Ухвала

від 13.10.2016 по справі 761/19250/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 761/19250/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12816/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

13 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Саліхова В.В. Прокопчук Н.О.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, державного підприємства Шахта № 13-БІС про стягнення суми невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Шахта № 13-БІС на користь ОСОБА_4 заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі - 18 698 грн. 37 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2014 року по 1 червня 2016 року в сумі 95 911 грн. 84 коп. та моральна шкода в розмірі - 2000 грн.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

ОСОБА_4 та представник ДП Шахта № 13-БІС в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність осіб, які не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що у травні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення суми невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаюсь в обґрунтування своїх вимог на те, що з 8 серпня 2006 року по 12 листопада 2014 року вона працювала на ДП Шахта №13-БІС на посаді помічника директора з правових питань.

Вказане підприємство засновано на державній власності і належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та джерелом його фінансування є бюджетні кошти. Вказує, що відповідач наказами за №595 та №841 припинив виробничу та фінансово-господарську діяльність ДП Шахта №13-БІС .

При звільненні позивачу не було виплачено заборгованість по заробітній платі за вересень-листопад 2014 року в загальній сумі - 18 698,37 грн.

Вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу заборгованість по заробітній платі, а оскільки вчасно її виплачено не було, тому належить до виплати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, в зв'язку з чим просила суд стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на свою користь заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі - 18 698,37 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2014 року по 1 червня 2016 року в сумі 95 911,84 грн. та моральну шкоду у розмірі - 6000 грн.

В процесі розгляду справи позивач збільшила свої позовні вимоги в частині заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в зв'язку з чим просила суд стягнути кошти за період з 12 листопада 2014 року по 1 червня 2016 року у розмірі - 102 568,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з 1 лютого 2008 року по 12 листопада 2014 року працювала в ДП Шахта №13-БІС на посаді помічника директора по правовим питанням.

Наказом директора ДП Шахта 13-БІС ОСОБА_4 звільнено з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗПП України на підставі поданої нею заяви.

Проте при звільненні позивача не було здійснено розрахунок в повному обсязі за період його працевлаштування в ДП Шахта №13- БІС за період вересень-листопад 2014 року включно, яка згідно розрахункових листків становить загалом за цей період - 18 698 грн. 37 коп.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За положеннями Закону України Про оплату праці визначено структуру оплати праці, до якої відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За ч.ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що на день звільнення відповідачем не здійснено розрахунок.

Задовольняючи позовні вимоги щодо часткового стягнення з ДП Шахта 13-БІС на користь позивача моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості, враховуючи ступень та тривалість страждань, ступень вини відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах саме з ДП Шахта , а не з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Доводи апеляційної скарги, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості є власником ДП Шахта № 13-БІС , а тому є повноцінним учасником трудових відносин, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позивачка перебувала у трудових відносинах саме з ДП Шахта № 13-БІС , а відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13, судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

ДП Шахта 13-БІС є державним комерційним підприємством, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Міністерство як центральний орган виконавчої влади, в сфері управління якого знаходиться державне підприємство, не перебуває з працівниками підприємства у трудових відносинах та не відповідає за його зобов'язаннями.

Доводи апелянта, що відповідач - ДП Шахта 13-БІС не може виконати рішення суду у зв'язку із проведенням на території м. Макіївка Донецької області антитерористичної операції, припинення роботи банківських установ та казначейського обслуговування в зоні АТО також не можуть бути прийнятими до уваги колегії суду, оскільки питання виконання рішення суду правового значення для вирішення даного спору не має.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді