Ухвала

від 17.10.2016 по справі 227/3698/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 227/3698/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1817/2016

Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Груіцької Л.О., Осипчук О.В.

при секретарі Чуряєві В.С.

за участю:

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

прокурора Сєрової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області справу за позовом Колективного підприємства Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району до ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2015 року позивач ОСОБА_6 підприємство Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району (далі КП МРГ УТМР Добропільського району) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю.

Зазначало, що підприємство створено 05.03.1997 року. З 1997 року на його балансі перебуває будівля мисливської бази у с. Петрівське Добропільського району Донецької області по вулиці Мисливська, 2, яка складається з мисливського будинку А-1 площею 69,5 кв.м, прибудови а-1 площею 25,7 кв.м, веранди а 1 -1площею 6,6 кв.м, ганку а 2 площею 3,3 кв.м, літньої кухні Б-1 площею 2,9 кв.м, сараю В-1 площею 21,7 кв.м, вбиральні Г-1 площею 2,9 кв.м, літнього душу г 1 -1 площею 2,0 кв.м, відмостки щебеневої І площею 22,4 кв.м, паркану № 1 - 22,4 кв.м, хвіртки № 2 - 1,3 кв.м, воріт № 3 - 5,8 кв.м.

Посилаючись на те, що:

- підприємство протягом 18 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє цією будівлею, утримує її та сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля;

- документи, які можуть свідчити про належність вказаної будівлі підприємству, відсутні;

- в ОСОБА_5 сільській раді, на території якої знаходиться будівля, правовстановлюючі документи на вказану будівлю також відсутні і власник її невідомий

просило на підставі ст. 344 ЦК України визнати за ОСОБА_6 підприємством Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району право власності на будівлю мисливської бази у с. Петрівське Добропільського району Донецької області по вулиці Мисливська, 2 (а.с. 2-5).

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_6 підприємством Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району право власності за набувальною давністю на домоволодіння, розташоване за адресою: Донецька область, Добропільський район, с. Петрівське, вул. Мисливська, 2, що складається з мисливського будинку А-1 з прибудовою до будинку а-1, веранди а?-1, ганку а? (загальною площею 75,4 кв.м), з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня Б-1 (загальна площа 23,4 кв.м), сарай В-1, вбиральня Г-1, літній душ Г?-1, відмостка І, паркан № 1, хвіртка № 2, ворота № 3 (а.с. 125 - 126).

В апеляційній скарзі заступник прокурора Донецької області, який не брав участь у справі, діючи в інтересах держави, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема статей 1, 12 ГПК України, статей 15, 205 ЦПК України, просить рішення суду скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, спір має вирішуватися у порядку господарського судочинства (а.с. 128-132).

Представники позивача КП МРГ УТМР - директор КП МРГ УТМР ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про адвокатське обслуговування № 17/10 від 13.10.2016 року (а.с. 175 - 178), представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області - сільський голова ОСОБА_4, який діє на підставі посвідчення, виданого ОСОБА_5 сільською радою Добропільського району Донецької області (а.с. 179), проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Донецької області підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з закриттям провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Заступник прокурора Донецької області наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в апеляційній скарзі обґрунтував тим, що ОСОБА_5 сільська рада Добропільського району Донецької області, яка є відповідачем у справі, як орган місцевого самоврядування, неналежним чином здійснює захист інтересів держави у сфері права власності, зокрема, у визнанні лише тих прав, які набуто та підтверджено у спосіб, передбачений законом. Згідно з матеріалами справи представник ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області не заперечував проти прийняття судом рішення у справі, яка цьому суду не підсудна (а.с. 128 - 132).

Відповідно до ст. 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні сільським радам делеговані повноваження в галузі житлово-комунального господарства, зокрема, облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Тобто, до компетенції ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області дійсно віднесені повноваження щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна, до яких відноситься в тому числі і будівля мисливської бази, на яку позивач просив, а суд визнав право власності.

Згідно з матеріалами справи представник ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області в судовому засіданні в суді першої інстанції участі дійсно не брав, сільським головою до суду було направлено клопотання від 02 грудня 2015 року вих. № 266 про розгляд справи за відсутністю представника ОСОБА_5 сільської ради. В клопотанні також зазначено, що сільська рада позовну заяву КП МРГ УТМР підтримує (а.с. 121). Тобто, посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 сільська рада, як орган місцевого самоврядування, неналежним чином здійснює захист інтересів держави у сфері права власності, ґрунтуються на матеріалах справи, а тому є підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

31 серпня 2016 року ОСОБА_5 сільській раді було направлено повідомлення заступника прокурора Донецької області про вжиття прокурором заходів представницького характеру (а.с. 141).

