Рішення

від 12.10.2016 по справі 485/1001/16-ц

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/485/384/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Шеремет Ю.Є.,

за участі прокурора - Саченко А.П.,

відповідача - ОСОБА_1,

представника відповідача ПОСП

"Куйбишевське" та ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 РДА - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури - ОСОБА_5 в інтересах держави до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Куйбишевське", про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року заступник прокурора Баштанської районної прокуратури ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом.

В позові зазначив, що розпорядженням ОСОБА_3 райдержадміністрації №544-р від 26 жовтня 2012 року надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду із земель сільськогосподарського призначення державної власності для створення та ведення фермерського господарства в межах території Куйбишевської сільської ради Снігурівського району. Розпорядженням ОСОБА_3 райдержадміністрації №706-р від 25 грудня 2012 року такий проект землеустрою був затверджений та ОСОБА_1 передано в довгострокову оренду терміном на 25 років земельні ділянки загальною площею 439,6032 га, у т.ч. 333,075 га ріллі (з них 238,8675 га не витребувані паї) та 105,5282 га пасовищ.

На підставі цього розпорядження між ОСОБА_3 РДА та ОСОБА_1 27 грудня 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки.

29 грудня 2012 року ОСОБА_1 передав всі земельні ділянки в суборенду строком на 25 років ПОСП Куйбишевське , керівником якого він був на той час.

29 грудня 2015 року до договору оренди внесено зміни, відповідно до яких виключено з об єкту оренди земельні ділянки (не витребувані паї) загальною площею 10,0968 га.

21 березня 2016 року ОСОБА_1 створив фермерське господарство, однак на даний час земельні ділянки продовжують перебувати в суборенді ПОСП Куйбишевське , яке й здійснює їх обробіток.

Опрацюванням інформації відділу Держгеокадастру в ОСОБА_3 районі прокурором виявлено порушення вимог законодавства при наданні земельних ділянок державної власності з метою ведення фермерського господарства ОСОБА_1, оскільки він у своїй заяві не обґрунтував необхідність отримання для ведення фермерського господарства таких великих площ земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, бо засобів для обробітку землі, крім одного трактору, він не має, розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, не вказав кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок. Земельні ділянки були передані не єдиним масивом та за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації. Крім того, дійсного наміру реалізувати своє право на здійснення підприємницької діяльності шляхом створення фермерського господарства ОСОБА_1 не мав, оскільки через два дні передав орендовані у держави в обхід процедури земельних торгів земельні ділянки в суборенду ПОСП Куйбишевське й до обробітку спірної землі так і не приступив.

Посилаючись на зазначене вище, прокурор просив визнати незаконними та скасувати розпорядження ОСОБА_3 РДА, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зобов язати ПОСП Куйбишевське повернути державі земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові просив про їх задоволення.

Відповідач представник ОСОБА_3 РДА в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, посилаючись на дотримання встановленого законодавством порядку передачі ОСОБА_1 земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства. Претензій щодо виконання договору оренди ОСОБА_1 у ОСОБА_3 РДА не немає, земельні ділянки обробляються, орендна плата та податки до бюджету сплачуються вчасно.

Відповідач ОСОБА_1, що одночасно є керівником третьої особи, просив у задоволенні позову відмовити. Суду пояснив, що у вересні 2012 року виявив бажання створити фермерське господарство, для цього заручився гарантією позики у сумі 2 млн. грн..та необхідної техніки для обробітку землі від ТОВ Колос , подав всі необхідні за переліком документи до ОСОБА_3 РДА , від якої отримав позитивний висновок. Після укладення договору оренди земельних ділянок ТОВ Колос відмовилося від своєї обіцянки передачі коштів, у зв язку з чим він був змушений з метою виконання орендних зобов язань перед РДА передати землю в суборенду ПОСП Куйбишевське , яке до цього часу здійснює її обробіток. На даний час створив фермерське господарство, однак земельні ділянки на значних площах засіяні, а на інших проводяться передпосівні роботи суборендарем. За наведено вважає посилання прокурора на те, що він не мав наміру вести фермерське господарство, припущенням, а його вимоги, що обґрунтовуються порушенням законом з боку публічного органу втручанням в його права на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого проколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Посилається на відсутність у прокурора підстав для представництва, оскільки в позові не зазначено в інтересах якого конкретного органу у даному випадку прокурор діє. Крім того, подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідач представник ПОСП Куйбишевське позов не визнала, посилаючись на те, що дане підприємство не є стороною договору, а тому є неналежним відповідачем у даному спорі. Прокурор обрав невірний спосіб захисту, оскільки земельні ділянки, що перебувають на даний час в суборенді у ПОСП Куйбишевське можуть бути витребувані у нього лише шляхом пред явлення віндикаційного позову.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Як встановлено судом, 22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови ОСОБА_3 РДА про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 486,28 га із земель державної власності в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства в межах території Куйбишевської сільської ради. До заяви додав погодження Куйбишевського сільського голови на оренду землі, копію паспорту, диплому та свідоцтва про освіту здобуду у Луганському сільськогосподарському інституті за спеціальністю механізація сільського господарства , ідентифікаційного податного номеру, посвідчення тракториста-машиніста (а.с.38-47).

На підставі поданих матеріалів розпорядженням ОСОБА_3 РДА від 26 жовтня 2012 року №544-р Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для створення та ведення фермерського господарства в межах території Куйбишевської сільської ради надано такий дозвіл ОСОБА_1 щодо земельних ділянок орієнтовною площею 343,48 га ріллі (із них 149,23 га -невитребувані паї) та 142,8 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.32).

Іншим розпорядженням ОСОБА_3 РДА №706-р від 25 грудня 2012 року такий проект землеустрою затверджений та передано гр..ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 334,075 га ріллі (із них-238,8675 га не витребувані паї) та 105,5282 га пасовищ в оренду строком на 25 років (а.с.31).

На виконання зазначених розпоряджень 27 грудня 2012 року між ОСОБА_3 РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, який 29 грудня 2012 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.17-19).

За актом приймання - передачі від 29 грудня 2012 року ОСОБА_1 отримав земельні ділянки у визначеній загальній площі та ідентифіковані кадастровими номерами (а.с.19-на звороті).

Того ж дня, тобто 29 грудня 2012 року, ОСОБА_1 передав ці ж земельні ділянки в суборенду ПОСП Куйбишевське строком на 25 років, уклавши з останнім договір суборенди (а.с.22-30).

29 грудня 2016 року до договору оренди землі від 27 грудня 2015 року було внесено зміни, відповідно до яких виключено з об єкту оренди земельні ділянки загальною площею 10,0968 га. (а.с.97).

