Постанова

від 13.10.2016 по справі 821/1170/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1170/16 13 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югаргосервіс" (далі - позивач, ТОВ АФ "Югаргосервіс") звернулося до суду із адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ХОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2246,40 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Суду пояснили, що 23.05.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року. Однак вказана перевірка вже проводилась податковим органом 25.04.2016 року з тих самих питань та за той самий контрольний період, а тому повторне її проведення є незаконним. Крім того, відповідачем порушено 30-денний строк проведення перевірки, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації за відповідний період. Натомість, перевірка проведена на 183 день після подання позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, чим порушено вимоги пункту 200.10 статті 200 ПК України. Посилаючись на вищевикладені порушення, застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних позивач вважає незаконним та просить скасувати спірне ППР.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що 23.05.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних у зв'язку з тим, що попередня перевірка з цього з питання визнана протиправною, а тому немає повторності перевірки, оскільки правові наслідки для позивача у вигляді прийняття ППР настали тільки після другої перевірки. Відповідач вважає, що до даних правовідноси не застосовуєтьсмя 30-денний термін, оскільки стяття 200 ПК України визначає терміни подачі декларацій, а не проведення перевірки. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

25.04.2016 року, на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року, за результатами якої складено Акт № 139/21-03-12-01/22745858 (далі - Акт № 139).

Камеральною перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України.

Як зазначено в Акті № 139, з порушенням граничних термінів реєстрації зареєстровані податкові накладні видані покупцю ТОВ "Екобіотек-Україна" № 13/2/ від 05.10.2015 року на суму 18063,00 грн. та № 14/2/ від 06.10.2015 року на суму 4401,00 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних - 28.10.2015 року.

Не погоджуючись із такими висновками податкового органу, позивач оскаржив проведену перевірку, за результатами чого Херсонська ОДПІ самостійно скасувала акт від 25.04.2016 року № 139/21-03-12-01/22745858, а вітак - скасувала винесене на його підставі ППР від 08.06.2016 року № НОМЕР_1.

23.05.2016 року контролюючим органом на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року, за результатами якої складено Акт № 210/21-03-12-01/22745858 (далі - Акт № 210).

Порушення, встановлені за результатами перевірки Актом № 210 є ідентичними порушенням, встановленим під час перевірки 25.04.20146, які викладені в Акті № 139.

На підставі Акту перевірки № 210/21-03-12-01/22745858 від 23.05.2016 року, Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 08.06.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на ПДВ, що становить 2246,40 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

Як було зазначено вище, відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт №210/21-03-12-01/22745858 від 23.05.2016 року, в якому зазначено про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Суд вважає, що камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "камеральна електронна перевірка", інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012 (далі Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.

Із аналізу наведених вище положень Податкового Кодексу України слідує, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень №43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже, враховуючи висновок суду про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача, суд вважає, що така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Оскільки в обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладені висновки акту камеральної перевірки № 210/21-03-12-01/22745858 від 23.05.2016 року, таке податкове повідомлення-рішення прийнято без правових підстав, а відтак - підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 72, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 року № НОМЕР_1 Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС в Херсонській області про застосування до ТОВ АПФ "Югагросервіс" штрафу у розмірі 2 246,40 грн.

Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (код ЄДРПОУ 22745858) судовий збір у сумі 1378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. шляхом безспірного списання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 жовтня 2016 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3