Ухвала

від 10.10.2016 по справі 304/1197/16-ц

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

йСправа № 304/1197/16-ц Провадження № 2/304/414/2016

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 жовтня 2016 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення у власність держави, -

В С Т А Н О В И В :

Ужгородська місцева прокуратура звернулася в інтересах держави до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 16 грудня 2013 року розпорядженням голови Перечинської РДА № 403 відповідачу ОСОБА_1 передано у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку, площею 0,3076 га, для рибогосподарських потреб. На виконання вказаного розпорядження 31 січня 2014 року між відповідачами укладено договір оренди землі, за яким в оренду надається земельна ділянка, площею 0,3076 га, кадастровий номер 2123286200:02:024:0074, з орендною платою 600,88 грн. на один календарний рік. Разом з цим, положеннями Податкового кодексу України та Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, за результатами якої складається технічна документація, а за наслідками проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки - звіт. Оскільки в порушення вищевказаних імперативних норм спірний договір оренди було укладено без затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому прокурор просить позов задовольнити.

Подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки відповідно до положень ч. 5 ст.119 ЦПК України до такої не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Що стосується клопотання прокурора про звільнення його від сплати судового збору чи відстрочення такого, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, або ж зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Норма аналогічного змісту міститься і у ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір такого або звільнити від його сплати.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор посилається на те, що представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, є конституційною функцією прокуратури України, і їх призупинення у зв'язку з відсутністю фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема на сплату судового збору, чинним законодавством не передбачено.

Разом з цим, в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволено, оскільки органи прокуратури не звільнені від сплати судового збору, а наведені прокурором обставини не можуть бути підставою для звільнення чи відстрочки сплати судового збору.

Відповідно до розмірів ставок згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1 378 грн.), який прокурору необхідно сплатити за наступними реквізитами:

р/р 31219206700195

ЄДРПОУ 37916557,

МФО 812016

Банк одержувача: ГУДКУ у Закарпатській області

Одержувач: ДБ Перечинського району 22030001.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Тому, керуючись ст. ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

позовну заяву Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення у власність держави - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання прокурором ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2