Таким чином,на даний час у ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки загальною площею 429,5064 га, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 4825782500:13:000:0044, 4825782500:07:000:0125, 4825782500:09:000:0102, 4825782500:13:000:0045, 4825782500:12:000:0048, 4825782500:06:000:0024, 4825782500:11:000:0021, 4825782500:16:000:0116, 4825782500:01:000:0074 4825782500:01:000:0075 4825782500:01:000:0076 4825782500:01:000:0077 4825782500:01:000:0078 4825782500:01:000:0079 4825782500:01:000:0080 4825782500:01:000:0081 4825782500:01:000:0082 4825782500:03:000:0059 4825782500:03:000:0060 4825782500:03:000:0061 4825782500:03:000:0062 4825782500:03:000:0063 4825782500:03:000:0064 4825782500:03:000:0065 4825782500:03:000:0066 4825782500:03:000:0067 4825782500:03:000:0068 4825782500:03:000:0069 4825782500:03:000:0070 4825782500:03:000:0071 4825782500:03:000:0072 4825782500:03:000:0073 4825782500:03:000:0074 4825782500:03:000:0075 4825782500:03:000:0076 4825782500:03:000:0077 4825782500:03:000:0078 4825782500:04:000:0074 4825782500:04:000:0075 4825782500:04:000:0076 4825782500:05:000:0066 4825782500:05:000:0067 4825782500:05:000:0068 4825782500:05:000:0069 4825782500:05:000:0070 4825782500:05:000:0071, 4825782500:05:000:0072 4825782500:07:000:0121 4825782500:07:000:0122 4825782500:07:000:0123 4825782500:07:000:0124 4825782500:08:000:0147 4825782500:08:000:0148 4825782500:08:000:0149 4825782500:08:000:0150 4825782500:08:000:0151 4825782500:08:000:0152 4825782500:08:000:0153 4825782500:08:000:0154 4825782500:08:000:0155 4825782500:12:000:0044 4825782500:12:000:0045 4825782500:12:000:0046 4825782500:12:000:0047 4825782500:14:000:0119 4825782500:14:000:0120 4825782500:14:000:0121 4825782500:14:000:0122 4825782500:14:000:0123 4825782500:15:000:0085 4825782500:15:000:0086 4825782500:15:000:0087 4825782500:15:000:0088 4825782500:15:000:0089 4825782500:15:000:0090 4825782500:15:000:0091 4825782500:15:000:0092 4825782500:15:000:0093 4825782500:16:000:0117 4825782500:16:000:0118 4825782500:16:000:0119 4825782500:16:000:0120 4825782500:16:000:0121 4825782500:16:000:0122

нормативна грошова оцінка яких складає 11 193 645,09 грн. (а.с.96, 112-114).

Згідно із ст.ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають право власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України ( в редакції станом на час укладення договору) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частиною другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Згідно ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сімї, відповідно до закону.

Як передбачено абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Правова позиця Верховного Суду України, викладена ним у постанові від 18 травня 2016 року у справі №6-248цс16, що є обов язковою для врахування судом на підставі ст.360-7 ЦПК України містить висновок про те, що за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Єдиний земельний масив можуть становити земельні ділянки, які розташовані на території однієї і тієї ж сільської ради, але мають бути сукупністю суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок, які територіально становлять одне ціле.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року № 6-2902цс15.

Згідно ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Згідно ч.6 ст.123 ЗК України (в редакції чинній на виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а вразі необхідності здійснення обов язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч.2 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки є землями сільського господарського призначення державної власності, передані у довгострокове користування гр..ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, без належної перевірки проведення дійсності його волевиявлення, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу, в обхід процедури проведення земельних торгів. Про вказане свідчить те, що ОСОБА_1 на час подання заяви про надання 84 земельних ділянки такої значної площі, які розташовані на значній площі одна від одної (не є одним масивом) в оренду для ведення фермерського господарства фактично не мав фінансової спроможності вести таке господарство, не мав власних коштів та засобів для обробітку землі, а мав у власності лише один трактор ЮМЗ-6,1983 року випуску, що свідчить про сумнівність діяльності такого фермерського господарства на перспективу. Про відсутність у ОСОБА_1 реального бажання створити фермерське господарство свідчить також той факт, що в день отримання земельних ділянок в оренду він відразу передав їх в суборенду юридичній особі на весь строк оренди, тобто не мав наміру навіть в майбутньому створити фермерське господарство, а створив його лише 21.03.2016 року, а саме після направлення прокурором вимоги на адресу ОСОБА_3 РДА про усунення порушень. За весь період оренди до обробітку земельних ділянок ОСОБА_1 так і не приступив. Крім того, землевпорядна документація по цій земельній ділянці висновком державної експертизи визнана такою, що не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам. Наведені докази повністю спростовують посилання ОСОБА_1 на те, що він мав дійсний намір вести фермерське господарство.

