Постанова

від 28.02.2019 по справі 821/1170/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №821/1170/16

адміністративне провадження №К/9901/40721/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуХерсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової інспекції у Херсонській області на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року (суддя: О.Й. Кисильова) та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (колегія у складі суддів: О.С. Золотніков, Ю.В. Осіпов, В.О. Скрипченко) у справі №821/1170/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Югагросервіс доХерсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової інспекції у Херсонській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма Югагросервіс (далі - ТОВ АФ Югагросервіс ) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової інспекції у Херсонській області від 8 червня 2016 року № 0002991201.

Позов обґрунтовано тим, що камеральну перевірку контролюючим органом проведено з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючий орган не мав права на проведення камеральної перевірки з питань дотримання платником податку термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, а також на те що камеральна перевірка була проведена у порядку та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням того, що підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право контролюючого органу здійснювати перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи й правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03 травня 2016 року контролюючим органом на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ АФ Югагросервіс термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у жовтні 2015 року, за результатами якої складено акт від 23 травня 2016 року за № 210/21-03-12-01/22745858, в якому зафіксовано порушення ТОВ АФ Югагросервіс вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, у жовтні 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 червня 2016 року № 0002991201, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2246,40 грн.

У відповідності до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Суд зазначає, що виявлені відповідачем під час проведеної камеральної перевірки порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2017), є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120 цього Кодексу.

При цьому, строків проведення камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних ПК України не встановлено.

Слід відзначити, що податкова інспекція проводила відносно позивача камеральну перевірку по питанню своєчасності реєстрації податкових накладних. Питання щодо своєчасності подання декларацій позивачем не було предметом зазначеної перевірки, а тому строки проведення такої, які обумовлені пунктом 200.10 статті 200 ПК України не застосовуються.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за жовтень 2015 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджувались доводи позивача про порушення порядку та процедури проведення камеральної перевірки, а саме проведення її повторно за один і той самий період; проведення перевірки 23 травня 2016 року за жовтень 2015 рік, тощо.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової інспекції у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду