до завершення процедури реорганізації Державної адміністрації залізничного транспортного України (Укрзалізниці) та підприємств і установ залізничного транспорту, встановлення правонаступництва публічного акціонерного товариства Українська залізниця та оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно, в саме: складські приміщення по вул. І. Федорова, 32 у місті Києві, то апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником.

Київський апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що за вказаною нормою суд має право, а не обов'язок зупиняти провадження.

Підстав для зупинення провадження у даній справі колегія суддів не вбачає, оскільки докази припинення державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західної залізниці не впливає на вирішення даного спору. Судом встановлено передачу будівлі складу №23 регіональній філії Південно-Західна залізниця ПАТ Укрзалізниця та відсутність у відповідача підстав для користування спірною будівлею.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. у справі №910/6093/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2016р. у справі №910/6093/16 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/6093/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.А. Руденко

М.Л. Яковлєв