Копія апеляційної скарги заступника прокурора Донецької області отримана ОСОБА_5 сільською радою 01 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини 4 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави ОСОБА_5 сільською радою не оскаржена, будь-яких заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не направлено.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що згідно технічного паспорту, який виготовлений 18.05.2015 року ТОВ Добропільське бюро технічної інвентаризації за замовленням КП Добропільське МРГ УТМР , за адресою: Добропільський район, с.Петрівське, вул. Мисливська, 2 на території ОСОБА_5 сільської ради розташована мисливська база, яка складається з: мисливського будинку А-1 площею 69,5 кв.м побудованого в 1967 році; прибудови а-1 площею 25,7 кв.м побудованої в 1967 році; веранди а?- 1 площею 6,6 кв.м побудованої в 1967 році, ганку а? площею 3,3 кв.м; літньої кухні Б-1 площею 2,9 кв.м, побудованої в 1962 році; сараю В-1 площею 21,7 кв.м, побудованого в 1972 році; вбиральні Г-1 площею 2,9 кв.м, побудованої в 1978 році; літнього душу Г? - 1 площею 2,9 кв.м, побудованого в 1978 році; відмостки щебеневої І площею 22,4 кв.м; паркану № 1 площею 222,4 кв.м; хвіртки № 2 площею 1,3 кв.м; воріт № 3 площею 5,8 кв.м (а.с. 8-15).

Згідно довідки ТОВ Добропільське бюро технічної інвентаризації від 05.10.2015 року №352 згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року право власності на будівлю, що розташована за адресою с. Петрівське, вул. Мисливська, 2, не зареєстровано (а.с. 94).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 30.09.2015 року за №24886492 про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис щодо об'єкта нерухомого майна за адресою с. Петрівське, вул. Мисливська, 2 (а.с. 95).

Згідно довідки ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області від 09.06.2015 року № 149 на території ОСОБА_5 сільської ради дійсно розташована будівля мисливської бази у с. Петрівське Добропільського району по вул. Мисливська, 2; вказаною будівлею тривалий час володіє КП МРГ УТМР Добропільського району; інформація щодо іншого власника вказаної будівлі у ОСОБА_5 сільській раді відсутня (а.с. 75).

Згідно актів про інвентаризацію від 29.10.1997 року, від 29.09.1998 року, від 15.10.1999 року, від 10.10.2000 року, від 15.10.2001 року, від 20.10.2002 року, від 28.10.2003 року, від 03.12.2004 року, від 25.10.2005 року, від 27.09.2006 року, від 04.01.2008 року, від 20.10.2008 року, від 29.09.2009 року, від 30.09.2010 року, від 30.09.2011 року, від 01.10.2012 року, від 01.10.2013 року, від 01.10.2014 року на балансі КП МРГ УТМР Добропільського району перебуває мисливський будинок (будинок єгеря), розташований в с. Петрівське Добропільського району (а.с. 16 - 38).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_6 підприємство Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району зареєстровано 05.03.1997 року (а.с. 7).

Згідно статуту Колективного підприємства Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району воно створено Донецькою обласною організацією УТМР (п.1.1), яка для виконання передбачених Статутом завдань наділила підприємство статутним фондом на суму 41 200, з яких оборотні кошти - 11 725, майно - 29 475 (п. 3.1) (а.с. 103 - 107).

Згідно листа Донецької обласної організації УТМР від 29.10.2015 року № 40 та листа Всеукраїнської ради УТМР від 29.10.2015 року № 315 у них відсутні відомості та інформація про можливих власників мисливського будинку, що розташований по вул. Мисливська, 2 у с.Петрівське Добропільського району Донецької області, підстави взяття вказаного будинку на баланс КП МРГ УТМР Добропільського району не відомі (а.с. 101 - 102).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відкрито, безперервно понад 14 років користується мисливським будинком, що розташований по вул. Мисливська, 2 у с. Петрівське Добропільського району Донецької області: експлуатував його, утримував в належному стані, не приховував свого володіння вказаним будинком, сплачував земельний податок за земельну ділянку, яка розташована під цим нерухомим майном (а.с. 125 - 126).

З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, до нього суд дійшов, порушивши норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно із частинами 1, 4 ст. 344 ЦК України, на яку як на підставу позову посилається позивач, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Оскаржуване судове рішення судом першої інстанції ухвалено в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до пункту 26 зазначеної постанови право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень).

По цій справі обидві сторони є юридичними особами, що не було враховано судом першої інстанції та про що обґрунтовано зазначає прокурор в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 12 ГПК України встановлена підвідомчість господарським судам справ, зокрема, у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів , у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав , крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

Відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.

Відповідно до частини 3 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Про те, що в порядку господарського судочинства розглядаються, зокрема, і спори про визнання права власності за набувальною давністю свідчить і пункт 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 11 Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв , згідно якого набувальна давність за правилами статті 344 ЦК Українипоширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що спір щодо визнання за позивачем права власності за набувальною давністю підвідомчий господарському суду і розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає, є обґрунтованими.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий суд, тобто на публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні Сокуренко і Стригун проти України , Занд проти Австрії фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Тобто, порушення правил юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розглянувши справу за позовом КП МРГ УТМР Добропільського району до ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильне вирішення спору по суті, то вони апеляційним судом не перевіряються, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі.

Згідно із частиною 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2015 року підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 ст. 205 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 ст. 206 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст. 307, ст. 310, пунктом 1 ст. 205, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2015 року скасувати.

Закрити провадження у справі № 227/3698/15-ц за позовом Колективного підприємства Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району до ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю.

Роз'яснити Колективному підприємству Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району, що спір за позовом Колективного підприємства Мисливсько-риболовецького господарства Українського товариства мисливців та рибалок Добропільського району до ОСОБА_5 сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: Л.О. Груіцька

ОСОБА_7