Таким чином, ОСОБА_3 РДА формально підійшла до вирішення заяви громадянина гр..ОСОБА_1 про надання йому земельних ділянок для створення фермерського господарства, не пересвідчилася у його дійсних намірах, натомність прийняла оспорювані розпорядження без достатніх підстав та всупереч встановленому ст.ст.124,134 ЗК України порядку надання земельних ділянок в оренду без проведення земельних торгів.

Враховуючи вище зазначене, оскільки оспорювані розпорядження ОСОБА_3 райдержадміністрацією прийняті з порушенням чинного законодавства, вони є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Оскільки договір оренди земельних ділянок від 27.12.2012 року було укладено на підставі незаконних розпоряджень, всупереч чинному законодавству на момент укладення, є підстави для визнання такого договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України.

Статтею 45 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури вірно звернувся до суду як позивач за відсутності таких повноважень в уповноваженого органу Головного управління Держгеокадастру щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державного значення та допущення порушення розпорядником інших земельних ділянок (не витребуваних паїв) ОСОБА_3 РДА.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, що про порушення вимог законодавства ОСОБА_3 РДА при наданні земельної ділянки ОСОБА_1 в оренди прокуратурі стало відомо після отримання інформації на запити до відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі у січні 2016 року (а.с.51) й опрацювання отриманих матеріалів та надання оцінки їх законності, з позовом до суду прокурор звернувся у серпні 2016 року, тобто в межах строку позовної давності.

Вказане спростовує посилання відповідачів у цій частині.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На час ухвалення судом рішення земельна ділянка перебуває у володінні та користуванні ПОСП Куйбишевське на підставі договору суборенди від 29.12.2012 року.

Пунктом 8 вказаного договору суборенди визначено, що він припиняє чинність у разі припинення договору оренди.

Оскільки правова підстава на якій майно набувалося відпала, то воно підлягає поверненню його власнику з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України шляхом застосування кондикції (Постанова ВСУ у справі № 6-3090 цс15 від 02 березня 2016р.), тобто повернення земельних ділянок безпосереднім власникам, виходячи з їх нормативної грошової оцінки, що використовувалася з метою визначення вартості об єкта оцінки, при укладенні договору оренди, з урахуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2016 року.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Разом з цим, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується (правова позиція ВСУ у справі №6-137цс16 від 29.06.2016р.).

У даній справі встановлено, що відповідачі не мали перешкод у доступі законодавства і знали, або повинні були знати проявивши розумну обачність, що земельні ділянки вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, а тому втручання в право особи на мирне володіння майном за обставин встановлених у справі є правомірним.

З урахуванням вище зазначеного, позов прокурора підлягає до задоволення повністю.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури - ОСОБА_5 в інтересах держави до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Куйбишевське", про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, - задовільнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 райдержадміністрації від 26.10.2012 №544-р „Про надання громадянину України ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для створення та ведення фермерського господарства в межах території Куйбишевської сільської ради» .

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 райдержадміністрації від 25.12.2012 №706-р „Про надання земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 в довгострокову оренду для створення та ведення фермерського господарства в межах території Куйбишевської сільської ради» .

Визнати недійсним договір оренди землі від 27.12.2012, укладений між ОСОБА_3 райдержадміністрацією та громадянином ОСОБА_1, зареєстрований 29.12.2012 у відділі Держкомзему у ОСОБА_3 районі за №482578004007081-7164.

Зобов'язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Куйбишевське (ЄДРПОУ 00857806) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 200,7357 га з нормативною грошовою оцінкою 3 257 085, 42 грн., розташованих в межах території Куйбишевської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Зобов'язати Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Куйбишевське» (ЄДРПОУ 00857806) повернути державі в розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані паї) загальною площею 227,43 га нормативною грошовою оцінкою 7 936 559, 67 грн., розташованих в межах території Куйбишевської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1, Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову в сумі по 57 346 грн. 23 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня отримання його копії через Снігурівський районний суд.

СУДДЯ