Рішення

від 12.10.2016 по справі 538/1529/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1529/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2448/16Головуючий у 1-й інстанції Крекотень С. А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юрченка Сергія Леонідовича

на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки відповідно до належної їй частки в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0500 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ? частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0500 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ? частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Юрченко С.Л., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, встановивши за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 1990 року по 22 грудня 2008 року.

Під час шлюбу сторонами було побудовано житловий будинок приватного житлового фонду з господарськими побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 березня 2013 року, яке набрало законної сили 18 вересня 2013 року, та додатковим рішенням цього ж суду від 15 липня 2013 року визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1; проведено поділ вказаного будинковолодіння в натурі між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Згідно Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 22 грудня 2004 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1976 га по АДРЕСА_1 переданої йому у приватну власність на підставі рішення 21 сесії 4 скликання Лохвицької міської ради від 08 грудня 2004 року.

Відповідно до рішення Лохвицької міської ради від 06 жовтня 2004 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.07.2015 року спірна земельна ділянка має різне цільове призначення з присвоєнням двох кадастрових номерів: земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка набута ОСОБА_2 безоплатно із земель комунальної власності під час шлюбу сторін та відповідно до вимог ч. 5 ст. 61 СК України є об'єктом права спільної власності подружжя.

Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 81, 116, 118 ЗК України, ст. 61 СК України в редакції, що діяла на час приватизації ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, спільно нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Частиною 5, якою до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя було віднесено також земельну ділянку, набуту внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, статтю 61 СК України доповнено Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя .

Закон № 2913-VI набрав чинності 8 лютого 2011 року та за приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України зворотної дії в часі не має і на спірні правовідносини не поширюється.

Отже, спірна земельна ділянка, набута ОСОБА_2 в порядку реалізації його права на приватизацію землі, на придбання якої спільні кошти подружжя не витрачалися, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.

Разом з тим, виходячи з положень ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, згідно якої до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на такій земельній ділянці житлового будинку, право спільної сумісної власності на який виникає в обох з подружжя, відповідне право в обох з подружжя виникає і на земельну ділянку, відведену для будівництва будинку, пропорційно до частки у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2710цс15.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення зазначених норм матеріального права не врахував та безпідставно поділив між подружжям належну ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га для ведення особистого селянського господарства.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ земельної ділянки, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

В частині поділу земельної ділянки, відведеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,05 га, рішення суду є законним та обґрунтованим і доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юрченка Сергія Леонідовича задовольнити частково.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року в частині визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 права власності по 1/2 частині земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, - скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,1476 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1, - відмовити.

В іншій частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 червня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ О.І. Обідіна

О.О. Панченко

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко